Тема: Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні.

Тема: Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні.

Мета: Формувати поняття «члени речення», «головні члени», «підмет і присудок», «основа речення», «другорядні члени»; закріплювати вміння встановлювати зв'язок між словами у реченні; розвивати мовлення та спостережливість; виховувати любов до природи.

Дидактичні засоби навчання: презентація, картки, мішок, лист.

Хід уроку

І. Організаційна частина

1. Привітання. Перевірка готовності до уроку

- Покликав у клас мелодійний дзвінок

 Готові до роботи? Почнемо урок!

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Пригадайте, з чого складаються речення? (Зі слів).

- Як пишуться слова в реченні? (Окремо).

- Чи є серед них такі, що виконують роль головних? (Є ).

     -   Отже, сьогодні ми  будемо дружно працювати,

    Головні слова вивчати!

• На уроці ми продовжимо мандрівку країною Речення, навчимося знаходити основу речення, познайомимося із членами речення, будемо лікувати речення. А супроводжуватиме нас у подорожі буде  той

   Хто немов крило за вітром

   В небо мріяв полетіти.

   Тільки золотом налився,

                    Зразу у траву звалився,

   Хто ж це він? (Листочок.)

-А прийшов до нас Листочок не сам , а зі своїми  друзями золотими листочками та дідом Осінником.

 - А чому листочки завітали в гості ? (тому, що осінь на подвір’ї. Жовтень – другий місяць осені.)

   Наші листочки не прості,

   Ці листочки – чарівні,

Цей  дубовий листочок просить зошит відкривати.

Дату гарно записати.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Каліграфічна хвилинка.

- Полетів листочок дубовий

Сів на дошку нашу знову

Просить букви прочитати

І красиво записати.

Д,д, Дд Ду д у уб

- Повідомлення про дуб - енциклопедія: найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області. У селі Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за легендами, стояли загони руських князів Олега та Святослава, відпочивали Б.Хмельницький, Т.Шевченко. Охоплення його стовбура – понад 8 метрів.

2) Добір спільнокореневих слів. Виділення кореня.

- Давайте доберемо спільнокореневі слова до слова дуб (Дубовий, дуб, задубіти).

- Що означає слово задубіти? (Змерзнути).

- Доберіть близькі за значенням слова ? (Захолонути. замерзнути, коли холодно, морозно )  

2. Мозковий штурм

- А зараз каштанового листочка цікавлять відповіді на такі запитання.

  - Який розділ ми вивчаємо? (Речення)

— Що виражають речення? (Самостійну думку)

— Які бувають речення за метою висловлювання? (розповідні, питальні, спонукальні)

— Яке речення називається розповідним, питальним, окличним? (окличні – якщо вимовляються речення з особливим почуттям. Розповідне речення – це тип речення, яке містить у собі повідомлення про якийсь факт дійсності. Питальне речення – це тип речення, яке містить настанову мовця на отримання відповіді. Спонукальне речення – це тип речення, що виражає наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду мовця адресатові.)

— Що таке звертання?( Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються. Під час вимови звертання виділяється голосом, а на письмі – комою або знаком оклику.)

3. Гра «Назвіть речення».

- Назвіть речення за метою висловлювання.

— Півнику, мій півнику, що ти наробив? – питальне речення

— Півнику меншому голову розбив. – розповідне речення

— Як тобі не соромно маленького бить? Я не буду, півнику, більш тебе любить,

І пшонця не дам тобі, не наллю води. Помирись з маленьким, зараз підійди! Помирились півники і пішли в садок. І обом сипнула їм жменьку крихіток.

(М. Познаньська) – спонукальне речення

4. Робота учнів із картками.

- А березовий листочок підготував вам карточки.

ІV. Сприймання і первинне усвідомлення матеріалу

1. Фізкультхвилинка

Раз, два – руки в боки,

Три, чотири – два підскоки,

П’ять, шість – нахились,

Сім, вісім – розпрямись,

Дев’ять, десять – всі присіли,

І за парти тихо сіли.

2. Робота з підручником.

Ось листочок наш кленовий

Просить підручник відкривати

І уважно працювати.

    Вправа 106.(1) Формування поняття «члени речення».

• Доповніть речення словами за змістом і питаннями.

Учні вчаться (де?)… . Учні (що роблять?)… у школі. У школі вчаться (хто?)… . Учні вчаться в школі (як?)… .

- Прочитайте утворенні речення.

- Чи до всіх слів ми можемо поставити запитання?(Не можемо)

- До яких слів в реченні ми не можемо поставити запитання? Наведіть приклади.

- Отже, що ви можете сказати про ці речення? ( Речення складаються зі слів,які відповідають на певні питання. Усі слова, до яких можна поставити питання,від інших слів,є членами речення.)

Слова в реченні, що відповідають на певні питання, називаються членами речення.

• Прочитайте визначення в підручнику самостійно.

Вправа 106 (2,3). Формування понять «Підмет. Присудок»

Продзвенів шкільний дзвінок. Ми зайшли до спортивного залу. Розпочинається урок. Іван Петрович – учитель фізичної культури. Цей предмет у нас – улюблений.

- Прочитайте перше речення.

- Про що говориться у першому реченні? (Про дзвінок).

- На яке питання відповідає цей член речення? (Що).

- Потім ставимо запитання до якого слова? (Продзвенів) = дзвінок (що зробив?) продзвенів

- Від якого слова ставимо запитання до слова шкільний? (дзвінок) = дзвінок (який?) шкільний

- Прочитайте друге речення.

- Про що говориться у другому реченні? (про дітей - ми)

• На яке питання відповідає цей член речення? (Хто?)
• Ставимо запитання до якого слова? (зайшли) = ми (що зробили?)зайшли

- Які питання ми ставили до таких членів речення: дзвінок, ми, урок, Іван Петрович, предмет? (хто?що?)

- Такі члени речення називаються підметами.

- Отже, спробуємо скласти правило про підмет.

(Учні читають правило про підмет, с. 51).

Член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні, називається підметом. Підмет відповідає на питання хто? або що?

- Отже, ми визначили підмети є в кожному реченні.

А тепер  дізнаємося, що говориться про присудок у кожному реченні.

• На яке питання відповідає цей член речення? (Що зробив?)…
• Знайдіть головні слова у перших трьох реченнях. (продзвенів, зайшли, розпочинається)

- Ці слова називаються присудками.

- Отже, то що ми можемо сказати про присудок.

(Учні читають правило про присудок, головні та другорядні члени речення, с. 51).

Член речення, який вказує, що говориться про підмет, називається присудком. Присудок відповідає на різні питання: що робить? Що зробить? Що робив? Що робили? Яким є підмет? Хто він такий? та ін.

3.Розповідь

 Підмет і присудок є найважливішими в реченні, бо вони передають основний зміст висловлювання. Саме тому підмет і присудок називаються головними членами речення, вони становлять основу речення. Так само, як і в родині – тато і мама відіграють головну роль.

Підмет і присудок – це головні члени речення, його основа.

- Усі інші члени речення називаються другорядними,але вони також є важливими для вираження думки.

Усі члени речення є другорядними.

4. Тренувальні вправи.

- А вербовому листочку сумно і він вирішив перевірити, як ви зрозуміли правила.

- Визначте в реченні підмет , присудок та другорядні члени речення.

Вправа 108.

З гір повіває холодний вітер.

- Спишіть речення.

- Підкресліть в ньому головні члени.

- Як зв’язуються між собою головні та другорядні члени речення? (За запитаннями).

 (Що?) Вітер (що робить?) повіває;

вітер (який?) холодний;

повіває (звідки?) з гір.

- Але зверніть увагу на табличку на сторінці 53.

V. Осмислення нових знань

1. Творча робота.

- Погляньте, у нашого діда Осінника є чарівна торба. Подивимось що у ній? Та це ж лист від Вітра – Пустуна:

• А зараз кидайте свої листочки у чарівну торбу.

VІ. Узагальнення і систематизація знань

• Калиновий листочок пропонує зробити вправу 107.

Прочитай текст. Визнач в реченнях головні члени. Став запитання від підмета до присудка.

Високо над Дніпром здійнявся обеліск Слави. Біля його підніжжя палахкотить Вічний вогонь. Щодня кияни приносять сюди живі квіти. Обеліск – пам'ять про загиблих героїв. А пам'ять – вічна.

• А яблуневий листочок пропонує самостійно виконати вправу 109.

Прочитай текст. Визнач у реченнях основу. Одне речення (на вибір) спиши. Підкресли в ньому підмет і присудок.

Восени їжак стягує у затишну місцину сухе листя і траву. Згорнувшись у клубок, він спить усю зиму. Температура тіла в нього знижується іноді до шести градусів тепла.

VІІ. Підсумок

• Вже пора урок кінчати,

Треба все підсумувати.

Про головне на уроці

Слухаємо в діалозі.

• Зустрілися 2 хлопчики - Підмет і Присудок.

Присудок            Ти хто?

Підмет            Я – Підмет, на хто? і що? Відповідаю

                         І в реченні головну роль граю.

Присудок        Чого ж ти тут блукаєш

                         І кого шукаєш?

Підмет             Кажуть друг  у мене був,

                         Що робити? – всіх питав.

Присудок         Та це ж я, друзяко,

                          Присудком мене звати!

Підмет              Що ж ти робиш, признавайся!

                          Зі мною у парі залишайся!

Присудок         Я з тобою згоджуюсь,

                          З тобою залишаюсь!

Разом               Ось ми пара яка!            

                      У реченні головна!

- Що під час уроку було для вас важливим? (Ми дізналися, що головні слова – є основою речення і називаються підметом і присудком).

- Що таке підмет і присудок? (Це головні члени речення).

- А чи є важливими другорядні члени речення? (Так).

- Ми сьогодні говорили про осінь. Чим прекрасна ця пора? (Своїм різнобарв’ям).

- Осінь надихала до творчості і художників, і фотографів, і музикантів.

- Які кольори переважають в осені? (Золотий, оранжевий, багряний).

- Якого кольору найбільше? (Жовтого).

- Які слова ви можете підібрати, щоб описати осінь? (Барвиста, святкова, строката, яскрава, сонячна – запис слів у зошиті).

- Уроку нашому кінець.

Хто трудився – молодець!

VІІІ. Домашнє завдання

1. Повторити правила на с. 51.

2. Вправа 110. Списати. Визначити головні члени в кожному реченні. Підкреслити їх.