Урок. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Визнаний у світі український дитячий письменник.

6 клас українська література                                                                                      ______________

Чорна О.О.

Тема: Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Визнаний у світі український дитячий письменник.

Мета:   ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В Нестайка; розпочати роботу над аналізом його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; формувати читацькі, комунікативні, літературні компетентності; виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                                                       Немає нічого кращого в житті за дружбу.

                                                                                                                                        Всеволод Нестайко                                                                                                               

Хід уроку:

1. Організаційний момент

       Підготовки класного приміщення і робочих місць учнів до уроку. Перевірки відсутніх та наявності чергових у класі.

                       Емоційний настрій до заняття

Дзвоник дзвенить, не стихає,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво всім нам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати.

Щоб допомагало вам вміння міркувати

І дванадцять балів легко заробляти.

2. Підготовка до сприймання.

    Вчитель: Дитинство. Щаслива пора для кожної людини. У цей час ми пізнаємо багато цікавого, переживаємо хвилюючі миті пізнання, захоплення, радощів та невдач. Дитинство несе нам багато нових знайомств. Саме в цей період ми прагнемо до подорожей, до пригод, до чогось нового. Дитинство. Воно манить нас і тоді, коли ми вже стаємо дорослими. Воно нам сниться. Саме в цьому ми залишаємося щирими, відвертими, щасливими.

                                              Поетична хвилинка.

Щасливе дитинство – це тепла хатина,

В якій у любові зростає дитина;

Це мамина пісня, бабусина казка,

Любов усіх рідних, Господняя ласка…

Щасливе дитинство – це друзів багато,

З якими і будні минають, як свято!

Це щедрі сюрпризи і здІйснені мрії,

Казкові бажання і щирі надії…

Щасливе дитинство – в щасливій родині,

Яка все найкраще плекає дитині!

Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,

Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!

        І добре, коли доросла людина хоч подумки може повернутися в дитинство.

    Тільки такі люди можуть по-справжньому зрозуміти дітей, їх життя, їх бажання.

Таким є знаний у світі чудовий дитячий письменник Всеволод Зіновійович Нестайко, з творчістю якого ми ознайомимося протягом кількох наступних уроків.

      Як завжди, рада зустрічі з вами і мрію про те, що на цьому уроці ви порадуєте мене гарними оцінками, цікавими думками, правильно виконаним домашнім завданням.

3. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

                                                    Бесіда.

- Чи любите ви мріяти?

- Про що ви зазвичай мрієте?

- Чи завжди мрії збуваються? Що треба зробити, щоб вони збулися?

- Чи варто мріяти про нездійсненне?

    Слово вчителя. Людина схильна мріяти. Ми мріємо про своє майбутнє і про те, що є бажання, але недосяжне нам зараз... Прагнути чогось хорошого завжди приємно і корисно, бо виникає відчуття, ніби ти напівдорозі до щастя.

...В таємні світи надхмарні

Я на крилах думки лину.

Скрізь гуляю, скрізь буяю,

Мов той вітер вільний в полі...

    Так описує цей стан поет-романтик з “Давньої казки” Лесі Українки.

    Письменник Всеволод Нестайко мрійник, романтик. Такі й герої його творів.

4. Оголошення теми, мети уроку.

    Вчитель: Отже сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю В. Нестайка, розкриємо особливості твору, його пригодницький характер.

5 . Мотивація навчальної діяльності

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

6.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель:  Ми почали урок із розмови про мрії як особливий інтимний стан душі людини. Та інколи буває, що для здійснення мрії нам необхідна допомога і підтримка близьких людей, друзів. І ось у такі моменти, мабуть, пізнаються справжні друзі. Адже часто допомогти і, головне, порадіти з тобою може лише справжній друг. А яким ви уявляєте собі справжнього друга?

 Робота в парах.

— скласти асоціативний кущ “Справжній друг”.

   Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

    Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (розповідь вчителя)

    Народився в 1930 році. Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від'їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п'ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що батько все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голодомору, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

    У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

     А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

     Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

     ...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб'ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!

     Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчилася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпільно організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п'ятий клас.

    Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згадується відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушували робити це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

     Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і візником, і репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

    Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

     Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією повісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Незнайомець з тринадцятої квартири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «Тореадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», «П'ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить настільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популярність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

Робота з підручником.

                        Теорія літератури Словникова робота

Твір В. Нестайка “Тореодори з Васюківки” — повість-трилогія (трилогія складається з трьох книг: “Пригоди Робінзона Кукурузо” (1964), “Незнайомець з 13 квартири” (1966), “Таємниця трьох невідомих” (1970).

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Особливості повісті: зображення значної кількості подій із життя одного або кількох головних героїв: розповідний спосіб викладу; тривалий час дії; докладність описів і розповіді про події та персонажів; прозова форма; середній обсяг.

Повість “Тореодори з Васюківки” — гумористично-пригодницька.

Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.

 Вчитель:   Потребує пояснення й сама назва твору.
- Хто ж такі тореадори?
Тлумачний словник української мови пояснює це слово так:

тореадор (від іспанського тореадор) — учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

- Як ще називають бій із биками (корида)?

«Згадай епізод із твору за ілюстрацією»

Робота з текстом.
- Діти, а чи можна названих друзів вважати романтиками, мрійниками?
От і доведіть мені цю думку, посилаючись на текст твору.

Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, піднесеність.

Авантюрист — шукач пригод, пройдисвіт, відчайдуха; буцегарня — в’язниця;

вишкварки — тут: непосиди, непослухи (зневажл.);

контрибуція-  натуральний податок, грошова сума, яку накладає держава;

онуча — тут: ганчірка; убоїще — нестерпна людина;

нугутькало — сова; беркиць — упав; бугай — бик; баналюки — небилиці;

реманент — інвентар; анциболотники — чорти;  шминдрики — лайливе слово;

костричитись — удавано хоробро поводитись;

    Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостійність у їх вирішенні.

 Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння по­чуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

 Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

 Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

                   Структурно – логічна схема «Сюжет і композиція»

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, родинами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав'язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (вирити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зробити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв'язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

   Читання вчителем окремих уривків твору. Постановка завдання: звернути увагу на дії та вчинки хлопців.

- Що трапилося далі?

Читання учнями: (вибіркове, в особах)

                                                    Фізкультхвилинка.

          Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Трішечки понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ

                        Обговорення розділу твору за питаннями:

• Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а з тваринкою діда Варави?

• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

• Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

• Як бугай Петька налякав дачника?

• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

• Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тренування з коровою Контрибуцією?

• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить?

(«Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання?

 («І хто вигадав оті екзамени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палками... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаменів. Краще було б і не переходити в п'ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

• Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, забули про будівництво підводного човна?

7. Закріплення вивченого.

(розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

                                   Розв'язання тестових завдань

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур'ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п'ять пудів; б) п'ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями?

 а) «Подвір'я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив'яна»; в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме:

а) три копійки; б) п'ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушні були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10. Батько у Яви: а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11. Явин дід полюбляє: а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13. Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п'ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п'ят.

15. Характер у Яви наче: а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав: а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17. Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям;

б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

18. Іван Ревень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору; в) знав увесь світ.

19. Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп;

б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

20. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21. На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22. До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

23. Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності?

а) Арію Хосе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського;

в) «Єднайтесь, брати українці...»

24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання? а) Коли її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

8. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Я так думаю»

• На уроці мені найбільше сподобалось…
• Мене захоплює поведінка…

Підсумок учителя. Хлопчики — ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять на зі зла, це — так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами. Та як не сміятися, адже Всеволод Нестайко — майстер гумористичної прози.

9.Оцінювання. Аргументація оцінок.

10. Домашнє завдання

Придумати власну версію однієї з пригод Яви і Павлуші, виконати ілюстрації до прочитаних розділів повісті, опрацювати матеріал підручника, читати повість далі.