Тема: Греко-перські війни

Тема. Греко-перські війни.

Мета: розкрити причини, хід та результати греко-перських війн; познайомити з перебігом основних битв війни; формувати вміння оцінювати окремі факти, події; виховувати учнів у дусі патріотизму на основі особистого усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, дидактичний матеріал.

Основні терміни та поняття: стратег, Марафонська битва, Саламінська битва, Перший Афінський морський союз, «Каліїв мир».

Основні дати:

490— 479 рр. до н. е. — греко-перські війни;

12 вересня 490 р. до н. е. — Марафонська битва;

480 р. до н. е. — битва при Фермопілах;

28 вересня 480 р. до н. е. — Саламінська морська битва;

479 р. до н. е. — битва при Платеях;

478— 477 рр. до н. е. — створення Делоського союзу (Перший Афінський морський союз);

449 р. до н. е. — Каліїв мир.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини греко-перських війн

У V ст. до н. е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо греко-перськими війнами, хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, — це один і той же народ, що і перси.

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи причини війн, після чого вчитель перевіряє результати роботи за допомогою запитань.

Запитання до прочитаного

1) Яка країна була ініціатором війн (агресором)?

2) Що мали на меті перси?

3) Які причини греко-перських війн?

4) Чому перси вважали, що перемога над греками буде легкою?

Цікаво знати

Як вам вже відомо, Дарій І напередодні війни з греками здійснив похід у Скіфію, до якого залучив і деякі грецькі поліси. Один із правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, цареві донесли про заклики Мільтіада. Мільтіад зрозумів, що йому краще тікати на свою батьківщину в Афіни, а Дарій відтоді почав вважати афінян своїми основними ворогами.

Бесіда за запитаннями

1) 3 якою метою перси здійснили похід у Скіфію?

2) Яким був результат походу?

3) Завдяки чому скіфи здобули перемогу?

4) Чому Дарій незлюбив афінян?

2. Іонійське повстання

Розповідь учителя

У 500 р. до н. е. грецькі міста-держави, що розташовувалися на узбережжі Малої Азії, повстали проти влади своїх тиранів і персів. На чолі повстання перебувало заможне місто Мілет. Перси проти повсталих висунули величезне військо. На заклик повсталих про допомогу відгукнулися лише афіняни, які відрядили двадцять кораблів. Спочатку успіх був на боці повсталих, вони навіть здійснили зухвалий похід на столицю перського намісництва у Малій Азії місто Сарди і спалили його. Але боротьба була нерівною, після шести років опору повстання було придушене. Особливо жорстоко перси розправилися з мілетцями. Храми міста були зруйновані, а населення віддано в рабство і загнано у глиб Азії.

Після повстання Дарій І наказав своєму слузі щодня нагадувати: «Володарю, пам’ятай про афінян!».

3. Марафонська битва

Перський цар Дарій І розіслав своїх посланців у грецькі міста з вимогою «землі і води». Деякі міста визнали владу персів. Але Афіни і Спарта відмовилися це зробити, вони вбили посланців Персії. Дарій розпочав активну підготовку до походу, який очолили його полководці Датіс та Артаферн.

У 490 р. до н. е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу Марафони висадилася перська армія. Назустріч їй із десятьма тисячами піхотинців виступив афінський полководець і Мільтіад. Він розташував війська таким чином, щоб позбавити персів їх головної сили — кінноти, яка нападала з флангів і змикала їх. Декілька днів стояли перси та греки один проти одного. Греки не хотіли змінювати вигідної позиції. Перси сподівалися виманити їх на рівнину, де могла діяти їхня кіннота.

Мільтіад зосередив головні сили по боках фаланги. Перси наблизилися до греків і почали атакувати їх градом стріл. Назустріч рушила зімкнута група гоплітів, спочатку кроком, потім бігом, щоб швидше подолати простір, що перебував під обстрілом.

Перший удар збив персів на землю, але потім вони почали тіснити греків, центр фаланги прогнувся. Противник уже готувався святкувати перемогу, але обидва боки грецького строю висунулися вперед і зімкнули перське військо з флангів. Ворог не витримав натиску і кинувся тікати на кораблі. Греки встигли захопити сім кораблів. У Марафонській битві греки здобули перемогу над ворогом, який значно перевищував їх кількісно.

Радісну звістку в Афіни приніс посланець, який пробіг 42 км і впав мертвим. У пам’ять про цю подію на Олімпійських іграх стали проводити біг на марафонську дистанцію.

Цікаво знати

Переможець персів Мільтіад отримав від громадян дуже високу нагороду: на картині, що зображала Марафонську битву, він був намальований попереду інших стратегів. На вимогу Мільтіада увінчати його лавровим вінком один із громадян на народних зборах відповів: «Коли ти, Мільтіаде, сам поб’єш варварів, тоді і вимагай нагороди для себе».

Подальша доля Мільтіада склалася трагічно: спочатку афіняни поставили його на чолі флоту для завоювання островів Егейського моря, але вже після першої невдачі він був звинувачений у зраді, присуджений до величезного штрафу і кинутий до в’язниці. Через рік після переможної битви Мільтіад помер від рани у в’язниці. Після цього з честю був похований у могилі разом із 192 афінянами, що загинули в Марафонській битві.

4. Похід Ксеркса в Грецію

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, після чго заповнюють хронологічну таблицю.

Розповідь учителя

Через десять років після Марафонської битви перси розпочали новий похід проти греків. Перське військо очолював син Дарія І — Ксеркс. Він казав: «Ми накладемо ярмо рабства як на винних перед нами, так і на невинних». До перського війська входили і воїни підкорених країн, у тому числі й Малої Азії.

Навесні 480 р. до н. е. Ксеркс із військом переправився з Азії в Європу через протоку Геллеспонт. Коли буря зруйнувала перший міст, цар наказав не тільки вбити будівельників, а й покарати море, висікти Геллеспонт батогами і закувати його в кайдани.

Більшість грецьких міст-держав об’єдналася в єдиний союз, який очолила Спарта. Загалом 31 держава брала участь у спільній боротьбі проти персів. Кожна з них давала своїх воїнів та свої кораблі в спільну армію та флот.

Ксеркс направив посланців до греків із вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: «Прийди і візьми». Тоді посланець, сподіваючись налякати греків численністю перського війська, сказав: «Наші стріли і дротики закриють вам Сонце». Леонід відповів: «Ну що ж, ми будемо битися в затінку».

Військо під командуванням спартанського царя Леоніда розташувалося у вузькому Фермопільському проході. Цей прохід з’єднував Північну і Середню Грецію. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях у Середню Грецію.

Ксеркс підійшов до Фермопіл і став поруч із проходом. Чотири дні противники не починали військових дій. На п’ятий день Ксеркс наказав атакувати прохід. Наступ відбірного перського війська не мав успіху. Захисники Фермопіл використовували тактику виманювання сил противника і винищування невеличкими групами. Вони вдавали, що відступають, і заманювали частини перського війська в міжгір’я, вступаючи з ними в рукопашний бій. Атаки противника були безуспішними.

Два дні тривали запеклі бої. Перси не могли перемогти греків. Вночі третього дня зрадник провів персів у тил грецького війська. Леонід наказав відступити всім союзникам, крім спартанців. Мужньо билися 300 спартанців на чолі з Леонідом. Всі вони загинули, захищаючи рідну землю.

Прорвавшись через Фермопільський прохід, перси зайняли Середню Грецію. Жителі Афін залишили своє місто. Усі чоловіки, які ще могли тримати зброю, пішли у військо. Решту афінян перевезли в Пелопоннес і на острів Саламін.

28 вересня 480 р. до н. е. сталася важлива морська битва поблизу острова Саламін. Із боку греків у ній брали участь 370 кораблів, 200 з яких належали афінянам. Із боку персів — 700 кораблів. Грецькі кораблі (трієри) мали по три ряди весел із кожного боку, були легкими та рухливими порівняно з важкими і неповороткими кораблями персів.

Афінський полководець Фемістокл розраховував заманити перські кораблі у найбільш вузьке місце протоки і там дати бій. Для цього треба було зробити вигляд, що його флот відступає. Перси піддалися на цю хитрість і перейшли у наступ. Цар Ксеркс спостерігав за битвою, сидячи вгорі на троні в оточенні своєї свити.

Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут перси не могли зберегти свій стрій і почався розлад у діях. У них не було простору для маневру. Їхні незграбні кораблі стикалися один з одним, сідали на мілину. Грецькі моряки були добре обізнані з місцевістю, а їхні кораблі — більш маневрові і швидкі. Перси почали відступати. Греки, переслідуючи їх, зімкнули фланги й обхопили кільцем відступаючого противника. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів.

Після поразки в Саламінській битві Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам із флотом вирушив до Малої Азії.

Цікаво знати

Доля героя Саламінської битви виявилась трагічною. Фемістокл був запідозрений у зрадницьких відносинах із перським царем. Фемістокл утік у Персію, де знайшов притулок у колишніх своїх ворогів. Завдяки своєму розуму і хитрості він увійшов у довіру до перського царя і зажив на чужині у розкоші і задоволеннях. Але коли цар зажадав від нього очолити новий похід проти греків, Фемістокл прийняв отруту, щоб не зраджувати батьківщину.

5. Завершення і результати греко-перських війн

У 479 р. до н. е. об’єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеі. Саме Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції.

Битви при Саламіні та Платеях поклали край походам персів у Європу. Греки настільки повірили у свої сили, що самі перейшли у наступ проти персів. Упродовж наступних 30 років вони відвойовували у персів острови і береги Егейського моря, здійснювали рейди на Кіпр і в Єгипет.

Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту. Поступово керівництво над флотом грецьких держав перейшло до Афін. Завдяки воєнному таланту полководця Арістида греки здобували перемоги одна за одною, повністю витіснивши перський флот з Егейського моря. Крім того, Арістид уславився своїм благородством і непідкупною чесністю і тому грецькі держави довірили йому визначати внесок кожної країни на утримання спільного флоту. На основі цього в 478—477 рр. до н. е. виник Делоський союз (згодом його назвали Перший Афінський морський союз за домінування в ньому Афін). Афіни як одна з наймогутніших держав Еллади поступово привласнили спільну скарбницю союзу і стали поводитися із союзниками як зі своїми підданими: ставили до влади потрібних правителів, чинили суд тощо. На кінець греко-перських війн союз об’єднував понад 400 грецьких полісів.

На завершальному етапі війна для греків із визвольної перетворилася на загарбницьку. Проте походи на Кіпр і в Єгипет не завжди були переможними для греків, що виснажувало їхні сили, і зрештою в 449 р. до н. е. сторони уклали між собою мир («Каліїв мир»). За цим миром Персія утримала за собою Кіпр, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Перському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Як афіняни двічі образили Дарія І?

2. З якою подією пов’язана поява Марафонського бігу?

3. Чому афіняни перемогли у Марафонській битві?

4. Назвіть основні битви греко-перських війн.

5. Як склалася доля героїв греко-перських війн?

6. Коли і з якою метою було створено Афінський морський союз?

7. Якими є основні результати і підсумки греко-перських війн?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновок

Свободу і незалежність Еллади було відвойовано лише завдяки об’єднанню греків, що забули свої суперечки перед спільним ворогом, а також завдяки їх самовідданості й мужності.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. За допомогою додаткового матеріалу складіть розповідь на вибір про:

1) Марафонську битву;

2) Фермопільську битву;

3) Саламінську битву;

4) битву при Платеях.

Поясніть, чому греки пишалися цими битвами.