ТЕМА: Казка як жанр. Тематика народних казок, різновиди казок. Будова казки. Прислів’я, приказки, загадки в казках.

Овчарова Наталія Петрівна

учитель української мови та літератури

Урок української літератури у 5 класі

УРОК-ПОДОРОЖ   „КАЖУ-КАЖУ КАЗКУ...”

ТЕМА:             Казка як жанр. Тематика народних казок, різновиди казок.  

                          Будова казки. Прислів’я, приказки, загадки в казках.

МЕТА:             Засвоїти поняття про казку, ознайомити учнів з основними         

                          видами  народних та літературних казок, розвивати навички 

                          виразного читання, усного зв’язного мовлення, виховувати

                          інтерес до  літератури.

ТИП УРОКУ:  Засвоєння нових знань

ОБЛАДНАННЯ, НАОЧНІСТЬ: книжкова виставка народних та

                           літературних казок, відеоуривки з казок „Казка про

                           солом’яного бичка”, „Мудра дівчина”, „Фарбований Лис”,

                           „чарівні речі” – „молодильні яблука”, „скатертина-

                           самобранка”, „килим-літак”, „чоботи-скороходи”, „чарівна

                           паличка”, клубок ниток, телевізор-„чарівна скринька”, ТЗН.

ЕПІГРАФ ДО УРОКУ: „Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі  

                  корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного 

                  слова, його краси, простої і чарівної милозвучності. Тисячі 

                  речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи

                  бабуся оповідала байки, не забудете ніколи”.

ХІД УРОКУ

/Діти збираються перед закритою класною кімнатою, на дверях якої написано „Запрошуємо у світ казки”. Діти знаходять клубочок, який „веде” їх у клас. Під мелодію пісні „В гостях у казки” діти сідають на свої місця./

Слово вчителя

Казка... З раннього дитинства ви зустрічаєтесь з нею. Про все чудесне, гарне, захоплююче ми часто кажемо: як казка. Казка незвичайним почуттям живе у кожному з нас від колиски до змужніння, адже це особлива форма мислення, форма творчості. І сьогодні, коли учені відкривають ще нечувані для нас чудеса, коли конструюються „летючі кораблі” – космічні парусні ракети, ці милі серцю оповідання приваблюють нас, зворушують своєю щирою наївністю. З раннього дитинства залишаються в нашій пам’яті чудесні зачини і кінцівки казок.

Гарно про казки, зокрема про тварин, сказав поет і вчений Іван Якович Франко: „Оті простенькі сільські байки, як дрібні тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простої і чарівної милозвучності. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвиль, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете ніколи”.

Народні казки вчили і вчать людей любити природу, прекрасне, рідну землю, поважати старших, бути вірними в почуттях, виховують потребу в праці.

Українські народні казки відрізняються від казок інших народів.

1. Назвіть героїв, яких ми зустрічаємо у казках  найчастіше? (Лев, ведмідь, вовк, лисиця, заєць, кінь, собака, цап, баран, їжак, рак, богатирі Котигорошко та Іван-Мужичий син, царівна, королівна, змій, Правда і Кривда, мудра дівчина).

 Крім народних казок, є казки літературні. Це казки, створені письменниками.

У літературних казках ми зустрічаємося з тим же казковим світом – світом сонця і темряви, добра і зла, красивого і потворного, - що й у народних. Серед відомих казкарів є видатні імена Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка, Дмитра Павличка.

 У кожного народу з давніх-давен існують казки. Сила-силенна їх і на Україні. Де тільки хата біла, господиня мила, котик сіренький і дитина маленька, там ходить сон коло вікон, а дрімота – коло плоту. І не зайдуть вони в хатину, поки там не погостює казка. Слово „казка” походить від слова „казати” (розповідати). У казках розповідається про події, яких у житті не буває. Це вигадані, незвичайні події. Хіба можна повірити, що лисиця вчила вовка, як ловити рибку („Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат”), що Івасика-Телесика гуси взяли на крилята („Івасик-Телесик”). Все це вигадки, проте в казці вигадка пов’язана з життям. Казка – це цікаве усне оповідання про вигадані повчальні події (учні записують в зошити визначення казки). Є такі види казок: про тварин, фантастичні та соціально-побутові.(Запис в зошитах)

Літературний диктант

Казки, у яких дійові особи – тварини, називаються _________ . У цих казках ми зустрічаємо ___________. У багатьох казках про тварин за допомогою веселої вигадки, дотепного жарту висміюються людські вади - ___________, засуджується жорстокість, лицемірство і лестощі.

Найчастіше в казках буває  тупим __________. Через це він потрапляє в біду. Лисиця - ____________, але хижа, підступна. Ведмідь вайлуватий, нетямущий.

Усім цим жахливим хижакам у казках протиставляється добрий ________, хоробрий _________, працьовита мишка, маленьке жабеня. Вони невеличкі, слабосилі, але завжди перемагають лютих вовків, хитрих лисиць, хижих левів, бо вони _________.

Слово вчителя

Споконвіку українці плекали мрію про щасливе життя, прагнули пізнати навколишній світ, зокрема надра землі, морські глибини, пустелі, підкорити собі лісові нетрі. Мріяли про те, щоб літати як птахи, швидко долати значні відстані. Усе це знайшло відображення у фантастичних казках. Дійові особи в них – герої-богатирі: Іван Котигорошко, козак  Мамарига, Іван Богатир, Кирило Кожум’яка. Їм допомагає рідна земля, допомагають товариші, наречені, добрі бабусі й дідусі, що творять чудеса, різні чудо-предмети і звірі, вдячні за порятунок. У фантастичних казках відображена історія нашого народу. Фантастичні казки поділяються на фантастично-героїчні та фантастично-пригодницькі.

Найбільша група українських народних казок – соціально-побутові. У них менше дивовижних пригод, а більше дійсних подій.

У героїко-фантастичних казках найскладніші завдання виконувалися за допомогою якогось дива, чудесних предметів, богатирської та фізичної сили, а в соціально-побутових казках такі завдання виконують завдяки кмітливості, розуму, рішучості та стійкості. Соціально-побутові казки різноманітні за тематикою. В них розповідається про родинне життя, вони бувають жартівливі, сатиричні, повчальні. У казках народ висловлює свої погляди на добро і зло, правду і неправду, вони допомагають глибше пізнати минуле України, утверджують непереможність добра, правди, справедливості. Казки мають особливу побудову. У кожній казці є зачин і кінцівка. Найчастіше казка починається словами „Були собі”, „Жили колись”. Закінчується казка теж своєрідно: „Живе собі поживає, лиха не знає”, „Отак вони живуть і хліб жують”.

2. Любі п’ятикласники, а які зачини зустрічалися вам у казках? (Діти називають „Де-не-де, у якомусь царстві, жили собі цар і цариця, а в них було три сина, як три сокола”, „У тридев’ятому царстві, у тридесятому государстві ”, „Жили-були дід та баба...”.)

3.  А скажіть, якими словами закінчуються казки? („Ось вам казочка, а мені бубликів в’язочка ”, „І стали вони жити-поживати та добро наживати”.)

А хто не пам’ятає таких знайомих нам слів, що їх у казці промовляє дідусь на воротях у червоних чоботях: „Кізонька моя мила, кізонька моя люба, чи ти пила, чи ти їла?”. А хитрунка коза-дереза завжди відповідає: „Ні, дідусю, я й не пила, я й не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, тільки бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку – тільки й пила, тільки й їла.” Скільки відтінків у мові цих персонажів, яке велике багатство ритміки, образності в кожному творі.

Казкам властиві уповільнення дії. Для цього дія тричі повторюється. Ці повтори сприяють ліпшому запам’ятовуванню казки (у давнину казка передавалася в усній формі). Крім числа три, магічне значення мають числа шість, сім, дев’ять, дванадцять.

4.Наведіть приклади казок, де є магічні числа.(Учні відповідають.)

Прислів’я і приказки в казках можуть підкреслювати щось погане чи добре в людях, подіях, явищах. Наприклад: „Слово – не горобець, назад не вернеш”, „мужика і чорт не змудрує”.

 Сьогодні ми пригадаємо ваші улюблені казки. У цьому нам допоможе чарівна скринька (демонструються уривки з мультфільмів та кінофільмів, зняті за мотивами українських народних та літературних казок).

Багато улюблених казок сьогодні ми згадали подивились, а тепер вам пропонується заповнити таблицю.

Перевіривши ваші роботи, ми будемо знати хто одержить перепустка до наступної казки.  

За мотивами казок не лише мультфільми та кінофільми знімають, а й ставлять п’єси у драматичних театрах. Сьогодні на уроці творчий колектив п’ятикласників пропонує вашій увазі уривок із казки Василя Симоненка „Цар Плаксій і Лоскотон” (учні інсценізують казку).

Любі п’ятикласники!

5.  Яку особливість ви помітили, дивлячись казку? (Учні відповідають).

 Так, ви помітили вірно. Дійсно, казки можуть складатись як у прозовій, так і у віршованій формі.

УЧИТЕЛЬ: У вас на партах лежать уривки з тексту казки. У кожній групі вони різні. Із цієї мозаїки ми з вами повинні скласти суцільний текст. Тому завдання для кожної групи – уважно прочитати свій уривок, обговорити та переказати його у своїй групі, дати йому заголовок, що служитиме нам пунктом плану для переказу всієї казки, а тоді розійтися в інші групи й переказати свою частину тексту так, щоб члени сусідніх груп зрозуміли і запам’ятали його.

/ Робота в групах: читання, обговорення переказ текстів членами груп. Добір заголовків.

Текст групи №1

Заголовок (пункт плану)

Текст групи №2

Заголовок (пункт плану)

Текст групи №3

Заголовок (пункт плану)

Текст групи №4

Заголовок (пункт плану)/

А зараз ми виразно прочитаємо казку.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Прочитати статтю підручника „Народна казка”.
2. Вивчити записи в зошитах.
3. Намалювати ілюстрації до казок, про які згадувалося сьогодні на уроці.