Тема. Київська держава (Русь - Україна) князя Ярослава Мудрого

Урок  9                          (7 клас)

Тема    Київська  держава  (Русь - Україна)  князя  Ярослава  Мудрого

Мета: ознайомити учнів з внутрішньою та зовнішньою політикою князя Ярослава;

підтримувати в учнів інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини;

Очікувані результати

Учні  зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій за князювання Ярослава;
• показувати на карті територію Київської держави за Ярослава Мудрого;
• визначати основні внутрішньо- і зовнішньо-політичні заходи князя;
• описувати Київ часів Ярослава;
• характеризувати Ярослава Мудрого як людину та державного діяча, висловлювати ставлення до нього, оцінювати зміни в церковному та культурному житті порівняно з попередніми часами;
• аналізувати відносини Київської держави з європейськими державами.

Обладнання: підручник «Історія України» Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І,, К.2015р.   Презентація   Карта,  атласи,  контурні  карти,  витяги  з  "Руської  правди",  ілюстрації.

Тип  уроку:  комбінований

                                                    Хід  уроку

І. Організаційний  момент.

ІІ  Мотивація  навчальної  діяльності

проблемне  запитання:

За  всю  історію  Русі  тільки  один  удостоївся  іменування  "Мудрий".  За  які ж  заслуги  так  вшанував  народ  сина  князя  Володимира - Ярослава?

Князь Ярослав — людина вчена та мудра". (З літопису)

 "Його часи, його закони,його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання – світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”.  (М.  Грушевський)

"Прозвища всегда сочиняют историки и всегда без всякой связи с действительностью.". . (Інтернет- опитування)

"Ну надо было потомкам Ярослава восхвалять свой род - вот историки и старались.
Не  называть же его "кровавым" или "братоубийцей". Типа так, случайно все его братья гибли как только это надо было Ярославу"

"Ймення  Мудрий  князь  заслужив  всіма  своїми  ділами.  Найбільша  заслуга  будь-якого  правителя - це  мир  і  спокій  в державі,  відчуття  захищеності"

ІІІ. Актуалізація опорних  знань

1)  Навчальна  гра "Що зайве?"  На карточках  написані  правильні  і неправильні  твердження  стосовно  діяльності  князя  Володимира  Великого. Потрібно  залишити  лише  те.  що  стосується  його  діяльності, правильні  відповіді.

На  кораблі  перевозять  вантаж. Внаслідок  шторму  корабель  тоне.  Необхідно  викинути  частину  вантажу. Що  зайве  на  цьому  кораблі? Що  залишити? (робота  в  парах)

--  Став  київським  князем  у  ІХ ст.(980 р.- Х ст.)

--  На початку Х ст.  Київська  Русь  була  язичницькою  державою.(так)

--Хрещення  Русі  відбулося  в 908році.(988р.)

--  Замінив  незалежних  від  Києва місцевих   правителів  на посадників,  здебільшлго  своїх  синів  і  довірених  бояр.(так)

--  Розпочалося  карбування  власних  монет (златників  та  срібників)(так)

--  Князь  не  думав про  державу   і, абсолютно  покинувши  її  напризволяще,  він  мріяв  тільки  про  те,  щоб  зрівнятися  у  славі  із  своїми нормандськими  предками (Ні. Мова  йде  про  князя  Святослава)

--  Прагнучи  зміцнити  свої  відносини  з  Візантією  князь охрестився  та  одружився  із  сестрою  імператора - принцесою  Анною.(так)

--  Упроваджував  дипломатію  замість  воєнних  походів  як  основного  способу  побудови  відносин  з  сусідніми  державами.(так)

--  Князя  називали  а  літописі  "ясним  сонечком"(так)

--  Для  захисту  державних  рубежів (насамперед  від  печенігів) в  період  правління  князя  побудовано  нову  систему  оборонних  укріплень  (земляні  вали,  рови.  низка  фортець)."Змієві  вали"(так)

--  Провів  релігійну  реформу.(Так.  988 р. запровадив  християнство)             

--  Загинув  972 року  біля  порогів  Дніпра  в  бою  з  печенігами.(Ні. мова  йде  про  князя  Святослава)

2). Робота  з  картою.  Покажіть  основні  напрямки  походів  Володимира  Святославича.

( Правильні відповіді.  Здійснив  похід  на  захід  і  захопив Червенські  міста на  території  Волині  та  Галичини; Приєднав  землі  волинян,  хорватів  та  частково  землі  уличів  і  тиверців;  Згодом  приєднав  Закарпаття; Землі  радимичів  і  в'ятичів,  що  розмістилися  на  північному  сході  від  Києва,  також  стали  частиною  Русі;  Посилювався  вплив держави  в  Північному  Причорномор'ї,  Криму, Приазов'ї)

3). Визначте  причини  й  суть запровадження  християнства  як  державної  релігії  Київської  держави.

Відповідь. Причини прийняття християнства

--  Язичництво  не  могло слугувати об'єднавчій політиці київського князя (населення  кожної  місцевості  поклонялося  своєму  богові), тому потрібна була нова єдина релігія.)

--  Збереження язичницької релігії перешкоджало  державному,  культурному, національному  об'єднанню  племен, які мешкали у централізованій державі Володимира.

--  Розвиток феодальних відносин, зростання нерівності вимагали нової релігії, яка б освячувала князівську владу, підносила авторитет князя, вчила терпіння та покори.

--  Потреби часу вимагали знайти в християнстві ідеологічну опору, якої держава раніше не мала.

--  Вплив  Європи.

 4). У  чому  полягає  значення  прийняття  християнства?

Відповідь.  Значення прийняття християнства на Русі

--   Християнство стало основою для створення могутньої централізованої Київської держави;

--  Сприяло політичному і культурному об’єднанню східнослов'янських племен, а значить і формуванню українського  етносу;

 --  Релігія зміцнювала панування князів і бояр та посилювала розвиток феодальних відносин у Давньоруській державі;

--  Зріс авторитет самого князя, який перестав бути варварським  вождем;

 --   Введення нової віри зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, відкрило дорогу київським князям для міжнародних зв'язків з дворами Європи;

--  Християнство вивело Київську Русь у передові європейські країни.;

 --   Сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків з багатьма народами;

--   Допомогло налагодженню тісніших міжнародних зв’язків Русі з християнським світом, зокрема встановленню дипломатичних відносин з європейськими монархіями;

--   Русь долучилася до європейської цивілізації;

--  Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури та мистецтва.;

 --  У Київській Русі поширилася грамота, виготовлення пергаменту, паперу, переписування й оздоблення книг, церковний хоровий спів;

--   Монастирі стають центрами ученості і літописання, створюються перші бібліотеки;

 --  Християнство сприяло піднесенню духовності народу, виявило інтерес до внутрішнього світу людини, її душі.

5.  Історичне  лото. Картки  (Робота  в  парах)

Олег  (зображення)

879 - 912 рр.

Опікун  малолітнього  князя  Ігоря, його  родич. Здійснив  похід  з  Новгорода  на  Київ.  Об'єднав  новгородські  землі  з  київськими  в  межах  однієї  держави - Русі.

Вів активну  зовнішню  політику,  здійснив  похід  на  Візантію  в  907  році.

Його  називали  "Віщим"

Помер  від  укусу  змії.

911 р - успішний  похід  на  Візантію.

  Князь Ігор

912 - 945 рр

941 року  організував  військовий  похід  на  Візантію, який  виявився  невдалим. Візантійці  застосували "грецький  вогонь.  Вціліла  незначна  кількість  кораблів.

Восени  зі  соїми  дружинниками    вирушив  з  Києва  на  землі  підвладних  слов'ян  на  полюддя.  Князь  вирішив  збільшити  данину  древлянам. 

Загинув  через  жадібність 

"Якщо  внадиться  вовк  до  овець то  виносить  по  одній  все  стадо"

Князь  Святослав

945 - 972 рр.

"Коли  князь  виріс  і змужнів, став він  воїв  збирати,  багатьох  і  хоробрих,  бо  й  сам  був  хоробрий  і  легкий.  Ходячи  яко  пардус,  багато  воєн  він  чинив"  ( з  Повісті  временних  літ")

"Тож  не  осоромимо  землі  Руської, а  ляжемо  кістьми  тут,  бо  ж мертвий  сорому  не  зазнає"  (З  "Повісті  временних  літ")

Загинув  у  бою  з  печенігами  біля  порогів  Дніпра.

Князь  Володимир

980 - 1015 рр.

Замінив  незалежних  від  Києва місцевих   правителів  на посадників,  здебільшого  своїх  синів  і  довірених  бояр.

Упроваджував  дипломатію  замість  воєнних  походів  як  основного  способу  побудови  відносин  з  сусідніми  державами

988 р.

Його  бабуся -  княгиня  Ольга.

Провів  релігійну  реформу,  запровадив  християнство як  державну  релігію.

"І  коли (князь) прибув у Київ, повелів поскидати кумирів-тих порубати, а других вогню оддати." (із "Повісті временних літ")

Княгиня  Ольга

945 - 964 рр.

Помстилась  древлянам  за  смерть  чоловіка

Була  правителькою  при  неповнолітньому  синові.

Віддавала перевагу  не  війні, а  дипломатії. 

Очолила  велике  посольство  до  імператора  Візантії  Костянтина  Багрянородного  з  метою  поновлення  договору  Русі  з  Візантією,  укладеного  її  чоловіком  князем  Ігорем.

957 р.(Княгиня  очолила посольство до  імператора  Візантії Костянтина  Багрянородного.  

 964 р.(Ольга передала  владу  своєму  сину  Святославу)

ІV.  Вивчення  нової  теми

                       План

1.  Розбудова  держави  князем  Ярославом

2.  Міжнародні  зв'язки  Русі

3.  Розбудова  Києва

1. Розбудова  держави  князем   Ярославом

а) Прихід  до  влади

Учитель  Князь  Володимир  Великий  мав  щонайменше   12  синів.  Смерть Володимира Великого стала причиною жорстокої боротьби за владу між його синами. За  заповітом  влада  мала  перейти  до Бориса. Але  в 1015 році Святополк  вбив  братів  Бориса,  Гліба,  Святослава,  і зайняв київський  престол. Про  безчинства  Святополка  Ярослава  повідомила  сестра  Предслава,  пославши  гінця  до  Новгорода. Князь Новгорода Ярослав виступив проти Святополка, і розгромив в бою під Любичем. Святополк попросив допомоги у тестя - польського короля Болеслава Хороброго. Той погодився і, очолюючи численну рать, вторгся в межі Русі. У бою під Волинню, 1018 р Ярослав зазнав поразки і відійшов до Новгорода. Влада в Києві знову належала Святополку. Але безчинства  польського війська, грабежі і мародерства обурили киян, і ті підняли повстання. Болеслав Хоробрий повернувся до Польщі, приєднавши до свого королівства червенські міста - невелику територію в Волині з містами Шеполь, Червен, Волинь.

Зібравши власне військо, Ярослав пішов до Києва. Святополк, якого історичні хроніки відтепер прозвуть Окаянним, звернувся за допомогою до печенігів. Вирішальна битва відбулася влітку 1019 року на р. Альті під Переяславом. Перемога була за Ярославом. Ця дата  (1019 р.) вважається початком його правління, як князя всієї Русі. Але у 1021 році Ярослав був змушений визнати незалежність Брячислава - владики Полоцького князівства. А через рік проти Ярослава виступив тмутараканський князь Мстислав, який переміг князя київського. Почалися переговори, які завершилися в 1026 р За підсумками землі було вирішено розділити. Мстиславу дісталася лівобережна Русь з Черніговом, Ярославу - правий берег Дніпра з Києвом, Брячеслав підтвердив свої права на князювання в Переяславі. Пізніше Брячеслав визнає верховенство Києва. Тільки після смерті Мстислава 1036 р Ярослав отримує повну владу над Київською Руссю.

Завдання. "Мозковий  штурм"  1)  Чи  міг  князь  Ярослав  поступити  по іншому?  Чи  справедливо  буде  назвати  його  "братовбивцею"?

2)  що  найперше  мав  зробити  князь, прийшовши  до  влади  після  років  міжусобиць та вторгнення  чужоземців?

(Відповіді  учнів)  Ставши  єдиновладним  правителем,  Ярослав  спрямував  свою  діяльність  на  наведення  порядку  в  державі,  на  ліквідацію  наслідків  міжусобиць.

б)  Внутрішня  політика

Учитель   Що  ж  для  цього  було  зроблено?  Які  реформи  у  внутрішній  політиці  провів  князь  Ярослав? 

Робота  з  підручником  (стор. 54 - 55)

Підсумок  внутрішньої  політики

--  Упорядкував  державне  управління

--  Зменшив  данину; (це  сприяло  розбудові  господарського  життя-землеробства,  скотарства,  промислів)

--  Будівництво  нових  міст,  розбудова  старих  "градів";    (забезпечувало  захист  території  держави  та  утверджувало  владу  князя  на  місцях)

--  Розвиток  внутрішньої  торгівлі  (Соляний  шлях - від  Києва  до  Чорного  моря)  та  зовнішньої    (з  Візантією,  країнами  Кавказу, Арабського  Сходу,  з Польщею,  Німеччиною,  Угорщиною,  Чехією)    ( Робота  з  картою)

-- Карбування  власної  монети  мало  крім  економічного  ще  й  політичне  значення;  (це  вважалося  ознакою  незалежності  князя   та  могутності  його  держави . Злитки срібла - гривні)

--  Внутрішня  політика  сприяла  зростанню  життєвого  рівня  різних  верств  населення;

Зменшувався  варязький  вплив  на  розбудову  Київської  держави,  державні  діячі призначалися  князем  здебільшого  з  місцевих  людей.

2.  Міжнародні  зв'язки

Ярослав  продовжив  традиції  зовнішньої  політики  держави,  започатковані  ще  його  батьком  Володимиром  Великим.

Запитання.  Якого  принципу  у  зовнішній  політиці  дотримувався  князь  Володимир? 

 (Дбав  про  інтереси  держави,  якщо  було  потрібно,  ходив  у  воєнні  походи,  але  більшість  питань  вирішував мирним  шляхом)

Користуючись  текстом  підручника (стор.56),  визначимо  основні  напрями зовнішньої  політики  князя  Ярослава.

Орієнтовні відповіді учнів

--  На  півночі  і  північному  заході  здійснив  успішні  походи  проти  балтських  та  угро - фінських  племен  і  Мазовії.  Приєднав  до  Русі  землі  між  чудським  озером  і  Балтикою,  де  заснував  з  оборонною  метою  місто  Юр'їв  (нині Тарту)   (Робота  з картою)

--  Ярослав  порозумівся  з  польським  королем  Казимиром  і  уклав  союзний  договір  відповідно  до  якого  територія  між  річками  Сян  і  Буг  з  містами  Берестя,  Червень,  Белз  і  Перемишль  входили  до  складу  Русі.  На  річці  Сян  було  засновано  місто  Ярослав.

--  Ярослав  зміцнював  південні  кордони. На  прилеглій  до  річок  Рось  і  Трубеж  території  будували  міста: Корсунь,  Канів, Юр'їв (Біла  Церква)

--  Зводилась  друга  лінія  укріплень  вздовж  берегів  річки  Сула,  де  також  будувались  міста  і  фортеці.

--  1036 року  Ярослав  розгромив  печенігів,  які  намагалися  захопити  Київ.

--  Князь  підтримував  дружні  зв'язки  з  Польщею,  Угорщиною,  Францією,  Норвегією,  Швецією  та  ін. державами. Ці  зв'язки  зміцнювалися  завдяки  шлюбам  членів  родини  Ярослава.(слайди)  (Показ  на  карті)

3.  Розбудова  Києва

Учитель.  Які  ж  зміни  відбулися  в Києві  за  часів  Ярослава  Мудрого?

--  Продовжив  розширення  меж  столиці  Русі - Києва.

--  Посилив  земляні  вали  новими  оборонними  спорудами;

--  Розгорнув  масштабне  будівництво  в  центральній  частині  "града"  - Верхньому  місті.  (слайди - Золоті  ворота,  церква  Благовіщення  над  брамою  золотих  воріт,  Собор  Святої  Софії (Премудрості  Божої- 1037 р.),  церкви - Святої  Ірини,  Святого  Георгія,  княжі  кам'яні  палаци)

Робота  з  документом  "Про будівництво  монастирів та розгортання  книжництва  за  часів  Ярослава  з  "Повісті  временних  літ"  (стор. 58 - 59  підручника)

Запитання  до  документа

1) Поясніть,  як  ставився  князь  Ярослав  до  поширення  християнства  в  Русі.

(Князь  сприяв  поширенню  християнства,  хотів,  щоб  Святе  Письмо  і  Слово  Боже  розуміли  всі  віруючі.  Для  того  наказав  зробити  переклад  Святого  Письма  з  грецької  на  слов'янську  мову.)

2) Чому  будування  церков  і  монастирів  сприяло  утвердженню  освіти  та  культури  в  державі?

(Церкви  і  монастирі  ставали  осередками культури  і  освіти,  бо  саме  серед  священників  було  найбільше  грамотних.  При  церквах  і  монастирях  діяли  перші  школи,  тут виготовлялися,  переписувалися  книжки.  Оздоблення  церков  і  храмів, церковний  спів,  різні  реліквії - це  все  надбання  культури,  якими  ми  захоплюємось  і  зараз.)

Учитель

Наприкінці  свого  життя  (помер в 1054 р.) князь  Ярослав,  намагаючись  запобігти  боротьбі  між  власними  синами  за  великокняжий  трон,  склав  заповіт,  у  якому  йшлося  про  порядок  успадкування  влади  в  державі. За  правління  Ярослава  Мудрого  Русь  досягла  свого  найвищого  розвитку.

Учитель. На  початку  уроку  ми  ставили  проблемне  запитання:

За  всю  історію  Русі  тільки  один  удостоївся  іменування  "Мудрий".  За  які ж  заслуги  так  вшанував  народ  сина  князя  Володимира - Ярослава?

Орієнтовна відповідь учня

(Дуже  важливим  для  народу був  мир  і  спокій  в  державі.  Припинились  міжусобні  війни,  набіги  кочовиків,  зміцніла  обороноздатність,  успішно  розвивалось  господарство.  Це  головні  потреби  людей.  А  ще мудрість  князя  була  в  тому.  що  він не тільки  сам  вчився,  багато  читав,  а  також  сприяв  розвитку  освіти  серед  населення.  Навіть  діти-сироти  мали  можливість  навчитися  грамоти. За  правління  князя  Ярослава  Русь  досягла  свого  найвищого  розвитку.  Отже,  князь  справді  був  розумною  людиною  і  мудрим  правителем.)

V.  Підсумок  уроку

VI.  Домашнє  завдання.  Опрацювати  §8  , запитання  стор.59 - 60.

стор. 60  Домашнє  завдання. 'За  допомогою  додаткової  літератури  та  Інтернету  знайдіть  відповідь,  чому  дружина  Ярослава  Мудрого  Інгігерда  відома  як  Анна  Новгородська. Які  події  пов'язують  життя  князя  Ярослава  та  його  дружини  з  Новгородом?