Тема: ЛІРИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ. «CONTRA SPEM SPERO!» — СВІТОГЛЯДНА ДЕКЛАРАЦІЯ СИЛЬНОЇ ВОЛЬОВОЇ ОСОБИСТОСТІ.

Тема: ЛІРИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ. «CONTRA SPEM SPERO!» — СВІТОГЛЯДНА ДЕКЛАРАЦІЯ СИЛЬНОЇ ВОЛЬОВОЇ ОСОБИСТОСТІ. 

Мета: ознайомити учнів з  ліричною поезією «Без надії таки сподіваюсь», спрямувати учнів на сприйняття поезії в єдності змісту й форми; розвивати в учнів поетичне сприйняття світу, навички аналізу поетичних творів; виховувати естетичний смак, прищеплювати любов до поезії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: твори Лесі Українки.

 

ХІД УРОКУ:

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

На попередньому уроці ми намагалися поринути у світ Лесі Українки через спогади, листи. Якою вона постала у вашій уяві людиною, дочкою, жінкою. Леся Українка — представник шляхетної родини — чарівна жінка — любляча дочка й сестра — сильна духом… У зошитах міститься узалальнювальна таблиця поетичних збірок поетеси. Отже, пригадаймо дати їх виходу.

Літературний диктант

·         Назва першого Лесиного вірша.

·         Рік виходу першої збірки Лесі Українки.

·         1899 р. вийшла збірка...

·          Тематика циклу віршів «Подорож до моря».

·         Свої вірші Леся Українка компонувала за… принципом.

·         1902 р. виходить збірка…

·         Тематикою циклу віршів «Невольничі пісні» є…

·         Крім віршів, Леся Українка писала.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми й мети уроку: Говорячи про постать Лесі Українки, ми, в першу чергу, наголошуємо, що вона — вірна дочка свого народу. А підставою твердження є її громаянська лірика: пристрасна, гнівна, елегійна й світла одночасно.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя: І. Франко, характеризуючи поезії Лесі Українки, писав, що поетеса росла дуже швидко. Якщо до цього часу «вона любувалася природою, витала в сфері якихсь абстрактних людських відносин і абстрактного патріотизму, відтепер вона почне пильніше придивлятися дійсному життю і тим реальним відносинам людської суспільності, на яких виростає і щоденне горе, і великі ідеальні змагання до свободи і рівності». Наскільки Леся Українка палко любила свій народ, свій рідний край, наскільки уже в юності задумувалась над шляхами його історії, намагаючись взаємозв’язати минуле, сучасне, майбутнє, визначити місце людини у вирі переплетінь народних доль на історичних шляхах, свідчить одна з найсуб’єктивніших поезій цієї збірки «Contra spem spero!». Написаний 2 травня 1890 року, час надзвичайного загострення її хвороби, вірш звучить як гімн боротьбі за життя, за світло, за добро, вражає викінченістю, стрункістю форми, конкретністю думки, висловленої точно й афористично. Скільки щирості, життєвого вогню, любові до життя містить кожне слово!

1. Виразне читання поезії «Contra spem spero!»

Contra spem spero!

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

 Чи то так у жалю, в голосінні

 Проминуть молодії літа?

 

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

 Серед лиха співати пісні,

 Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

 

 Я на вбогім сумнім перелозі

 Буду сіять барвисті квітки,

 Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

 

І від сліз тих гарячих розтане

 Та кора льодовая, міцна,

 Може, квіти зійдуть - і настане

 Ще й для мене весела весна.

 

 Я на гору круту крем'яную

 Буду камінь важкий підіймать

 І, несучи вагу ту страшную,

 Буду пісню веселу співать.

 

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей -

 Все шукатиму зірку провідну,

 Ясну владарку темних ночей.

 

 Так! я буду крізь сльози сміятись,

 Серед лиха співати пісні,

 Без надії таки сподіватись,

 Буду жити! Геть, думи сумні!

 

2. Робота в группах: 1-ша група. Досліджує ідейно-тематичний зміст вірша.

                                      2-га група. Досліджує строфічну будову вірша і їх образисимволи строф.

                                      3-тя група. Досліджує художні засоби вірша.

                                      4-та група. Віршова форма твору.

Узагальнення: Провідною думкою поезії є вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття стражданням народу. Героїня вірша, поставивши питання про місце особистості в суспільному житті, відкидає думку про жалі й голосіння. Хмари осінні, лихо, кора льодова, тьма сприймаються як символи не лише особистого лиха, а передусім всенародного, вселюдного, породженого суспільними умовами.

Уже в цьому вірші зачинається мотив, який, розвиваючись, пройде через усю творчість письменниці: людина стає сильною, коли збагне свій обов’язок, моральну відповідальність перед народом. Юна поетеса свій обов’язок вбачає в тому, щоб «сіять квітки на морозі», поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде «на гору круту крем’яную» камінь важкий піднімати з веселою піснею на устах, буде шукати «зірку провідну, ясну владарку темних ночей»— і все це заради щастя вітчизни, людей. Вірш побудований на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови. У першій строфі цього вірша накреслена тема — поетеса жене геть жалі, які ввірвалися в молоде життя:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Наступні сім строф утверджують волю до боротьби. Прийом поетичної градації (наростання настрою) дає можливість у кожній строфі вдаватися до нового підтвердження непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись», «на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки», «я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать», «я не дам свому серденьку спати». Остання строфа узагальнює настрій, увиразнює ідею, які послідовно розвивалися протягом усього твору:

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Оптимізм ліричної героїні підкреслюється за допомогою епітетів. Щоб надати їм більшої значущості, авторка ставить їх у постпозицію відповідно до означуваного слова: «хмари осінні», «весна золота», «думи сумні», «сльози гіркі», «кора льодовая, міцна» та ін. Упевненості в діях ліричного героя надає внутрістрофічна анафора «буду сіять». Вірш написаний анапестом, має перехресне римування й чоловічу риму.

 

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу: Лесю Українку, використовуючи перифраз, називають дочкою Прометея.  

• Створіть образ сильної вольової  особистості героїні  - Лесі Українки. 

 

V. Висновок: А якою ви уявляєте Лесю Українку як поета: Леся Українка — свідома громадянка-українка — борець за свій народ — трибун свого народу — …

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів:

VІІ. Домашнє завдання: Опрацювати статтю підручника; вивчити вірш «Contra spem spero!» напам’ять; аналізувати громадянську лірику поетеси.