Тема. Дерева-їдальні. Визрівання й особливості поширення насіння хвойних рослин

Дорога в дивосвіт

Урок 14

Тема. Дерева-їдальні. Визрівання й особливості поширення насіння хвойних рослин Мета: виявити зміни, що відбулися у неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширювати поняття листяні рослини і хвойні рослини; пояснити, що листяні рослини перебувають в стані спокою; розкрити значення загартування організму для зміцнення й охорони здоров'я; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Яка температура повітря сьогодні?

Що можна сказати про стан неба?

Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

Чи були сьогодні опади? Які?

Які інші явища природи ви спостерігали?

Які зміни в неживій природі відбулися з настанням зими?

Які зміни в живій природі відбулися?

Продовжте речення.

У лісах ростуть такі дерева: дуб...

У лісах ростуть такі кущі: ліщина...

II. Робота над темою уроку
1   Бесіда

— Відгадайте загадку.

Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я — ... (Зима).

Назвіть зимові місяці.

Чому вони так називаються?

Чи високо піднімається Сонце над землею?

Як воно світить?

Якого кольору небо, хмари?

Які вітри дують узимку?

Які опади випадають?

За календарем зима починається 1 грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, що приносять уже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми.

Усе де відбувається тому, ідо сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, у яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сні­жинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети:.

Узимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим.

Іноді взимку теплі повітряні течії доходять до засніжених місць, дещо підвищуючи температуру повітря. Настає відлига — теплі со­нячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб.

На яких деревах і кущах залишилися плоди, насіння?

Порівняйте листок дуба з хвоїнками сосни. Хвоїнки — теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називаються хвойними.

Як ви вважаєте, чи скидає ялина, сосна свої хвоїнки? (Хвоя теж опадає, але хвоїнки змінюються поступово, протягом року.)

Хто пригадає загадки, прислів'я про хвойні та листяні де­рева?

• Зимою і літом одним цвітом. (Сосна, ялина)
•  •  Я — дерево-красень, звуть мене... (ясен).

— Як ви гадаєте, чи ростуть дерева взимку? (Ні, вони перебува­ють у стані спокою.)

Учні розглядають хвойні дерева (який у них стовбур, забарв­лення кори, зміщення гілок, верхівку, шишки), розглядають листяні дерева. Порівнюють їх.

Які птахи зимують у нашій місцевості?

Тут вони живляться залишками плодів, насіння. (Якщо є можливість, можна показати дітям розтріпані дятлом соснові шишки.) Горобці ніколи не їдять по одному. Знайшовши корм, го­робчик обов'язково «скличе» інших горобців.

» Гра «Хвойні й листяні дерева»

Діти утворюють коло і плескають у долові, коли чують назви хвойних дерев; присідають, коли — листяних.

Які дерева називають хвойними? листяними?

Люди з давніх-давен уважали дерева своїми братами та се­страми, ставилися до них із повагою та любов'ю. Наші пращури ві­рили, що у кожній рослині мешкає маленьке божество — мавка. Отже, було великим гріхом скривдити дерево: зламати гілку чи без потреби знищити його. Люди знали, що, завдаючи болю дереву, вони вбивають його душу.

Дерева вміють розмовляти

 — Ми лиш не вміємо слухати їх...

Співа тополя біля хати,

І гомонить про щось горіх.

 Немов дитинства дивну казку,

Я чую ніжні голоси.

Шепоче явір: «Мені важко...*

Тлумачить вишня свої сни...

 На допомогу груші дятел,

Почувши стогін, прилетів...

Дерева вміють розмовляти...

Ціануймо ж їх, немов братів!

— Хвойний ліс — це не лише легені нашої планети. Це ще й велике сховище вологи, що так потрібна всьому живому. Тому ми повинні частіше думати про «соснову проблему». Ліс багато років простягає свої зелені гілки до сонця і кожним своїм листочком, кожною хвоїнкою вловлює сонячну енергію, надіслану з Космосу. Подібно до гігантської фабрики, дерево створює із зелені, води і повітря безбарвний кисень для людей. Тільки один гектар лісу дає повітря тридцятьом людям.

— Поміркуйте, коли рослина народжується. (Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.)

2   Робота у зошиті (Урок 14)

ІІІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— А про що почули вперше?

IV. Домашнє завдання

Придумати загадку про ялинку.