Тема. Квартет. Урок узагальнення знань.

Про матеріал

Ознайомити і з особливостями жанру квартету та його характерними ознаками як жанру камерно-інструментальної музики, розглянути різницю між жанром квартету та музичними творами, що виконується інструментальним квартетом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями квартетів, узагальнити знання учнів з теми «Камерно-інструментальні жанри».

Перегляд файлу

Урок 26 Дата: Клас: 6

Тема. Квартет. Урок узагальнення знань. Б. Лятошинський. Квартет №2 для двох скрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4. Allegro molto.Й. Штраус. Полька «Грім і блискавка» у виконанні струнного квартету.

Мета: ознайомити і з особливостями жанру квартету та його характерними ознаками як жанру камерно-інструментальної музики, розглянути різницю між жанром квартету та музичними творами, що виконується інструментальним квартетом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями квартетів, узагальнити знання учнів з теми «Камерно-інструментальні жанри»;

розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-інструментальну музику та знаходити на слух характерні ознаки жанру квартету, надавати характеристику засобам музичної виразності твору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору;

виховувати інтерес до слухання класичної камерно-інструментальної музики та виконання дитячих пісень українських композиторів.

Хід уроку

1. Вхід під музику Б. Лятошинського. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Музичне сприймання. Б. Лятошинський. Квартет №2 для двох скрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4. Allegro molto.

3. Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про особливості звучання квартету. Опишіть характер музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

3. Назвіть тип квартету як ансамблю виконавців.

4. Які засоби виразності твору вам вдалося розпізнати?

5. Розкажіть про свої враження від твору.

4. Бесіда про історію розвитку жанру квартету.

Пригадаймо, як залежить назва виконавців будь-якого музичного твору відповідно до кількості музикантів-виконавців.

Ви вже знаєте, що ансамбль із двох виконавців (вокалістів або інструменталістів), — це дует, троє виконавців утворюють тріо, а четверо — квартет. Камерний ансамбль із п'яти виконавців традиційно називають квінтетом, із шести — секстетом, із семи — септетом, з восьми — октетом. Такі самі назви мають і музичні твори, написані для відповідної кількості виконавців.

Оскільки щойно ми слухали квартет, розглянемо його як музичний твір для чотирьох інструментів детальніше.

Серед жанрів камерних ансамблів переважає струнний квартет, що у другій половині XVIII ст. замінив пануючу тоді тріо-сонату. Видатні твори цього жанру написали віденські класики — Й. Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен. їхні квартети створені у формі сонатного циклу, яка згодом стала традиційною. У романтичну епоху слід особливо відзначити квартети Ф. Шуберта.

У кінці XIX — на початку XX ст. у струнних квартетах використовують лейтмотивний принцип (одна тема є головною у творі), важливого значення надають барвистості, образності, колористичній гармонії (П. Чайковський, С. Танеев, Е. Ґріг, К. Дебюссі). Глибокий психологізм, напружена експресія, вияв нових можливостей інструментів та їхніх поєднань властиві квартетам Д. Шостаковича та Б. Бартока.

Жанр фортепіанного квартету був найпопулярнішим у класичну епоху (В.А. Моцарт), пізніше композитори зверталися до цього жанру рідко.

В українській музиці найвідоміші твори цього жанру належать Б. Лятошинському (піять квартетів), В. Сильвесгрову («квартет-пік- коло»), Ю. Іщенку.

5. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про композитора — автора українського квартету.

Борис Миколайович ЛЯТОШИНСЬКИЙ (1894-1968)

Український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модерного напрямку в українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів та активний учасник керівних органів Спілки композиторів України і Київської консерваторії. Автор опер, творів для хору з оркестром, творів для симфонічного оркестру, п'єс для духового оркестру, фортепіано з оркестром тощо.

Музичний словничок

Квартет — музичний твір для чотирьох інструментів або вокальних голосів, зазвичай написаний у сонатній формі.

6. Музичне сприймання. Й. Штраус. Полька «Грім і блискавка» у виконанні струнного квартету.

7. Аналіз музичного твору.

1. Опишіть характер прослуханої музики.

2. У виконанні яких музичних інструментів прозвучав твір?

7. Проведення вікторини «Добери мелодію».

За поданими ілюстраціями впізнайте музичні твори, які ми слухали на уроках, і назвіть прізвища їхніх авторів. (Споглядання ілюстрацій до музичних творів, які діти слухали протягом чверті).

8. Проведення конкурсу «Найкращий виконавець».

За ілюстраціями пригадайте пісні, які ми вивчали на уроках, і виконайте їх під фонограму разом із друзями. Позмагайтеся, хто з вас заспіває найкраще.

9. Проведення конкурсу «Знавці музичного мистецтва».

Дайте відповіді на різнорівневі запитання:

Питання до теми «Жанри камерно-інструментальної музики»

1. Музична форма, що містить кілька частин, які є зміненою першою частиною (темою):

варіаційна
сонатна
рондо

2. Вид музичного мистецтва, створений для виконання на інструментах сольно або невеликим складом виконавців:

камерно-інструментальна
вокально-інструментальна
симфонічна

3. Поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, зміст яких пов'язаний з художніми образами ночі:

Ноктюрн
Романс
рапсодія

4. Музичний твір циклічної форми (зазвичай із трьох або чотирьох частин) для одного або кількох інструментів має назву:

соната
етюд
скерцо

5. Явище в мистецтві, при якому асоціації між зоровими та слуховими враженнями пов'язуються воєдино:

імпровізація
синопсія
аранжування

6. Невеликий вступ імпровізаційного характеру перед основним твором — фугою або сюїтою, чи самостійна музична п'єса вільного складу:

рондо
прелюдія
варіація

7. Музична форма, в якій неодноразове (не менше трьох) проведення головної теми (рефрену) чергується з відмінними між собою епізодами:

скерцо
ноктюрн
рондо

8. Вправа для розвитку виконавської (переважно інструментальної) техніки:

скерцо
етюд
рондо

9. Назва твору, в якому перший епізод твору («частина В») написаний в тональності фа-мажор, а другий епізод («частина С»), значно похмуріший, завершується поверненням до основної теми: