Перші у світі дослідження електричних розрядів у повітрі були здійсненні Бенджаміном Франкліним у 1747-1753 роках ( саме тим Франкліним, який у 1754 році запропонував план об'єднання англійської колонії у Північній Америці, що на його основі пізніше було утворено державу США, а у 1775 році брав участь у написанні Декларації незалежності і тепер зображений на 100 банкноті США). Це він дав назви «батарея», «конденсатор», «провідник», «заряд», «розряд», довів електричну природу блискавки, створив теорію статичної електрики, єдиним недоліком якої на наш час є лише те, що носії заряду у ній мають позитивний заряд, винайшов блискавковідвід, вперше встановлений у 1760 році у місті Філадельфія.
Важливою подією було відкриття електричної дуги академіком В. В. Петровим у 1802 році. Дослідження проходження електричного струму в розріджених газах проводили у минулому столітті в Англії – Крукс, Д. Томсон, Тоунсенд, астон, а також у Німетчині – гейслер, Гітторф, Плюккер та інші вчені.
Одним із найперших електронних приладів можна вважати фото-резистор із селену, винайдений у США У. Смітом в 1873році. Тоді ж А. Н. Лодигін винайшов перший у світі електровакуумний прилад - лампу розжарювання. Дещо, пізніше, таку ж лампу створив і удосконалив відомий американський винахідник Едісон. Електрична дуга була вперше використана для освітлення П. Н. Яблочковим у 1876році.
Але всі ці епохальні відкриття та успіхи можна вважати лише попередніми кроками у створенні теорії електроніки, електротехнічних приладів та схемотехнічних прийомів, оскілки справжня революція в електроніці розпочалася у 1948 році – після винайдення американськими вченими, співробітниками Д. Бардіним, У. Браттейном, У. Шеклі транзистора.
Поєднання інтегральних аналогових та цифрових пристроїв у сукупності з комп'ютерними технологіями (на основі мікропроцесорів) відкрило подальші найширші перспективи у розвитку і застосуванні електроніки. Поєднання силових напівпровідникових приладів з інтегральними системами керування забезпечує прогрес у цій галузі.