Тема:"Актуалізація опорних знань як складова сучасного уроку "

Актуалізація опорних знань як складова сучасного уроку Виконала: викладач Мусій О.В.

Типи уроків за дидактичною метою поділяються: Урок засвоєння нових знань Урок формування умінь і навичок Урок застосування знань, умінь і навичок Урок узагальнення і систематизації знань Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок Комбінований урок

1. Перевірка домашнього завдання. 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. 3. Мотивація навчання учнів. 4. Пояснення нового матеріалу. 5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань. 6. Тестування. 7. Підсумки уроку. 7. Повідомлення домашнього завдання. КОМБІНОВАНИЙ УРОК

Вибір типу уроку Викладач має знати типологію уроків і обґрунтовано обирати тип уроку, що найкраще відповідає його меті Шаблонна структура уроку – урок із постійним набором структурних частин. А саме – перевірка домашнього завдання, пояснення нового матеріалу, формування і вдосконалення умінь і навичок, повідомлення домашнього завдання. Мета визначає тип уроку: мета уроку → тип уроку → структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку

Структура уроку Під структурою уроку розуміємо дидактично зумовлений внутрішній взаємозв’язок основних компонентів уроку, їх цілеспрямована взаємодія. 1. Актуалізація опорних знань і способів дій. 2. Формування нових понять і способів дій. 3. Застосування знань, формування вмінь і навичок (включаючи і спеціальне повторення й закріплення). Структура сучасного уроку: дидактична (основна) і логіко-психологічна структура, мотиваційна і методична підструктури. Дидактична структура складається із трьох етапів:

Що таке актуалізація? Актуалізація (філос.) — поняття, що означає зміну буття. В цьому понятті розкрита лише одна сторона руху: перехід буття із стану можливості в стан дійсності. Актуалізація — відтворення раніше засвоєних знань, на які спирається вивчення нового навчального матеріалу, а також їх застосування, часто в новій ситуації. Актуалізація має стимулювати пізнавальну активність студентів. Показником ефективності сучасного уроку виступає навчальна активність на ньому всіх студентів.

Чи можна вважати, що актуалізація — це те саме, що й повторення? = П О В Т О Р Е Н Н Я ? Різновиди актуалізації: актуалізація знань; актуалізація способів діяльності; актуалізація навчальних потреб.

Методи: Опитування (усне, письмове, фронтальне, індивідуальне) Метод “Мозкова атака” Метод “Акваріум” Метод “Асоціативний кущ” Метод “Мікрофон” Метод “Чомучка” Метод “Взаємоопитування” Метод “Експрес-тести” Метод “Лото” Метод “Вірю-не вірю” Метод “Світлофор” Метод “Бліц-опитування по ланцюжку” Метод “Впізнай мене” Метод “Знайди помилку” Метод “Бліц-інтерв’ю” Метод “Опитування-естафета” Метод “Так або Ні” Метод “Бесіда” Віктрорина ”Що? Де? Як? Чому?” Створення проблемної ситуації Як можна актуалізувати опорні знання?

Опитування Тема: «Управління підприємством» Запитання для актуалізації опорних знань: Поняття та необхідність управління; еволюція концепції управління; сучасні принципи управління; методи управління виробництвом; організаційні структури управління підприємством; шляхи удосконалення управління підприємством; особливості управління сучасних вітчизняних підприємств

«Мозкова атака» "МОЗКОВА АТАКА" - це евристичний метод (найкраще рішення проблеми серед багатьох рішень) колективного розв'язання творчої задачi. Поєднує евристичний діалог і метод вільних асоціацій. 1. Пiд час "мозкової атаки” всi рiвнi. 2. На етапi генерацiї iдей заборонено будь-якi критичнi зауваження й оцiнки. Кожна пропозицiя фiксується (на дошцi, у зошитах). 3. Дозволяється ставити запитання для уточнення i розвитку iдеї. 4. Утверджується особистiсно-дiалогiчнй стиль спiлкування. 5. Ведучий узагальнює результати творчої роботи, називаючи iдеї та способи розв'язання поставлених завдань.

Метод “Акваріум” По черзі групи займають місце в “Акваріумі”, обговорюють запропоновану задачу, водночас “Зовнішнє коло” стежить за обговоренням, щоб потім визначити найбільш активних членів групи і дати оцінку дискусії. Результатом обговорення задачі є запис розв’язання на дошці, всі студенти записують у зошити. Студентів об’єднано у три групи: “Банкіри”, “Технологи”, “Економісти”

“ Асоціативний кущ ” Студенти по черзі заповнюють гілки куща, центральним словом якого є “Відсотки” Знаходження числа за його відсотком Знаходження відсотка від числа Відсоткове відношення Банківська ставка Нарощений капітал Концентрація Формула складних відсотків ВІДСОТКИ

Метод “Мікрофон” туденти розкривають зміст гілок Що таке відсоток? Як знайти відсоток від числа? Як знайти число за його відсотком? Як знайти відсоткове відношення двох величин? Записати формулу простих відсотків. Записати формулу складних відсотків. Що таке концентрація? Що таке банківська ставка? Що таке нарощений капітал?

Метод “Чомучка” Групи студентів обмінюються підготовленими вдома запитаннями з теми, що вивчається, які починаються зі слова «чому?»

Метод “Взаємоопитування” Працюючи в парах студенти ставлять одне одному запитання по змісту домашнього завдання

Завдання групам можуть бути різними або однаковими Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих Наприклад. Тема уроку «Персонал підприємства і продуктивність праці». 1. Визначити необхідну чисельність робітників-відрядників. 2.Визначити продуктивність праці робітника. 3. Визначити планову кількість основних робітників Метод «Експрес-тести» Метод “Експрес-тести”

Метод “Лото” Цей методичний прийом вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на картоні великими буквами записують формули, які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишились окремі цифри, математичні знаки, фрагменти формул. Розрізані частини лото (у двох екземплярах) перемішують на столі. Викладач викликає двох студентів до столу і пропонує скласти формули. Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше.

Студенти дають відповіді або кивком голови або словами «вірю, не вірю» Кожне питання починається : чи вірите ви , що… .Студенти повинні погодитись з цим твердженням або ні. Наприклад запитання по темі «Галузева структура виробництва». Чи віриш ти, що поділ праці розрізняють на види? Чи віриш ти, що галузь промисловості це сукупність підприємств? Чи віриш ти, що основні ознаки впливають на виробництво? Чи віриш ти, що міжгалузевий баланс містить економічні показники? Метод “Вірю-не вірю”

Метод “Світлофор” Це довга смужка картону 94 см, яка з одного боку червоного кольору, а з другого – зеленого. Під час проведення усного опитування всі студенти сигналізують викладачу чи знають вони відповідь на запитання (зелений бік – готовий, червоний - неготовий). Позитивним моментом у цій ситуації є те, що під час проведення опитування пасивність неприйнятна

Кожен студент має право відмовитись від участі в Бліц-турнірі, тому, щоб процедура не зірвалась, викладач з’ясовує наперед хто з студентів хотів би взяти участь у цій грі. . Перший студент ставить коротке запитання другому, другий – третьому і так до останнього студента. Час на відповідь кілька секунд. Викладач має право зняти питання, яке не відповідає темі або недостатньо коректне. Метод “Бліц-опитування по ланцюжку”

Метод “Впізнай мене” На занятті можна запропонувати студентам виступ від імені відомої фігури з рисунком, або терміном при цьому не називаючи його, але перелічуючи частково його властивості. Студенти повинні вгадати зображення, оцінити і доповнити виступаючого.

Метод “Знайди помилку” Викладач просить знайти у завданні помилку. Викладач дає серію формул або формулювань, розв’язаних вправ, серед яких є як правильні, так і неправильні. Завдання студентів знайти неправильні, довести їх неправильність і замінити на правильні.

Метод “Бліц-інтерв’ю” Інтерв’ю може брати підготовлений студент Викладач ставить запитання і пропонує студентам висловити думку щодо поставленого запитання. Запитання можуть бути теоретичного або практичного змісту

Метод “Опитування-естафета” Проводиться між рядами. Викладач роздає студентам перших парт дидактичні картки із запитаннями. Вони відповідають по черзі і передають далі. Запитання кожному ряду однакові (або різні, на розсуд викладача). Порядок нумерації однаковий або різний.

Викладач загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а студенти намагаються знайти відповідь ставлячи навідні запитання. Відповідати на які слід лише Так або Ні. Кожному студенту видаються картки, де вони ставлять у таблиці «+», якщо твердження є правильним, або «-», якщо твердження є неправильним. Метод «Експрес-тести» Актуалізація опорних знань проводиться у вигляді тесту на визначення правильності економічних понять. Метод “Так або Ні”

Метод “Бесіда” Тема “Управління підприємством” 1. Повторення питання за допомогою таблиці ключових термінів і понять. На відкидній дошці запис властивостей управління (необхідність, еволюція, сучасні принципи, методи управління, організаційні структури, шляхи удосконалення). Пропонуємо студентам дати означення або пояснення кожної з перелічених властивостей функції. 2. Серед таблиць, зображених на картках або слайдах визначити, які принципи управління, методи управління, модель управління та ін.

Вікторина “Що? Де? Як? Чому?” Тема «Прогнозування, планування діяльності підприємств» Вікторина: Що таке підприємство? Чому потрібно прогнозування діяльності виробництва? Що відбувається означає планування? Які аргументи оперативності? Де використовували бізнес-планування? Всі запитання повинні починатись із слів що, де, як, чому

Створення проблемної ситуації Проблемна ситуація виявляє невідповідність між наявними системами знань студентів і новими вимогами (між старими знаннями й новими фактами, між знаннями нижчого і вищого рівнів, між житейськими й науковими знаннями). Перед студентами, коли вони поставлені в нові умови застосування уже відомих знань (пошук способів застосування знань на практиці). Якщо існує протиріччя між теоретично можливим способом розв’язання проблеми й практичною його недоцільністю.

Висновок Актуалізація опорних знань та способів діяльності формує у студентів стійку мотивацію пізнання. Викладачі повинні робити все для того, щоб зацікавити студентів. Викладач має: активно застосовувати методи розвитку пізнавального інтересу (методи, що спираються на несподіваність, парадоксальність, зацікавлення, створення ситуації, новизни, успіху); розкривати самоцінність навчання як джерела задоволення.

А тепер трохи позитиву! Посміхніться – ми найкращі!

Дякую за увагу!!!