Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель хімії

Ригацького НВК

Черновська О.Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії. 
Цілі уроку: 
• Узагальнити й поглибити знання учнів про властивості речовин з попередніх курсів «Природознавство» і «Фізика»;
• Познайомити учнів з методами вивчення хімічних сполук та явищ; 
• Дати поняття про спостереження й експеримент як методи дослідження фізичних і хімічних властивостей речовин і явищ у хімії;
• повторити матеріал попередніх уроків;
• розвивати логічне мислення, 
• розвивати вміння та навички: 
1) роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням,
2) порівнювати речовини, описувати їх властивості, встановлювати залежність між властивостями та застосуванням речовин;
3) узагальнювати вивчений матеріал, вибирати головне, робити висновки.
• виховувати прагнення досліджувати навколишній світ

Тип уроку: комбінований. 

Методи і методичні прийоми: 
• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорними схемами, складання опорного конспекту), 
• наочний (демонстрація наочності),
• практичний (лабораторний дослід № 2) 

Обладнання: 
• опорні схеми, схема опорного конспекту,
• набір для проведення лабораторного досліду №2.

Базові поняття та терміни: властивості речовин, хімічні властивості, фізичні властивості, спостереження, гіпотеза, експеримент, закон, теорія. 
 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент. Ситуація успіху
 

Психологічний настрій.

Пролунав дзвінок веселий,

Всіх покликав на урок.

Щезли втома, лінь, розмови,

Починається урок

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Що було задано додому?
Чи всі виконали домашнє завдання?
Які були труднощі під час його виконання?
Сьогодні, я перевірю виконання домашнього завдання індивідуально (вчитель пропонує двом учням здати зошити вкінці уроку для перевірки домашнього завдання)

ІІІ. Опитування попереднього матеріалу.
Передбачає письмову роботу  Диктант

 

1. Хімічний диктант  «Символи».

Завдання класу: написати символи хімічних елементів, що зустрічаються у тексті. (Кожна правильна відповідь – 0,25 бала) .

Кілька тисяч років тому людству були відомі сім хімічних елементів: Аурум, Аргентум, Плюмбум, Меркурій, Ферум, Купрум, Сульфур. Повільно накопичувалися відомості про хімічні елементи. У XVII сторіччі були відкриті Фосфор, Цинк, Карбон, а у наступному (XVIII ст.) – Хлор, Оксиген, Нітроген, Хром, Гідроген і ряд інших. З розвитком хімії кількість заново відкритих елементів швидко зростала. У ХІХ столітті стали відомі Алюміній, Кальцій, Калій, Натрій, Магній, Флуор і багато інших

 

2. Хімічний диктант  «Фізичні та хімічні явища».

Завдання класу: позначити відповіді – «ф», якщо йдеться про фізичне явище; «х», якщо йдеться про хімічне явище. (Кожна правильна відповідь – 1 бала).

1. Випаровування води.
2. Обвуглення скалки.
3. Іржавіння цвяха.
4. Танення криги.
5. Скисання молока.   (Відповіді: ф, х, х, ф, х).

 

ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА

 

 

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності. 

Подивіться навколо себе і ви помітите, велику кількість фізичних тіл, які оточують нас. 

1. З чого складаються всі ці фізичні тіла? (Всі фізичні тіла складаються з речовин).

2. Чи вірним буде твердження про те, що всі речовини однакові? (Ні).

3. Чому?(Кожна речовина має свої ознаки, за якими відрізняється від інших речовин).

4. Як називають ці ознаки? (Властивостями).

5. Які види властивостей речовин вам відомі? (Фізичні та хімічні).

Отже, ви зрозуміли, що сьогодні ми з вами будемо говорити про властивості речовин. Чим відрізняються між собою фізичні та хімічні властивості речовин? Якими методами користуються для вивчення властивостей речовин? Для чого люди взагалі досліджують різні речовини та їх властивості? Щоб знайти відповіді на ці запитання ми повинні розглянути матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку)
Тема. Фізичні та хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії. 
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Властивості речовин.
Вивчаючи речовини, ми з вами говорили про те, що кожна речовина має свої специфічні ознаки, які визначають її індивідуальність і дають змогу відрізнити її від інших речовин.

Ці ознаки і називають властивостями.
Отже, ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин. 
Ми вже пригадали, що існують два види властивостей речовин, а саме: фізичні та хімічні.
1. Які властивості ми називаємо фізичними?
• До фізичних властивостей належать: колір, блиск, запах, смак.

Ці властивості виявляються при безпосередньому спостереженні. Наприклад, вода прозора,  без смаку та запаху; цукор - тверда кристалічна речовина, солодка на смак, не має кольору. Оцет, нашатирний спирт легко впізнати за запахом.
Проте, не всі фізичні властивості речовини можна виявити за допомогою органів чуттів. Тому в хімії не обмежуються спостереженнями фізичних властивостей, а вимірюють їх за допомогою приладів.

Наприклад, густину, температури кипіння і плавлення, електричну провідність виявляють лише за допомогою приладів.

2. Які властивості ми називаємо хімічними?
• Хімічні властивості речовин виявляються лише в процесі перетворення одних речовин на інші. Так, здатність кисню підтримувати горіння і є його хімічною властивістю. 
Коли характеризують фізичні властивості будь-якої речовини, то зазначають також її агрегатний стан. 
3. Які види агрегатного стану речовин вам відомі?
(речовини можуть існувати в різних агрегатних станах—твердому, рідкому, газоподібному). 
4. Наведіть приклади?
( лід, вода і водяна пара — це твердий, рідкий і газоподібний стани однієї й тієї самої речовини —води).
 

Так, дійсно, тверда, рідка і газоподібна форми не є індивідуальними характеристиками речовини, вони відповідають різним станам існування речовини за певних умов. Тому не можна приписувати воді лише ознаку рідини, кисню —ознаку газу, а кухонній солі —ознаку твердої речовини. Будь-яка речовина в разі зміни умов може перейти у будь-який інший агрегатний стан.

  Отже, агрегатний стан—це не фізична властивість речовини взагалі, а лише стан, в якому вона перебуває за певних умов. 
(учні складають опорний конспект)
 

Фізкульт хвилинка

«РОЗГАДАЙТЕ МЕТАГРАМИ»

В таблиці я – відомий елемент,

Та літеру зміни з одного боку,

Переконаєшся в один момент,

Що я не елемент вже, а протока.

(Фосфор – Босфор)

Там, де «З», - мене цінують,

Я – коштовний елемент,

«З» на «Д» перейменують –

Я – теслярський інструмент.

(Долото – Золото)

 

 

Інструктаж з техніки безпеки.
• Виконувати роботу можна тільки в халатах.
• Не можна виконувати досліди без дозволу вчителя.
• Не можна змішувати невідомі вам речовини, куштувати їх на смак.
• Обережно поводьтеся з лабораторним посудом, не забувайте про те, що він зроблений зі скла.
• Правильно визначайте запах речовин.
• Починати роботу і виконувати досліди тільки з дозволу вчителя.
Учні ставлять підпис у відповідному місці в зошитах для практичних та лабораторних робіт.
 

Хід роботи ( зошит Л,Д,№ 2)

1. Відповіді на запитання в  Лабораторному зошиті

2. Визначте колір, наявність блиску (для твердих речовин) і запах речовин.

 

 

Ознаки	Речо	Вини	Висновок
	Мідь	Алюміній
Агрегатний стан за звичайних умов	твердий	Твердий	Мідь відрізняється від алюмінію кольором, дещо більшою твердістю і густиною
Колір	червоний	Сірий
Блиск	Блищить	Блищить
Запах	Не має запаху	Не має запаху
Твердість	Більш твердий	Менш твердий
Пластичність	Пластичний	Пластичний
Електропровідність	Проводить струм	Проводить струм
Теплопровідність	Проводить теплоту	Проводить теплоту
Розчинність у воді	Не розчиняється	Не розчиняється
Густина, г/ см3	8,92	2,7

• Як правильно визначити запах речовин?
3. Визначте розчинність даних речовин у воді.
• Скільки реактиву можна брати для досліду?
• Чому паличка для перемішування має гумовий наконечник?
• Як правильно перемішати рідину в пробірці?
• Чому не можна закривати пробірку пальцем і сильно струшувати її?
4. Визначте густину речовини за водою.
• Як це зробити?
5. Використовуючи властивості певних речовин запропонуйте їх застосування.
6. Зробіть висновки: 
• Чим подібні і чим відрізняються дані речовини.
• З якими властивостями пов’язане застосування розглянутих речовин.
7. Підбийте підсумки роботи.
(Учні працюють в зошитах для лабораторних та практичних робіт)

2. Методи вивчення властивостей речовин.
 

Виконуючи лабораторну роботу ви з’ясували властивості двох речовин, та описали їх.

1. Що ви робили для того, щоб з’ясувати фізичні властивості запропонованих вам речовин? (Спостерігали за речовинами, проводили експеримент, досліджуючи розчинність у воді та густину по відношенню до води).
 

Так, дійсно, щоб з’ясувати фізичні властивості речовини, насамперед її слід уважно роздивитися.

Оскільки спостереження – це перший крок до пізнання.

 Це один із перших методів вивчення властивостей речовини.

 Саме за допомогою органів чуттів ми можемо визначити агрегатний стан речовини, її колір, запах, смак (якщо це безпечно). Таким чином, спостереження – цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів та явищ.
Свої спостереження ми аналізуємо і робимо спробу пояснити, висуваючи припущення. Наукове припущення, що висувається для пояснення визначених явищ називають гіпотезою.
Всі висунуті гіпотези перевіряються експериментально. Саме експеримент дозволяє підтвердити ту чи іншу гіпотезу. Таким чином, експеримент – цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт за певних умов.
У вивченні властивостей речовин і хімічних явищ спостереження й експеримент посідають чільне місце. Ці два методи дуже схожі за змістом.

Однак вони дещо різняться способом виконання.

 Астроном не може створити зорю й почекати, поки вона постарішає, щоб вивчити зміни в її складі. Геолог не може прискорити рух літосферних плит на поверхні Землі, щоб подивитися, які явища відбудуться.

У цих випадках науковцям доводиться задовольнятися спостереженнями за природою та моделюванням, оскільки предмет дослідження їм непідвладний.
 

Хімік-експериментатор має можливість керувати досліджуваною системою. Найчастіше він змінює якусь одну умову, щоб подивитися на результат цього впливу. Експеримент не виключає спостережень, і навпаки. У хімії, як і в будь-якій науці, використовують їхнє розумне поєднання (Робота з підручником мал. 13.1 ст. 97).
Після виконання низки експериментів науковці аналізують здобуті дані: порівнюють, роблять висновки, узагальнюють. У результаті вони виявляють певні закономірності у властивостях речовин та перебігу хімічних явищ. Дослідники на підставі виявлених закономірностей намагаються сформулювати їхній словесний або математичний вираз, який називають науковим законом (Робота з підручником мал. 13.2 ст. 97).
Отже, закон — теоретично обґрунтоване і практично доведене наукове твердження. Необхідно чітко розуміти, що людина лише відкриває закони при¬роди, вони існують незалежно від нашої свідомості.
Далі перед науковцями постають питання: як можна пояснити відкритий закон?

 Учені знов висувають гіпотези - здогади або припущення для пояснення законів, які існують у природі. На основі гіпотез створюють певні теорії (моделі).

Отже, теорія - це гіпотеза, яка витримала багаторазові експериментальні перевірки.
Одержані в результаті експериментів і спостережень дані, на яких ґрунтується теорія, визначають її якісність. Якісна теорія не просто поєднує вже відомі факти. На її основі можна прогнозувати явища, які дотепер не спостерігали. Повернувшись до експерименту й спостережень, можна з'ясувати, чи дійсно існують передбачені теорією факти. Якщо так, науковці шукають нові факти, які випливають з теорії та підтверджують її правильність. Якщо ні, змінюють теорію й шукають нових шляхів розв'язання проблеми. У будь-якому разі успішність прогнозів теорії є ознакою її якісності. 
Отже, наукове дослідження утворює цілий цикл: спостереження → гіпотези → експерименти, потім виявлення закономірностей → створення теорій → прогнозу¬вання на їхній основі нових фактів → повернення до експерименту для перевірки правильності передвіщеного (Робота з підручником мал. 13.3 ст. 98).
(Учні складають опорний конспект).

V. Узагальнення та закріплення знань 
Тож давайте повернемося до початку уроку і спробуємо дати відповіді на поставлені запитання.
1. Чим відрізняються між собою фізичні та хімічні властивості речовин? (Фізичні властивості виявляються за допомогою органів чуттів, чи виміряють за допомогою приладів, при цьому хімічний склад речовини не змінюється. Хімічні властивості виявляють під час перетворення речовини на іншу, коли змінюється її хімічний склад). 
2. Якими методами користуються для вивчення властивостей речовин? (для вивчення властивостей речовини використовують методи: спостереження, гіпотеза, експеримент). 
3. Для чого люди взагалі досліджують різні речовини та їх властивості? (Щоб безпечно використовувати їх у повсякденному житті, для кращого пізнання світу в якому живемо).
4. Наведіть приклади дослідження фізичних та хімічних властивостей речовин? (Дивитися як кипить вода, - спостереження, вимірювати температуру кипіння, - експеримент).
5. Які методи проведення експерименту ви вивчали в курсі природознавства? (Зважування, вимірювання довжини чи об’єму, порівняння).
6. Прокоментуй вислів «Закони відкривають. Теорії розвиваються». (Закони існують незалежно від нашої свідомості, людина тільки їх відкриває. Теорія – це припущення підтверджені багаторазово експериментально, її можна змінювати, вдосконалювати тобто розвивати).

VІ. Підведення підсумків уроку.
1. Фізичні властивості речовини виявляються при спостереженні чи вимірюванні за допомогою приладів. 
2. Хімічні властивості виявляються при перетворенні речовини на іншу.
3. Досліджують властивості речовини шляхом спостереження та експерименту.
4. Аналіз, узагальнення, систематизація експериментальних даних дозволяє відкривати закони та створювати певні теорії.

Дослідження речовин і хімічних явищ - нескінченний процес. Не можна одержати від природи остаточні підтвердження своїх ідей, як не можна дістатися кінця кола. Отже, в науці завжди є місце для розширення обріїв пізнання у нових напрямках. І через століття у засобах ма¬сової інформації буде не менше, ніж тепер, повідомлень про нові здобутки хімії.

VІІ. Домашнє завдання
• Опрацювати матеріал підручника § 13, конспекту уроку.
• Повторити § 14
• Виконати завдання 2 ст. 99.