Дата __________ Номер уроку ___________ Історія України 5 клас
Тема: Історія як наука про розвиток людства. Допоміжні історичні дисципліни –
нумізматика, боністика, сфрагістика.
Ціль уроку: дати початкове уявлення про монети, паперові гроші і печатки як
історичні джерела; ознайомити учнів з історією української грошової одиниці; сприяти формуванню навичок свідомого читання тексту, визначення його головної думки і пошуку в ньому відповідей на запитання; відрізняти науково-популярний текст від художньо-образного; викликати в учнів зацікавлення історією українських грошей, виховувати шанобливе ставлення до державних символів України.
Формувати групи компетентностей:
-Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості
вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та
встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та
перетворювати різні системи обрахунку часу;
-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;
вміння порівнювати та аналізувати достовірність джерел;
Тип уроку: урок формування компетентностей
Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,
роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали.
Зміст заняття:
І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності
Вправа «Монетний настрій»
Уявіть, що ви стали багатою людиною середньовіччя і вирішили карбувати власну монету. Намалюйте на ось цих золотих монетах себе, а точніше свій настрій перед уроком.
- Друзі, посміхніться один одному, побажайте успіхів
ІІ. Етап цілепокладання
Метод «Сторітелінг»
Розгляньте фото. Чи знаєте ви , що саме на ньому зображено?
Це колекція монет нумізмата. Нумізмат – це людина, яка колекціонує, тобто збирає монети різних періодів. А ще є боністи – це люди, які збирають великі колекції паперових грошових банкнот. Сьогодні наш урок про цих людей і їхнє захоплення.
Оголошення теми та мети уроку
ІІІ. Етап цілереалізації
1. Початкові уявлення про нумізматику.
Для наочності розповіді вчитель роздає учням зразки монет, зауважуючи, що кожний із нас звик користуватися різними монетами, навіть не замислюючись над тим, коли і як вони виникли. Сьогодні ми з вами поговоримо про походження монет і те, що вони можуть дати історикам для вивчення минулого.
— Уявіть, що ви історик. Про що вам може розповісти ця монета?
Різні монети мають не лише держави, які існують в один і той самий час, але й ті, що існували на певній території у різні часи. Переважна більшість володарів стародавніх держав карбувала власні монети. Тому вони можуть розповісти історикам чимало цікавого про часи, у які їх використовували: який вигляд мали володарі держав, коли вони правили, якими були їхні герби тощо.
До своєї розповіді вчитель може залучити наведені цікаві факти і історії монет.
Цікаво знати
Монети з'явилися у зв'язку з необхідністю обміну результатами праці між людьми. Перші в історії людства металеві гроші — монети виникли в VII ст. до н. е. у стародавній державі Лідія в Малій Азії. Виготовляли їх зі сплаву золота і срібла. Назва монета походить від назви храму Юнони. Монети у Стародавньому Римі, при якому існував монетний двір, де карбували гроші у вигляді круглих металевих пластинок.
Протягом понад двох тисячоліть основним матеріалом для виготовлення монет було срібло. Перші монети на території сучасної України розпочали карбувати не пізніше другої половини VI ст. до н. е. у грецьких містах-державах Північного Причорномор'я. Вони мали вигляд дельфінів і карбувалися з бронзи в Стародавній Ольвії.
Учитель звертає увагу учнів на зображення цих та інших монет, що були в обігу або знайдені на території сучасної України [1, с. 23].
Колективна робота за підручником.
Коментоване читання тексту § 4 «Ключі до скарбів» [1, с. 22—23]. У ході читання учні повинні визначити головну думку кожного з чотирьох абзаців параграфа й дати їм назву.
Запитання.
Додаткова інформація
До початку XI ст. практично єдиними грошима на українських землях були срібні монети — диргеми. На думку багатьох істориків, поряд із ними, як засіб обміну використовували хутро дикого звіра — куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання диргем зношувалися, а інколи їхній край обрізали любителі легкої поживі Тому на початку XI ст. з них стали робити срібні зливки — гривни. Гривна мала масу 164 грами. В усіх давньоруських джерела використовували назву гривна. Буква «Я» наприкінці цього слова з'явилася в XIX ст., ймовірно, під впливом західноукраїнських діалектів.
Першим карбувати власні золоті та срібні монети — златник й срібники — розпочав у Київській Русі князь Володимир Святславович. На лицьовому боці монет зображували князя, на зворотному — його герб «тризуб». Однак головною метою появи златників князя Володимира було не задоволення потреб грошового обігу, а бажання сповістити світ про появу нової християнської держави.
2. Скіфські пам'ятки та грецькі міста-держави на території України.
Нумізматика тісно пов'язана з археологією. Монети, які археологи знаходять під час розкопок, допомагають їм установити вік знахідок. Відомий український археолог Борис Мозолевський присвятив своє життя вивченню пам'яток скіфів — войовничого народу, що з'явився в наших степах у другій половині VII ст. до н. е.
— Підрахуйте, скільки років тому це було.
Відтоді майже тисяча років історія причорноморських степів була пов'язана з войовничими скіфами. Учитель привертає увагу до карти атласу «Скіфи на українських землях» [9, с. 3] і знайомить учнів з основними фактами скіфської історії, використовуючи наведений матеріал.
Додаткова інформація
У другій половині VII ст. кіммерійців із причорноморських степів витіснили нові кочовики — скіфи. Установивши своє панування в Північному Причорномор'ї, скіфи підпорядкували своїй владі також сусідні землі. Крім об'єднань скіфів-кочовиків та царських скіфів до складу Великої Скіфії, як називав скіфську країну давньогрецький історик Геродот, входили також скіфи-орачі. Вони заселяли український Лісостеп і вважаються далекими предками слов'ян.
Царські скіфи ставилися до решти населення Великої Скіфії, як до своїх невільників, й обкладали їх даниною. Землероби Лісостепу постачали скіфам пшеницю, а ремісники — необхідні вироби. Самі скіфи вважали гідними для себе лише дві справи — війну та розведення худоби.
Велика Скіфія досягла розквіту в IV ст. до н. е. за царя Атея, який ніби прожив 90 років. Він вів успішні війни зі своїми сусідами. Воєнні успіхи скіфів обумовлювалися наявністю у них найкращої для свого часу зброї. Основною зброєю скіфського воїна був невеликий лук завдовжки 60 см, виготовлений із дерева та кістки, зі стрілами (до 200 на одного лучника). Протягом хвилини скіф випускав кілька стріл, які долали відстань понад 500 м. Дуже поширеними були також списи й короткі залізні мечі. Звичним у скіфів було використання захисного обладунку — щитів, панцирів, шоломів.
Від початку III ст. до н. е. відбувався поступовий занепад Великої Скіфії. Існуючі пасовиська в причорноморських степах виснажилися від надмірної кількості худоби. До того ж, відбулося раптове погіршення клімату в степовій смузі, яке остаточно зруйнувало кочове скотарство й спричинило значне зменшення населення Скіфії. У II ст. до н. е. майже спорожнілі території колишньої Великої Скіфії зайняли нові кочовики — сармати.
Згадками про панування скіфів на українських землях залишилися величні земляні кургани — насипи над могилами заможних скіфів, їх відкрито кілька сотень. У пониззі Дніпра розташовані так звані « царські кургани ». Знайдені в них унікальні вироби із золота та срібла дають уявлення про багатства скіфської знаті. Побудувати ці велетенські споруди (висота деяких перевищувала 20 м) було можливо лише завдяки тривалій праці тисяч людей під керівництвом досвідчених будівничих. На жаль, більшість скіфських курганів було пограбовано в давнину.
Борис Мозолевський назвав ці кургани «листами у вічність». У скіфському кургані Товста Могила археологу пощастило знайти одну з найвідоміших скіфських прикрас — золоту пектораль (ювелірна прикраса, яку носили на грудях володарі давніх держав) [1, с. 26].
Славнозвісна скіфська пектораль вважається шедевром скіфського мистецтва. Діаметр прикраси становив ЗО см, маса — 1150 грамів. Три її яруси мають вигляд півмісяця. Між витими джгутами розміщені сюжети із життя давнього народу. У центрі верхнього ярусу двоє скіфів шиють сорочку з овечої шкури, розтягнувши її за рукава. Біля них — горити (чохли) з луками й стрілами. Праворуч і ліворуч від них зображено молодих скіфів: один доїть вівцю, другий — сидить серед тварин, тримаючи арфу. На двох інших ярусах — сцени битві диких звірів та сюжети зі скіфського життя. За своїми художніми якостями пектораль із Товстої Могили не має рівних серед скіфських знахідок.
Іншою цікавою знахідкою є золотий гребінь із кургану Солоха [1, с. 28]. У верхній частині його над зубцями зображено п'ятьох лежачих левів. Над ними — скульптурна група, яка зображує битву кінного воїна з двома пішими. Добре показано одяг і озброєння воїнів.
Робота з ілюстративним матеріалом.
Розгляньте зображення скіфської пекторалі з кургану Товста Могила, золотого гребеня з кургану Солоха, монети скіфського царя Атея й дайте відповіді на запитання.
За часів, коли українські степи заселяли войовничі скіфи, продовжує свою розповідь учитель, на узбережжі Чорного моря заснували свої поселення переселенці з Греції.
Колективна робота за підручником.
Додаткова інформація
Грецькі переселенці стали селитися на північному узбережжі Чорного й Азовського морів починаючи від середини VII ст. до н. е.
Переважну більшість переселенців складали землероби, які прибули сюди в пошуках вільної землі. Серед переселенців були також ремісники й торговці. Греки освоювали 5—10-кілометрову смугу морського й лиманного узбережжя, де тоді ніхто не мешкав, тому сутичок між греками-переселенцями та скіфами не було.
Спочатку греки створювали на нових землях невеликі пункти зі складами для торгівлі з місцевим населенням. Поступово з них виростали великі поселення, які оточувалися високими й товстими кам'яними мурами. Найбільшими містами були Ольвія (у перекладі «щаслива»), Тіра (від грецької назви Дністра), Херсонес (у перекладі «півострів») та Пантікапей (у перекладі «рибний шлях»). Життя в містах греки влаштовували за традиціями своєї Батьківщини. Будинки споруджувалися з каменю, який зовні вкривався кольоровим тиньком, та робили дах із черепиці. Кожна садиба мала затишний внутрішній дворик.
Грецькі поселенці займалися переважно хліборобством і виноградництвом. Значну роль відігравало тваринництво, рибний промисел та ремесла. Великою популярністю серед скіфської знаті користувалися вишукані вироби із золота та срібла грецьких ювелірів. У торгівлі грецьких поселенців із Великою Скіфією головну роль відігравала Ольвія, яку називали «торжищем борисфенітів». Головним товаром, який купували греки у місцевої людності, було зерно, а продавали переважно ремісничі вироби. Із сусідніми народами здійснювався в основному натуральний обмін, а в грецьких містах для потреб торгівлі карбували власну монету.
Грецькі міста мали значний вплив на розвиток Північного Причорномор'я. Вони стали осередками поширення на українські землі грецької культури, а наприкінці І ст. н. е! — перших паростків християнства.
Робота з історичною картою.
а) розташовувалося на правому березі Бузького лиману;
б) розташоване на південному заході Кримського півострова;
в) виникло на правому березі Керченської протоки;
г) засноване на правому березі Дністровського лиману.
Фізкультхвилинка під музичний супровід
https://www.youtube.com/watch?v=ETxmCCsMoD0
Виконання інтерактивних завдання
https://learning.ua/matematyka/pershyi-klas/obmin-monet
https://learning.ua/matematyka/druhyi-klas/dopovniuiemo-sumu-kopiiok
https://learning.ua/matematyka/pershyi-klas/yaka-moneta-ne-maie-pary
Розгляньте гроші сучасної України.
3. Початкові уявлення про сфрагістику.
Активізації уваги учнів під час розгляду питання може сприяти проведення дидактичної гри «Від кінця до початку».
Правила гри. Учні повинні прослухати розповідь учителя, а після цього переповісти її навпаки по одному реченню — від закінчення до початку. Розпочати гру слід доручити найслабшим учням. Послідовність відповідей учнів визначає учитель. Відтворення учнями отриманої інформації у такий досить незвичний спосіб дозволяє краще осмислити матеріал. Гру можна використовувати також для переказу самостійно опрацьованого матеріалу параграфа, закріплення, повторення й узагальнення вивченого.
Друга наука, про яку ви дізнаєтеся, називається сфрагістика.
Колективна робота за підручником.
Коментоване читання тексту параграфа
Цікаво знати
Першими, хто почав використовувати печатки, були мешканці Давнього Шумеру. 5 тис. років тому печатка мала форму циліндра, вкритого надписами й зображеннями, відбиток із якого отримували, відтискаючи його на сирій глиняній табличці з текстом документа. Пізніше з'явилися персневі печатки, які відтискали у воску. У Середньовіччі в західноєвропейських країнах та Візантії використовували вислі двосторонні печатки, які відтискали спеціальними щипцями на металевій кульці й підвішували до документа.
У XIV—XV ст. у зв'язку з поширенням паперу, який не витримував ваги металевої печатки, з'явилися звичні сьогодні прикладні печатки. Вони відтискалися спочатку на воску або сургучу, а пізніше відбиток печатки робили за допомогою фарбників.
На українські землі перші печатки, як вважають, потрапили з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я. Можливо, слугували печатками й персні, знайдені в похованнях скіфської знаті. Значного поширення набули вислі металеві печатки в Київській Русі. Археологами знайдено декілька сотень печаток цієї доби.
Запитання.
ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий
Ребус «У яблучко».
У ребусі сховані слова, які були розглянуті сьогодні на уроці. Знайдіть їх і поясніть, що вони означають.
Відповіді
Учитель робить висновки за матеріалом, розглянутим на уроці:
Вивчення прислів’я про гроші за мнемо картою
V. Домашнє завдання.
1.Опрацювати параграф підручника.
2. На окремому аркуші паперу намалювати власну грошову купюру, продумайте її дизайн.
Список використаних джерел
1