ТЕМА: Багатства вод світового океану 6 клас

ТЕМА: Багатства вод світового океану 6 клас

Мета:

Освітня - дати уявлення учням про маштаби і розміри Світового океану; сформувати  вміння про значення багатств океанів.

Розвиваюча - розвиток уміння працювати з картами та контурними картами, розвиток способів розумової діяльності (аналіз, порівняння, узагальнення), розвиток мови (володіння фізичними поняттями, термінами), розвиток пізнавального інтересу учнів.

Виховна - формування наукового світогляду, виховання стійкого інтересу до предмета, позитивного ставлення до знань.

Тип уроку: комбінований. вторинне засвоєння знань

Обладнання: підручники, атласи, додаткова література.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

Привітання до учнів, перевірка відсутніх.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Що це? (працюють два учні)

Біскайська… Чорне… Керченська… Африка… Індійський.. .

Дрейка… Берінгове… Червоне…Бенгальська…Антарктида…

2. “Третій зайвий” (працюють троє учнів)

1) Гольфстрім, Лабрадорська, Австралія.

2) Азовське, Середземне, Урал.

3) Бенгальська, Біскайська, Магелланова.

4) Атлантичний, Індійський, Кольський.

5) Чорне, Африка, Євразія.

6) Берінгова, Гавайські, Гренландія.

3. Тест

1) Основна причина океанічних течій:

А) географічне положення океану;                 Б) нагрівання води Сонцем;

В) підземні водні джерела;                              Г) постійні вітри;

Д) усі перераховані причини.

2) Головна причина морських припливів:

А) океанічні течії;                                              Б) притягання води Місяцем і Сонцем;

В) перепад температур морської води;           Г) вітри.

3) Причина утворення цунамі?

А) землетруси;                                              Б) різниця температур морської води;

В) вітри;                                                         Г) океанічні течії.

4) Материк, який омивається чотирма океанами:

А) Євразія; б) Африка; в) Австралія; г) Північна Америка.

5) Море з найбільшою солоністю води:

А) Чорне; б) Середземне; в) Каспійське; г) Червоне.

6) Температура з глибиною:

А) підвищується; б) знижується.

7) Значення океану для Землі:

А) вирівнює коливання температур;   Б) забезпечує водяною парою атмосферу;

В) живить опадами сушу;                     Г) усі названі фактори.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, який багатий світ океанів. Дослідження показують, що сумарна кількість живої речовини в океані в 750 разів менша, ніж на суходолі. Сьогодні роль океану як годувальника надзвичайно скромна. Кількість морепродуктів, що виловлюється в середньому за рік, становить лише 1 % від загального об’єму продуктів харчування, що виробляються на планеті. Океан має значні мінеральні ресурси, але видобуток їх є дуже важким. В океані є компонент, який академік О. Ферсман назвав “найбільш важливим мінералом на Землі, без якого немає життя”. Це сама вода. Швейцарський океанолог Жак Пікар писав: “…океан – це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок”. На уроці ми і поговоримо про багатства океану.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Уже перші виходи людей в моря й океани супроводжувалися вимірами глибин.

Бесіда

– Які способи вимірювання глибин ви знаєте?

– Чи можна за допомогою ехолота дізнатись, які багатства є в океані?

Щоб дізнатись, чим багатий океан, учені досліджують його за допомогою:

– експедиційних суден (вивчають рельєф, магнітне поле);

– дрейфуючих станцій (вивчають температуру, солоність, течії);

– підводних апаратів: акваланг, батискаф, підводні човни з відеооснащенням);

– сейсмічних методів (склад гірських порід);

– штучних супутників Землі;

– космічних кораблів (хвилі, кригу, косяки риб).

Питання. Які з цих методів дослідження дають можливість вивчати багатства океану?

Робота зі схемою

Виступ учнів (випереджальне домашнє завдання)

1. Енергетичні ресурси.

2. Мінеральні ресурси.

3. Біологічні ресурси: рослинні.

4. Біологічні ресурси: тваринні.

5. Цікавинки про рослин і тварин океану.

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

«Чомучки»

1. Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

2. Чому живі організми проживають на різних глибинах?

3. Чому через Тихий океан прокладено найважливіші торгові морські шляхи?

4. Чому води Світового океану називають “рідкою рудою”?

5. Чому більшість рослин і тварин проживають до глибини 100 м?

6. Чому не доцільно будувати ПЕС на Чорному морі?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.

– Підготуватися до гри “Перестрілка” (підготувати по два запитання про кожен вид природних ресурсів Світового океану).

Самоаналіз уроку: «Багатство вод Світового океану» у 6 класі

Цілі уроку:

•                   Освітня - дати уявлення учням про маштаби і розміри Світового океану ;сформувати  вміння про значення багатств океанів.
•                   Розвиваюча - розвиток уміння працювати з картами та контурними картами, розвиток способів розумової діяльності (аналіз, порівняння, узагальнення), розвиток мови (володіння фізичними поняттями, термінами), розвиток пізнавального інтересу учнів.
•                   Виховна - формування наукового світогляду, виховання стійкого інтересу до предмета, позитивного ставлення до знань.

Учень повинен знати: поняття про океан, основних представників Світового океану,ресурси і багатсва океану.

Вміти: знаходити на карті різні водні географічні  обєкти.

Формована область розуміння (зміст): гідрологічні ресурси Світового океану

Закріплення загальнонавчальних умінь: вміло вести активну розумову діяльність, вміння аналізувати , планувати і здійснювати висновки.

Тип уроку: комбінований,вторинне засвоєння знань

Структура уроку:

•                   Організаційний момент
•                   Мотивація учнів
•                   Актуалізація опорних знань
•                   Вивчення нового матеріалу
•                   Осмислення та первинне запам'ятовування
•                   Перевірка засвоєння
•                   Аналіз і підведення підсумків уроку, д / з.

 Початок уроку максимально доброзичливим, щирим і відкритим. Початок уроку був організованим. Клас до уроку був підготовлений. Діти протягом всього уроку показували хорошу працездатність.

 Учні спільно з учителем визначили цілі уроку. Це було зроблено в ході невеликої бесіди, де вчитель допомагав дітям відповідними питаннями. Так як мета формулювалася не тільки учителем, а спільно з дітьми, то діти вникли завдання, і надбання знань стало усвідомленим. Цілі, запропоновані дітям на урок, відповідали програмним вимогам, змісту матеріалу.

Після проведення тесту № 1 було проведено узагальнення поняття нового поданого матеріалу через узагальнюючі картки, де їм був запропонований план узагальненого характеру. Використання такого плану дозволяє учням бачити поняття цілісним.

 Зміст уроку відповідав вимогам стандарту.

 Структура уроку запропонована вище. На мій погляд, цілям і типу уроку вона відповідає. Етапи уроку були логічно пов'язані, плавно переходили один в іншій. На кожному з етапів підбивалися підсумки. Учні спільно з учителем по кожному міні-етапу уроку робили висновки. Час розподілився на окремі етапи по-різному залежно від того, який з них був основним. На мій погляд, час був  розподілений раціонально. Початок і кінець уроку були організованими. Темп ведення уроку був оптимальним.

На етапі актуалізації опорних знань учням було запропоновано згадати важливе поняття, яке було використане при поясненні нового матеріалу: поняття прискорення. Після цього йшов основний етап уроку - пояснення нового матеріалу. Цей етап був головним, тому основний час був приділений саме йому.

 Виклад нового матеріалу був логічним, грамотним, на високому теоретичному та одночасно доступному для дітей рівні. Головні думки по темі мною завжди виділялися.

Вивчення нового матеріалу було проведено у формі невеликої лекції.

Поняття швидкості учням знайоме.

 З метою перевірки засвоєння знань проведений контроль. На цьому етапі учням була запропонована робота з таблицями , яку вони повинні були виконати. Після проведення контролю знань була проведена корекційна робота. Ті питання, які викликали в учнів найбільше труднощів, були розглянуті ще раз. Наприкінці уроку було зроблено повернення до цілей, які розглядалися на початку уроку.

 Після цього був підведений підсумок уроку та учням запропоновано домашнє завдання. Домашнє завдання було закріплючим, розвивального характеру. На мій погляд, воно було під силу для всіх дітей.

 Зміст уроку був оптимальним, методи навчання - словесні. Форми роботи були фронтальними. Я використовувала прийоми активізації пізнавальної діяльності - це постановка проблемних питань, узагальнення за планами узагальненого характеру.

 Учні на уроці були активними. Вони показали вміння продуктивно працювати, робити висновки з побаченого, вміння аналізувати й узагальнювати свої знання. Також діти показали наявність навичок самоконтролю.

Клас до уроку був підготовлений. Цілі, що ставила перед собою на уроці – було досягнено.