Тема О. Довженко «Зачарована Десна». Великий і чарівний світ дитинства у творі

 

Тема: О. Довженко «Зачарована Десна». Великий і чарівний світ дитинства у творі

Мета: стисло ознайомити учнів з фактами біографії О. Довженка; розпочати роботу щодо аналізу ідейно-тематичного спрямування твору, його особливостей, знаходити в тексті описи вражень головного героя про довкілля (хмари, небо, птахи), коментувати їх; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння проводити власні спостереження навколишнього світу і описувати їх; творчі здібності школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості О. Довженка, українського мистецтва; природи рідного краю, її краси; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Обладнання: портрет О. Довженка, презентація життєвого і творчого шляху письменника, відеоролики, учнівські малюнки до кіноповісті «Зачарована Десна», картина П. Пустовойта «Грішник у дідовій шапці».

 

Хід уроку

 

«…Життя прекрасне, …само по собі воно є найбільшим

 і найвеличнішим з усіх благ…»

 

«У всьому людському я хочу шукати красу…»

“Я народився і жив для добра і любові”

“Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.”

 “Стаю таким добрим, що вже птиці можуть сідати на мою білу голову.”

О. Довженко

 

                                                                                  Слов’янство поки що дало світові

В кінематографії одного великого

Митця, мислителя і поета — Олександра Довженка.

 

Чарлі Чаплін

 

І. Організаційний момент.

       Доброго дня діти. Сьогодні наш урок буде дещо незвичайним. Ми перевтілимось у кінорежисерів та будемо створювати власний кінофільм на основі біографічних фактів та творчості О.П.Довженка, відомого на увесь світ кінорежисера та письменника.

        У вас на столах лежить кіножурнал та кадри, що стосуються фактів з життя та творчості митця, їх ви будете монтувати  в фільм (за допомогою клею). Т.ж. у вас є «Оскари» (нагорода в області кіноіндустрії),  на яких ви записуватимете свої оцінки, що отримаєте протягом уроку.

       Сьогодні на уроці в нас присутні дослідники різних областей науки і мистецтва, які знайомитимуть нас з цікавими фактами та будуть моїми помічниками.

Тарас  Шевченко був талановитим живописцем, Леся Українка мала неабияке музичне обдарування, писав картини письменник-політик В.Винниченко, М.Воро­ний працював актором, у театральному інсти­туті навчався С.Чернілевський. А всебічно обда­рований О.Довженко, творчість якого почнемо вивчати сьогодні, був і письменником, і учи­телем, і дипломатом, і художником, і режисером, і актором...

Письменником та режисером був видатним., але сам про себе  він писав: "Мені дуже шкода, що так мало я зробив..."

       Інші ж люди так не вважали.  До сторіччя світового кіно в небо зня­лися сто яскравих повітряних кульок, на яких були написані імена найвідоміших режисерів, акторів, операторів. На одній з них сяяло прізвище та ім'я Олександра Довженка.

         Всесвітнє визнання його таланту незаперечне, бо ще майже 40 років тому на спеціальному конкурсі у Брюсселі серед 12-ти найкращих фільмів усіх часів і народів названо було і Довженкову “Землю”.

 

II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

• Дайте визначення пейзажу. (Пейзаж — один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу)

• З якою метою в художніх творах письменники звертаються до описів природи?

(Через природу можна передати емоційниц стан людини, її почуття, тривоги, переживання)

• Про що свідчить зв’язок людини і природи?

• Що вам відомо про кіно як вид мистецтва? (доповнює відповіді учнів дослідник-кінематографіст).

• У чому особливість будь-якого автобіографічного твору?

• Чим відомий для вас О. Довженко?

 

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  Відкрийте наш кіножурнал та запишіть сьогоднішню дату та тему уроку-фільму.

 (Звучить фонозапис пісні про Десну «Світ чарівний»).

    Ми вирушимо сьогодні у казкову подорож дитинства Олександра Довженка. Генії починаються змалку… Усі ми родом з дитинства.

Країна дитинства – країна казкова.
І часто дорослих вона вабить знову.
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.

     Проблемне питання уроку:

Чому дитинство — найкраща пора людського життя? Чому кожен рано чи пізно повертається у спогадах до минулого?  На це питання ми дамо відповідь наприкінці уроку. А допоможуть нам у цьому сторінки кіноповісті «Зачарована Десна».                                                                                        Т.ж. на уроці ми будемо читати уривки з цього твору, аналізувати й робити висновки. В процесі роботи торкнемося таких питань, як пам'ять родоводу, краса природи, реальне та уявне в житті.

 

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Життєвий та творчий шлях О. Довженка. Слово вчителя.

Село Сосниця на Чернігівщині, її околиця - В'юнище. Тут у сім'ї хліборобів Довженків народилася сьома дити­на – Сашко 10 вересня 1894 р. Сім’я жила в нестатках. У своїй «Автобіографії» Довженко писав: «землі у нас було сім чи сім з половиною десятин. Земля була не дуже родюча, і тому, щоб підтримати своє натуральне господарство, батько ще наймався в підводчики і столярував. Батьки були неписьменними… Дітей мали багато – чотирнадцять, перемінний склад, з якого залишилося двоє: я й сестра… Решта померли в різний час, майже не досягнувши працездатного віку». "Коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату... в моїй уяві плач і похорон". Дванадцять дітей похоронили бать­ко і мати, яка "народилася для пісень", але "про­плакала все життя".

Дитинство Сашка минуло біля берегів зачарованої ріки – красуні Десни, любов до якої залишилася на все життя і про яку розповів у повісті з такою ж назвою -  "Зача­рована Десна".

 

Виступ дослідників-географів

Фізико-географічні умови басейну ріки Десни

     Ріка Десна – найбільша лівобережна притока р. Дніпра довжиною 1130 км.  В Україні протяжність Десни складає 591 км.  Водозбірний басейн р. Десни складається з 292 річок. Середня глибина Десни на більшій її протяжності в Україні – 2-4 м, максимальна – 17 м. Живлення переважно снігове, що характерно для регіону.  Ріка Десна є головною водною артерією Лівобережного Полісся. Вона майже половиною своєї довжини тече на території  Росії, а другою входить на територію України (Чернігівська та Київська області). Басейн р. Десни являє собою підвищену, слабохвилясту рівнину з загальною висотою над рівнем моря близько 200 м і невеликим похилом з північного сходу на південний захід.)

 

Слово вчителя.   

Коли Олександру виповнилося 16 літ, батько відвіз його до Глухівського учительського інституту. Знайомство з укра­їнськими книжками: поезіями Шевченка та творами українських класиків -  відбулося саме тут, хоча в стінах інституту "заборонено... розмовляти українською мовою...»

В Житомирі Довженко викладає не літературу, а фізику, природо­знавство, географію, історію, гімнастику у вищій початковій школі. Довженко любив дітей, але покинув учителювання, бо хотів стати художником.

Невдовзі переїхав до Києва навчатися на економічному фа­культеті. Коли ж відкрилася Академія мистецтв, Довженко став її слухачем, щоб реалізувати давню мрію - стати художником.

Працює на ди­пломатичній роботі у Варшаві, Берліні,  а ще - бере приватні уро­ки малювання у відомого німецького худож­ника Геккеля.

У 1923 році Довженко приїхав Харків, який був столицею Ук­раїни. Олександр потрапляє у вир літератур­ного і політичного життя. Влаштовується ху­дожником у газету "Вісті". Відтоді в пресі з'являються дотепні карикатури, дружні шаржі, плакати, підписані псевдонімом Саш­ко. А так хотілося б змусити ці фігурки рухатися! Є один спосіб це зробити: в Україні стрімко розвивається новий мистецький жанр - кіно.

З 1926 року в Одесі починається най­яскравіший період життя і творчості митця - в кінематографі. Спочатку це були німі комедій­ні фільми. А потім знаменитий, вражаючий фільм "Звенигора" - німий гімн Україні. Стало зрозуміло: в кіно прийшов Майстер. Після "Звенигори" сценарії до своїх фільмів Довжен­ко писав сам, створивши жанр кіноповісті. Одеську кіностудію назвуть його іменем. У 1930 році Довженкові аплодують знамени­тості за фільм «Земля». Вітальну телеграму з Голівуду наді­слав сам Чарлі Чаплін... А ось удома фільм сприй­мають насторожено. Починаються пересліду­вання, звинувачення в націоналізмі: "Я бук­вально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма".

У воєнні роки  Олександр Довжен­ко - військо­вий кореспондент. Глибоко переживає трагедію свого народу. Найпотаємніші думки довіряє "Щоденнику".

 

Виступ дослідника-історика.

   Друга світова війна - рубіжна й найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі і тривала довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.)

Виступ дослідника, що працював зі «Щоденником митця»

«Я жорстоко ображений і розорений війною. Вона одняла в мене честь, дорогого мого батька, розорила мене, пограбувала мій дім дощенту, бібліотеку мою знищила і вигнала мене з батьківщини. Вона одняла в мене щастя життя з моїм народом. Тому до самої смерті душа моя буде з тими, кого розорила й обездолила війна…»)

 

Слово вчителя.

А найболючіші сторінки свого життя пов'язує Довженко з Москвою. У столицю він поїхав з України тоді, коли на батьківщині почалися переслідування інте­лігенції. Та згодом митець розуміє, що повер­нутися в Україну неможливо, цього не допустить влада. Як велику трагедію Дов­женко сприйняв критику Сталіним та його оточенням кіноповісті "Україна в огні", в якій була страшна правда про рідний народ і його трагічну долю. "Україну в огні" надруку­ють лише через 10 років після смерті автора.

 

Виступ дослідника, що працював зі «Щоденником митця»

"Я вмру в Москві, так і не поба­чивши України. Перед смертю я попрошу аби... з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі".)

 

Слово вчителя.

За п'ять ро­ків до смерті нарешті дозволено відвідати Україну. В Олександра Петровича грандіозні плани: новий фільм він назве "Поема про мо­ре", а знімати буде його на Київській кіно­студії. "Хай навіть скоротять недовгі вже мої літа, - пише він, - я хочу жити в Україні... Я України син, України". Не судилося. "Пое­му про море" дозніматиме його дружина - ре­жисер Юлія Солнцева. А влада зробить усе, щоб Довженко знову виїхав до Москви.

Москва, Новодівичий цвинтар -  міс­це вічного спочинку Олександра Довженка,  який помер 26 листопада 1956 року. Його за­повіту - поховати в Україні або привезти ту­ди хоч серце  не виконали.

За своє творче життя Довженко поставив 12 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв та кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей, присвячених проблемам кіномистецтва.

 

Фізкультхвилинка.

 

 

2. Робота над твором О. Довженка «Зачарована Десна»

 

• Історія написання «Зачарової Десни».

   Твір був написаний за рік до смерті автора, проте задум цієї художньої перлини письменник виношував багато років.

 

Виступ дослідника, що працював зі «Щоденником митця»

запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:
    "А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій!  Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь – усюди, куди не гляне моє душевне око!" )
 

     О. Довженко працював над твором упродовж 14 років. За повістю «Зачарована Десна» 1964 року режисер Ю. Солнцева поставила однойменний фільм.

      Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку ХХ століть.

 

• Особливості назви твору.

Колись Десна на все життя зачарувала малого Сашка. І тому не міг Довженко не показати її, зачаровану, нащадкам. Як реальну легенду про людські радощі й болі, як диво, що навчає «бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

    Виступ Дослідників-народознавців.                                                                                                                                            Ми виявили цікаву деталь: Олександр Петрович до кіноповісті дібрав другу назву — «Мій родовід». Чому здавна українська родина була дуже міцна? Родина з давнього часу була в нас дуже міцною, бо її скріплював родинний культ. Культ домового божества надзвичайно старий. Домове вогнище, де горів невгасимий вогонь, здавна був головною Святинею дому: він оберігав щастя оселі і всіх членів родини. Старший в родині, батько, виконував усі необхідні обряди, пов'язані з домовим вогнищем.)

 

• Жанр: кіноповість (сценарій, перероблений для читання); О. П. Довженко назвав

свій твір автобіографічним кінооповіданням. Це спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, про бабу, матір і батька… Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров’я, внутрішню культуру думок і почуттів…

         - Сюжет і композиція.

     У творі ми не знайдемо чіткої сюжетної лінії. Оповідь раз у раз переривається авторським коментарем, філософськими роздумами, ліричними відступами. Та й самі епізоди з життя малого Сашка подаються не за хронологією, а за плином спогадів посивілого автора. Така композиція дає можливість О. Довженкові об’єднати два історичні плани: 1-й — це дитинство Сашка, 2-й — авторські відступи.

 

• Тема: відтворення хроніки життя селянської родини, величної краси хліборобської

праці, народної моралі і мудрості.

•  Ідея: митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що

життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ.

 

• Зачитування уривків з кіноповісті.

Робота в групах. Перед вами фрагменти (малюнки) з кінофільму, ваше завдання – об’єднавшись у групи визначити про що розповідає ваш фрагмент та знайти цитати з тексту.

 

   Фрагмент №1 – зображення саду та городу.

1.Яку картину описує автор на початку твору? (сад та город)

2.Чому О.Довженко приділив таку увагу описові городу? ( показував тяжку працю людей)

3.Хто більш на світі любив трудитися в городі? (мати)

 

  Фрагмент №2 – зображення діда під яблунею на пагорбі.

1.Як письменник описує свого діда? На кого він схожий (на Бога)

2.Як діда називала мати? (чорнокнижником)

3.Поясніть, через що діда називали «добрим духом ланів і риби»? (розмовляв з усім живим, що росло і рухалось навколо).

 

  Фрагмент №3 – зображення баби Марусини.

1.Через що Сашко боявся бабу? (через прокльони)

2.Як ви думаєте, баба лаялась через те, що була такою злою? (прокльони були духовною їжею її)

 

  Фрагмент №4 – зображення братів.

1.Яка трагедія сталася в родині Довженків? (вмерали діти)

2.Що про це говорили люди?

3.Якою була реакція батька на смерть дітей? З чим автор порівнює глибину батькового горя?  (вибух розпачу/з темною ніччю)

 

  Фрагмент №5 – зображення батька.

1.З якою подією повязує вибух розпачу батька О.Довженко? (з війною)

2.Як описує письменник свого батька? Якими рисами він наділяє його? («…багато бачив гарних людей, але такого як батько, не бачив…»)

3.Що у батька, на думку О.Довженка, було некрасивим?  (одяг)

 

  Фрагмент №6 – зображення потопу на Пасху.

1.Який героїчний вчинок довелося здійснити Сашкові навесні? (рятувати людей, худобу)

 

  Фрагмент №7 – зображення лева.

1.Яким чином на березі поліської річки зявився лев? (хлопчик уявив його)

2.Як передано захоплення Сашка? Де тут реальне, а де уявне? («подався на Десну знайти собі хоч трохи відпочинку»

 

  Фрагмент №8 – зображення коней (олюднення тварин)

1.Як письменник розповідає про коней? Чи не нагадують вам їхні характеристики характери людей? («…були хитрі..недобрі…перелякані…закляті…стурбовані…заворожені…пригноблені..Любив їх за нещасливу долю і за розум»)

 

  Фрагмент №9 – зображення обряду колядування.

1.Що виспівували колядники малому Сашкові? (виспівували талан)

 

  Фрагмент №10 – зображення школи, учителя.

1.Що трапилось при знайомстві Сашка з учителем? Через що дитину назвали «Не развитий»?

2.Як переживав з цього приводу Довженко? («душевні страждання мої були безмірні…»)

 

  Фрагмент №11 – зображення Десни.

1.Прокоментуйте вислів автора «Одна лише Десна зосталася нетлінною…Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій»

2.Чому автор говорить, що Десна змінилась порівняно з тим, якою вона була раніше?(«..нема в річках русалок і водяних мірошників нема…зате багато дачників тепер купається втрусах на зло робочим людям…»)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Повернення до проблемного питання уроку:
     Чому дитинство — найкраща пора людського життя? Чому кожен рано чи пізно повертається у спогадах до минулого?  

Читаючи "Зачаровану Десну", ми поринули у світ дитинства малого допит­ливого Сашка. Ставши дорослим, він зав­жди пам’ятав, хто він, звідки, якого роду. Геніальний кінорежисер Довженко був палким патріотом своєї землі, хоча жив далеко від неї; творчість його глибоко національна. Повість "Зачарована Десна" - це твір про Україну та українців. Як ба­чимо, любов до Батьківщини почина­ється з любові до отчого дому, батьків, природи,оточення.

 

VІ. Підсумок уроку.

  Герої О. Довженка у «Зачарованій Десні» є втіленням талановитого й працелюбного українського народу, його високої моралі, волелюбності, чистої та красивої душі. Моральна краса трудівників розкривається у ставленні їх до рідного краю. У творі проходить тема єднання людини з чарівною природою. Буйна городина за сільським тином, темні хащі тютюну й смородини, дзвін коси, шелест хвиль — все бринить музикою, все співає, радіючи життю. Особливий вплив на автора і на читачів має краса річки Десни. Вона була для митця і героїв твору життєдайною силою, яка наділяла всіх добротою, щирістю та любов’ю.

 

VIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

 

VІII. Домашнє завдання.

Скласти план до твору, дібрати матеріал для характеристики образу Сашка.