Тема: Історія мас-медіа: від наскельних зображень до інтернет-ресурсів. Види та форми спілкування (засоби комунікації)

Тема: Історія мас-медіа: від наскельних зображень до інтернет-ресурсів. Види та форми спілкування (засоби комунікації)

Мета

Після цього уроку учень має знати основні засоби комунікації, зміст понять і термінів теми уроку;

уміти розпізнавати засоби комунікації у мережі інтернет і визначати їхні особливості, визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному світі

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1.      Привітання
2.      Перевірка готовності до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Як ви розумієте термін «комунікація»?

2. Наведіть приклади комунікації?

3. А чи можна назвати комунікацією спілкування в інтернеті?

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку.

-Діти, сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати наш предмет. А тема нашого уроку : «Види та форми комунікації».

ІV.Вивчення нового матеріалу

•              Комунікація — загальна концепція передачі інформації.

•              Масова комунікація — процес виробництва та відтворення масової свідомості, засобами масової комунікації — періодичною пресою, радіо і телебаченням, засобами електронної комунікації.
•              Інтернет-комунікація — спілкування за допомогою інтернету.

Аспекти комунікації в інтернеті: 1) обмін інформацією між різними суб’єктами комунікації за допомогою голосу, відео, текстових повідомлень, документів, файлів тощо (наприклад, системи інтернет-магазинів, інтернет-банкінгу тощо); 2) спілкування між людьми.

Комунікативні послуги інтернету охоплюють електронну пошту, конференції в мережі (групи новин, онлайн-конференції, відеоконференції), спілкування онлайн (форум, чат), системи автоматичного розсилання повідомлень тощо.

•              Комунікації: історія, сучасність перспективи

Два типи засобів комунікації:

1. природно виник (мова, міміка, жести)

2. штучно створений (технічний)

а) традиційний (преса, книгодрукування, писемність)

б) типово сучасний (радіо, телебачення, кінематограф).

У ході аналізу історичних етапів розвитку системи засобів масової комунікації в дослідженні особливу увагу приділяється розгляду двох взаємовиключних точок зору. Згідно з першою - виникнення системи засобів масової комунікації зв'язується з появою типово сучасних засобів, появою радіо, кінематографа і телебачення. На цій підставі заперечується, у свою чергу, наявність "спорадично" виникає процесу масової комунікації в суспільних формаціях. Згідно з другою - передумови появи процесу масової комунікації і забезпечують його коштів розглядаються в зв'язку з процесом становлення і розвитку культури людського суспільства.

                   Види мас-медіа

Друковані медіа. До друкованих мас-медіа слід віднести такі:

газети;

журнали;

книги;

бібліотеки.

Слід визначити кожний із видів друкованих мас-медіа.

Як повідомляє електронна енциклопедія «Вікіпедія», газетою (відітал.Gazzetta — назва дрібної монети)прийнято називати «щоденне, щотижневе або двотижневеперіодичне виданняу формі складенихаркушів; міститьновиниікоментарі».

Інші дослідники вважають, що газетою є «періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу».

Слід врахувати те, що газети«набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Віклі ньюс» англ. «Weekly News» — «Щотижневі новини»), редакторами були Ніколас Бурн і Томас Арчер», як повідомляє автор «Вікіпедії».

Журнал — (фр. journal) — друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій. В Україні, як зрештою і у світі журнали були одним з основних видів ЗМІ протягом XIX і XX сторіччя. Нині під впливом зростання нових технологій передачі інформації, зокрема Інтернету, журнали почали відмовлятись від паперових версій і виходячи тільки в електронному вигляді.

Книга – ще один із видів друкованих мас-медіа.

Книгою прийнято називати, як вважають автори електронної енциклопедії «Вікіпедія», «письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називаються сторінками.

Кіно (кінофільм) як мас-медіа.

Кінофільм, також – фільм, кінострічка — термін, що охоплює окремі проекти у областікінематографії.

класифікація фільмівпропонується за різними критеріями.

Класифікація фільмів за ступенем документальності(достовірності) відеоматеріалу:

ігрове кіно, псевдодокументальному кіно;

документальне кіно(або неігрове кіно), документально-ігрове кіно;

науково-популярне кіно(або науково-просвітницьке кіно).

Телебачення як вид мас-медіа.

Канал телемовлення – це сукупність технічних засобів, пристосованих для трансляції телепередач на територію, визначену параметрами технічних засобів мовлення. Канали телемовлення залежно від власності на засоби мовлення можуть бути державними, приватними, акціонерними, громадськими. В нашій країні є державні і недержавні канали телемовлення. Створення громадського телебачення тільки передбачається

Телебачення потребує від промовця ораторських даних, вміння встановити контакт із глядачем за допомогою очей, інтонації, стилю мовлення. Глядач хоче бачити живі очі людини, яка з кимось спілкується, він хоче бути спостерігачем, учасником.

Тележурналіст має бути фотогенічним, мати приємний тембр голосу, ораторські навички, акторські здібності, вміти розговорити співбесідника, підтримувати діалог, слухати та чути співбесідників, колег.

Телебачення, крім того, використовує як засіб впливу магію зображення. Зображення як певна знакова система частково відтворює якісь риси оригіналу, несе інформацію про нього, впливає на підсвідомість аудиторії.

Вид мас-медіа: радіомовлення.

Радіомо́влення — виробництво і розповсюдження аудіопрограм за допомогою електромагнітних хвиль, що поширюються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю приймачів.

Сучасне радіомо́влення - це інформаційнагалузь, яка стала глобальнимзасобом масової інформації, засобом впливу на громадськість. Важливість впливурадіона громадську думку пов'язана сьогодні з його масовістю та з можливістю бутисуб'єктомгромадянськоїжурналістики.

Серед переваг радіомовлення можна виділити такі:

- фоновість(ми постійно слухаємо радіо: вдома, в автомобілі, в офісі, і це дає нам змогу швидко приєднатися до цікавої інформації);

- ненав'язливість рекламних повідомлень(як можна відзначити, то на радіорекламіприділяється менше часу, ніж, наприклад, на телебаченні, тому у слухачів це не викликає супротиву);

- передача інформаціїна рівні образів (радіо залишає слухачевіпростірдлявізуальноговідтворення щойно почутої інформації)

- прозорість інформації(радіоє найменш з-поміж іншихЗМІчутливим до політичних «ігор»).

Музика як мас-медіа.

На думку авторів енциклопедії «Вікіпедія», музика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — «мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі».

Нині прийнято класифікувати музичне мистецтво.

Музичне мистецтво є дуже багатоманітним у своїх формах, що робить його класифікацію предметом мистецтвознавчих робіт. Існують різні способи класифікації музичного мистецтва.

Типи музичного мистецтва

Т. Чередниченко виділяє чотири основні типи музичного мистецтва:

музика фольклорного типу, що включає спектр явищ від архаїчного фольклору до його адаптацій на професійний лад;

музика розважального типу, що охоплює музичне мистецтво від середньовічних скоморохів та менестрелів до сучасної естради;

мистецтво канонічної імпровізації, що охоплює літургійні співи.

опус-музика (т. зв. академічна музика), одним з основних понять якої є «opus» — оригінальний музичний твір, зафіксований у нотному тексті.

Електронні (інтернет) мас-медіа.

Інтернет(відангл.Internet), за визначенням авторів електронної енциклопедії «Вікіпедія», це всесвітня система взаємосполученихкомп'ютерних мереж, що базуються накомплекті Інтернет-протоколів.

Сучасний Інтернет має також дуже багато соціальних та культурних граней. Він є універсальним середовищем для спілкування, розваг та навчання. Так, за результатами дослідження Оксфордського університету підлітки, які мали доступ до Інтернету, отримували вищі оцінки за тих, хто не мав доступу до інтернету.

За допомогою Інтернету стало можливо робити покупки та оплачувати послуги. Для багатьох людей Інтернет — це спосіб заробітку. А в цілому Інтернет — це віддзеркалення сучасного суспільства та світосприйняття.

Одним з проявів субкультури Інтернету є День безпечного інтернету, що відзначається щорічно з 2004 року другого вівторка лютого.

Інтернет-залежність

Із зростанням популярності Інтернету стали проявлятись і негативні сторони його застосування. Зокрема, дехто настільки захоплюється віртуальним простором, що проводить за комп'ютером до 18 годин на добу. Таку залежність багато хто порівнює з тютюнопаліннямчинаркоманією. Визначення інтернет-залежності звучить так: «Це наполегливе бажання вийти в Інтернет, перебуваючи off-line, і нездатність вийти з Інтернету, знаходячись on-line». Згідно з даними різноманітних досліджень, сьогодні інтернет-залежними є близько 10% користувачів у всьому світі. Фахівці вже розробили методики позбавлення від цієї залежності.

V.Фізкультхвилинка

VІ.Закріплення вивченого матеріалу

У зошиті учні записують основні визначення.

Бесіда

1.Яке місце займає медіа та інформація в сучасному світі? 2. Назвіть види мас медіа. 3.Дайте визначення поняттям.       3. Назвіть основні види мас-медіа. 4. Для чого необхідно бути медіаграмотним?

VІІ. Домашнє завдання.

Записати по 5 прикладів до кожного виду медіа