Тема: Чим вимірюють час?
Мета: дати учням поняття про час як невід’ємну складову життя на планеті; закріплення вміння користуватись календарем та годинником у щоденному житті; розвивати пізнавальну активності та інтелект, абстрактне мислення, пам’ять, увагу; виховувати бережливе відношення до використання часу в повсякденному житті.
Обладнання: годинник, малюнки за темою, календарі.
Хід заняття
І.Організація дітей.
1.Привітання.
2.Вступне слово.
Що біжить без спочинку,
Не стає ні на хвилинку,
Не старіє, не вмирає,
А все нищить, забирає? (Час)
ІІ.Основна частина.
1.Бесіда за темою.
Сьогодні ми з вами поговоримо про час – невід’ємну величину життя на нашій планеті. В часі живе увесь її неживий та живий світ.
Оскільки мова ітиме про час, то слід було б визначитись у часі і назвати сьогоднішню дату. (Діти читають дату, написану на дошці).
Який зараз місяць?
Яка це пора року?
А хто з вас зможе пояснити,що таке час? Я спробую вам допомогти. Не можна побачити, як час тече, до нього не можна доторкнутись, його не можна понюхати. Тобто час – така невидима величина, яку не може відчути людина своїми органами чуття.
Але все одно ми всі живемо у часі. А як ви вимірюєте свій прожитий час? Правильно, роками, які ви прожили на світі, місяцями, днями. Кожен з вас кожного року чекає на свій день народження. Кожного року вам стає на один рік більше, тобто ви стаєте старшими і дорослішими на один рік. Ви святкуєте той день, який дає початок вашому наступному, майбутньому року.
З тих пір, як на планеті з’явилися люди, вони намагалися спостерігати, що відбувається у природі.
2.Читання віршів Н. Забіли.
День за днем, за тижнем тижні
Непомітно лине час.
Різні зміни дивовижні
Відбуваються у нас.
От зима, весна, от літо,
Осінь, потім знов зима.
Сивий час летить над світом
І кінця йому нема .
Кожен місяць, кожну пору,
На землі нове вбрання,
Й ми самі не ті, що вчора –
Ми зростаємо щодня.
Глянь навколо оком пильним–
І побачиш зміни ці.
Ось повільно, неухильно
Йдуть по черзі місяці.
3.Перегляд презентації.
4.Гра «Додай словечко»
Перевіримо чи знаєте ви як називаються дні у тижні? Пограємо у гру « Додай словечко»
ПІДКАЖИ СЛОВЕЧКО
Вранці ми із добрим ділом
День вітали (понеділок).
Ніченька настала скоро,
Трудовий іде( вівторок.)
За ним спритна, молода,
Поспішає (середа).
Йде четвертий день тепер,
Називається (четвер).
Діло добре ладиться,
Як настала (п’ятниця).
Вдома скрізь кипить робота —
Починається (субота).
А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру (неділю).
Ось і тижневі кінець,
Хто трудився — молодець.
С. Жупанин
5.Бесіда за змістом вірша.
— Про що цей вірш?
— Що сказано про понеділок? Вівторок? Середу? Четвер? П’ятницю? Суботу? (Всі дні тижня людина повинна працювати, трудитись).
— А що сказано про неділю? (Хто трудився – молодець).
-Кожен день також можна поділити на певні проміжки часу які ми називаємо частинами доби.
6. Бесіда про календар.
— А тепер прослухайте загадку.
Є у хаті рахівник,
Дні рахує цілий рік.
В нього кожен день-деньочок
Має цифру і листочок.
А як вечір надійде,
Той листочок упаде. (Календар)
— Так, це календар. (Демонструє відривний календар.) Роздивіться і скажіть, що ви бачите на кожному листку. ( Число-дата, день тижня, місяць, рік).
-А що таке календар? (система обліку часу)
Рік, місяці, тижні, дні — все це нам відображає календар. Календарі, якими ми користуємось сьогодні, різні.
Ось деякі з них (показує зразки календарів):
1. Відривний настінний.
2. Перекидний настінний.
3. Настінний листковий.
4. Настільний листковий.
5. Настільний перекидний.
6. Кишеньковий.
7.Бесіда про годинник.
-А тепер ви з легкістю відгадаєте загадку
Стоїть старий дуб, на ньому 12 гілок, на кожній гілці по чотири гнізда, а в кожному гнізді по семеро яєць і кожному яйцю ім’я є. (Рік, місяці, тижні, дні).
Та в повсякденному житті ми користуємось не тільки календарем, але й спеціальним приладом, який відмірює та показує час.
ЗАГАДКИ про ГОДИННИК
1. Тік — так,
А з місця ніяк.
2. Ніг немає, а ходжу,
Нема рота, а скажу,
Коли спати, коли вставати,
Коли роботу починати.
3. Можу ходити,
Можу стояти,
Можу спішити
Чи відставати.
– Навіщо на потрібний годинник?
Демонстрація годинника.
— Що являє собою годинник? (Прилад для вимірювання часу)
— З яких видимих частин складається годинник? Корпус, циферблат, який розділений на 12 рівних частин. Кожна частина позначена цифрою (годиною) від 1 до 12. По циферблату рухаються стрілки. Їх 3. Вони показують: секунди, хвилини, години.
У будильнику стрілок 4. Четверта стрілка вирізняється кольором та наводиться на цифру, коли має продзвеніти будильник).
Але ми знаємо, що годинник нам потрібен саме для того, щоб показувати точний час.
Коли він справний, – він іде точно, кажуть – хвилина в хвилину.
Коли несправний, – він відстає або спішить – показує неточний час.
А коли зламаний – взагалі стоїть.
Тоді його несуть в майстерню. А хто ремонтує годинники? (Годинниковий майстер, годинникар).
ГОДИННИК
Я всім підказую, коли лягати спати,
Усім нагадую, що час уже вставати.
Не забуваю я про працю й відпочинок.
Я у пошані скрізь.
Бо я — годинник.
-Годинники бувають різні.
— Відгадайте загадку.
ЗАГАДКА
Розкричиться на світанку,
Будить людей спозаранку.
Він це своє «кукуріку»
Промовляє споконвіку.
Хто цей ранній дивень?
То горластий…( півень.)
8. Довідки з історії.
— А як визначали час у минулому, тоді, коли ще не було годинників?
Час визначали за зорями, за Сонцем (по довжині тіні), за Місяцем.
Та як бути, коли день хмарний і сонця немає? У селах був свій живий годинник. Це – півень. Та тут теж були свої незручності. Як бути, коли хитра лисиця прокрадеться у курник і вкраде півня? Та все ж.. До перших півнів.
Довгі роки півень був нічним годинником. На Україні його так і називали — будима, бо він будив людей уранці. Але є перші,другі й треті півні. Перші співають опівночі, другі — перед зорею (перед світанком).
А треті подають голос на світанку.
Півні якоюсь мірою схожі на астрономів. Бо вони теж орієнтуються по зірках. Та коли зірок зовсім не видно, півні все одно співають. Вираз «до перших півнів» означає до півночі (до 24.00).
Чумаки, їдучи в Крим по сіль, брали з собою півня. Вони вірили, що, він будитиме та оберігатиме від злих сил.
9. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ГОДИННИКОМ, ЩО ЙДЕ.
— Щодня ми плануємо свій час по годиннику. Пригадайте: встаємо о сьомій ранку, о восьмій ранку сідаємо за уроки, о пів на другу дня йдемо на обід, о п’ятій вечора йдемо додому. О дев’ятій вечора йдемо до спальні.
Швидко рухається секундна стрілка, відмірюючи секунди нашого життя. 60 секунд складають 1 хвилину.
- А одна хвилина — це багато чи мало?
- Що можна зробити за одну хвилину?
За одну хвилину можна витерти дошку, підмести клас, скласти книги в рюкзак, прочитати частину тексту, повторити правило, розв’язати кілька прикладів, подарувати гостям музичний сувенір.
За одну хвилину можна також:
1. Врятувати людське життя: не дати потонути, потрапити під транспорт, зробити штучне дихання, перев’язати кровотечу, винести з пожежі.
2. Але можна з необережності або недбальства втратити життя чи отримати травму.
3. Запізнитись на автобус, поїзд, літак.
4. Запізнитись на урок і цілий урок простояти під дверима.
Отже хвилина, — це і багато і мало. З таких хвилинок складається людське життя. І ви повинні кожну хвилину використовувати з користю, щоб більше набути знань, більше вміти.Те, чому ви зараз навчаєтесь, знадобиться у вашому житті. А тому не варто марнувати часу на якісь непотрібні справи. Все треба робити швидко і якісно, щоб мати час для відпочинку. Час — дуже важлива величина і для планети, і для людини.— Отже, залежно від зацікавленості справою, час для людини протікає по-різному.
ІІІ.Заключна частина.
1.Перегляд мультфільму.
2.Підведення підсумків.
1