Урок "Ресурсні властивості літосфери. Глобальна проблема людства"

 

Урок № 11.

Ресурсні властивості літосфери.

Глобальна ресурсна проблема людства.

 

Навчальна мета: з’ясувати ресурсні властивості літосфери; узагальнити знання про суть і ступінь використання мінеральних ресурсів планети; взаємозв’язок літосфери і соціальної сфери.

Розвивальна мета: розвивати картографічну, громадянську компетентності, логічне й аналітичне мислення, вміння аналізувати й прогнозувати наслідки від використання мінеральних ресурсів.

Виховна мета: екологічне виховання учнів, виховання бережливого ставлення до ресурсів планети.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

      Абсолютна більшість мінералів та гірських порід є мінеральними ресурсами літосфери. Мінеральними ресурсами вважаються речовини Земної кори, які залучені в економічну діяльність. Літосфера є джерелом мінеральних ресурсів, які широко використовуються в господарській діяльності. Тому ресурсна функція літосфери полягає в її здатності забезпечувати потреби людини в корисних копалинах. Крім цього, Земля надзвичайно багата на унікальні за красою, розмірами, зовнішнім виглядом й походженням форми рельєфу. Серед них є величезні й невеликі ділянки земної поверхні, але всі вони не перестають дивувати людину й потребують нашої охорони.

       Наведіть приклади таких форм рельєфу, які потребують нашої охорони.

   Можливий  варіант відповіді. На кожному материку є унікальні ландшафти: від Антарктиди до форм вивітрювання в пустелях. Відомі об’єкти природної спадщини людства – Єллоустонський національний парк,  Великий Каньйон, Кроноцький заповідник, Карпатський та інші. А ще,  безумовно наше Одеське узбережжя Чорного моря.

 

       У районах, де здійснюється видобуток, залишаються кар’єри й терикони. Такі ділянки необхідно теж відновлювати, щоб уся Земля не стала знімальним майданчиком фільму  про Марс. Тому вивчення та дослідження потребує не  тільки ефективне використання корисних копалин, а й відновлення природної рослинності й ландшафтів.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

                           Запитання 1 – 6 по 0,5б (всього  - 3 бали)

1. Укажіть внутрішню частину Землі, на яку припадає найбільша частина її об’єму.

         А.  Мантія                                            Б. Земна кора

         В.  Літосфера                                       Г. Ядро

2. У результаті розколу Лавразії утворилися прообрази материків:

А. Євразія, Північна Америка й Африка

Б. Південна Америка, Африка й Австралія

В. Євразія й Північна Америка

Г. Південна Америка, Африка, Австралія та Антарктида

3. Укажіть правильне твердження.

А. Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і платформних плит

Б. Родовища нафти й газу розташовані в межах Українського щита

В. Україна найбільше забезпечена бокситами

Г. До горючих корисних копалин належить будівельна сировина.

4. Укажіть, у результаті яких процесів утворюються метаморфічні гірські породи.

А. Перетворення гірських порід у глибинних зонах земної кори

Б. Застигання й кристалізація магми

В. Випадання в осад (відкладення) розчинених у водах океанів речовин

Г. Нагромадження решток відмерлих організмів.

5. Укажіть, які гори старі.

А. Гімалаї                                           Б. Карпати

В. Анди                                               Г. Уральські

6. До якої ери відноситься альпійське гороутворення.

А. Мезозойської                                  Б. Кайнозойської

В. Палеозойської                                Г. Архейської.

Запитання 7-8 (кожна відповідь по 0, 5 бали, одне питання – 2 бали).

7. Установіть послідовність у розташуванні внутрішніх частин Землі (починаючи з поверхні планети).

А. Зовнішнє ядро                               Б. Верхня мантія

В. Внутрішнє ядро                             Г. Земна кора.

 

1-    , 2 -    , 3 -     , 4 -     .

8. Розташуйте гори залежно від висоти їхніх найвищих вершин (починаючи від найвищих).

А. Тянь-Шань                                     Б. Кримські гори

В. Карпати                                           Г. Кавказ

ІV. Вивчення нового матеріалу.

       Хоча наша Земля має великі й різноманітні природні ресурси, запаси різних їхніх видів неоднакові й розташовані вони нерівномірно. Тому окремі країни та регіони мають різну ресурсозабезпеченість.

    Показник ресурсозабезпеченості – це співвідношення між величиною запасів і масштабами їх використання. Забезпеченість мінеральними ресурсами виражається кількістю років, на які вистачить розвіданих запасів за їх сучасного рівня використання.

  Ресурсозабезпеченість =Запаси : Щорічний видобуток = Кількість років.

Забезпеченість лісовими, земельними, водними ресурсами визначається розрахунком їхніх запасів на душу населення.

   Ресурсозабезпеченість = Запаси : Кількість населення =

                                          = запаси на одну особу.

      V.  Поетапне закріплення вивченого матеріалу.

      Обчислення ресурсозабезпеченості окремих видів сировини.

 ІV. Вивчення нового матеріалу (продовження).

  Забезпеченість усього світу окремими видами ресурсів, за оцінками вчених, становить від кількох до сотень років. Ресурсозабезпеченість одних країн може бути низькою, а інших – досить високою. Гостродефіцитними є мінеральні ресурси, період забезпеченості якими становить 10-20 років. Це кобальт, цинк, алмази, уран в першу чергу; далі - нафта, золото, природний газ та інші. Показники ресурсозабезпеченості є приблизними, оскільки є можливість відкриття нових родовищ, джерел надходження, технологій тощо.

Глобальна ресурсна проблема людства.

За ХХ століття з надр Землі вилучено корисних копалин більше, ніж за всю історію цивілізації. Тільки за останнє сторіччя споживання викопного палива зросло майже в 30 років. Природне середовище є місцем проживання людини й джерелом усіх благ, необхідних для його життя та виробничої діяльності.

   У складній системі світового господарства й МПП економічно розвинені країни є переважно споживачами, а країни, що розвиваються, - виробниками й експортерами природних ресурсів. Тому ресурсна проблема має глобальний характер. Розв’язати її можна, об’єднавши зусилля різних країн. Окрім здійснення природоохоронних і природо відтворюючих заходів – створення безвідходного виробництва і зниження матеріаломісткості продукції.

  V. Поетапне закріплення вивченого матеріалу.

Практикум. Позначте на контурній карті (мінерально-сировинні ресурси світу) корисні копалини (по 3 басейни  кожного виду); відповідно позначте на карті (Тектонічна будова та фізична поверхня світу) тектонічні структури, з якими пов’язані ці корисні копалини.

 VІ. Підсумки уроку.

   Учитель звертає увагу на основні положення розглянутого матеріалу. Треба навчитися повністю видобувати, ефективно використовувати, та з порожніх порід виробляти, наприклад, будівельні матеріали, відновлюючи ділянки де здійснювався видобуток.

  Домашнє завдання.

    Опрацювати пар. 11, закінчити контурну карту; знайти інформацію щодо прикладів екологічного видобутку корисних копалин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Укажіть внутрішню частину Землі, на яку припадає найбільша частина її об’єму.

         А.  Мантія                                            Б. Земна кора

         В.  Літосфера                                       Г. Ядро

2. У результаті розколу Лавразії утворилися прообрази материків:

А. Євразія, Північна Америка й Африка

Б. Південна Америка, Африка й Австралія

В. Євразія й Північна Америка

Г. Південна Америка, Африка, Австралія та Антарктида

3. Укажіть правильне твердження.

А. Корисні копалини осадового походження поширені переважно в межах тектонічних западин і платформних плит

Б. Родовища нафти й газу розташовані в межах Українського щита

В. Україна найбільше забезпечена бокситами

Г. До горючих корисних копалин належить будівельна сировина.

4. Укажіть, у результаті яких процесів утворюються метаморфічні гірські породи.

А. Перетворення гірських порід у глибинних зонах земної кори

Б. Застигання й кристалізація магми

В. Випадання в осад (відкладення) розчинених у водах океанів речовин

Г. Нагромадження решток відмерлих організмів.

5. Укажіть, які гори старі.

А. Гімалаї                                           Б. Карпати

В. Анди                                               Г. Уральські

6. До якої ери відноситься альпійське гороутворення.

А. Мезозойської                                  Б. Кайнозойської

В. Палеозойської                                Г. Архейської.

Запитання 7-8 (кожна відповідь по 0, 5 бали, одне питання – 2 бали).

7. Установіть послідовність у розташуванні внутрішніх частин Землі (починаючи з поверхні планети).

А. Зовнішнє ядро                               Б. Верхня мантія

В. Внутрішнє ядро                             Г. Земна кора.

 

1-    , 2 -    , 3 -     , 4 -     .

8. Розташуйте гори залежно від висоти їхніх найвищих вершин (починаючи від найвищих).

А. Тянь-Шань                                     Б. Кримські гори

В. Карпати                                           Г. Кавказ

            1 –

        2 –

        3 –

        4 –