Тема. Демографічні процеси у світосистемі Практична робота № 7. Обчислення показників народжуваності, смертнос-ті, природного та механічного приросту населення країни за статис

Про матеріал
Лекція " розрахована на студентів коледжів, що вивчають курс географії 11 класу загальноосвітньої школи. Тема розкривається за пунктами згідно до програми курса "Географічний простір Землі".
Перегляд файлу

Лекція 10

Тема. Демографічні процеси у світосистемі

Практична робота 7.     Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними         даними

Мета: сформувати  систему знань про кількість, склад та закономірності розміщення населення планети; актуалізувати по­няття «природний рух», «природний приріст», соціально-економічні причини, що впливають на народжуваність та смерт­ність; навчити характеризувати типи відтворення населення та напрями демографічної політики; розвивати уміння працювати з картографічними, статистичними матеріалами; виховувати аналітичні здібності.

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності студентів:

Знаннєвий компонент:

формулює поняття «демографічний перехід», «демографічне старіння»;  знає  фази демографічного переходу; пояснює причини демографічних явищ, просторові відмінності показників природного й механічного руху, вплив конфесійної, етнічної, соціальної структури населення на процеси відтворення і міграції;  наводить приклади країн з різними типами відтворення населення.

Діяльнісний компонент:

розпізнає за статево-віковими пірамідами країни різних типів відтворення населення; характеризує фази демографічного переходу;  читає карти населення; обчислює демографічні показники;

аналізує текстові, картографічні і статистичні матеріали з метою порівняння  процесів відтворення населення; установлює просторові відмінності демографічних процесів за картами;    обґрунтовує особливості перебігу демографічних процесів у країнах з різним рівнем економічного розвитку;  прогнозує зміни чисельності населення, статевої та вікової структури на основі аналізу статевовікових пірамід.

Оцінно-ціннісний компонент:

усвідомлює взаємозв’язок демографічних процесів та рівня соціально-економічного розвитку країни;  висловлює судження щодо ефективності  економічних, адміністративно-правових та виховних заходів демографічної політики; робить висновки про важливість демографічних прогнозів  

Обладнання:  фізична карта світу, політична карта світу, атласи.

Тип заняття: комбінований

ХІД  ЗАНЯТТЯ:

І. Організаційний момент                                                                        3 хв.

ІІ. Перевірка  знань           10 хв.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності                            5 хв.

Вивчення нового матеріалу                                                                    30 хв.

IY. Закріплення нових знань, умінь та навичок,

практична робота               25 хв.

Y. Підсумок заняття                                                  5 хв.

YI. Домашнє завдання                                                   2 хв.

 ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності 

Людина є найвищою цінністю на Землі, її трудовим та інтелектуальним потенціалом, основою розвитку, носієм духовної культури. Людина — головна продуктивна сила суспільства, завдяки їй створюються всі матеріальні і духовні блага. Водночас людина є не тільки виробником, але й головним споживачем цих благ. Важливо знати, які процеси відбуваються в суспільстві, як і чому змінюється кількість населення, де воно розміщується тощо. Розглянемо сьогодні головні особливості народонаселення світу.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  •     Пригадайте, які причини впливають на зміни кількості населення в країні.
  •      Що означають поняття «густота населення», «відтворення населення»?
  •      Чи може держава за допомогою певних заходів змінити динаміку відтворення населення в країні?
  •       Як розвиток економіки впливає на густоту населення?

Динаміка чисельності населення світу

Демографія — наука про закономірності відтворення населення. Вона вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайнятості, віковий та статевий склад населення та ін.

За даними демографічних досліджень:

 на початку нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн осіб,

у 1000 р. — 275 млн,

у середині XVII ст. — 500 млн,

у 1850 р. — 1,3 млрд,

у 1900 р. — 1.6 млрд,

 у 1950 р. — 2,5 млрд,

у 1970 р. — 3,6 млрд,

у 1999 р. — 6 млрд.

Зараз на Землі живуть  7,7 ( 2019 р.) млрд осіб. За розрахунками ООН, найближчими роками ця цифра збільшуватиметься в середньому на 78 мільйонів щорічно.

   Робота з атласом: карта Розміщення населення

 

Природні, соціальні, економічні й екологічні чинники та просторові особливості природного руху населення у світі. 

Природний рух населення — це зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності без врахування механічного переміщення (міграції). Кількість населення збільшується за рахунок природного приросту населення, тобто перевищення кількості народжених над кількістю померлих за рік. Може вона і зменшуватися внаслідок депопуляції, тобто переважання кількості померлих над кількістю народжених (для України характерний останній процес).

Природний рух населення залежить від соціальних чинників розвитку охорони здоров'я,  харчування та способу життя, тісно пов'язаний з політичними ситуаціями, військовими конфліктами  ); економічних (матеріального становища людей, залучення жінок до участі в економічній сфері, рівня економічного розвитку країн); екологічних чинників ( умови життя, високий рівень урбанізації, наявність екологічних небезпек).

Демографічний перехід, його фази.

Демографічний перехід — історичний перехід від одного типу відтворення населення до іншого.

Залежно від економічної ситуації всі країни і райони світу останніми роками проходять чотири етапи демографічного переходу.

 Для першого етапу характерні однаково високі коефіцієнти народжуваності і смертності та незначне зростання кількості жителів.

Другий етап характеризується зниженням коефіцієнта смертності за умови збереження високого показника народжуваності, при цьому зростає середня тривалість життя і встановлюються високі темпи приросту населення. Саме цей етап дістав назву "демографічний вибух".

 На третьому етапі коефіцієнт смертності стабілізується на низькому рівні, дещо знижується коефіцієнт народжуваності, але швидке зростання кількості населення продовжується.

На четвертому етапі знижується і стабілізується як смертність, так і народжуваність, а відповідно, і чисельність населення. У деяких країнах може спостерігатися перевищення смертності над народжуваністю.

Сучасний демографічний перехід є швидким зниженням народжуваності і смертності, в результаті чого відтворення населення зводиться до простого заміщення поколінь. Цей процес є частиною переходу від традиційного суспільства (для якого характерна висока народжуваність і висока смертність) до індустріального.

На даний час процес демографічного переходу завершили Росія, Китай і всі розвинені країни. В процесі різкого падіння народжуваності знаходяться Єгипет, Алжир, також Мексика, Бразилія, Аргентина, ряд інших країн Латинської Америки. В останні роки в Ірані, Туреччині та Тунісі народжуваність знизилася до рівня простого заміщення поколінь.

Причини:

Початок демографічного переходу пов'язано з початком модернізаційних процесів, що ведуть до зростання виробництва ВВП на душу населення, поліпшення якості харчування, санітарних умов, якості та доступності медичного обслуговування і т. ін., що в свою чергу призводить до значного зростання тривалості життя і падіння смертності. Модернізаційні процеси приводять в кінцевому рахунку і до не менш помітного падіння народжуваності, але відбувається це з відчутним запізненням.

Демографічний перехід можна представити як два швидких процеси: перетворення фази сільського виживання у фазу міського достатку і конденсацію фази достатку у формі великих міст. У традиційному аграрному суспільстві діти розглядалися як додаткові робочі руки в господарстві. Тому народження дітей мало економічний сенс. Наявність значного числа дітей була також єдиною надійною гарантією благополучної старості батьків в умовах відсутності систем соціального страхування і пенсійного забезпечення.

У розвиненому індустріальному суспільстві діти повинні тривалий час вчитися, щоб отримати кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам. Батьки воліють виростити лише одного-двох «високоякісних» дітей, так як велика кількість дітей в сім'ї, як правило, негативно позначається на їхньому освітньому рівні й подальшій кар'єрі.

Практично всі країни з високим освітнім рівнем мають низькі показники народжуваності. І навпаки, лідери по народжуваності мають неграмотне населення (в арабських країнах 38 % населення старше 15 років неграмотно, в країнах «чорної» Африки — 35 %). Винятком є Ізраїль, де, незважаючи на дуже високу освіченість, на жінку припадає 2,44 дитини, тоді як у всіх країнах ЄС — менше двох.

З'явилися люди, що свідомо відмовляються від дітонародження (чайлдфрі).

 

Концепція другого демографічного переходу.

 Як спроба дати адекватне теоретичне пояснення сучасної і майбутньої ситуації, виникла гіпотеза «Другого демографічного переходу», що відбувається в Європі (подібні ідеї висуваються також в рамках гіпотези про п'яту фазу демографічного переходу).

Основна ідея, що лежить в основі концепції другого демографічного переходу, була запропонована 1986року нідерландськими демографами Роном Лестегом і Дірком ван де Каа.  Чотири основні риси цього переходу:

- широке поширення юридично неоформлених форм спільного життя і альтернативних форм сім'ї.

- перехід від дітоцентричної моделі сім'ї до «зрілої» пари партнерів з однією дитиною.

- перехід від превентивної контрацепції, призначеної для запобігання народжень ранніх дітей, до свідомого планування народження кожної дитини.

- перехід від уніфікованої моделі до плюралістичних моделей сім'ї.

 

Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення.  Характеристика демографічної ситуації в країнах за статево-віковими пірамідами.

Від типу відтворення залежить вікова структура населення.

Перший –регресивний, характерний для країн з першим типом відтворення, де частка молоді незначна, а частка людей похилого віку постійно збільшується , частка людей працездатного віку становить 50-60%. (Розвинуті країни).

Другий тип - прогресивний, навпаки, характеризується значною кількістю молодих людей (до 50%) і низькою часткою людей похилого віку. Працездатних осіб близько 51-55%.

 

Відмінності у статевому складі не настільки значні. Загалом в світі переважають чоловіки — на 100 жінок припадає приблизно 102 чоловіки. Однак співвідношення чоловіків і жінок у різних країнах різне. Так, у країнах Європи, США, Канаді чисельно переважать жінки. У країнах Африки, Латинської Америки, Австралії та Океанії кількість чоловіків і жінок є приблизно однаковою. А в більшості країн Азії досить помітно переважають чоловіки.

  Особливості статево-вікового складу населення відображають статево-вікові піраміди, які наочно показують характер змін у відтворенні населення, тобто те, як змінюються показники народжуваності і смертності і, відповідно, співвідношення різних вікових груп. Аналіз піраміди надає можливість побачити демографічну іс­торію країни, а також спрогнозувати демографічну ситуацію в майбутньому.

Розглянемо  та проаналізуємо віково-статеву структура населення України на 1.01.2017р.( тис. осіб):

 

 

Демографічне старіння населення

Під старінням населення, або демографічним старінням, слід розуміти збільшення частки людей старших вікових груп в населенні. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, зрушень в характері відтворення населення, в народжуваності й смертності та їх співвідношенні, а також, частково, міграції.

Розрізняють два типи старіння населення: - старіння "знизу", що є результатом зниження народжуваності;

- старіння "зверху", що є результатом збільшення середньої очікуваної тривалості життя, зменшення смертності в старших вікових групах за умови низької народжуваності.

Цей процес є результатом демографічних змін в характері народжуваності, смертності і частково міграції. Облік тенденцій і наслідків демографічного старіння — одне з головних завдань демографічної політики.

У цілому старіння населення є світовим процесом. Частка людей похилого віку в структурі населення зростає високими темпами в розвинених країнах і багатьох країнах, що розвиваються. Україна є й буде в наступні роки однією з "найстаріших" країн світу.

Відповідно до повідомлення Міністерства соціальної політики (2018р),

Україна входить в 30 найбільш старих країн світу за часткою осіб віком 60 років і більше. Так, в 2015 році частка цих осіб становила 21,8%, а частка людей віком 65 років і більше - 15,5% від загальної чисельності населення.

Зазначається, що відповідно до національного демографічного прогнозу до 2025 року частка осіб старше 60 років становитиме 25% загальної чисельності населення, віком 65 років і більше - 18,4%, а в 2030 році - більш ніж 26% і понад 20% відповідно.

Особливості демографічної політики у країнах з різним типом відтворення

У країнах з першим типом відтворення населення пов’язано багато проблем. Одна з них – "старіння нації", тобто зростання кількості людей похилого  віку. Тому  державні заходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного приросту, а в країнах з другим типом, навпаки,— на скорочення.

Політика держави, що проводиться з метою контролю природного приросту населення називається демографічною. Це ціла система адміністративних, економічних та пропагандистських державних заходів з регулюванням народжуваності в необхідному державі напрямку.

 Політику заохочування народжуваності найбільш активно проводять Франція і Швеція. У Німеччині прийнята складна система заохочувальних заходів, яка включає виплати грошової допомоги і надбавок, надання житлових пільг. Демографічна політика, спрямована на стримування народжуваності, проводиться в багатьох країнах Азії.

У деяких країнах Європи спостерігається явище "депопуляції", коли рівень смертності вищий за народжуваність. При цьому від"ємний природний приріст призводить до вимирання населення. До цієї групи потрапили : ФРН, Італія, Австрія.

 

Міграції, їх показники, чинники та вплив  на відтворення населення і його перерозподіл у світі. Просторові тенденції міграційних процесів

Значний вплив на розміщення населення, його чисельність в окремих регіонах світу або на певних етапах розвитку має механічний рух населення, або міграції. Міграції відігравали визначну роль у розвитку людства, — пригадаємо Велике переселення народів або Великі географічні відкриття. Расова й етнічна різноманіт­ність населення Землі також склалася в результаті міграцій. Саме механічний рух населення виявився причиною утворення міст, міських агломерацій. Деякі сучасні держави світу (США, Канада, Австралія) засновані мігрантами. 3 % населення Землі — понад 190 млн осіб — сьогодні проживає не в тих країнах, де вони народи­лися.

Для характеристики міграцій використовують різні критерії. Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, релі­гійні, національні, екологічні тощо); термінами (сезонні, тимчасо­ві, постійні, або незворотні), масовістю (одиничні і масові); дальніс­тю (міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні); напрямами (зовнішні і внутрішні); мотивами (примусові та добровільні); спосо­бами організації (організовані та неорганізовані); правовим стату­сом (легальні і нелегальні).

Для характеристики механічного руху населення використовуються такі показники: 1)              дані про прибуття і вибуття населення конкретного регіону і країни за певний проміжок часу; 2) сума прибулого і вибулого населення (міграційний обмін); 3) різниця між величиною прибулого і вибулого населення (сальдо механічного руху); 4) інтенсивність механічного руху, що визначається як відношення кількості мігрантів до загальної чисельності населення або кількість мігрантів на 1000 осіб населення.

Якість життя  як чинник природного і механічного руху населення  

На природний приріст та механічний рух населення має значний вплив якість життя, що зумовлений рівнем соціально-економічного розвитку країни.

Так, у міждержавній міграції можна виділити декілька напрямів: міграція з розвинутих до промислово розвинутих країн; міграція в межах промислово розвинутих країн; міграція робочої сили між країнами, що розвиваються; міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн (схожа на міграцію з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих); міграція наукових працівників, спеціалістів з промислово розвинутих країн до країн, що розвиваються.

Для промислово розвинутих країн іноземна робоча сила з країн, що розвиваються, означає забезпечення ряду галузей, інфраструктурних служб, необхідними працівниками, без яких неможливий нормальний виробничий процес, а іноді й просто нормальне повсякденне життя. Наприклад, у Франції емігранти становлять 25 % усіх зайнятих у будівництві, в Бельгії — половину всіх шахтарів, у Швейцарії — 40 % будівельників.

Демографічні чинники розвитку економіки та спеціалізації країн.

Відтворення населення залежить від багатьох факторів, які визначають умови життя окремих людей та їхніх сімей у широкому розумінні. Під впливом цих факторів у людей формуються певні демографічні потреби, які реалізуються в їхній демографічній поведінці. У свою чергу характер, масштаби та інтенсивність демографічних процесів впливає на формування та зміни соціально-економічних умов.

Досвід свідчить, що необхідно враховувати демографічні фактори у розробці соціальних і економічних програм. Одним із прикладів взаємозв’язку демографічних характеристик та економічних категорій може бути формування робочої сили. Остання є тією частиною населення, яка фактично бере або може брати участь у виробництві товарів і послуг. Конкретна кількість робочої сили визначається кількість населення, його віково-статевою структурою та повіковими коефіцієнтами участі. Оскільки кількість населення та його віково-статева структура залежать від народжуваності, то темпи народжуваності слід розглядати як одну з найважливіших детермінант кількості робочої сили, а відтак і пропозиції робочої сили на ринку праці.

Як відомо, у створенні суспільного продукту бере участь лише населення у працездатному віці (кількість його визначається віково-статевою структурою, рівнем народжуваності й рівнем смертності населення у працездатному віці). Дві інші категорії — це діти (населення до працездатного віку) та пенсіонери (населення після працездатного віку). Зміни кількості населення цих категорій збільшують (зменшують) так зване демографічне навантаження на населення у працездатному віці. Збільшення кількості непрацездатних осіб у розрахунку на одного працездатного потребує підвищення ефективності його праці, аби не знижувався досягнутий рівень життя.

Демографічні прогнози

Прогнози кількості населення світу, основних регіонів і всіх країн, що входять в ООН, здійснюються міжнародними організаціями, провідну роль серед яких відіграє Відділ народонаселення Департаменту економічної та соціальної інформації та політичного аналізу Секретаріату ООН. Ці прогнози використовуються для вироблення міжнародної стратегії розвитку, рекомендацій у сфері політики народонаселення, для вирішення глобальних і регіональних економічних, політичних і екологічних проблем. Оцінки й прогнози ООН з урахуванням нових даних про рух населення (за даними національних статистичних служб) кожні два роки переглядаються. Відповідно до прогнозу ООН до 2050 р. кількість населення Землі досягне приблизно 10,7 млрд чол. — максимально. На думку спеціалістів ООН, 60 % із 77,8 млн чоловік щорічного абсолютного приросту світового населення припадає лише на 10 країн, причому 36 % його — на Індію та Китай. При цьому, згідно з прогнозом 2000 р., у 39 країнах кількість населення до 2050 р. буде меншою порівняно із сучасною. Найбільше скорочення кількості населення очікується в Естонії (–46,1 %), Болгарії (–43,0 %), Україні (–39,6 %), Грузії (–38,8 %), Гайані (–33,7 %) та Росії (–28,3%)».

IY .Закріплення нових знань, умінь та навичок

Виконання практичної роботи    «Обчислення показників народжуваності, смертності, природного та механічного приросту населення країни за статистичними даними»

Y. Підсумок заняття

Обмін результатами практичної роботи.

YI. Домашнє завдання:

1.Опрацювати конспект лекції №10 (інформація  в Googl клас).

Дослідження : 1.  Уплив старіння населення на місце країни в міжнародному поділі праці.  2.  Працемісткі виробництва густозаселених регіонів світу.3. Екологічні та соціальні проблеми густозаселених регіонів світу.

1

 

doc
Додано
21 квітня
Переглядів
643
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку