Мета: закріпити знання учнів про зимові обряди українців, їх особливості; навчити характеризувати колядки і щедрівки, їх походження і зміст; розвивати творчі здібності; виховувати бажання відродити народні звичаї.
Тема. «КОЛЯДА, КОЛЯДА В НАШУ ХАТУ ЗАГЛЯДА...»
Мета: закріпити знання учнів про зимові обряди українців, їх особливості; навчити характеризувати колядки і щедрівки, їх походження і зміст; розвивати творчі здібності; виховувати бажання відродити народні звичаї.
Тип уроку: театралізований.
« Немає переводу добрим звичаям народу»
(Народна мудрість)
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
Вступне слово вчителя (звучить запис дзвонів і коляди)
Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. Веснянками, гаївками зустрічали люди прихід весни. Купальські хороводи водили влітку, на Івана Купала. Коли приходили жнива звучали обжинкові пісні, минули обжинки, все складено в комори – можна і відпочити. Напередодні Нового року дзвеніли по всій Україні колядки та щедрівки. Люди ходили від хати до хати, щоб побажати один одному всього найкращого. І сьогодні ми побуваємо у нашому чарівному світі традицій і обрядів.
Згадаймо ж нині разом всі
Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали
Зерном, світлиці нам усім.
Щоб за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
(Розповідь кількох учнів про підготовку до різдвяно-новорічних свят.)
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Учениця. Колись дуже давно на землю напали темні сили, наслані підступним та страшним богом Зла – Коротуном. З кожним днем сонце слабшало, день вкорочувався. Землю огорнула темрява. І ось тоді на десятому небі зібралася Велика рада богів всевишніх. І мовила премудра Лада, богиня Добра та Любові до небесного коваля Сварога – Верховного бога: «Аби на землі все на лад пішло, викуй, Свароже, людям нове Сонце». Запрацювала небесна кузня, задзвеніло небесне кувадло – і заясніло Красне Сонце Ра і передав його Сварог пресвітлій Коляді – богині Сонця і сказав: «Ось тобі нове Сонце, неси його людям і бережи». І послало Сонце свої промені на землю. Зраділи люди, стали вітати одне одного: «Радуйся, Земле, Коляда іде!»
Пізніше свято Коляди з’єдналося із християнським святом Різдва Христового. І народження Сонця люди пов’язують із народженням Ісуса Христа. Стали люди Коляду і народження Ісуса Христа оспівувати та славити. Так народилися величальні пісні: колядки та щедрівки.
(Стіл застеляють скатертиною, під яку кладуть сіно, а по кутах — по зубцю часнику (щоб повтікали нечисті сили та всі були здорові), а також: гроші (щоб всі були багаті). На стіл ставлять кутю, узвар, кладуть хліб та інші пісні страви, яких усього 12 (чи 9, чи 7 — якщо люди дуже бідні).)
Входить господар. Запалює свічку — обкурює нею хату зі словами:
- Курю ладан і миро, щоб ми в любові жили. (Потім виходить і
повертається зі снопом.)
Господиня.
Учитель. І ось кімната наповнюється пахощами. Господар вносить до хати важливий символ різдвяно-новорічних свят — «дідуха», віншує присутніх з Різдвом і мовить:
Господар.
- Вітаю всіх зі Святим вечором!
Господиня.
- Дуже гарний наш «дідух», Солом'яний в нього дух, Зерновиті колоски, Золота солома;
Ставай, пане, на покутю, Сторожуй у домі! Господар.
Дай нам, Боже, усе гоже!
Пшеницю – в засіки,
Жито – в мішки,
Худібки і дробу в наші хліви! Господиня. (До дітей)
Щоб яблука нам родили,
А грушки, як гарбузята!
Щоб здорові ви ходили,
Шанували маму й тата!
(Усі члени родини сідають за стіл.)
Господар.
Благослови, пане Боже,
Вечерю зачати!
Дай нам, Боже, на столі,
Завжди стільки мати!
Господар.
Діти, ви мене бачите?
Діти.
Ні, тату, не бачимо!
Господар.
- Як ви мене не бачите зараз, то щоб так цілий рік з-за хліба не бачили!
Учитель.
- Що означають слова батька і дітей?
(Батько і діти сподіваються, що наступний рік також буде багатий на урожай)
IV. Оголошення теми і мети уроку
1. Слово вчителя.
- Ви, напевно, здогадалися, що тема нашого сьогоднішнього уроку «Коляда, коляда в нашу хату загляда».
Давайте ми разом з вами визначимо те, що б нам хотілося дізнатися під час сьогоднішнього уроку, тобто мету. (Закріпити знання про зимові обряди рідного краю; дізнатися, що таке колядки і щедрівки, навчитися їх характеризувати; пізнати, які народні вірування пов’язані з Різдвяними святами; виховувати бажання відроджувати народні звичаї)
А епіграфом уроку будуть слова «Немає переводу добрим звичаєм народу»
Звичайно, кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір’я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Щоб з нами такого не сталося, ми сьогодні на уроці вирушимо в минуле, ближче ознайомимося з народними обрядами, спробуємо збагнути загадковість творчої душі наших предків. А допоможе нам у цьому календар народних свят «Коло Свароже», який ви бачите на дошці. Сьогодні ми розкриємо лише одну пелюстку Сварожого кола, яка називається Різдво. А хто ж такий Сварог?
Різдво
Свято Андрія
Благовіщення
Спаса
Великдень
Івана Купала
Зелені свята
2. Повідомлення учня
За свідченням літописців, наші предки вірили в єдиного і водночас множинного Бога. Ім’я його – Сварог, він є Бог Світла і Небесного Вогню. Від Сварога походять інші Боги – Сварожичі. Серед них – Дажбог – Сонячний Бог. Це його ім’ям протягом тисячоліть наші пращури – українці називали одне з найбільших свят Кола Сварожого – Різдво Світла Дажбожого. Щороку близько 22 грудня, найдовшої ночі народжується молоде Сонце, починається новий Сонячний рік. Свято Різдва супроводжується магічними обрядами. Найголовніші серед них: Свята Вечеря та Колядування.
V. Вивчення звичаю колядування
Учениця. З Різдвом пов'язане колядування. Обходячи оселі, колядники віншували господарів та їхніх дітей, бажали всім щастя-здоров'я на многії літа. Вважалося за велику честь, коли оселю відвідає якомога більше колядників. За це їх обдаровували продуктами та грішми. Колядувати можна було до Стрітення.
Учитель.
- Діти, як ви думаєте, для чого ходять колядувати? Чи тільки для того, щоб отримати гостинці?
(Колядники приносять людям радість, дарують пісню, господарі дякують їм.)
- Чому всі люблять свято Різдва?
- А хто може колядувати? Що ви знаєте про колядування?
Учень.
Колядники — це хлопці або дівчата, малі й дорослі, які ходять від хати до хати, вітають (віншують) господарів зі святом, бажають щастя, здоров я у піснях, які називаються колядками. Господарі обдаровують колядників.
Учениця.
Колядування – звичай, який відомий в усіх слов’янських народів. Колядують найчастіше хлопці, ходячи з саморобною зіркою, що символізує зорю, «що весь світ засіяла», коли народився Ісус Христос. Колядники просилися у хату словами: «Чи дозволите заколядувати, господу звеселити або Благословіть колядувати?» У відповідь чули: «Колядуйте! Просимо!»
Колядки – народні календарно - обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята.
• Народні прикмети. (записати декілька в зошит)
З Святвечором і Різдвом пов’язано чимало прикмет про погоду й господарство:
• Виразне читання колядки «Нова радість стала» і бесіда за запитаннями:
Учень (із зіркою).
Те Різдво — весела днина Кожний радий, мов дитина.
А найбільш веселі діти Личка сяють, мов ті квіти.
Вибираються з Звіздою,
Йдуть між хати з колядою.
«Бог Предвічний» — залунає,
Люба дітвора співає.
І найменші теж прибудуть,
Може, щось заколядують, Хоч часом і змерзнуть руки,
Та йдуть далі без принуки...
(Звучить колядка – аудіозапис, «колядники мандрують класом» і заходять до кількох «хат».) • 1 «хата»
Колядники.
- Добрий вечір! Чи дозволите заколядувати, господу звеселити? Господарі.
- Заходьте, колядуйте.
Колядники.
Народився Ісус, маленька дитина.
В яслах сповитий, сіном прикритий,
Славлять його люди,
Слава во вишних Богу буде.
І з тою колядою до вас прибігаєм.
Як ви нас приймали до свого дому,
То Христос вас приймає до святого трону.
Христос ся рождає!
(Гурт виконує колядку «Бог ся рождає» )
Господарі.
- Дякуємо. (Дають коляду.)
• 2 «хата»
Колядники.
- Добрий вечір! Чи дозволите колядувати?
Господарі.
Колядники.
1.З Різдвом святим ми вас вітаєм,
Добра і злагоди бажаєм,
Хай щастя Бог вам посилає.
Хай у домі любов буде,
Хай шанують люди.
2. Віншуєм вас, пане господарю,
Божою ласкою, великою втіхою,
Гарною долею, доброю волею.
Допоможи вам, Господи,
Ці свята мирно відсвяткувати,
А других у радості, щасті діждати.
Христос ся рождає!
(Співають колядку «Нова радість стала».)
Колядник 1.
- Будьте здорові, панове господарі, із ясним святом Різдва, із медовою кутею, зі святою цілющою водою!
Господарі.
- Дякуємо. (Дають гостинці)
VI. Вивчення звичаю щедрування
Учениця. Слово «щедрувати» походить від слова «щедрий». Так називався вечір напередодні другого різдвяного свята — старого Нового року, яке відзначають 14 січня (Новий рік за церковним календарем). А вечір 13 січня називається Щедрим.
(Учениця читає вірш «Під обрусом сіно».)
Під обрусом — сіно,
на обрусі — свічка,
на всю хату пахне
свіжа паляничка
Під обрусом сіно, голубе, дрібненьке. На обрусі — миска. У мисці — опеньки.
У другій — капуста,
третя — з голубцями:
страв дванадцять нині
є в нашої мами.
На радість дорослим,
на втіху малечі
йде до нас у гості
щедрий, добрий вечір.
Учень. У щедрівках родина
возвеличувалась до рівня небесних божеств — сонця, місяця, зірок. І
якщо господареві бажали врожаю, багатства у Новому році,
господині — щоб була щаслива родина, діти були гарні й розумні, то
парубкові та дівчині бажали гарного шлюбу.
Щедрівки співають тільки в Україні.
• Запитання:
- Коли святкують Щедрий вечір? (13 січня)
- Коли щедрують? (Після вечері)
- Кому щедрували? (Кожному членові родини.)
• Словникова робота.
Щедрівки – старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».
• Виразне читання щедрівки «Добрий вечір тобі, пане господарю» і бесіда за запитаннями:
• Віншування сівача.
З Новим роком, з новим щастям
Вас сьогодні я вітаю!
Море радості, любові
Сію, вію, посіваю
Щоби все було в достатку
Все йшло добре, все йшло гладко.
Кожне свято зустрічати
За столом родину мати
Мати в полі і в коморі
Мати хліба все вдоволі
Качка, курка, щоб велася,
Щоб корівка доїлася
А як все так поведеться,
То і півень вам знесеться
Щоби гроші завжди були
Й добрі люди не забули
А з лихими не зустрітись
На здоров’я не жалітись
Хай Господь поможе з неба
Все владнати так як треба
І пошле вам на цей світ
Ще багато довгих літ
|
|
|
Р |
|
|
|
|||||
|
|
|
І |
|
|
|
|
|
|
||
|
З |
|
|
|
|||||||
|
|
Д |
|
|
|
|
|||||
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
Христос народився!
VII. Підсумки уроку
Учитель.
Колядки і щедрівки дійшли до нас через сотні, тисячі років. Ми мусимо знати їх, розуміти, щоб зберегти ці цінні скарби українського народу, які приносять людям радість.
VIII. Домашнє завдання
Уміти привітати з різдвяно-новорічними святами родичів, сусідів, друзів. Записати цікаву колядку чи щедрівку і вивчити її. (Діти виконують колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю».)