Тема. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
Мета: з’ясувати, як розгортався національно-визвольний рух в Галичині, Буковині і Закарпатті під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії; розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України, а також опрацьовувати історичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки й узагальнення; на прикладах національно-визвольної боротьби в Західній Україні розвивати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: Головна руська рада, «Зоря Галицька», автономія.
Обладнання: карта, таблиця, документи.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях
під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів».
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Питання про революційні події в Галичині вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та одночасного складання хронологічного ланцюжка історичних подій після опрацювання історичних джерел.
Революційні події в Галичині
Березень 1848 р. — повстання робітників, ремісників, студентів у Відні. До них приєднуються селяни. Повстанці вимагають скасування кріпосного права, поліпшення економічного становища
15 березня 1848 р. — проголошення Конституції в Австрійській імперії, яка передбачала скликання парламенту й проголошення демократичних прав та свобод. Населення Львова вітає прийняття Конституції, відбувається формування національної гвардії.
17 березня 1848 р. — створення нового уряду.
Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України
13 квітня 1848 р. — створення поляками у Львові Центральної Народної Ради. Поляки вимагали перетворення Галичини на польську автономну провінцію. Вважали, що українці Галичини повинні до них приєднатися й відмежуватися від решти українців, бо вони є гілкою польського народу
16 квітня 1848 р. — указ про скасування панщини. Панщина в Галичині
скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії, — з 15 травня 1848 р.
19 квітня 1848 р. — львівські українці надіслали петицію імператору з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері (запровадження в школах української мови, видання законів на українській мові, знання української мови чиновниками). Невдовзі почала виходити перша газета українською мовою «Зоря Галицька»
Травень 1848 р. — українці Галичини створюють Головну Руську Раду, яку очолив
Г. Яхимович. Їхні програмові вимоги: відстоювати інтереси українців; поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську); проголошення автономії Східної Галичини; надання українцям права доступу в усі державні установи; забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини; проведення демок-
ратичних виборів; навчання в усіх закладах рідною мовою; зрівняння в правах духівництва усіх віросповідань. Вони доводили, що галицькі українці й українці в Росії — то один народ. В Галичині зароджується українсько–польське протистояння
Обидві ради створюють місцеві ради, випускають газети. Австрійський уряд автономії Галичини не проголосив.
У Львові частина української ополяченої шляхти створює Руський собор, який підтримує ЦНР. Мета цієї організації — внести розкол в український національний рух, відстояти незалежність Польщі, до складу якої повинна увійти і Галичина
Червень 1848 р. — Слов’янський конгрес у Празі намагався примирити поляків та українців і вирішити долю Галичини. Вироблено програмовий документ «Вимоги українців в Галичині»: рівноправність української мови в школах і державних установах, рівноправність представників усіх національностей і віросповідань, створення україно-польської гвардії і керівних органів. Але ці рішення так і залишилися на папері
10 липня 1848 р. — розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, які виступили з вимогою про поділ Галичини на Східну і Західну. Але ця вимога не була виконана
9 серпня 1848 р. — розповсюдження в Північній Буковині указу про скасування кріпосного права
7 вересня 1848 р. — рейхстаг затвердив скасування феодальних повинностей за викуп: 2/3 сплачують еляни, 1/3 – держава
19 жовтня 1848 р. — перший з’їзд діячів української культури і науки у Львові.
25 жовтня 1848 р. — у Львові заснована «Галицько-Руська матиця» — товариство, яке відало виданням підручників українською мовою 1–2 листопада 1848 р. — Львівське збройне повстання придушене австрійським урядом
1848–1849 рр. — велике повстання селян на Буковині під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся сюди після виступу в австрійському парламенті
1849 р. — придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції:
Революційні події на Буковині
Березень 1848 р. — початок революційних подій у Чернівцях та інших містах. Створення Національної гвардії
Вісім депутатів у австрійському парламенті були від Буковини, в тому числі й Лук’ян Кобилиця. Діяли спільно з депутатами від Галичини
1848–1849 рр. — селянське повстання під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся на Буковину невдоволений рішенням австрійського парламенту. Повстанці організували вибори місцевого самоврядування та розподіл майна поміщиків серед селян. Повстання було придушено. Лук’яна Кобилицю заарештовано
Революційні події в Закарпатті
Повсталі спочатку вимагали автономії Закарпаття в межах Угорщини, а потім об’єднання з українцями Галичини. Вони не підтримали збройне повстання угорців проти Австрії, бо ті не враховували інтереси українців. Керівник революційного руху — Адольф Добрянський
Робота в малих групах
Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.
1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».
Із праці О. Субтельного «Україна: історія»
«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося
з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати
себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)
Завдання
2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.
Где єсть така сила,
Щоб Русина повалила?
Лев ся орла не боїть,
Як лев рикне, птах злетить.
Разом, браття, до діла!
Щоби віру імила
Європа, і люди знали,
Що Русини з мертвих встали.
V. Узагальнення та систематизація знань
VІ. Домашнє завдання