Тема . Економіка України в міжнародному поділі праці: Сучасні риси національної економіки України

Лекція 15

Тема 3. Економіка України в міжнародному поділі праці:

Сучасні риси національної економіки України

Мета: актуалізувати та поглибити знання щодо сучасного стану економіки України та її місці у світі, розвивати уміння працювати з  інтернет-ресурсами (вікіпедією); виховувати  уважність та аналітичні здібності, патріотичне ставлення до України.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності студентів:

Знаннєвий компонент:

називає показники суспільно-економічного розвитку держави;  знає і розуміє особливості секторальної та територіальної структури економіки, суть глобальної стратегії сталого (збалансованого) розвитку, основні положення стратегії збалансованого розвитку України; пояснює актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу й України.

Діяльнісний компонент:

аналізує секторальну структуру та регіональні відмінності господарства; характеризує чинники, що зумовили розвиток в Україні окремих виробництв товарів і послуг; визначає сучасні риси національного господарства, місце України на світових товарних ринках, чинники міжнародної спеціалізації країни; використовує поняття «додана вартість», «собівартість», «ефективність», «прибутковість», «конкурентні переваги», «міжнародна кооперація», «попит», «пропозиція», «ринкова ціна» тощо для обґрунтування міжнародної спеціалізації України на світових ринках товарів і послуг; вміє застосовувати тематичні карти та статистичну інформацію для ілюстрації описів, характеристик, висновків; розробляє схеми ланцюгів доданої  вартості.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про оптимізацію структури економіки України та її міжнародної спеціалізації; оцінює територіальну структуру господарства країни за екологічними, соціальними, економічними критеріями; висловлює власні судження щодо конкурентних переваг і перспектив розвитку окремих виробництв в Україні;   оцінює прояви глобальних викликів в Україні;   критично ставиться до дій, проектів, що нехтують глобальними викликами

Обладнання:   політична карта світу,  адміністративна карта України, атласи.

Тип заняття: комбінований

ХІД  ЗАНЯТТЯ:

І. Організаційний момент                                                                        5 хв.

ІІ. Перевірка  знань, аналіз контрольної роботи       15 хв.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності                            5 хв.

Вивчення нового матеріалу                                                                    30 хв.

IY. Закріплення нових знань, умінь та навичок        10 хв.

Y. Підсумок заняття                                                 10 хв.

YI.Домашнє завдання                                                   5 хв.

ІІ. Перевірка  знань (аналіз контрольної роботи) 

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Сучасні риси національної економіки України

 Економіка України — це ринкова економіка, що розвивається, 47-ма в світі за розміром ВВП за ПКС — 391.53 млрд доларів (оцінка МВФ за 2018 рік). Основу української економіки становлять багатогалузева промисловість, сільське господарство і сфера послуг.  ВВП (ПКС) на душу населення за даними МВФ  у 2018 році склав 9283 дол. США.  

У 2018 р. зростання українського ВВП було пов’язано зі зростанням, хоча і вельми різними темпами, у таких ключових сферах вітчизняної економіки, як промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і торгівля. 

За даними Громадської організації «Інститут податкових реформ» макроекономічна ситуація в Україні говорить про те, що вітчизняна економіка рухається доволі повільно. У 2018 році Україна стала найбіднішою країною Європи (разом з Молдовою) по показнику «ВВП на душу населення». Так, вітчизняний ВВП на душу населення зафіксовано на рівні 2 991,63 дол. США, що на 2,9% більше ніж за попередній рік. До речі,  лідер по даному показнику – Люксембург має 107 865,27 дол. США, що перевищує показник України у 36 разів.

Журнал Forbes опублікував рейтинг найбільш придатних країн для ведення бізнесу в 2019 році, в якому Україна посіла на 77 місці із 161 заявлених  При обчисленні рейтингу видання враховувало 15 різних показників: захищеність прав власності, інновації, податки, технології, корупцію, розмір ринку, політичні ризики, рівень життя, якість робочої сили, особисту, торговельну та фінансову свободу, рівень бюрократії і захищеність інвестицій.

У 2018 році Україна уклала 16 угод про зону вільної торгівлі. Так, на сьогодні серед торгових партнерів України 28 країн-членів ЄС та Канада. Також у минулому році було проведено перемовини щодо запровадження зони вільної торгівлі з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією. Відмітимо, що скасування імпортних мит у межах даних угод дозволяє вітчизняним виробникам харчової, легкої, хімічної, нафтохімічної і машинобудівної промисловості отримувати максимальні переваги на світових ринках.

Конкурентні переваги України на світових   ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів 

Рушійною силою розвитку вітчизняного сільського господарства у 2018 р., як і раніше, лишалося експортноорієнтоване виробництво продукції рослинництва (зернових та олійних культур) у сільськогосподарських підприємствах, особливо великих. Водночас активізація попиту на продовольство на внутрішньому ринку сприяла розвитку вітчизняного тваринництва. 

Питома вага у структурі експорту України належить сировинним товарам (сільськогосподарська, металургійна продукція). Частка високотехнологічної продукції (аерокосмічна, електричні машини та обладнання, наукові інструменти та ін.) становить лише 6,5 %. Натомість у переліку товарів, які купує Україна, крім енергоносіїв, значну частку складає продукція машинобудування, у тому числі транспортні засоби, електроніка, побутова техніка, ліки.

Україна увійшла в ТОП-5 експортерів сільськогосподарської продукції до країн ЄС. Так, найбільш важливими напрямами, звідки до ЄС надходить сільськогосподарський імпорт, залишаються Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро), за якими слідують Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія. На кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 млрд євро. Що стосується імпорту даного виду продукції з країн ЄС, то Україна за темпами приросту посіла перше місце (+ 272 млрд євро або майже 16%) 

Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні

Слабке впровадження високих технологій, відсутність інноваційної інфраструктури, низька інноваційна активність – все це унеможливлює характеризувати будь-який з регіонів України як високотехнологічний.

Але Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями, про що йдеться  в Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" (…вихід України на провідні позиції у світі...),  Національній доповіді "Інноваційна Україна-2020", в Проекті "Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" та інших державних        програмах та документах.

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході країни. Ці енергетичні ресурси використовуються на великих ТЕС ( Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інші). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська тощо). Понад 30 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південноукраїнська й інші). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх частина, імпортується.

Основою електроенергетики країни є Об'єднана електроенергетична система, яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів. Централізоване виробництво електричної енергії в ОЕС здійснюють 14 найпотужніших теплових і вісім гідравлічних електростанцій, які входять до складу шести державних та приватних акціонерних енергогенеруючих компаній.

В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати (великі запаси термальних вод виявлено  на території Чернігівської, Полтавської, Харківської, Луганської та Сумської областей).  В 2018 році Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. У 2018 р. зафіксовано динамічний розвиток української «зеленої» енергетики. Так, за рік встановлено 813 МВт нових потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел. Це майже у 3 рази більше, ніж обсяг потужностей, введених у 2017 р., а саме - близько 300 МВт.

Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків  в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки

Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом (макротехнологією) створення авіаційної техніки, і займає провідне місце на світовому ринку в секторі транспортної та регіональної пасажирської авіації. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав. Таку промисловість мають п'ять — шість держав, які застосовують високі технології. Авіаційні заводи : Державне підприємство «Антонов» ( у його складі Харківське державне авіаційне виробниче підприємство). Авіаремонтні заводи – Вінницький, Запорізький, Львівський, Луцький та інші.

Виробники гелікоптерів розташовані  в Києві та області, Вінниці, Закарпатській області, Запоріжжі.

У державному підприємстві Антонов планують відновити виробництво важких транспортних літаків АН-124 Руслан, повідомляє Центр транспортних стратегій. Виробництво першого літака може початися до кінця 2019 року і вже ведеться активна співпраця з відповідними міжнародними компаніями.                             Україна є значним виробником космічної техніки. Великим центром ракетобудування є Дніпро. 

Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки:                      тенденції розвитку, міжнародне кооперування

   За останні роки через економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї діяльності, так і за розміщенням. Запорізький та Кременчуцький заводи нині припинили випуск власних марок автомобілів і перейшли на великовузлове складання легкових автомобілів та позашляховиків компаній Німеччини, Республіки Кореї, США.

На внутрішньому ринку автобусів нині панує корпорація «Богдан» – одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні. У 2005 р. корпорація «Богдан» придбала у власність потужності автозаводу в Луцьку. Нині там виробляють автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, електробуси, а також здійснюють великовузлове складання легкових автомобілів Республіки Кореї.

Значно менше за обсягами виробництво автобусів також ведеться у  Борисполі, Чернігові, Рівному та інших містах. В останні роки в Україні відновлюється вітчизняне виробництво рухомого складу для міського електротранспорту: тролейбусів і трамваїв (Київ, Дніпро).

Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства - одне з найстаріших виробництв . Найбільшим центром виробництва комбайнів в Україні був Херсон. Протягом тривалої історії «Херсонський машинобудівний завод» був єдиним в країні підприємством, що спеціалізується на виробництві складної сільськогосподарської техніки. На полях України працюють зернозбиральні комбайни «Славутич» його виробництва та їх модернізована версія «Скіф», а також жатки для збирання кукурудзи та соняшнику, пристосування для збирання насіння ріпаку та гірчиці. Частина техніки йде на експорт до країн Європи.

   Донедавна одним із провідних виробників бурякозбиральних комбайнів України був Тернопіль. Тривалий час на Тернопільському комбайновому заводі складали комбайн «Збруч» для повнопоточного збирання цукрових буряків за західними технологіями, а також машини для збирання гички цукрових буряків, для картоплярства, малогабаритну техніку для фермерів. Нині завод значно скоротив свої потужності й перейшов на виготовлення нескладних товарів: садово-городнього інвентарю, запчастини для легкових автомобілів.

  Тракторобудування в Україні орієнтується в основному на чинник споживача. Найбільшим центром, що виробляє трактори та тракторні агрегати є Харків. У Харківській області виробляють деталі та вузли для тракторів. Їх складання відбувається на Харківському тракторному заводі (ХТЗ) – найбільшому в країні підприємстві з виробництва гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення різної потужності, які поєднуються з більш ніж 250 найменуваннями сільгоспмашин та знарядь. В останні десятиліття освоєно виробництво орно-просапних тракторів, призначених для обробки та збирання цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі, гречки, сої та інших культур. У 2015 р. ХТЗ випустив партію з 10 електротракторів. Потужність електротрактора уможливлює рух причепів масою до 2 т зі швидкістю 40 км/год. Крім тракторів завод випускає на їх базі дорожньо-будівельну техніку, гусеничні тягачі, товари народного споживання, запчастини. ХТЗ перебуває у приватній власності. Значна частина техніки йде на експорт.

   У Дніпрі налагоджений випуск як власних колісних тракторів, так і складання китайських марок. У Вінниці виробляють тракторні агрегати. Підприємства з виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуку, Одесі, Білій Церкві.

Місце України в глобальних ланцюгах  доданої вартості                                     виробництва та реалізації електронної продукції

Україна в глобальних ланцюгах  доданої вартості  ще не повністю  використовує свій потенціал .  Найбільшим попитом іноземних замовників користується продукція машинобудування. Найвища частка в структурі замовлень належить виробництву інших транспортних засобів, а також виробництву машин та устаткування загального користування. Якщо проаналізувати цю ситуацію з точки зору ланцюга, то вітчизняні підприємства машинобудування здебільшого виконують функції перших ланок у ланцюзі створення вартості (постачання сировини, напівфабрикатів, товарів з низьким рівнем доданої вартості; постачання нескладних виробів загального користування), що пояснюється незацікавленістю внутрішніх та зовнішніх інвесторів у розвитку більш складних напрямів у цій галузі.                              

Наша країна, маючи колись дуже розвинену електронну промисловість, нині, коли мікроелектроніка переходить у розряд наноелектроніки, не в змозі ефективно конкурувати із всесвітньо відомими фірмами щодо сучасних інноваційних розробок у галузі електроніки, радіоелектроніки, телекомунікацій, сучасного приладобудування. Але вже наявна тенденція пожвавлення розвитку цієї галузі та участі електронної промисловості України в створенні глобальних ланцюгів доданої вартості.

На сучасному ринку вітчизняної електроніки працюють такі підприємства: Компанія «НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН» - лідер вітчизняної комп’ютерної інженерії, інформаційного захисту, індустріальних рішень 4.0, технологій обробки даних. Сприяє інноваційному розвитку інформаційно-технологічного сектору  економіки України, їх технологічному становленню для інтеграції у глобальні ринки.

У Києві відкрили фабрику, яка буде виробляти світлодіодні модулі та інші види електронної продукції. Підприємство має в своєму розпорядженні обладнанням нового покоління від кращих виробників, яке дозволяє виготовляти продукцію з найвищими показниками якості, що відповідають світовим стандартам. У компанії є великий досвід по збірці такої продукції, адже складальний цех виробництва був відкритий в Києві ще в 2008 році.  Виробництво розширили автоматизованими складальними лініями по SMT технології, і підприємство стало самостійним виробником SMD модулів для світлодіодних екранів.

У Києві також працює українська компанія Petcube, яка виробляє ґаджети для власників домашніх тварин. Колектив компанії нараховує 14 співробітників з представництвами у Сан-Франциско, Києві та Шеньчжені. Розробка Android та IOS додатків відбувається в Києві.

У 2008 році американська компанія Jabil перенесла на Закарпаття з Китаю частину виробничих потужностей. В результаті в 2008 році Європа вперше побачила мобільні телефони під маркою Nokia з позначкою made in Ukraine. Корпорація Jabil, яка входить до  трійки найбільших контрактних виробників електроніки в світі, 15 березня 2019р.  відкрила другий завод електроніки під Ужгородом

 Підприємство виготовляє електроніку для брендів Nespresso, Ceragon, Sagemcom, SIAE Microelettronica, DUCATI Energia, SIT та TeleTec. Робота на підприємстві забезпечує робочими місцями більше 3 тис осіб.

Також у 2008 році сингапурська корпорація Flextronix перенесла виробництво електроніки з Китаю на Закарпаття. В місті Берегове був побудований другий завод електроніки. Але в зв'язку зі світовою кризою, завод законсервували та відкрили тільки в 2012 році.

 Навесні 2019р.у Києві відбулися Виставки elcomUkraine, "EIA" та "НКАТ", які відображають пожвавлення бізнес-активності у  галузях економіки України. Цього року 333 компанії (на 10% більше, ніж у 2009 році) з 16 країн світу — України, Австрії, Білорусі, Італії, Китаю, Литви, Македонії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Тайваню, Туреччини, Угорщини, Франції та Чехії демонстрували новітні технології та інноваційні рішення у галузі електротехніки, систем енергозабезпечення та електроживлення, енергозбереження тощо.

Y. Підсумок заняття

Економіка України — це ринкова економіка, що розвивається.

Рушійною силою розвитку вітчизняного сільського господарства  є експортноорієнтоване виробництво продукції рослинництва (зернових та олійних культур). Україна увійшла в ТОП-5 експортерів сільськогосподарської продукції до країн ЄС.

Частка високотехнологічної продукції (аерокосмічна, електричні машини та обладнання, наукові інструменти та ін.) у структурі експорту становить лише 6,5 %. Натомість у переліку товарів, які купує Україна, крім енергоносіїв, значну частку складає продукція машинобудування, у тому числі транспортні засоби, електроніка, побутова техніка, ліки.

В Україні ще слабке впровадження високих технологій, відсутні інноваційної інфраструктури, низька інноваційна активність, тому все це унеможливлює характеризувати будь-який з регіонів України як високотехнологічний.

Україна має значні запаси енергоресурсів, але власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб, інша їх частина, імпортується. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати (великі запаси термальних вод виявлено  на території Чернігівської, Полтавської, Харківської, Луганської та Сумської областей).  

Україна належить до небагатьох країн світу, що володіють повним циклом (макротехнологією) створення авіаційної техніки, і займає провідне місце на світовому ринку в секторі транспортної та регіональної пасажирської авіації. За рівнем розвитку літакобудування Україна належить до найбільш розвинутих держав. Україна є значним виробником космічної техніки. Великим центром ракетобудування є Дніпро. 

 Автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї діяльності, так і за розміщенням   через економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції. Запорізький та Кременчуцький заводи  припинили випуск власних марок автомобілів і перейшли на великовузлове складання легкових автомобілів та позашляховиків іноземних  компаній.

На внутрішньому ринку автобусів   корпорація «Богдан» – одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні.

Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства - одне з найстаріших виробництв . На полях України працюють зернозбиральні комбайни «Славутич»  виробництва Херсонського машинобудівного заводу  та їх модернізована версія «Скіф», а також жатки для збирання кукурудзи та соняшнику, пристосування для збирання насіння ріпаку та гірчиці. Частина техніки йде на експорт до країн Європи.

Тракторобудування в Україні орієнтується в основному на чинник споживача. Найбільшим центром, що виробляє трактори та тракторні агрегати є Харків. ХТЗ перебуває у приватній власності. Значна частина техніки йде на експорт.

   У Дніпрі налагоджений випуск як власних колісних тракторів, так і складання китайських марок. У Вінниці виробляють тракторні агрегати. Підприємства з виробництва деталей і запасних частин для тракторів розташовані у Кременчуку, Одесі, Білій Церкві.

В глобальних ланцюгах  доданої вартості  Україна ще не повністю використовує свій потенціал .  Найбільшим попитом іноземних замовників користується продукція машинобудування.

Наявна тенденція пожвавлення розвитку  електронної промисловості в Україні та її участі в створенні глобальних ланцюгів доданої вартості. На Закарпатті  працюють підприємства американської компанії Jabil, сінгапурська корпорація Flextronix, які є заводами мережі зі складання продукції;  у Києві  розташовані компанія «Навігатор корпорейшин», Реtcubе, фабрика з виробництва електронної продукції. 

YI. Домашнє завдання:

1.Опрацювати конспект лекції №15 (інформація  в Googl клас).

 2. Індивідуальні завдання