ТЕМА2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Макєєва Альона Ігорівна, учитель географії, м. Київ
Навчальна мета: ознайомити учнів з історією географічних досліджень території України від найдавніших часів до сьогодення.; продовжити формування навичок роботи з додатковими джерелами знань.
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
ХІД УРОКУ:
Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
Через сматрфони учитель пропонує учням дізнатися, яке запитання зашифровано у QR-коді.
Рис1. QR-код «Яких видатних вчених географів, мандрівників, дослідників ви пам'ятаєте з попередніх курсів вивчення географії?»
Сьогодні ми дізнаємось про тих, хто залишив для нас важливі відомості про Україну, її природні умови, населення, культуру тощо.
Вивчення нового матеріалу
Учні працюють у групах. Учитель самостійно обирає як організувати групи. Виходячи і власного досвіду і ресурсів. Кожна група виступає у ролі роботодавця з Української академії наук: опрацьовує і презентує резюме, яке надіслав вчений, що досліджував територію України в минулому. Приклади «резюме» представлені нижче.
Після презентації учнями Гійома де Боплана, учитель зачитує уровок з «Опис України»: Як відбувається весілля. В класі йде обговорення чи змінились традиції з часів Боплана.
«Весільні церемонії такі: запрошується молодь як з одної, так і з іншої сторони, потім вони одержують наказ нареченого і нареченої запросити усіх спільних родичів бути присутніми на весіллі, тобто на. їхній весільній учті. Кожному, хто виконує це доручення, дається як відзнака віночок з квітів, який вішають на руку, і список усіх запрошених, до кого йдуть у переддень весілля, виступаючи парами. Перший, котрий промовляє, урочисто виголошуючи запрошення, тримає в руці паличку. Я не спинятимусь на описанні страв і того, скільки сортів м'яса подається на стіл, розповім лише, що наречена вбрана за їхнім звичаєм так: на ній довга сукняна коричнева сукня, що тягнеться по землі, облямована зверху напівшовковою, напіввовняною тасьмою і підшита китовим вусом, який її розширює. Голова [нареченої] не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали. Після вінчання хтось із близьких родичів бере її за руку і відводить додому під таку ж мелодію. Я не торкатимуся опису забав під час весільної учти; вони, хоч і незвичні, нічим не поступаються [забавам] інших народів. Зауважу лише, що до гультяйства, до якого вони схильні від природи, їх особливо підштовхує те, що з нагоди весіль, а також хрестин їхніх дітей місцевий пан дозволяє їм варити пиво. Завдяки цьому привілею його можна пити набагато дешевше і в більшій кількості, бо слід зауважити, що в інший час броварні належать панам, і всі піддані мусять купувати пиво там…»
Після презентації В. Вернадського учитель зазначає, що на честь вченого названа українська наукова станція в Антарктиді. І пропонує преглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=cAACG2WXmQo , в якому розкриті питання побуту українських дослідників, основна мета існування нашої наукової станції та майбутьне Антарктиди.
Систематизація знань, засвоєних на уроці:
• Геродот (484—425 рр. до н.е.) описував землі Скіфії (північне Причорномор’я і Придніпров’я) в однойменній праці.
• Страбон (64 р. до н.е. — 23 р. н.е.) висвітлював у своїй праці «Географія» відомості про природу і господарство Північного і Східного Причорномор’я.
• Описи Південної України залишили Гіппократ, Птолемей, Пліній Старший та інші.
Дані містяться в літописах, літописних кодексах, княжих грамотах, хроніках, гетьманських універсалах, листах, реєстрах, актах, ревізіях, літературних творах, казках, піснях.
Збереглися описи наших земель у працях арабських авторів (Приклад, Ібн Батутта)
Ґійом Левассер де Боплан (1600—1673 рр.) дав ґрунтовний опис багатьох українських земель, склав їх перші детальні карти ( праця «Опис України»)
• 1721 р. — відкриття родовищ кам’яного вугілля в Донбасі.
• «Вчені подорожі» В. Ф. Зуєва (дослідження Подніпров’я, відкриття тут залізорудних відкладів, експедиція до Криму), П. С. Палласа (перше детальне вивчення Криму).
5. Географічні дослідження ХіХ ст.
• П. П. Чубинський (1839—1884 рр.) — дослідник-народознавець, один з організаторів Українського географічного товариства, автор національного гімну,
• В. В. Докучаєв (1846—1903 рр.) — комплексно досліджував природу Полтавщини, причорноморських степів; засновник ґрунтознавства (Праця «Російський чорнозем»).
• П. А. Тутковський (1858—1930 рр.) — проводив ґрунтовні геологічні й гідрогеологічні дослідження, висунув гіпотезу походження лесів, розробив схему водопостачання Києва.
Домашнє завдання:
На новій банкноті номіналом в одну тисячу гривень з'явиться Володимир Вернадський. Банкнота увійде в обіг 25 жовтня 2019 року.
Подумайте та висловіть свою думку, чому саме він. Відповідь оформіть у вигляді статті у газету.
Примітка: Володимир Іванович Вернадський народився 28 лютого 1863 року у Петербурзі. Незважаючи на те, що він виходець із Росії та провів там більшу частину свого життя, вчений заснував та залишив українцям у спадок Українську академію наук та Національну бібліотеку імені В. І. Вернадського.