Тема. Атмосфера та системи Землі. Сонячно-земні взаємодії. Тропосфера.

Про матеріал
Мета: актуалізувати, закріпити й поглибити знання про склад і будову атмосфери, різновиди сонячної радіації, характеристики стану тропосфери та їх зміни в часі й просторі; закріпити вміння читати кліматичні карти, графіки зміни температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів. Розвивати навички логічного та образного мислення. Виховувати бережливе ставлення до атмосфери.
Перегляд файлу

Урок 13

Тема.  Атмосфера та системи Землі. Сонячно-земні взаємодії. Тропосфера.

Мета: актуалізувати, закріпити й поглибити знання про склад  і будову атмосфери, різновиди сонячної радіації, характеристики стану тропосфери та їх зміни в часі й просторі; закріпити вміння читати кліматичні карти, графіки зміни температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів. Розвивати навички логічного та образного мислення. Виховувати бережливе ставлення до атмосфери.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта годинних поясів, глобус

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Назвіть екологічні функції літосфери. Що вони відображають?

2. Поясніть, чому ресурсна функція є базовою в системі «літосфера біота».

3. Яка літосферна плита лежить у межах території України? Які великі тектонічні структури розміщені в її межах? Якими формами вони представлені в рельєфі?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знайомство з метою та завданням уроку

ІV. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «Мозковий штурм»

Пригадайте, з яких шарів складається атмосфера. Які процеси

відбуваються в атмосфері? Що отримує Земля від Сонця? Що таке альбедо?

V. Вивчення нового матеріалу

1. СОНЯЧНО-ЗЕМНІ ЗВ’ЯЗКИ.  Пояснення вчителя.  Процеси, що відбуваються в космосі та всередині Сонця, приводять до випромінювання енергії у вигляді електромагнітних хвиль різної довжини. Тварини й люди є перетворювачами енергії і невіддільні від світу рослин і мікроорганізмів. Усі ми включені в енергетичні цикли Всесвіту. (Поясніть чому.)

Сонце має великий вплив на явища, які відбуваються на Землі. Його

короткохвильове випромінювання зумовлює важливі фізико-хімічні процеси

у верхніх шарах атмосфери. Видимі й інфрачервоні промені є основними

«постачальниками» тепла для Землі. У різних країнах світу, в т. ч.

й у нас, ведуться роботи щодо ширшого використання сонячної енергії

для господарських і промислових цілей (вироблення електроенергії,

опалення будинків та ін.). Сонце не лише освітлює й зігріває Землю.

Вияви сонячної активності супроводжуються низкою геофізичних явищ.

Потоки заряджених частинок, прискорені під час спалахів, впливають на

магнітне поле Землі й спричиняють магнітні бурі, які сприяють проникненню

заряджених частинок у нижчі шари атмосфери (так виникають полярні

сяйва). Короткохвильове випромінювання Сонця посилює іонізацію

верхніх шарів земної атмосфери (іоносфери), що впливає на умови поширення радіохвиль, іноді порушуючи радіозв’язок. Вивчення цих явищ

становить суть проблеми Сонячно-Земних зв’язків. Отже, Сонячно-Земні

зв’язки — це система прямих або опосередкованих фізичних зв’язків між

процесами на Сонці та Землі.

Активні процеси на Сонці, впливаючи на атмосферу й магнітне поле

Землі, опосередковано діють і на складні процеси органічного світу (як

тваринного, так і рослинного). (Поясніть як саме.)

Земля отримує від Сонця не тільки світло й тепло, що забезпечують

необхідний рівень освітленості й температурний режим її поверхні, а й

піддається комбінованому впливу ультрафіолетового та рентгенівського

випромінювання, сонячного вітру. Варіації потужності цих чинників за

зміни рівня сонячної активності формують ланцюжок взаємозалежних

явищ у міжпланетному просторі, магнітосфері, іоносфері, біосфері, гідросфері та літосфері Землі.

Сонце впливає на епідеміологічні умови на Землі, кількість стихійних

лих (тайфуни, землетруси, повені), автомобільних і залізничних аварій

тощо. Максимум таких явищ припадає на роки активного Сонця.

Для власного порятунку людство зобов’язане берегти атмосферу та водні

простори планети від зміни їхніх властивостей.

Вивчення Сонячно-Земних зв’язків є фундаментальною науковою проблемою.

Прогнози стану магнітосфери й інших оболонок Землі необхідні

для рішення практичних завдань у космонавтиці, радіозв’язку, транспорті,

метеорології та кліматології, сільському господарстві, біології й

медицині.

Прийом «Nota bene». Зобразити в зошиті схему Сонячно-Земних зв'язків

2. СОНЯЧНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ВІДМІННОСТІ ВИПРОМІНЮВАННЯ Й ПОГЛИНАННЯ ТЕПЛА ПОВІТРЯМ, ПОВЕРХНЕЮ ГІРСЬКИХ ПОРІД І ВОДИ

Сонячне випромінювання в атмосфері Землі поділяють на пряме й розсіяне на частках, що перебувають у зваженому стані в повітрі атмосфери (пил, вода й інші елементи). Їхня сукупність утворює сумарне сонячне випромінювання.

Кількість сонячної енергії, яка падає на поверхню Землі, змінюється

внаслідок руху Сонця. Ці зміни залежать від часу доби й пори року. За

однакових метеоумов опівдні на Землю потрапляє більше сонячної радіації,

ніж рано вранці або пізно увечері. Опівдні Сонце перебуває високо над

горизонтом, і довжина шляху проходження його променів через атмосферу

Землі скорочується. Отже, менше сонячної радіації розсіюється

та поглинається, а більше проміння досягає поверхні.

Під час надходження на земну поверхню сонячна радіація здебільшого

поглинається поверхнею, а частково відбивається. Відбивання сонячної

радіації земною поверхнею залежить від характеру підстильної

поверхні.

Відношення показника відбитої радіації (R) до загального (сумарного)

потоку радіації (Q) на дану поверхню називається альбедо поверхні:

А = R:Q • 100 % .

Отже, із загального потоку сумарної радіації (Q) частина відбивається

від земної поверхні. Частина сумарної радіації поглинається земною

поверхнею і йде на нагрівання верхніх шарів ґрунту та води.

Більшість природних поверхонь має альбедо в межах 10-30 %.

Виняток становлять піщані пустелі (40 %), свіжий сухий сніг (80-90 %),

вологий сніг (60-70 %). Альбедо гладкої водної поверхні для прямої

сонячної радіації змінюється від кількох відсотків за високого сонця

до 70 % — за низького. Для розсіяної радіації альбедо водних поверхонь

становить 5-10 %.

Альбедо льоду залежить від температури повітря і змінюється в межах

30-40 %. Підвищення температури повітря приводить до зменшення альбедо

льоду. Середнє значення альбедо хмар становить 40-50 %. Альбедо

хмарності змінюється в досить широких межах, залежить від форми

хмар, їхньої потужності.

Водна поверхня поглинає завжди більше сонячної радіації, ніж суходіл

за однакової висоти Сонця, тому альбедо водних поверхонь є меншим,

ніж альбедо суходолу. Пояснюється це тим, що сонячні промені проникають

значно глибше у прозорі верхні шари води, ніж у ґрунт. У воді вони

розсіюються й поглинаються. Через це на альбедо води значно впливає

ступінь її мутності (суспензійності): для забрудненої води альбедо значно

вищий, ніж для чистої.  Колір порід або ґрунтів, їхній мінеральний склад визначають енергетичний спектр відбитого й поглиненого потоків енергії та його інтенсивність. Світлі породи або ґрунти відбивають світло сильніше темних. Вологість змінює їхню відбивну здатність, підвищуючи

частку дифузного віддзеркалення хвиль видимого діапазону. Тому, наприклад, піски після дощу здаються на хроматичних знімках темнішими, ніж перед дощем. Майже всі зволожені породи й ґрунти темніші від сухих,

а випромінювання ближнього інфрачервоного діапазону практично

повністю поглинають вологі ґрунти та породи.

Густий трав’яний покрив зменшує добову амплітуду температури

ґрунту і знижує її середню температуру. Середнє значення альбедо для

полів жита і пшениці становить 10-25 %, поля бавовнику - 20-25 %,

луки -15-25 %, хвойного лісу - 10-15 %, листяного лісу - 15-20 %.

Вплив рослинного покриву має здебільшого мікрокліматичне значення.

Розподіл сонячної радіації по земній ної широти місцевості. Від полюсів до

або що більший кут, під яким сонячне проміння падає на поверхню

Землі, то більше тепла вона отримує на одиницю площі. Від широти місцевості залежить і тривалість дня в різні пори року, що також визначає величину сонячної радіації, яка надходить на поверхні залежить від географічного екватора радіація збільшується, або що більший кут, під яким сонячне проміння падає на поверхню Землі, то більше тепла вона отримує на

одиницю площі. Від широти місцевості залежить і тривалість дня в різні пори

року, що також визначає величину сонячної радіації, яка надходить на земну поверхню

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Поясніть, що таке Сонячно-Земні зв'язки та чим вони обумовлені.

Які види сонячного випромінювання ви знаєте?

2. Що таке альбедо? Як воно визначається?

3. Поясніть, як відбивання сонячної радіації земною поверхнею залежить від

характеру підстильної поверхні. Наведіть приклади.

4. Укажіть, якими причинами зумовлений інтерес учених до проблеми Сонячно-Земних зв'язків.

5. Визначте альбедо земної поверхні (у %) за таких показників сонячної радіації за місяць: пряма — 200; розсіяна — 100; відбита — 150.

6. З якою метою вчені вивчають вплив сонячної активності на атмосферу Землі?

VІ. Підсумки уроку

Земля отримує від Сонця не тільки світло і тепло, а й піддається комбінованому впливу ультрафіолетового й рентгенівського випромінювання, сонячного вітру.

Сонячне випромінювання в атмосфері Землі поділяють на пряме й розсіяне,

а їхня сума становить сумарне сонячне випромінювання.

Відбивання сонячної радіації земною поверхнею залежить від характеру підстильної поверхні.

Вивчення впливу сонячної активності на атмосферу Землі допоможе виявити,

яким чином впливає Сонце на людський організм.

VІІ. Рефлексія

«Чотири стихії»

  • прочитайте характеристики чотирьох стихій – першоелементів буття. Виберіть стихію, яка найкраще передає ваше самопочуття наприкінці уроку.

Земля: діяльність, працелюбність, витривалість, терплячість

Повітря: легкість, захоплення, товариськість, оптимізм

Вогонь: активність, рух, творча енергія, внутрішня сила

Вода: чутливість, спокій, відповідальність, гармонія, завзятість

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 12

2. Використовуючи різноманітні джерела інформації, наведіть приклади наукових досліджень Сонячно-Земних зв'язків.

3. Як, на вашу думку, змінюється мікроклімат у місцевості, прилеглій до великої сонячної електростанції?

 

Використана література:

1. Гільберг Т. Г. Географія (рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г, Савчук І. Г, Совенко В. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 192 с. : іл.

2. Павлюк Н.І. Географія. 11 клас: навч.-метод.посібник. [Текст] / Н.І. Павлюк. – Х. : ВГ «Основа», 2019. – 88 с. : - табл. (Серія «Мій конспект»)

3. Стадник О.Г. Географія 11 клас (рівень стандарту): міні-конспекти уроків до підручника Г.Д. Довгань, О.Г. Стадника. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 48 с.

 

doc
Додано
26 листопада 2019
Переглядів
1412
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку