ТЕМА: «А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…»

ТЕМА: «А ПАМ'ЯТЬ СВЯЩЕННА…»

Мета: закріпити знання учнів про події ІІ світової  війни  та про визволення України від німецько-фашиських загарбників, здійснити демонстацію архівних документів періоду Україна в ІІ світовій війні, вшанувати память загиблих визволителів; розвивати вміння висловлювати власну точку зору, вміння коментувати події, спияти формуванню у свідомості учнів значимість перемоги для українського народу, величину вкладу кожного ветерана даної війни у здобутті перемоги; виховувати повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави.

Оформлення: Презентація. відеокліп

Обладнання: ПК, проектор

Форма проведення: урок- пам’яті

                                                     Хід заходу

Ведучий.

Україна.  Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро, все  вразила пухлина фашистської чуми.  Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою країну.

Ведучий

 Раптово запалала на величезних просторах, застогнала від жахливого болю земля. З світлої солов'їної ночі в чотири години ранку 22 червня на неї обрушилося незліченна кількість бомб і снарядів. Тисячі німецьких гармат відкрили вогонь по радянських прикордонних заставах, у вузлах зв'язку і районах розташування частин і з'єднань Червоної Армії.

1. Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить залився,

Неначе розпанаханий кинджал.

 

2. Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

 

3.Тремтять гармати. Бє на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

 

4. Синів, дочок благає: -Захистіть! –

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

 

5. Хто це б вгадав і по якійсь причині,

На скільки літ розтягнеться війна?

І звісно всім: земель багато в світі,

А рідна, батьківська, - лише одна.

Ведучий

Тисячі танків з чорними хрестами прасували гусеницями українські  простори. Машина гітлерівської агресії була запущена на повну потужність і дійшли аж до Волги.

Ведучий

Восени 1942 року  в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали.

Ведучий

Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове. 1066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

Ведучий 1.

Людина і метал, що міцніше? Що сильніше? Переміг чоловік, але якою ціною? Як багато їх залишилося там, на полях, в низинах, в лісах і болотах! А скількох пам'ятають тільки самі близькі люди, не завжди знаючи, під яким обеліском, в якому краю похований син, чоловік, батько, дідусь...

 У свої 17 років

Я встав у солдатський стрій

У всіх шинелей сірий колір,

у всіх один покрій.

У всіх товаришів - солдатів

І в роті і в полку

Протигаз і автомат, та фляга на боку.

 

Мені було 18 під Києвом

Сухих гілок обрушені батоги

Бовталися на вітрі. І все на світі

Здавалося - кинутим вниз головою.

Був чорним сніг. Ворог прямо в серце мітив.

Так починалося повноліття....

У військових днях ми так і не дізналися:

Між юністю та дитинством - де межа?

Нам в сорок третьому видали медалі,

....і тільки в 45-му паспорта.

Ведучий .

Улітку 1943 року (5 липня - 23 серпня) радянським військам вдалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Почався загальний наступ, який мав на меті повністю звільнити Україну від фашистських загарбників

Ведучий

 У жовтні 1943 року війська остаточно ліквідували фашистські плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука. На черзі була операція з визволення столиці України.

Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року. Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії.

Ведучий

У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати (убиті, поранені і полонені) складають від 1 до 2,7 млн людей.

ВІДЕО( Визволення Києва)

Ведучий

   Листи… Воєнні трикутники, як їх чекали, якими вони були жаданими, вони лікували, підтримували, продовжували життя воїнам, матерям, коханим, дружинам… Як же чекали вони на ті листи. як бажали повернення своїх солдатів додому… Не було на фронті бійця, який би не сумував за рідною домівкою. Невипадково майже всі листи починаються зі звертання до рідних та близьких: «люба матусю», «мої рідні», «дорогі мої діти», «кохана»... Як багато вони розповідають…..

ЛИСТИ З ФРОНТУ

Вірш «Ти чекай мене»

Чуєш, ти чекай мене, над усе чекай

Коли смуток огорне, жовтий дощ стіка

І в спекотну каламуть, в заметіль, у сніг

Коли інших вже не ждуть, вже й забувши їх.

І коли листів нема із далечини...

 інших вже не ждуть дарма — стомлені вони.

Я повернуся, тільки жди

І не зич добра тим, хто каже далі йди і забудь... пора.

Хай повірять мати й син, що нема мене

Друзі втішаться отим "було і промине",

Сядуть в коло при вогні і ковтнуть вина.

На помин душі.Та ні. Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш із смертельних лав

"Поталанило, еге ж?" - скаже, хто не ждав.

Не дано збагнути їм в літо вогняне

Як чеканням ти своїм вберегла мене.

Як вцілів я? Вижив як?

Знаємо без слів.

Просто ти чекала так, як ніхто не вмів.

Ведучий

25 грудня 1943 року в результаті Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 1-го Українського фронту був визволений від фашистських окупантів перший населений пункт Вінницької області  Козятинського району. 

Всього в грудні 1943 р. від німецько-фашистських загарбників було звільнено близько 50-и населених пунктів Вінницької області: райцентри Козятин і Погребище, 17 сіл Козятинського району, 24 села - Погребищенського, 2 села - Плисківського, ряд залізничних станцій. 

Ведучий

З 1 по 7 січня 1944 року вітали визволителів ще у 97-и населених пунктах Вінниччини. Зокрема, гітлерівців було прогнано із райцентрів Самгородок та Комсомольське, 20-и сіл Самгородоцького району, 12-и - Плисківського, 10-и - Погребищенського, 2-х - Оратівського.

 ВІДЕО( Партизанський рук Вінниччини)

Ще до нового року прорив фронту досяг 300 км у ширину і 100 км у глибину. Вісім танкових, одна моторизована, чотирнадцять піхотних і дві охоронні дивізії противника втратили вбитими і пораненими близько 40 тис. солдатів і офіцерів.

Крім того, було захоплено і знищено 579 танків, 92 штурмові гарма¬ти, понад 700 гармат різних калібрів, більше ніж 680 мінометів, у тому числі 60 шестиствольних, 2303 кулемети, 38 складів, взято понад 3 тис. полонених. 

 

Гула, стогнала і ревла земля,

Сивіли в горі мати і кохана.

В огні була Вкраїнонька моя —

Була війна жорстока. Вітчизняна.

Живі і мертві, мертві і живі

Герої наші — воїни-солдати.

Ми знаємо: у тій страшній війні

Змогли либонь ви ворога здолати.

Ведучий

  7 січня, ламаючи опір ворога, що посилювався, 1- а танкова та 38-а армії були вже за 15 - 20 кілометрів від Вінниці. Оскільки оборона ворога на підступах до неї виявилась особливо міцною, удар спрямовувався далі на південь в обхід міста.

Ведучий

 У визволенні області брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії, а це майже півмільйона  воїнів. Пліч-о-пліч з ними проливали кров у визвольних боях бійці і командири 1-ї Чехословацької бригади під командуванням майбутнього Героя Радянського Союзу Людвіг Свободи. Безпосередньо Вінницю звільняла 38-ма армія під командуванням генерал-полковника Кирила Москаленка

Ведучий

Однією з перших на східну околицю Вінниці 16 березня вийшла 183-а стрілецька дивізія. Під натиском військ 74 стрілецького корпусу в ніч на 20 березня 1944 р. німецьке командування, побоюючись оточення, змушене було розпочати відведення своїх військ з Вінниці на південний захід. Вранці 20 березня Вінниця була повністю звільнена від ворога.

Відео (Визволення Вінниччини)

Ведучий

В боях за звільнення м. Тульчина загинули і померли від ран 252 воїни, а в 16-ти братських могилах на території району поховано 657 воїнів-визволителів. 20 березня 1944 року місто було звільнене.

Ведучий

Звільнена від німецько-фашистських загарбників Вінницька область лежала в руїнах. Промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. З 579 підприємств області зруйновані 376. Але, незважаючи на втрати, жителі області енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства.

Ведучий

 Трудовий подвиг працівників тилу був таким же яскравим, як і ратний подвиг тих, хто воював на фронтах. За успіхи у праці в роки війни нагороджено медалями та орденами понад 47000 уродженців області.

Ведучий

 На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків.

Ведучий

Наступ 22 березня - 16 квітня 1944 року на Півдні став ви­рішальним: звільнено Миколаїв, Одесу, всю Правобережну Україну, вна­слідок чого радянські війська вийшли на кордон з Румунією.

Наступ у квітні 1944 року в Криму повністю ліквідував німецьке угрупування на південному відрізку фронту. 9 травня 1944 року було звільнено Севасто­поль.

 Ведучий

 У ході Львівсько-Сандомирської операції 13липня -27 серпня 1944 року війська Української Армії визволили західні області України.

 У вересні - жовтні  1944 року була проведена Східно- Карпатська наступальна операція.

Ведучий

 8 жовт­ня було звільнено від фашистів останній населений пункт України — се­лище Лавочне Дрогобицької (нині Львівської) області. 14 жовтня 1944 р. відбулось урочисте засідання в Києві з нагоди визволення України. 28 жовт­ня 1944 р. визволено Ужгород — останній населений пункт у межах сучас­них кордонів України.

Ведучий

Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам

Ведучий

Українські історики на підставі архівних документів різних країн встановили страшну статистику 1941-1945 років. Втрати цивільного населення становили близько чотирьох з половиною мільйонів, втрати військових – більше чотирьох мільйонів, вивезено на примусові роботи до Німеччини – близько двох з половиною мільйонів.

 

Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним,

що в назвах фронтів титанічних пронесли наймення твоє.

Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним,

чому їм довічну пошану твій вдячний народ оддає!

Ведучий

 Скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортурів, знущань та принижень у концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах.

Пам’ять загиблих на фронтах, закатованих у фашистських катівнях, спалених у пекельних крематоріях, замучених голодом, замордованих страшною війною, вшануймо хвилиною мовчання.

Звучить  фонограма  пісні  "Бухенвальдский набат". (1 частина)

Упродовж  хвилини лунають звуки  метронома..

Ведучий

Замислімося над жорстокою статистикою, яку наводить один з учасників і очевидців тих подій. З 25 тисяч радянських воїнів, які спускалися з лівого берега у дніпровські води, правого берега діставалося не більше трьох-п'яти тисяч. Тільки при визволенні Києва загинуло більш як чверть мільйона бійців та офіцерів.

Ведучий

У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них — А.Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко, П.Жмаченко, С.Руденко, І.Кириченко та ін.

Ведучий

Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни відзначений найвищими нагородами. Серед них — 2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу; 32 українці — двічі. А льотчик-винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Багато представників української землі стали і повними кавалерами ордену Слави. З 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам радянської армії, 2,5 млн. одержали жителі України.

Ведучий

У літопис Великої Перемоги навічно вписані імена тисяч і тисяч славних синів і дочок України. Воювали вони на різних фронтах, виборюючи Перемогу – одну на всіх. Багато хто загинув під час визволення нашої рідної української землі.

 

Згук незабутній перемоги

Лунає досі у серцях.

Блиск переможної дороги

Дарує радість у роках.

Героїв мало вже лишилось,

Покрила скроні сивина,

І щастя у серцях з'явилось,

Лише в душі гримить війна.

На грудях ордени, медалі,

В строю їх чутно тихий дзвін.

Ім’я їх в українській долі –

За це їм наш низький уклін

 

Ведучий

... Історія визволення Вінниччини , як і всієї війни, писалася доблестю і самопожертвою воїнів, талантом полководців. Хто поліг за Україну, буде, як співається в пісні тих літ, справді жити у віках. Жити в наших помислах і справах, нашій генетичній пам'яті.