Тема: Дитина та інформація . Що допомагає нам отримувати інформацію? Чи потрібна нам інформація? Види інформації. Роль інформації в житті людини.

Тема: Дитина та інформація . Що допомагає нам отримувати інформацію? Чи потрібна нам інформація? Види інформації. Роль інформації в житті людини.

Мета

Після цього уроку учень має знати визначення понять «інформація», «види інформації»,»мас-медіа»,»журналістика»,  основні види медіа; уміти визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі, визначати завдання медіаграмотності.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання

Перевірка готовності до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель демонструє відеоролик Почемучка «Інформація та види інформації».

Бесіда.

1.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІV.Вивчення нового матеріалу

1. Місце медіа та інформації в сучасному світі. Сучасне суспільство характеризується збільшенням ролі інформації і знань у житті суспільства; створенням глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їхній доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення потреб щодо інформаційних продуктів і послуг. Інформація — це знання, які здобуває споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і опрацювання певних відомостей. Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових чи світлових сиг- налів, електричних і нервових імпульсів. Тобто носієм інформації може бути будь-який матеріальний об’єкт. Будь-яка інформація передається за допомогою повідомлень. Запитання учням Якою має бути інформація?

Після бесіди учні записують у зошиті властивості інформації. Інформація має бути: 1. Достовірна. 2. Актуальна 3. Оперативна. 5. Зрозуміла. 6. Повна.

Учитель коротко характеризує ці властивості.

Історія людської цивілізації — це історія інформаційних революцій, кожна з яких є якісний стрибок у технології збирання, збереження та передачі інформації (комунікації). Формування сучасного інформаційного суспільства стало результатом кількох інформаційних революцій, які не лише кардинально змінювали спосо- би опрацювання інформації, але й спосіб виробництва, стиль життя, системи цінностей:

1) перша інформаційна революція пов’язана з появою писемності. Вона уможливила передачу інформації, знання від покоління до покоління через її фіксацію в знаках та зруйнувала монополію вузького кола людей на знання;

2) друга інформаційна революція викликана винаходом і поширенням книгодрукування в XV ст. Вона удоступнила інформацію широким вер- ствам населення завдяки тиражуванню знань;

3) третя інформаційна революція (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) пов’язана з винаходом телеграфу, телефону, радіо, телебачення, що дозволило оперативно у великих обсягах передавати і накопичувати ін- формацію, передавати звукові та візуальні образи на великі відстані, що створило передумови ефекту «стискання простору»; 4) четверта інформаційна революція (70-ті роки ХХ ст.) зумовлена вина- ходом мікропроцесорної технології і персонального комп’ютера. Вона характеризується переходом від механічних, електричних засобів перетворення інформації до електронних та створення програмного за- безпечення цього процесу. «Вінець» цієї революції — поява всесвітньої мережі інтернет, що уможливило інтерактивне спілкування Тобто ми бачимо, що кожна революція пропонувала все нові й нові можли вості для накопичення інформації про явища та процеси й нові канали обміну цією інформацією. Водночас удосконалювались і способи передачі інформації. Люди все інтенсивніше обмінювались нею і при цьому комунікували (спілку- вались) як одне з одним, так і з різними каналами передачі інформації — читали книги, газети, слухали радіо, дивились телебачення. Комунікація — це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про вдалу комунікацію, бо інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує. Американський науковець Н. Джонсон писав: «Ми вийшли з часу, в якому політична та економічна влада вимірювалася земельними володіннями, капіталом чи працею, а перейшли у час, який значною мі- рою визначається доступом до інформації мас. Та людина чи орган, які мають доступ до максимального обсягу потрібної інформації і використовують її в найзручнішій формі за максимально короткий час, мають сьогодні найбільшу політичну, військову чи економічну владу». Отже, соціальна інформація — та, яка стосується людей і суспільства, суспільних процесів, найзапитаніша сьогодні. Важливо розуміти, як соціальна інформація функціонує в суспільстві. Це явище називається масовою кому- нікацією, тобто процесом збору, опрацювання та розповсюдження соціальної інформації через спеціальні канали (мас-медіа) на велику аудиторію, що пере- буває в різних місцях.

Запитання і завдання учням

Щодня ми слухаємо радіо, читаємо газети, дивимось телевізор, багато часу проводимо в інтернеті. З цих джерел ми черпаємо інформацію. Чи уявляєте ви життя без них? Яку роль у суспільстві вони виконують? Після відповіді учнів і бесіди вчитель наголошує на тому, що існують елементи масової комунікації 1. Чільне місце в масовій комунікації відводиться журналістові. Журналістика — систематичний пошук і збір, відбір, редагування та розпо- всюдження інформації через медіа. Існують два основних напрямки журналістики — журналістика дослідження і журналістика розсліду- вання. Журналіст-дослідник зазвичай працює з відкритими (доступними) джерелами інформації, в розслідуванні журналіст вдирається у сферу закритої (недоступної) інформації. Кодекс професійності журналістів акцентує на тому, що журналісти мають бути вільні від будь-яких зобов’язань, окрім одного — служити громадськості, забезпечувати її право на достовірну і повну інформацію. 2. Контент, зміст медіаповідомлень становить центральну ланку в процесі масової комунікації. Він поєднує журналіста і аудиторію. 3. Мас-медіа — це канали та інструменти, що використовуються для збе- рігання, передання і подання інформації або даних. Мас-медіа — засоби одночасної передачі соціальної інформації великим групам людей, які перебувають у різних місцях. Вони — важливий складник масової комунікації суспільства. Вони виконують різні соціально-політичні ролі. Це можуть бути ролі організатора, об’єднувача, консолідатора суспільства, його просвітника. Але вони можуть виконувати і дезорга- нізаційну, роз’єднавчу роль. Мас-медіа поділяються на • друковані — це книги, газети та журнали, тобто нанесені методом дру- ку на папір та розмножені твори з текстами, графікою та фотографія- ми; • електроні — це телебачення, коли мовник транслює за допомогою кабелю або/і електромагнітних хвиль (по землі чи через супутник) акус- тичну та візуальну інформацію аналоговим і/чи цифровим чином, до того ж цю інформацію приймають у вигляді різних передач на телеві- зійному апараті (телевізорі) через кабель, антену чи супутник • радіо — це тип медіа, в якому радіокомпанії створюють програми, які передаються через радіостанцію на приймач, де їх обирають і спожи- вають слухачі Також до медіа належить інтернет (або ж нові медіа — які передають ін- формацію через всесвітню мережу).

V.Фізкультхвилинка

VІ.Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1.Яке місце займає медіа та інформація в сучасному світі? 2. Дайте визначення поняттям: інформація,мас-медіа,журналістика. 3. Назвіть основні види мас-медіа. 4. Для чого необхідно бути медіаграмотним?

У зошиті учні записують види медіа.

Медіа виконують величезну кількість функцій в абсолютно різних сферах. З одного боку, вони відображають факти й події, з іншого — самі впливають на їх формування.

1. Інформаційна — функція інформування громадян і спонукання їх до активної участі в громадсько-політичних процесах.

2. Комунікативна — функція спілкування, налагодження контакту.

3. Контрольна — функція спостереження за органами влади, політиками, політичними інститутами задля контролю їхніх дій та політики, яку вони впроваджують.

4. Ідеологічна (соціально-орієнтаційна) — пов’язана з прагненням глибо- ко впливати на світогляд та цінності аудиторії, на самосвідомість лю- дей, їхні ідеали та прагнення.

 5. Культурно-освітня — як один з інститутів культури суспільства медіа пропагують і поширюють культурні цінності, тим самим сприяючи все- бічному розвиткові людини. 6. Рекламно-довідкова — надає інформацію про товари та послуги, кон- сультує споживача з тих чи інших питань (сад, город, туризм, колекці- онування, шахи тощо). 7. Рекреативна — мета створити умови для відпочинку, цікавого прове- дення дозвілля, приємного заповнення вільного часу (зняття напруги, отримання задоволення). Через мас-медіа відбувається масова комунікація — обмін інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між великими та розташовани- ми в різних місцях групами аудиторії. Взагалі різноманітні види й способи ко- мунікації можна поділити на три групи: усну, письмову й візуальну. Держава не уповноважена втручатись у роботу мас-медіа. У своїй роботі журналісти керуються етичним кодексом. Етичні норми журналістів — важ- ливий елемент системи саморегулювання професійної спільноти.. Прочитані книжки та газети, переглянуті новини об’єднують людей в різні групи. Ці групи називаються аудиторією — певну спільноту, члени якої об’єднуються спільними інформаційними інтересами і потребами.

VІІ. Домашнє завдання Перед вами дуже проста таблиця. Це медіащоденник. До нашого наступного заняття вам необхідно фіксувати, скільки часу ви користуєтесь одним з цих медіа.