Тема. Леонід Глібов. Викривальна і повчальна спрямованість байки «Щука»

Тема.   Леонід Глібов. Викривальна і повчальна спрямованість байки «Щука»

Мета: ознайомити учнів з байкою, проаналізувати її, повторити вивчене про байку як                                                                                                                                літературний жанр; розвивати уміння аналізувати і робити висновки, логічно й послідовно викладати та аргументувати свої міркування; виховувати неприйнятне ставлення до несправедливості, формувати активну життєву позицію.

Обладнання: збірки творів байкарів, ілюстрації до них, портрет Леоніда Глібова

                                                                                       Здається, байка просто бреше-

                                                              Насправді ж ясну правду чеше,

                                                Нікого в світі не мине.

                                                 Читайте, згадуйте мене.

                                                                                        Л.Глібов

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Перевірка домашнього завдання.

    Перевірка виразного читання байки «Муха і Бджола» за ролями, цитатного плану байки.

2. Літературна вікторина.

    Пригадаймо імена відомих байкарів світу.

1. Хто з відомих байкарів, за легендою, був скинутий зі скелі? (Езоп)
2. Хто надав творам Езопа віршованої форми? (Федр)
3. Назвіть відомого французького байкаря ХVІІ століття. (Жан де Лафонтен)
4. Якого ви знаєте найвідомішого російського байкаря? (Іван Крилов).
5. Назвіть видатного українського філософа і просвітителя, який написав цикл «Байки Харьковскія» (Григорій Сковорода)
6. Прізвище українського байкаря, якого І.Франко назвав «найкращим українським байкописом» (Леонід Глібов)

3. «Мозковий штурм».

     - Що таке байка?

     - Екскурс в історії байки. Це древній чи новітній літературний жанр?

     - Як би ви розташували такі поняття, з погляду первинності – вторинності їх виникнення:

        літературна байка, народна казка, народна байка?

• Яка будова байки?
• Які ознаки вирізняють байку з – поміж інших жанрів?

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

    Запис очікуваних результатів.

    Після цього уроку я зможу:

• визначати алегоричність персонажів байки Л.Глібова «Щука»;
• пояснити авторське ставлення до дійових осіб;
• простежувати хід думок і поведінку персонажів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

1. Слово вчителя.

    На сьогоднішньому уроці ми познайомимось з байкою Л. Глібова «Щука». А яка ж насправді ця риба в природі?

2. Повідомлення «Дослідника».

    Слово «щука» - праслов’янське, утворене від «щуп» - худющий. У діалектному мовленні

зустрічається  слово «щуплий» - у значенні тендітний. Через те, що ця риба довга, у воді вона                                                      

   здається худою, тонкою. Щуки бувають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть до

   двохсот років. Ця риба – хижак живиться іншими, меншими рибками, жабами, водяними

   щурами, навіть пташенятами водопловних птахів, плаває дуже швидко.

 Висновок учителя. Як бачимо, щука дійсно може уособлювати хижість, зажерливість.

3. Виразне читання вчителем байки «Щука».

4. Словникова робота.

Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини; відро.

Стряпчий – так у ХІХ столітті називали адвокатів у судах.

5. Читання байки учнями.

6. Аналіз байки.

     - Хто є головною дійовою особою байки?

     - За що Щуку «притаскали», як каже автор до суду? Зачитайте рядки, у яких говориться про

       це

     - Який був склад суддів? Як характеризує суддів автор?

     -Чи підтвердилася авторська характеристика суддів їх діями?

     - Хто ще входив до складу суду?

     - Які стосунки були між Щукою і Лисицею? Підтвердіть свою відповідь рядками байки.

     - Яким же було «справедливе» рішення «ясновельможного» суду?

     - Як би  ви охарактеризували рішення суду?

Учитель. Абсурдність рішення очевидна. Слова «І щуку кинули у річку…» стали крилатими.

                Якщо хочуть сказати, що когось замість покаркння  винагородили, вживають цей

                в’їдливий вислів.

 -  Кого, на вашу думку, висміяв автор в образах суддів, Лисиці, Щуки?

      -  В яких рядках, по суті, міститься мораль байки?

      -  Яка головна думка випливає зі змісту байки?

      -  Чи можна сюжет байки зіставити із сучасним життям?

ІV. Інтерактивна вправа.

      Поділ учнів на три групи. Оголошення завдань та підготовка до виконання вправи.

+ І група – Інсценізація судового засідання « Суд над Щукою».

+ ІІ група – Переказ від першої особи ( Щуки чи Лисиці) байки «Щука».

+ ІІІ група – Вибрати з – поміж прислів’їв ті, які співзвучні з головною думкою байки «Щука».

                                                        Чия сила, того й правда.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

 До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Ангельський голосок та чортова думка.

Не слова красять людину, а добрі діла.

На язиці медок, а на думці – льодок.

Хоч пироги пісні, та слова масні.

Говорить прямо, а робить криво.

 Перевірка виконаних завдань у групах.

V. Рефлексія.

 1. Розгадування кросворду за байкою «Щука».

1. Основна ознака байки. (Алегорія)
2. Дійова особа байки «Щука» змальована лицемірною і підступною. (Лисиця)
3. Епітет, який характеризує Шкапу. (Нікчемна)
4. Невеликий алегоричний твір повчального змісту. (Байка)
5. Персонажі, в образах яких  гостро і дотепно висміяно царських суддів. (Осли)
6. Пестливе слово, в сповненому іронії описі хабарництва і зловживань Щуки. (Живеньких)

 2.Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

  - Найбільші труднощі я відчув…

  - На наступних уроках мені хотілося б знову…

  - Я зрозумів, що…

VІ. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання                                                                                                                       

 Вивчити напам’ять байку «Щука».

      Виписати із байки використані прислів’я  і приказки.