13 серпня о 18:00Вебінар: Готуємось до навчального року з онлайн-тестами «На Урок»: плануємо наперед

Тема. Іван Франко «Захар Беркут». Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Лідерські якості головного героя твору.

Про матеріал
Тема. Іван Франко «Захар Беркут». Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Лідерські якості головного героя твору.
Перегляд файлу

Уроки  2-3

Тема. Іван Франко «Захар Беркут». Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті. Лідерські якості головного героя твору.

Мета. Поглибити та розширити знання учнів про історичний твір, охарактеризувати образи тухольської громади та головних персонажів твору, розкрити роль і місце кожного з них у суспільстві, визначити лідерські якості Захара Беркута та особливості творення його образу;

  формувати вміння та навички ідейно-художнього аналізу епічного твору,  навчати учнів розповідати про улюбленого героя повісті, давати його характеристику, підтверджену цитатами з тексту та розв'язувати проблемні завдання;

 розвивати образне мислення, зв’язне мовлення, уяву, пам’ять, уміння користуватися текстовим матеріалом;

  розширювати кругозір, збагачувати та активізувати словниковий запас школярів;

 виховувати в учнів на гідних прикладах позитивних літературних героїв почуття патріотизму, повагу до батьків  позитивне ставлення до вірності та дружби як загальнолюдських моральних цінностей.

   Обладнання. Портрет письменника, уривки з художнього фільму «Захар Беркут», портретна галерея головних героїв, ілюстрації художників, запис музикальної драми Б. Лятошинського «Золотий обруч» (за мотивами історичної повісті «Захар Беркут»), костюми для виконавців.

   Тип  уроку. Вивчення нового матеріалу.

   Форма проведення: урок-засідання художньої ради по затвердженню кіносценарію за історичною повістю І. Франка «Захар Беркут».

                                 

                                   

                                   План  і  хід  уроку    

 

 І. Організаційний  момент.

II. Повідомлення  теми  та  мети  уроку.

ІІІ. Вивчення  нового  матеріалу. 

 

  1. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

Випереджувальні завдання.

 

«Художники» малюють ілюстрації до повісті «Захар Беркут».

«Сценаристи» - визначити мистецьке значення твору.

«Актори» - підготувати ілюстрації уривків повісті, виразне читання монологів напам’ять.

    «Мовознавці» - дослідити мову персонажів, її роль у розкритті

    характерів дійових осіб.

  1. Перше засідання художньої ради. Сценаристи.

 

Голова художньої ради.

   Шановні члени ради! Сьогодні на засіданні ми повинні розглянути сценарій майбутнього кінофільму за історичною повістю І. Франка «Захар Беркут». Слово надається сценаристам.

 

Сценарист 1.

    Мене особисто зацікавила повість Івана Яковича Франка. Це один із кращих творів про минуле нашого народу,  високо оцінений сучасними критиками та літературознавцями: «Можна з упевненістю сказати, що «Захар Беркут»  полонитиме думки й серця багатьох поколінь українців. Опустись у глибінь старовини і в ній порази порок нашого часу… Візьми картини з корінної минувшини, але візьми так, щоб вони прийшлись саме до нашого віку, щоб у них або докір або схвалення йому було… примусь минуле виконати свій обов’язок, і ти побачиш, яке велике буде враження…». Для багатьох поколінь українців «Захар Беркут» став твором, що єднає минуле з сучасним, сповідує одвічні цінності й утверджує почуття справедливості. Повістю «Захар Беркут» письменник «збудив живий інтерес й у сучасних людей». За художнім твором написано музичну драму «Золотий обруч», у якій золотий обруч – це символічний образ прапора тухольської  громади; складено панно, створено не одне художнє полотно; поставлено п’єсу, що багато років не сходить зі сцени Івано-Франківського музично-драматичного театру. Історична повість «Захар Беркут» не втрачає своєї популярності й у наш час, має свого читача.

 

 

Сценарист 2.

     Події твору відбуваються в ХІІІ столітті в самому серці карпатського краю, де живе вільна й щаслива громада на чолі з дев’яностолітнім Захаром Беркутом – людиною мудрою, розважливою й справедливою. Зав’язка сюжету – приїзд Тугара Вовка до Тухлі та його бажання захопити й привласнити тухольські землі. Громада відмовляється підкорятися боярину й виганяє його зі своїх земель. Ображений Тугар Вовк бажає помститися й шукає собі помічників у цій справі. Він іде до ватажків монгольського війська Пети та Бурунди, обіцяє їм допомогти спопелити не лише Карпатський край, а й угорську землю в обмін на винищення тухольського селища. Громада на чолі із Захаром Беркутом готується до оборони. На допомогу їм приходить і донька боярина Мирослава. Єдність та одностайність громади  у боротьбі проти ворога, мудрі поради ватажка Захара Беркута особливо яскраво показані автором у творі. Пропоную обов’язково включити ці розділи повісті до сценарію.

 

Сценарист 3.

    Яскравою ниткою у тло повісті вплетена історія кохання юних і чистих душею Мирослави, доньки Тугара Вовка, і Максима Беркута. Дівчина, не пробачивши батькові підступної зради, стає поряд із Захаром Беркутом на захист рідного села. А юнак, закоханий у Мирославу, вважає, як і батько, найвищими цінностями у світі честь, гідність, любов до батьківщини. Саме вони, ці двоє самовідданих волелюбних героїв, символізують високі ідеали єдності, патріотизму наших далеких предків. Ці ідеали актуальні й нині, бо становлять предмет гордості й пошани кожного народу. Ми маємо обов’язково показати їх у майбутньому фільмі.

 

Сценарист 4.

   Не менш важливим є образ тухольської громади, що в одному потужному пориві ненависті до жорстокого ворога піднялася пліч-о-пліч на боротьбу з ним. «Мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці і вживанню, в радощах і в горю. Громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому», - пише про неї І. Франко. Саме в розкритті цього образу автор реалізує одну з провідних думок твору: сила народу в його згуртованості, лише завдяки єдиному могутньому пориву можна відстояти свою батьківщину й знищити найсильнішого ворога. Образ тухольської громади – це втілення найзаповітніших мрій самого І. Франка. Страшною бідою для держави є розбрат, криваві князівські міжусобиці, що зсередини ослаблюють країну, відсутність державного мислення в тих, хто мусив би в першу чергу дбати про могутність держави. Тільки в єдності сила й міць народу. Це яскраво відображено в нашому сценарії, тому пропоную звернути особливу увагу на роль і місце тухольської громади в суспільному житті під час зйомок художнього фільму.

 

Сценарист 5.

     У повісті «Захар Беркут» зображено боротьбу між волелюбною тухольською громадою та монголо-татарськими нападниками. Дійові особи твору залежно від їх ставлення до цієї боротьби поділяються на дві групи: з одного боку – тухольці на чолі із Захаром Беркутом, з другого боку – монгольські завойовники на чолі з Бурундою. Між ними точиться гостра боротьба. Боярин Тугар Вовк іде служити ворогові в тяжкий для його батьківщини час, стає зрадником. Дочка боярина Мирослава, усвідомивши справедливий характер боротьби тухольців, допомагає трудящим у їхній визвольній боротьбі. Кожен персонаж визначив своє місце в житті: бути з рідним народом чи служити ворогам. Залежно від цього ми й маємо у творі позитивних і негативних персонажів. Таким протиставленням дійових осіб у творі автор висловлює свою любов до простих людей і ненависть до поневолювачів. Позитивних героїв він показує як глибоких патріотів, вірних захисників батьківщини, а негативних персонажів змальовує як лютих завойовників. Усе це слід врахувати при створенні фільму.

 

Члени художньої ради.

    Просимо  пояснити, чи хронометрований ваш сценарій? Чи чітко ви спланували його складові частини?

 

Сценарист 6.

Так. До сценарію ми ввели окремі сюжетні блоки та видовищні сцени, намагаючись зберегти основну думку автора, головних героїв та головні події. Перша частина стрічки займає тридцять хвилин екранного часу. Це знайомство з головними героями історичної повісті, місцевістю, у якій відбуватимуться події, соціальним устроєм тогочасного ладу (вільними людьми, що живуть громадою й не визнають над собою ні пана, ні князя; розшаровування князем земель для боярства; поневолення вільного населення). У цій частині буде яскраво представлена природа Карпат, архітектура тогочасних гірських поселень, особливості одягу та побуту, звичаї, пов’язані з обожнюванням природи. Особливої уваги заслуговує картина полювання боярина на ведмедя. Вона відразу нам дає чітке уявлення про Тугара Вовка.

 

Сценарист 7.

Наступна частина – боротьба тухольців із монголо-татарами. Ворожий табір, блиск ятаганів, чорні тіні гостроверхих шликів, лихі посмішки на обличчях людей, що звикли лише вбивати…  Кожна художня деталь тут має велике значення. Адже прихід ординців був страшною трагедією для всієї руської землі. Жах ішов попереду війська Чінгіс-хана, а смерть толочила дорогу позаду нього. Тухольці знали про це, та не злякалися й прийняли рішення боронитися. Можливо востаннє. Не потрібно багато говорити про їх хоробрість. Нехай про це свідчить кожен епізод нашого фільму.

Бій у гірській котловині стане кульмінаційним моментом у боротьбі з ворогом. Він немовби ще раз випробує силу й міць громади, її єдність у вирішальну мить. І встановить нарешті справедливість. Ворог буде переможений. Але якою ціною? Заради чого? Глядачі повинні це зрозуміти.

 

Члени художньої ради.

     Чи буде у вашому фільмі сцена розмови Тугара Вовка-парламентера  із Захаром Беркутом? Адже у творі їй приділена особлива увага. Вирішується доля багатьох людей: Максима, Мирослави, Захара Беркута, Тугара Вовка й усього ворожого війська. 

 

Сценарист 8.

     Безумовно. Ця сцена необхідна у фільмі. Вона є вирішальною на шальках терезів справедливості. Це вища міра випробування для кожного з головних героїв на міць і силу духу, на звання залишатися людиною й справжнім патріотом. Плануємо, що ця сцена займе 7 хвилин екранного часу.

 

 

 

Сценарист 9.

Вважаємо, що «великі» заслуги Тугара Вовка під Калкою ми  знімати не будемо через нестачу коштів та декорації. А ось сказати про це необхідно. Тож нехай ці слова, як грізне обвинувачення зрадникові, прозвучать із вуст Митька Вояки на громадському віче. Для цього пропонуємо повністю зберегти сцену громадського суду тухольців над боярином.

 

Члени художньої ради.

Відомо, що за твором І. Франка «Захар Беркут» написана опера. Чи будуть виконуватися музичні композиції з неї у фільмі?

 

Сценарист 10.

 

Так. Це дуже важлива складова, оскільки автор музичного твору яскраво передав почуття й переживання героїв повісті, детально відтворив особливий світ минувшини. Над цим питанням зараз працюють музичні редактори.

 

Учитель.

Будемо вважати сценарій майбутнього історичного фільму затвердженим. Ви плідно попрацювали: уважно прочитали повість «Захар Беркут» і склали сценарій майбутнього фільму. А ще познайомилися з особливостями кіномистецтва, процесом зйомки фільму та необхідними для цього професіями. Та вивчення твору не завершено. Тож розпочинаємо наше друге засідання.

 

Голова художньої ради.

    На порядку денному засідання чотири питання:

  1. Розгляд і затвердження групи художників для кінозйомок.
  2. Перегляд і затвердження претендентів на головні ролі.
  3. Музичне оформлення фільму.
  4. Виступи мовознавців.

   Слово надається членам групи художників.

 

Художник-декоратор.

Вивчивши детально історичний твір І. Франка «Захар Беркут», я зрозумів, що природа відіграє у фільмі роль того тла, що наблизить історичні події до глядача. Ескізи нами зроблені, продумана натура майже повністю співпадає з описом місцевості: мальовничі краєвиди карпатських гір, селище Тухля, убогі селянські хати, розкішна будівля Тугара Вовка, могутній сторож – дух і охоронець долини.

У творі автор використовує одну й ту ж саму місцевість, але події, що відбуваються, змінюють її вигляд. Ось картини мирного життя на початку повісті: господарюють люди біля своїх осель, чути голоси худоби, на вулиці жебонить гурт молоді, співають пташки, тихо сідає сонце за верхівками Карпатських гір. Але мирне життя Тухлі нищать загони монголо-татар. У кривавому промінні вечірнього сонця конає село, страшна пожежа нищить убогі хати, лемент чужинців нагадує божевільне гелготання, що наповнює відразу всю  долину. І, звичайно, особливої уваги потребують батальні сцени бою тухольців із моннголо-татарами в долині.

 

Другий художник.

Повість І. Франка розпочинається майстерно відтвореною картиною полювання Тугара Вовка в дрімучому лісі. Вона має важливе значення  для перебігу подальших подій та характеристики образів головних героїв твору. Ми звернули на неї особливу увагу.  Уявили гоноровитого пихатого боярина, його челядь, провідників-тухольців як поєднання двох різних, майже несумісних світів зі своїми звичаями, віруваннями, баченням самої природи. Упольований звір, його пролита кров  стали початком для подальших кривавих подій у долині  й набули в тексті символічного значення. Під час зйомок цього епізоду важливо все: манера поведінки героїв, особливості їх одягу, зброя, деталі самого полювання. Тому ми уважно вивчили подробиці в тексті й зробили ескізи, які ви зараз бачите на виставці.

(Демонстрація ескізів.)

 

Художник по костюмах.

 

Найважче завдання випало швейному цеху. Наші майстрині ознайомилися з різними видами одягу тих часів та їх описами, поданими автором у тексті. Тут і святкові строї простих людей, і щоденний одяг тухольців, і костюми боярина-воїна, челяді, мисливців того часу. Види одягу досить своєрідні, відмінні, прості й коштовні, та  всі вони зберігають національні ознаки. Більш складним виявився одяг монголо-татарських воїнів, оскільки потрібно було звернути увагу не лише на рядових ординців, а й на представників вищого військового сану. На все це довелося витратити чимало часу, та зараз, ми переконані, наші костюми можуть задовольнити потреби найвимогливіших режисерів і критиків.

 

(Члени художньої ради ставлять запитання до групи художників-постановників та розглядають ескізи.)

 

 

Голова художньої ради.

Необхідно розглянути претендентів на головні ролі. Пропоную перейти до розгляду.

 

 

Претендент на роль Захара Беркута.

 

Я мрію зіграти роль Захара Беркута. Це найстаріший чоловік у громаді, мудрий, порядний і відважний її ватажок. Він мав великий життєвий досвід, був чудо­вим співрозмовником, порадником і лікарем для своїх односельців. Очоливши громаду, Захар Беркут налагодив торгівлю з сусідами, збудував дороги, проводив мудру політику. Тухольці поважали свого ватажка. А для нього «громада — то був його світ, то була ціль його жит­тя».

Я вважаю, що людину можна до кінця пізнати тільки в ділах, тому проаналізував і вчинки Захара Беркута. Народний ватажок — людина доброго серця й високого громадянського обов'язку. Тамуючи свої батьківські почуття, розпач і жаль за сином, уміло переконує громаду, що треба пожертвувати сином заради перемоги над ворогом: «Міня­ти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада». Навіть коли над сином нависла смертоносна сокира Бурунди, Захар Беркут каже: «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю». Мудрість і розсудливість героя проявляються в його розмовах із тухольцями, у переговорах із Тугаром Вовком.

Тухольський ватажок завжди чесний не лише з друзями, а й з ворогами: «Берку­ти додержують слова навіть ворогові і зрадникові». Ця людина — громадянин, воїн, старійшина, оборонець Руської землі. Але разом з тим — це люблячий ніжний батько для свого сина Максима, його коханої Мирослави, якій він за­мінив батька. Його мова стає лагідною, коли він звертається до своєї громади: «діти», «чесні браття», «чесна громадо». Мудрість, далекоглядність Захара Беркута яскраво прояв­ляються в його заповіті: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». Великий патріот, він мріє про щасливе майбутнє для нації: «Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного».

В образі Захара Беркута І. Франко показав лідерські якості справжнього ватажка громади: мудрість, чесність, волелюбність, патріо­тизм, справедливість у вирішенні будь-яких питань. У ньому розкрита основна думка повісті: сила і непереможність народу — у його єдності, дружбі, лю­бові до рідної землі. Зіграти  роль  Захара Беркута у фільмі - велика честь для мене.

 

 

(Члени художньої ради ставлять запитання, пропонують зіграти деякі сцени.)

 

Претендент на роль Максима.

Я б хотів зіграти наймолодший син Захара Беркута Максима. Це  розум­ний, мужній і вродливий парубок, що мав «хороше, сонцем опалене й здоровим рум'янцем осяяне, одверте, щире лице», був першим сміливцем на всю тухольську верховину, «мов здоровий дубчак між явориною». Товариші визнавали його за лідера і поводилися з ним «свобідно, несилувано, сміялись і жартували, а проте виконували його накази точно й швидко».

«Усе в нього, - розповідає письменник, - виходило у свій час і на своїм місці, без сумішки і сутолоки, усюди він був , де його потрібно, усюди умів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами-тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами, Максим Беркут усюди був однаковий, спокійний, свобідний у руках і словах, мов рівний серед рівних».

Навіть досвідчені у військових справах бояри змушені були  терпіти у своєму товаристві «смерда» й ще більше – слухатися його розпоряджень. Він розумний, добрий і скромний. Коли Тугар Вовк обіцяє йому нагороду за врятоване життя доньки, Максим лише відказує, що кожний на його місці зробив би те ж саме.

Максим — вірний син батьківщини, палко любить свій народ, ладен пожертвувати власним життям заради нього. Він не бажає рятувати себе ціною зради: «Зраджуючи свій народ, ведучи монголів через гори, ні, краще вмерти, ніж так заробляти на вільність». На мою думку, син Захара Беркута є втіленням найкращих людських якостей: любить батька, поважає старших, шанує думку інших, здатний на героїчні вчинки, самопожертву. Та разом із тим — це палко закоханий юнак, який у коханні виявляє такі романтичні якості, як ніжність, любов, турбо­ту, чуйність, благородство, шляхетність. Велика жадоба до життя, бажання перемогти ворога дали йому внутрішні сили вижити в полоні та перемогти ворогів і стихію, зустрітися з батьком і коханою. Образ Максима глибоко схвилював мене, коли я читав твір. Я сподіваюся обов’язково зіграти цю роль у фільмі.

 

(Члени художньої ради ставлять запитання, пропонують зіграти деякі сцени.)

 

Претендент на роль Мирослави.

Мирослава - вродлива, ніжна, добра молода дівчина. Після смерті матері її виховувала нянька. Батько любив дочку, скрізь брав із собою, навчив володіти зброєю. Вона мужньо переносила всі випробування. Під час полювання проявляє сміливість, відвагу, вступає в поєдинок з ведме­дицею, який закінчується блискучою перемогою. Миросла­ва уміє захистити своє щастя перед розлюченим батьком: «Ні, таточку, клянусь перед он тим ясним сонцем, що сей молодець мусить бути моїм!» Дівчина любить рідну землю, поважає тухольців, закони громади, тому ладна загинути, ніж стати зрадницею рідного краю. Вона благає батька не йти до ворога, боляче переживає зраду батька. Ми­рослава стає в перших рядах борців, під її керівництвом тухольці виготовляють метавки — зброю проти ворога. Максим назвав її «спасителькою Тухольщини», а Захар Беркут прийняв її у свою сім'ю як рідну дитину. Миро­слава зробила свій вибір. Любов до батьківщини, вірність у коханні, вірність народу — ці моральні якості зробили з ніжної дівчини мужню героїню, славну доньку України. Захар Беркут благословляє їх: «В тяжких днях звела вас доля докупи і злучила ваші серця, і ви показалися гідними перестояти й найстрашнішу бурю. Нехай же ваш зв'язок в нинішню побідну днину буде порукою, що й наш народ так само перебуде тяжкі злигодні і не розірве свого сер­дечного зв'язку з чеснотою й людяним норовом!» Мирослава – світлий образ у круговерті жорстокої боротьби. Смілива, чесна й прекрасна, вона гідна великого й щирого кохання, гідна права бути охоронницею роду русичів. Я захоплююсь нею й відчуваю, що можу гарно зіграти цю роль.

 

(Члени художньої ради ставлять запитання, пропонують зіграти деякі сцени.)

 

Претендент на роль Тугара Вовка.

Моє ставлення до образу Тугара Вовка суперечливе. Я довго розмірковував над поведінкою та вчинками цього героя. Уже самою зовнішністю Тугара Вовка, що й «сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати», автор підкреслює його характерні риси. Вовча натура боярина вже дає себе знати в розмові з Максимом на полюванні, а ще більше – у його ставленні до громадської ради тухольців. Назріває конфлікт між Тугаром Вовком і громадою. Максим, як і його односельці, намагається миром залагодити справу. Але все псує зухвалий вчинок боярина: він убиває безневинного свідка Митька Вояка, який знав про минуле зрадника. Вигнати кривдника з тухольської землі, а гніздо його зруйнувати дощенту – такий був вирок громади.

Та вовчі натури не здаються так легко. Бажання помститися гонить Тугара Вовка до табору монголо-татар. І тут виявляється, що з ординцями боярина єднає давня дружба. Ще в битві на Калці він зрадив руських князів і перейшов на бік  монголо-татар. Тож тепер вороги й зрадник знову знайшли спільну мову.

 «Життя – дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш», - не один раз говорить Тугар Вовк, хоча сам  згоден пожертвувати  сотнями, тисячами життів, якби тільки задовольнити бажання помсти.

Зневажливе ставлення до народу, безмежне прагнення влади, поневолення й приниження простих людей – такий духовний світ боярина-зрадника. І хоча він палко любить свою доньку, а у вирішальний момент рятує життя Максима, це не робить Тугара Вовка кращим, не спокутує його страшних гріхів і вчинків. Зрада завжди карається смертю. Від меча чи провидіння Божого, але автор переконаний у цьому. Шкода, звичайно, що Тугар Вовк не усвідомив ганебності власних вчинків, можливо, через те і його життєва доля закінчилася так безславно.

 Сподіваюся зіграти цю роль якомога достовірніше, адже образ Тугара Вовка  - це не просто негативний персонаж, це застереження від страшних та ганебних вчинків, від зрадництва. Цього прагнув сам автор у творі, цього повинні досягнути й ми в художньому фільмі.

 

(Члени художньої ради ставлять запитання, пропонують зіграти деякі сцени.)

 

(Голова художньої ради пропонує обговорити результати перегляду та затвердження гідних претендентів на головні ролі у фільмі «Захар Беркут».)

 

Голова художньої ради.

Прийшов час надати слово музичним редакторам.

 

 

Музичний редактор 1.

Детально ознайомившись з історичною повістю І. Франка «Захар Беркут», ми вирішили дати рекомендації щодо музичного оформлення фільму. Головна тема твору – боротьба. Боротьба хоробрих русичів із ворогом, боротьба простих людей за право жити вільно, боротьба за честь і гідність кожної особистості, за кохання, за щастя, за майбутнє  багатьох поколінь тухольців. Ця тема має пройти через усе музичне оформлення фільму. Крім того, потрібно пам’ятати, що події твору відбуваються в Карпатах у ХІІІ столітті. Зберігаючи етнічне та історичне тло повісті, пропонуємо використати мелодії народних пісень, поширених на Західній Україні, особливо коломийкових. Коломийка здатна відтворити будь-які почуття й переживання людини. Тому, уявивши внутрішній світ героя, риси його характеру, вдачу, а також ставлення до нього інших персонажів твору, ми створили музичний портрет до кожного образу майбутнього фільму.

  

Музичний редактор 2.

Провівши пошукову роботу, ми дослідили найдавніші мотиви історичних пісень даної місцевості й підготували музичні замальовки до ключових подій у творі.

Палає село, голосять і тріщать стріхи, бухає вогонь, зі  страшним хрускотом падають крокви, із жалібним стогоном гепнула липа, дикий лемент стоїть у долині. Для цього епізоду ми використали мелодію пісні «Нескорені гори», що не лише передала трагедію загибелі рідного села, а й піднесла  ідею визволення рідної землі: недовго ворожим ватагам тут панувати.

Крім того, щоб показати силу й міць тухольської громади, її одностайність у боротьбі, ми використали уривки з музикальної драми Б.Лятошинського «Золотий обруч». Пропонуємо послухати їх.

У створенні музичного оформлення фільму також брали участь хор Київської консерваторії, державний симфонічний оркестр. Музику написав В. Губа.

 

 

Голова художньої ради.

Пропонуємо послухати мовознавціва.

 

Мовознавець 1.

І. Я. Франко в повісті «Захар Беркут» використовує архаїзми та діалектизми. Архаїзми сприяють створенню історичного колориту, допомагають читачеві перенестися в думках на багато століть назад, уявити життя людей у давні часи.

Архаїзми – це застарілі слова, вирази й граматичні форми, що вже вийшли з ужитку чи рідко вживаються.

Діалектизми використовуються в літературі для мовної характеристики персонажів, відтворення особливостей побуту, створення місцевого колориту.

Діалектизми – це слова, звороти чи форми слів, яких немає в літературній мові, але які побутують у розмовній мові людей певної місцевості.

Архаїзми

Діалектизми

Ратище – спис

Стрій – одяг

Смерди – селяни

Шпара – щілина

Лучник – стрілець із лука

Плай – гірська стежка

 

Скриміти – щеміти, боліти

 

Прецінь – одначе, адже

 

(На дошці розміщені ілюстрації з видами Карпат. Мистецтвознавці зачитують початок ІІ розділу повісті. Використовуючи ілюстрації до повісті, читають уривок ІV розділу, де описується напад монголо-татар. Визначають архаїзми та діалектизми.)

 

Якщо письменник замінив би у творі всі діалектизми та архаїзми  літературними відповідниками, повість би втратила своє історичне й художнє значення.

(Перегляд епізодів фільму.)

 

Учитель. Шановні друзі! У своїй справі зняти художній фільм ви проявили наполегливість, організованість, зацікавленість процесом і матеріалом. У майбутньому вам усім доведеться грати певні ролі у величному творі життя, де ви будете режисерами й постановниками, акторами й музикантами. Тож нехай віють вам вітри з далекого ХІІІ століття й нагадують про непорушні віковічні святощі: мужність, героїзм, благородство та патріотизм.             

 

ІV. Підсумок уроку.

Визначте роль і місце кожного з головних героїв у суспільному житті (у громаді). Відповідь проілюструйте у вигляді грона.

V. Домашня робота.

Написати твір-мініатюру «Моя незіграна роль у шкільному фільмі» або скласти рекламний ролик про фільм, використовуючи архаїзми та діалектизми.

 

docx
Додано
29 березня
Переглядів
285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку