Тема: Літературна розвага “Народні дитячі ігри» («Подоляночка», «Кізонька», «Платочок»).

Тема: Літературна розвага “Народні дитячі ігри» («Подоляночка», «Кізонька», «Платочок»).

Мета. Навчити дітей нових народних ігор та забав правил їх виконання; розвивати увагу дітей, кмітливість спритність, зосередженість розуміння правил виконання гри, повагу до своїх друзів; виховати такі позитивні якості як чесність, доброту, доброзичливість.

Матеріал: шапочки – квіти по кількості дітей, шапочка-кізоньки, шапочка-вовка, хустинка.

Хід заняття

Вихователь. Сьогодні ми помандруємо в країну фантазій і на мить уявимо, що наша група – це чарівна галявина. А яка ж галявина без квітів? Для того, щоб звеселити цю галявину, ми разом з вами станемо - чарівними квіточками. Чи  хочете ви стати великою квітковою сім’єю? (Відповіді дітей). (Дітям одягають шапочки – квіти).

Вихователь. Так багато квіточок стало навколо, така гарна і весела стала галявина, що враз захотілося погратися. Хочете погратися в народну гру «Подоляночка»?

Народна гра «Подоляночка».

Діти беруться за руки й стають у коло. Вибирають «подоляночку». Діти співають, а «подоляночка» робить все те, що вони співають:

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона стала,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, подоляночко,

Омий личко, як ту скляночку,

Візьмися в бочки, -

За свої скочки,

Та піди до раю

Бери ту, що скраю.

«Подоляночка» вибирає когось з кола і та стає на її місце.

Вихователь. На такій чарівній галявині любить пастися кізонька. Ми з вами пограємо ще в одну народну гру «Кізонька». (Вихователь одягає шапочку-кізоньки і шапочку-вовка).

Народна гра «Кізонька».

Всі діти стають у коло і, йдучи підстрибом, співають. Кізонька знаходиться у колі. Вовчик – за колом.

По зеленій травці

Кізонька скакала,

Вона всіх дівчаток

У танок скликала.

Зупиняються, йдуть по колу в інший бік, співаючи:

То в яр, то в долину (двічі).

Змінюють знову напрямок на протилежний:

То в ружу, то в калину (двічі).

Зупиняються. Показуючи на Вовка, співають:

А із лісу темного

Вовчик виглядає,

Він на нашу кізоньку

Скоса позирає.

Йдуть по колу:

То в яр, то в долину (двічі).

Змінюють напрям:

То в ружу, то в калину (двічі).

Піднімають зчеплені руки догори і впускають Вовка до кола, кажучи: «Кізонько, утікай!» Вовк намагається спіймати Кізоньку, діти опускають перед ним руки, заважаючи це зробити. При цьому кажуть: «Зась!»

Вихователь. Давайте сядемо на галявинку і трішки відпочинемо. Скажіть, якщо кізонька з вовком посварилися, то як їх можна помирити. (Сказати мирилку). Які ви знаєте мирилки? (Діти розповідають мирилки).

Мирилки.

1.

Подивися просто в очі;

Я сваритися не хочу.

Я образить не хотів,

Ненароком зачепив.

Просто в очі подивись

І зі мною подружись.

2.

Ти - не ворог, я - не ворог.

Нам сваритись просто сором.

Помирились, помирились,

Щоб ніколи не сварились.

3.

Ти не плач, не плач, не плач

І скоріш мені пробач,

І на мене ти не сердься,

Бо у тебе добре серце.

Будемо завжди дружити

І ніколи не сваритись!

Вихователь. А ви знаєте, що таке примовки? (Відповіді дітей). Примовка - жартівливий фольклорний вислів, що вплітається в мовлення як стилістична окраса відповідно до ситуації або на письмі у відповідний контекст. Ви часто їх чули, їх співали вам мами та бабусі, щоб вас розвеселити, розрадити. Ви послухайте і скажіть, які з них ви чули?

Примовки.

1.

Куй, куй, чобіток!

 Подай, бабо, молоток!

 Не подаси молотка -

 Не підкую чобітка.

 Кую, кую ніжку,

 Поїду в доріжку,

 Куплю черевички,

 Ніжки невеличкі.

2.

Ходи, ходи дощику,

Зварю тобі борщику

Та поставлю на вербі,

Щоб не їли комарі.

3.

Ладки, ладусі, ладусі!

 Ой, ладусі-ладки!

 Де були ви? - У бабусі.

 Що їли? - Оладки.

 З чим оладки? - Із медком

 і солодким молочком...

4.

А між нами, хлопчаками,

Хтось не слухається мами.

Раз, два, три,

Це, напевне, будеш ти!

5.

Іде, іде дід, дід,

Несе, несе міх, міх.

От такий дідище,

От такий страшище:

От такий ногатий,

От такий рукатий,

От такий вусатий,

Такий бородатий,

От такий окатий,

От такий плечистий.

Вихователь. Ну, що відпочили трішки, час знову гратися. Зараз я навчу вас, як грати народну гру «Платочок».

Народна гра «Платочок».

Діти у колі присідають, а одна дитина бігає з платочком поза колом і кидає комусь платочок ззаду, щоб ніхто не бачив. Оббігає коло і якщо за цей час та дитина, кому ведуча кинула платочок, не знайде його у себе, то вона підбігає до неї, бере із землі платочок, б’є ним по спині тієї дівчини і сідає на її місце. А та дівчина бере платочок і починає бігати по колу, як і перша дівчина, і так далі.

Вихователь. В які ігри ми сьогодні грали? Чи сподобалися вони вам? Яка гра найбільше сподобалася? Чому? Як треба себе вести під час гри? На прогулянці ми з вами ще пограємо в ті ігри, які вам найбільше сподобалися.