Виховний захід присвячений творчості В.О. Сухомлинського

Комунальний заклад освіти

«Середня загальноосвітня школа № 91»

Дніпровської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

для учнів початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: вчитель початкових класів

Столбцова Олена Миколаївна

Мета:  Продовжити знайомити дітей з життям і творчістю видатного педагога В. О. Сухомлинського, викликати інтерес до творів Сухомлинського, бажання більше знати, наслідувати позитивні риси героїв прочитаних оповідань, збагачувати словник дітей, формувати читацький інтерес, працювати над розвитком мислення, розвивати вміння виділяти в тексті головне, виховувати почуття доброти, любові та поваги до рідних, друзів, всього народу.

Обладнання: комп’ютер, портрет В.Сухомлинського, ілюстрації, книжкова виставка

Хід заходу

І. Повідомлення про життя та творчість В.Сухомлинського.

- Продовжте думку: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується для того, щоб ….» (відповіді дітей)

- «Людина народжується для того, щоб лишити по собі слід вічний»

- «Гарні не красиві слова, а гарні красиві …. (діла)

- Над подібними питаннями  замислювался В. Сухомлинський - автор понад півтори тисячі оповідань і казок для дітей і про дітей, які вчать бути чуйними і добрими, мудрими і стриманими.

(вчитель вивішує портрет В.О.Сухомлинського)

«Виховуй у собі людину – ось, що головне. Інженером можна стати за п’ять років, вчитися на людину потрібно все життя», – така головна настанова видатного педагога, письменника, людини з глибокою, чистою душею, щирим відданим серцем – Василя Сухомлинського.

Сьогодні наша зустріч приурочена до 100-річчя від дня народження українського письменника, вченого, учителя – Василя Олександровичя Сухомлинського.

-Пригадайте, з якими творами цього письменника ви вже знайомі? Хто уважний читач? («Які вони бідні?», «Верба – мов дівчина золотокоса» - 2 кл., «Дід осінник» «Снігуроньчина пісня» -3 кл)

Усе життя В.Сухомлинський натхненно працював, творив, вчив та виховував. Його найвідоміша праця була перекладена на тринадцять мов світу, а наукові праці відомі далеко за межі нашої країни.

А народився він на Україні. Саме тому нам, українцям, соромно не знати ім’я Василя Олександровича Сухомлинського.

Тож давайте познайомимося ближче із творчою, натхненною, щирою, відданою особистістю, великим педагогом В. Сухомлинським.

• А зараз до вашої уваги презентація про життєвий та творчий шлях Василя Сухомлинського. 

(Презентація «Життєвий шлях В.Сухомлинського» з коментарями).

 

 

Слайд 1

Слайд 2

Слайд 3

«Виховуй у собі Людину – ось що найголовніше, інженером можна стати за п 'ять років, учитись на людину треба все життя.» В.Сухомлинський

Слайд 4

Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечора-ми сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.

Слайд 5

Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби. 

Слайд 6

Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Особливо постраждала рука. Хірурги боялися, що її доведеться ампутувати. Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!” “Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель”. Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи.

Слайд 7

Після закінчення Полтавського педагогічного інституту Василь Сухомлинський   35 років працював вчителем української мови та літератури і директором школи

Слайд 8

32 роки Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел. 

Слайд 9

Слайд 10

1967 року в нього погіршилося здоров’я. Один із уламків снаряда, яким його поранило в легені під час війни, почав рухатися. Після важкої операції Василь Сухомлинський протримався ще три роки. Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

 

ІІ. Вікторина

1.В якому році народився В.О. Сухомлинський?

а) в 1920 році

* б) в 1918 році

в) в 1928 році

2. Де народився письменник ?

а) на Одещині

б) на Львівщині

* в) на Кіровоградщині

3. Хто були батьки В.О. Сухомлинського?

* а) робітники

б) селяни

в) міщани

4. Скільки дітей було в сім’ї педагога?

*а) 4

б) 5

в) 3

5. Змалку хлопчик любив…

а) танцювати

б) співати

* в) малювати

6. В 17 років В. Сухомлинський вчитель…

а) історії

б) географії

*в) мови і літератури

 

 

ІІІ. Знайомство з оповіданнями та обговорення творів

 - А зараз ми здійснимо мандрівку творчою спадщиною видатного письменника, педагога, В.Сухомлинського

Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його твори заставляють замислитися над питаннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід.

Мабуть, саме тому більшість його творів на морально-етичні теми, якими він спонукає нас до самостійних роздумів, оцінок, висновків.

Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки між людьми, закликав бути добрими, не байдужими до чужого горя.

 

Інсценізація творів В. О. Сухомлинського

«Все безкоштовно»

Автор. Василько сидів за столом і щось старанно записував у свій зошит.

Мама. Що це ти так старанно пишеш?

Василько. Це я для Вас, мамцю, рахунок.

Мама. О, це вже мене зацікавило.

Василько. Побачите, коли закінчу.

Автор. Василько писав і думав: «Кожна праця повинна оцінюватись. Чому я повинен робити щось безкоштовно? От напишу рахунок, подам мамі і татові й стану таким чином гроші заробляти. Розбагатію і куплю собі все, що зама­неться»

Коли він списав цілий аркуш, то показав мамі. Мама почала вголос читати.

Мама. Рахунок сина Василька мамі:

З рази приніс молоко — 30 коп.; 5 разів прибрав кухню — 50 коп.;

4 рази повитирав посуд — 40 коп.; 7 разів почистив взуття — 70 коп.;

9 разів побавив сестричку — 90 коп.;

5разів допоміг бабусі — 50 коп.;

7 разів всіх порадував п'ятірками — 70 коп.;

З рази допоміг татові ремонтувати мій велосипед — 30 коп.;

разом із татом розв'язав аж 5 цікавих задач додатково — 50 коп.

Усього разом — 4 грн. 60 коп.

Автор. Мама засміялась, коли прочитала цей дивний рахунок. А потім узяла ручку і сказала.

Мама. І я тобі напишу свій рахунок.

Василько (здивовано). Ваш, мамцю, рахунок? Ви що, теж для мене щось зробили?

Мама. Та так собі, трішки...

Автор. Сіла мама за стіл і написала:

Рахунок мами Ганни синові Василькові:

9 років для нього варила їсти — 00 коп.;

9 років прала йому майки, трусики, шкарпетки, сорочки, штанці — 00 коп.;

47 штанів, сорочок, курточок зашила й залатала — 00 коп.;

105 ночей просиділа коло нього, коли був хворий — 00 коп.;

зв'язала 5 шарфиків і пар шкарпеток — 00 коп.;

пришила 200 ґудзиків — 00 коп.;

розказала 1000 казок — 00 коп.;

поцілувала 50000 — 00 коп.

Усе разом — 0 грн. 00 коп.

Автор. Василько уважно прочитав рахунок.

Василько. Але, мамцю, чому Ви скрізь написали 0 коп.?

Мама. Тому, що мама для своєї дитини все робить просто так, з любові. Але я можу тобі заплатити ті 4 грн. 60 коп., які ти заробив.

Василько. Ні, мамцю, я все зрозумів. Я не хочу жодної копійки, бо Ваш рахунок мав бути в мільйон разів більшим від мого. Дякую вам за науку.

 

• - Яка головна мета твору.
• - Що ж зрозумів Василько? (Любов батьків не вимірюється грішми. Вона дорожча за життя)
• - Отже, діти повинні любити батьків , шанувати їх, допомагати їм безкоштовно, а в старості піклуватися про них.

 

«Найласкавіші руки»

Автор : Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилась в юрбі. Загубилась і заплакала.

Оля: Мамо!.. Де моя мама? (до дівчинки підходять люди)

Автор : Люди оточили дівчинку й запитали.

Учень 1: Як тебе звуть дівчинко?

Оля: Оля.

Учень 2: А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

Оля: Маму звуть… мама… матуся.

Автор : Люди всміхнулись. І знову запитали.

Учень 1: Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

Оля: Очі у неї… найдобріші…

Учень 2: А коси? Які в мами коси – чорні, русі?

Оля: Коси… найкрасивіші…

Автор : Знов усміхнулись люди та й запитали.

Учень 1: Ну, скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

Оля: Руки у неї… найласкавіші.

Автор : Пішли люди й оголосили по радіо:

«Загубилась дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки».

І мами знайшлась (мама виходить і обіймає доньку).

 

(проводиться бесіда за оповіданням)

• Чому дівчинка описала свою маму саме так?
• Як би ви описали сою маму? Так як зробила це дівчинка чи по – іншому?
• Які б ознаки ви ще додали до свого опису, за якими б вас зрозуміли дорослі?
• Чому ж дорослі не змогли відразу допомогти Олі?

Вчитель 1: Інсценізація оповідання:

«Сива волосинка»

Автор: Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

Хлопчик:  Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, – сказав Михайлик.

Автор: Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

Хлопчик: Мамо, – сказав Михайлик здивовано, – у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три…Чого це посивіла ще одна волосинка?

Мама: Від болю, – відповіла мати. – Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка…

Хлопчик:  А від чого ж у вас боліло серце?

Мама:  Пам’ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Автор: Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

Хлопчик: Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

 

 (проводиться бесіда за оповіданням)

• Чому в мами з’явилися сиві волосинки?
• Як ви думаєте, що відповість мама на останнє запитання сина? Чому?

Наші батьки – це ті найдорожчі люди, котрі все своє життя будуть хвилюватися за нас, навіть і тоді, коли нам буде і десять, і двадцять, і тридцять чи сорок років. Тому ми повинні робити все можливе, щоб у скронях батьків з’являлося якомога менше сивого волосся.

 

Учениця : Якщо говорити між нами…

Якщо говорити між нами…

То все починається з мами

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші маленькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери,

Й слово

І зроблена разом обнова

Якщо говорити між нами…

Якщо говорити між нами…

Учениця 2: Мамині руки…

Мамині руки – щедрі, робочі,

Втоми не знають з ранку до ночі.

Вранці, коли ще усі спочивають,

Мамині руки – ніжні і милі –

Воду ранкову з криниці носили

Діти плескались, діти вмивались,

Сонцю і матері щиро всміхались.

• А зараз давайте послухаємо відео притчі  «Народження егоїста»

 

Перегляд відеозапису казки

«Народження егоїста»

 

• Що можна сказати про Павлика?
• Якоювін був людиною?

Сьогодні на нас чекає зустріч з новими героями твору В.О. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу»

- Назва цих творів підказує нам їх тематику ?

(так, про школу)

Читання тексту.

_ Сьогодні нам потрібно з’ясувати що ж засуджує, а що схвалює автор у  своє му оповіданні ?

Василь Сухомлинський

ЯК ПАВЛИК СПИСАВ У ЗІНИ ЗАДАЧУ

 Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. 
Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.
Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. 
Павлик й питає:
— На скільки питань задача?
— На троє, — відповідає Зіна. — А хіба ти не розв’язав?
— Не вийшла... Дай списати...
— Ой, Павлику чого ж ти сам не хочеш працювати? — питає Зіна.
Але таки дала йому свій зошит.
Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. 
Там, де треба було написати 23, вона написала 32.
У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.
Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.
— У Павлика “п’ять”, — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — “чотири”. Помилку зробила...
Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.

• Яке у вас враження від прочитаного ?

           7.Вибіркове читання.

• Чим був стурбований Павлик?
• Що вміла добре робити Зіна ?
• Як відреагувала Зіна на прохання Павлика списати задачу ?
• Як ви думаєте – це вперше Павлик списував задачу ?
• Яку помилку помітив Павлик у Зіни ?
• Чи зрадів Павлик гарній оцінці ? Чому ?
• Про що це говорить? (Думав тільки про себе)

• Давайте  спрогнозуємо – як далі можуть скластися стосунки Зіни і Павлика ?

А) можуть залишитися друзями, бо Зіна добра і пробачить , а Павлик можливо вибачиться, бо йому стало соромно, значить є совість;

Б) дружба може закінчиться, бо Зіна не буде довіряти Павлику.

IV. Гра «Чи згодні ви чи ні»?

- Так від чого ж залежить дружба?

  Якщо згодні зі мною – плескайте в долоні.

* надійність

* одяг

* характер

* увічливість

* зачіска

* вміння тримати слово

* колір очей

* вміння радіти за чужі успіхи

*щирість
 

- Знайти собі друга до душі буває дуже нелегко, а зберегти дружбу – ще важче. Потрібно вчитися поступитися другові, пробачити, знайти час і терпіння , щоб вислухати і допомогти своєму товаришеві.

- Я впевнена, що сьогодні багато учнів запитають себе: «Який я? Яким я хочу бути?»

- Не бійтеся бути добрими, не бійтеся віддавати тепло своєї душі іншим.

Не щодня і не кожен

Знаходить янтар.

Справжня дружба – це теж

Долі рідкісний дар.

Маєш друга?

Тобі пощастило в житті.

Бережи ці стосунки.
Вони – золоті!

• Що таке добро? Доброта?

Давайте звернемося до тлумачного словничка.

Добро – корисна справа. Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей, тварин, рослин.

Одним із прикладів доброго, чутливого ставлення до тварин є оповідання «Кошеня» В.Сухомлинського. Давайте його прослухаємо. (відеозапис казки)

А зараз  перевіримо вас, чи можете називати себе добрими дітьми.

V. Гра «Якщо ти добра людина, то  повинен…»

 

Умова гри: якщо людина повинна робити те, що я називаю, то плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.

1.                   Допомагати мамі мити посуд.
2.                   Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
3.                   Не вмиватися.
4.                   Берегти рідну природу та охороняти її.
5.                   Шанувати працю інших людей.
6.                   Галасувати, коли хтось відпочиває.
7.                   Бути вихованим, стриманим.
8.                   Обманювати, хвалитися.
9.                   Насміхатися з чужого горя.
10.               Добре вчитися, багато читати.
11.               Не слухати батьків.
12.               Допомагати друзям у біді.
13.               Ділитися тим, що в тебе є.
14.               Ображати інших.
15.               Захищати слабкого.
16.               Спати на уроках.
17.               Красти.
18.               Любити своїх батьків.

Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина. Саме за допомогою корисних справ і відбувається кругообіг добра в природі. (перегляд мультфільму «Кругообіг добра в природі»)

Я хочу закінчити нашу зустріч віршем Л.Забашти:

Сказав мудрець:

-Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара

Людина починається з добра.

Тож творіть добро і воно повернеться до вас!

Робота з виставкою книг

НА ТВОЮ КНИЖКОВУ ПОЛИЦЮ

ІІ. Робота з виставкою книг, оголошення теми та мети уроку

- Ось і закінчується наша невеличка мандрівка сторінками творчості                      В. Сухомлинського.

 

Крім творів для дітей В.Сухомлинський написав чимало книг і для дорослих? Кому вони адресовані?

Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, приказки. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити.

Вчитель

- Ми з вами пригадали оповідання В.Сухомлинського, які були створені у школі радості разом з учнями.

Вчитель

- Хоч ці казки і твори маленькі, але в них багато повчального: мудрості, добра, чуйності, справедливості, високих почуттів, любові до рідної природи.

VІ. Підсумок уроку.

- Які враження ви сьогодні отримали? Що сподобалось і запам’яталось найбільше? Про що ви почули вперше? Які поради ви могли б дати тому, хто ще  не знайомий із творчістю Василя Сухомлинського?

- Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Прочитайте і запам'ятайте їх. (кожній дитині подарувати)

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

•   Не можна ледарювати, коли всі працюють.

•   Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

•   Не можна заходити в суперечку з шанованими і до­рослими людьми, особливо зі старшими.

•   Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.

•   Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

•   Не можна робити того, що осуджують старші.

•   Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

•   Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

•   Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

•   Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літ­ня людина, тим більше жінка.

- Творячи добро, людина стає духовно багатшою, чистішою, її можна порівняти з чистим джерельцем, яке всіх радує своєю прохолодою, всі п'ють цей чистий скарб природи, а дже­рельце від цього не міліє, а творить ріки і моря:

Лісове джерельце, добре в нього серце,   

Всім дає водиці: і звірятку, й птиці,

Дереву й травиці, квітці і людині,

Тому не міліє, дзюркотить, радіє,

Із лісів дзвінкою витіка водою.

Добротою себе вимірюй!

 

Робіть добро, і повернеться воно до вас сторицею.

- Скажіть, як треба жити на Землі.

- Запишіть своє правило на листочках .(Діти записують на листочках  правило, за яким прагнутимуть жити на Землі, прикріплюють листки на дошці.)

Висновок

- Діти намагайтеся надалі робити і примножувати добрі вчинки.