МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет харчових технологій

Львівський ФАХОВИЙ коледж харчової і переробної промисловості

ВИКЛАДАЦЬКА НАУКОВО – ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

ТЕМА ДОПОВІДІ:

З ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В КОЛЕДЖІ З ДИСЦИПЛІНИ « ІНОЗЕМНА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ».

МОЛОДОВ ДМИТРО

МОЛОДОВА НАТАЛІЯ

Львів – 2021р.

АНОТАЦІЯ

Для того, щоб опанувати іноземну мову, як засіб спілкування у встановленому обсязі за програмою, навчальна діяльність студентів на заняттях повинна бути максимально активною.

Виходячи з досвіду організації освітнього процесу говоримо про інтенсифікацію навчального процесу, яку можна здійснити за рахунок ущільнення аудиторних занять, як це відбулось під час пандемії з впровадженням дистанційної форми навчання, та за рахунок застосування сучасних технологій: інтернет, «YouTube»: аудіо та відео файли, «Google клас»: classroom, meeting та ін. …

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

#освітній процес, #інтенсифікація навчання, #інтерактивна робота,

#технічні засоби навчання, #методи навчання, #вузькопрофільна іноземна лексика, #сфера застосування, #сучасна термінологія, #застосування

ПРОБЛЕМА, ЩО ВИСВІТЛЮЄТЬСЯ: ІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ

МЕТА: ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ІНТЕСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ

  Як відомо, мовно-комунікативні навички та вміння утворюються внаслідок багаторазового повторення відповідних комунікативних дій та мовленнєвих процесів, в різних випадках при спілкуванні, активному тренуванні та практиці. На жаль, ми не можемо вести мову про англомовне, німецькомовне, чи інакше середовище, де ці навички та вміння мали б місце у своєму практичному застосуванні, у повсякденному, чи діловому мовленні, тобто цьому має бути присвячено не менше 90% поза аудиторного та аудиторного часу.

   В коледжі, на заняттях з іноземних мов відбувається інтенсивне тренування та практика кожного студента, що означає одночасне виконання вправ студентами всієї групи чи підгрупи, це сприяє розвитку навичок та вмінь зі зворотнім зв'язком, який підтверджує правильність виконуваного навчального завдання та забезпечує кореляцію помилок.

   Проблемою є те, що при одночасному виконанні студентами всієї групи вправ зворотній зв'язок не може бути здійснено по відношенню до кожного студента. Наявна проблема частково вирішується завдяки різноманітним тестам, та і в решті-решт сам модульний контроль, є інтерактивною формою роботи. Повний розв'язок вказаної проблеми може бути знайдено в залученні мультимедійних, комп'ютерних та інших технологій, тобто в тому, що раніше називалось технічними засобами навчання, в комплексі з сучасними методами та методиками, а зараз стає безумовним виходом з ситуації коронавірусної небезпеки.

    Серед доступних для нас, як викладачів іноземних мов, технічних засобів навчання є інтернет, «YouTube»: аудіо та відео файли, «Google клас»: classroom, meeting та ТЗН: різноманітні магнітофони, ноутбуки, які широко застосовуються як для аудіювання, так і візуалізації різноманітного навчального матеріалу, для проведення аудіо тестування та практичних робіт, перекладів, виконання контрольних робіт, здійснення пошукових лінгвістичних досліджень за поставленою мовною тематикою.

    Певно, що необхідно посилювати роботу і не зупинятись на досягнутому, і далі впроваджувати роботу з сучасними британськими та іншими освітницькими мультимедійними програмами і урізноманітнювати інтерактивні методи навчання. Частково це можна вирішити, скеровуючи бажаючих вдосконалити знання в позааудиторний час у інтернет, на «YouTube» (аудіо та відео ),  але і не слід забувати про старі добрі витоки джерел знань, на приклад “ British Council ” , де для цього є все відповідне.

    В цілому найбільш активно застосовуються викладачами комісії Молодовим Дмитром та Молодовою Наталією такі інтенсивні методи навчання:

1) методика використання синтаксичної конвергенції для стилістичного аналізу

загальномовного тексту та тексту за професійним спрямуванням ( метод інтерпритації, з опорою на розвиток навичок вдумливого читання з проник-ненням в текст з метою збереження цілісного враження від прочитаного ),

2) метод узагальнюючих номінацій ( при навчанні ситуативного писемного висловлювання, коли вихідним моментом є основні компоненти мовної діяльності - адресат, адресант і функціональна мовна спрямованність пов'язана з розв'язанням комунікативного завдання ),

3) метод диференціації ( в усному мовленні на практичних заняттях: діалогічне та монологічне мовлення), тут ми враховуємо:

а) відбір професійно спрямованого предмета розмови студентів у межах

    запропонованої тематики;

б) відбір комунікативних завдань, детермінованих предметом розмови та

    особистістю студента;

в) відбір професійно спрямованого мовного матеріалу для реалізації 

    комунікативних завдань,

4) вербальний метод ( вербально-слуховий метод: опора-зразок, опора-модель,

опора-підказка, опора-ключ, опора-правило ),

5) метод мозкового штурму,

6) метод рольової гри,

7) метод розгляду ділових паперів ( з ділового мовлення за проф. спрямуван-

    ням  ),

8) метод ділової гри.

    На сьогоднішній день  викладаються такі предмети, як іноземна мова та іноземна мова за професійним спрямуванням, отже ми певною мірою зачапаємо і міжпредметні зв'язки, це означає, що в навчальний матеріал органічно введено тексти та до текстова лексика за професійним спрямуванням з предмету іноземна мова за професійним спрямуванням. Така вузькопрофільна іноземна лексика відібрана щодо тематики і хронології оригінальних науково-професійних та технічних текстів, підкріплена аудіо та відео файлами, що розміщені в інтернеті, на «YouTube» та «Google клас»: classroom, мовно – комунікативне тренування значною мірою цього навчального року відбувалось в meeting, що само по собі є інноваційним підходом у вивченні іноземних мов.

  Тексти з вузькопрофільною іноземною лексикою за професійним спрямуванням з  не тільки концентрують відповідну кількість понять і термінів професійної сфери, а й відображають взаємозв'язки між їх референтами. Інакше кажучи, такі тексти схематизують як понятійну так і фонову сферу галузі, лексика з якої та тексти, вивчаються на практичних заняттях, і завдяки чому набувають максимальної тематичної однорідності, що в свою чергу спрощує їх вивчення.

    Наявні методичні розробки викладачів комісії містять достатню кількість навчального матеріалу за професійним спрямуванням, що застосовується на практичних заняттях, як аудиторних так і поза аудиторних, при дистанційній формі роботи. Зараз ми перейшли на нові форми роботи, надзвичайно широко використовуємо інтернет та його ресурси.

    Практичною сферою застосування набутих мовних навичок для студентів, що отримали освіту в нашому коледжі може бути, як їх робоче місце, якщо це підприємство сумісної з іноземцями формою власності, або відповідне підприємство за кордоном. Останній варіант є досконалим, як для повсякденного, так і для ділового, чи професійного спілкування іноземною.

    У повсякденному житті люди часто зустрічаються з інноваційними технологіями у різних галузях виробництва, сервісу і самому мовному середовищі, яке наповнене новими термінами та поняттями, більшість з яких є запозиченнями або так званими інтернаціоналізмами, що представлені грецькими, латинськими, а в більшості англійськими словами. Отже у звичайному житті ми зустрічаємось з іноземними словами скрізь і можемо  вести мову якщо не про повноцінне іншомовне середовище, то принаймні про необхідність орієнтації у сучасній термінології. Особливо це стає відчутно при роботі з комп'ютером ( так в „Англо-Російсько-Українському тлумачному словнику з комп'ютерної графіки та аналізу зображень” ( уладач Р.М. Паленичка, Львів „Червона Калина”,1998р.), наведено 2400 активно вживаних термінів).

ВИСНОВОК

     Все наведене в комплексі спряє інтенсифікації вивчення іноземної мови та її практичному застосуванню у повсякденному та діловому мовленні.

ПЕРЕЛІК ОПРАЦЬОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Agar M. Language Shock : Understanding the culture of conversation. – New York : W. Morrow and Company, Inc., 1994. – 184 p.

2. Allright D., Bailey K. M. Focus on the Language Classroom. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1991. – 250 p.

3. An Introduction to the Current European Context in Language Teaching. – EMCL : Council of Europe Publishing, 2004. – 101 p. http: //www.book.coe.int

4. Bachman T. F. Fundamental Consideration in Language Testing. – Oxford : Oxford Univ. Press, 1991. – 408 p.

5. Beck A. Les test dans l’enseignement des langues vivantes // Le langues modernes, 1975. 'N3. – P. 303–321.

244. Benett M. J. (ed.) Basic concepts of intercultural communication. Selected readings. – Intercultural Press, Inc., 1998. – 272 p.

6. Bimmel P., Kast B., Neuner G. Deutschunterricht planen. Arbeit mit Lehrwerkslektionen. Fernstudieneinheit 18 des Fernstudienprojekts zur Fortund Weiterbildung im Bereich Germanistik und Deutsch als Fremdsprache. – Berlin, München : Langenscheidt, 1994. – 176 S.

7. Bonvillain N. Language, culture and communication. The meaning of messages. – Upper Saddle River. New Jersey : Prentice Hall, 1997. – 374 p.

8. Borisko N. Professionalisierung des fremdsprachlichen Deutschunterrichts bei der Deutschlehrerausbildung in der Ukraine // Sprachpraxis der DaF- und Germanistikstudiengänge im europäischen Hochschulraum / Hiltraud CasperHehne und Annegret Middeke (Hg.) – Göttingen : Universitätsdrucke Göttingen, 2009. – S. 59–68.

 9. Brinton D. M., Snow M. A., Wesche M. B. Content-Based Second Language Instruction Boston : Heinle and Heinle Publishers, 1989. – 241 p.

10. Brown J. D. Principles of Language Learning and Teaching. – Prentice Hall, 1987. – 285 p. 586

11. Brown J. D. Understanding Research in Second Language Learning. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1993. – 219 p.

12. Brumfit Ch. J. Communicative Methodology in Language Teaching. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1990. – 166 p.

13. Byram M. Teaching and assessing intercultural communicative competence. – Clevedon : Multigual Matters Ltd., 1997. – 121 p.

14. Börner, W. Vogel, K. (Hrsg.) Grammatik und Fremdsprachenerwerb. – Tübingen : Narr, 2002. – 462 S.

15 Celce'Murcia M., Hilles Sh. Techniques and Resources in Teaching Grammar. – Oxford : Oxford Univ. Press, 1988. – 189 p.

 16. Charles Lucile, Motron Annie Claude. Phonétique progressive du Français avec 600 exercices. – CLE International, 1998. – 192 p.

17. Chaudron С. Second Language Classrooms. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1988. – 221 p.

257. Chigarevskaїa M. Traité de Phonétique Française. Cours théorique. – М. : Высшая школа, 1966. – 267 p.

18. Common European Framework of Reference for Languages Learning, teaching, assessment. – Cambridge Univ.Press, 2003. – 260 p.

19. Davis P., Rinvolucri M. Dictation : New Methods, New Possibilities. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1992. – 122 p.

20. Diehl, E. u.a. Grammatik: Alles für der Katz? Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2000. – 377 S.

21. Dieling H. Phonetik im Fremdsprachenunterricht Deutsch. – München : Langenscheidt, 1992. – 134 S.

22. Dieling H., Hirschfeld U. Phonetik lehren und lernen. – Berlin, München : Langenscheidt, 1995. – 199 S.

23. Dirven R. Pedagogical Grammar // Language Teaching, 1990, Vol. 23, N 1. – P. 1–18. 264. Dubin F., Olshtain E. Course design : Developing Programs and Materials for Language Learning. – Cambridge : Cambridge Univ. Press, 1991. – 194 p.

26. Duszenko M. Lehrwerkanalyse. Fernstudieneinheit 20. – Berlin, …: Langenscheidt, 1994. – 215 S.

27. Düwell, H., Gnutzmann, C., Königs, F. (Hrsg.) Dimensionen der didaktischen Grammatik. Festschrift für Günther Zimmermann zum 65. Geburtstag. Bochum : AKS-Verlag, 2000. – S. 139–165.

28. Edmonson W., House J. Einführung in die Sprachlehrforschung. – Tübingen, Basel : Francke, 2000. – 369 S.

 29. Edmonson W., House J. Language Awareness. Zur Einführung in den Themenschwerpunkt. // Fremdsprachen lehren und lernen. – 1997. – Heft 26. – Tübingen : Günter Narr Verlag. – S. 3–8.

30. Ellis R. Instructed Second Language Acquisition: Learning in the Classroom. – Oxford : Oxford Univ. Press, 1992. – 230 p. 270. Ellis, R. Investigating Form'Focused Instruction. // Language Learning. A