Тема: Осінь. Осінні місяці

Природознавство

Урок 7

Тема: Осінь. Осінні місяці

Мета уроку: ознайомити учнів з походженням назв осінніх місяців; навчати заповнювати календар погоди; виховувати любов до природи; ознайомлювати з народними прикметами.

Очікувані результати: учні повинні знати назви осінніх місяців та походження цих назв; учні повинні називати основні ознаки змін у живій природі восени.

Обладнання та матеріали: «Книга природи», кросворд, фотографії осені, календарі погоди, класний календар погоди, конверти з «цікавинками».              

Підготовча робота: роздрукувати і роздати учням загадки для розучування.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Мотивація навчальної діяльності

Презентація «Книги природи»

Дізнатися більше про природу рідного краю нам допоможе «Книга природи». Деякі сторінки в цій книзі вже заповнені, а деякі ми будемо заповнювати разом. Сьогодні ми розкриваємо її перший розділ, який називається «Осінь».

— Які осінні місяці ви знаєте?

— Як змінюється температура повітря восени порівняно з літом?

— Що стає з листям на деревах восени?

— Які ще зміни в природі ви можете назвати?

«Книга природи» складається з розділів про пори року, запитань до природи, природоохоронних сторінок та ін. Це може бути тека-регістратор, куди вчитель і учні вкладають у файли народні прикмети, загадки, творчі роботи дітей тощо. Наприклад:

Книга природи

Розділ І. Осінь

С. 1. Палітра осені

 

Книга природи

С. 2 Народні прикмети про осінь

• Грім у вересні — на довготривалу осінь.

• Якщо в жовтні листя з берези й дуба не все опало — чекай суворої зими.

• Комарі в листопаді — буде тепла зима.

• Павутина на рослинах — буде осіннє тепло.

• Післяобідній дощ — тривалий.

• Вечірня зоря червона — на вітер.

• Якщо свійські птахи ховають голову під крило — буде холодно.

• Морозний іній на траві — на дощ.

• Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

• Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме.

• Миші риють нори входом на південь — зима буде сувора.

• Бурхливий листопад — на сувору зиму.

• Якщо шишки на ялинах виросли знизу — будуть ранні морози, а якщо згори — пізні.

• Якщо осінь багата на гриби — зима буде теплою.

• Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів — чекай на сувору зиму.

• Добре вродили опеньки — наступного року буде врожай жита.

• Лебеді летять з півночі на південь пізно — осінь буде затяжною й теплою.

• Рясна горобина завчасно почервоніла — на сувору й сніжну зиму.

• Білка мостить гніздо високо — на теплу зиму, низько — на люту.

• Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.

• Грак відлетів — чекай на сніг.

• Багато павутиння на бабине літо — на ясну осінь і холодну зиму.

• Довго шпаки не відлітають — осінь буде суха.

• Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

• Сильний північно-східний вітер у листопаді — бути дощу або мокрому снігу.

• Яка погода в листопаді, така й у квітні.

• Жовта верба продовжує ще рости — ознака теплої і довгої осені.

Давайте розглянемо цю незвичайну книгу. (Демонстрація «Книги природи».)

Книга природи С.  Походження назв осінніх місяців
Вересень	Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина. Називали цей місяць також «ревуном», «заревом», «сівнем», «бабиним літом» та «покійником».
Жовтень	Жовтень — час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще із часів Київської Русі. У народі його називали «грязень», «хмурень», «листопадник», «зазимник», «весільник». А також «паздерник» — від слова паздер, тобто костриця. У цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).
Листопад	Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався «груднем», а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: «грудкотрус», «листопадець», «падолист», «братчини».
Книга природи С. 4 «Відгадай» Загадки про осінь та осінні місяці
1. Сумно у гаях блукає, Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь.) 2. Невидимка ходить в гаї, Всі дерева роздягає. (Листопад.) 3. Там доорює, там сіє, Трусить яблука в садах. І малює, як уміє, На листочках і листках. (Вересень.) 4. Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Жовтень.)		5. Без пензлика, без олівця Розфарбувала деревця. (Осінь.) 6. Голі поля, мокне земля, Дощ поливає. Коли це буває? (Осінь.) 7. Жовте листячко летить, Під ногами шелестить. (Жовтень.)     Сонце вже не припікає. Коли, діти, це буває? (Листопад.) 8. Тремчу, тремчу — змерзаю, Холодним всім вітрам Сорочку золотую По клаптикам роздам. (Осінній ліс.)

3. Актуалізація опорних знань

«Синоптична хвилинка»

4. Сприйняття й осмислення нового матеріалу

4.1. Робота з календарем погоди.

1) Слово вчителя.

► Слово вчителя

На кожному уроці природознавства ми визначаємо погоду. Але для того щоб слідкувати за природою, стежити за змінами в живій і неживій природі, спостереження слід робити щодня. А чи можемо ми втримати в пам’яті, наприклад, температуру за цілий місяць? Ні. Не говорячи навіть про всю осінь чи зиму. Для того щоб нам було зручно, науковці створили спеціальний зошит, який називається «Календар погоди». Давайте його розглянемо.

► Методичні поради

Головна задача цього етапу уроку полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щодня спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість учнів, привчає їх робити висновки й узагальнення, аналізувати й зіставляти отримані результати.

► Слово вчителя

Спостереження за погодою — це необхідний аспект вивчення природи. Особливо важливо вести спостереження щоденно. На уроках природознавства ми будемо обов’язково обговорювати погодні умови. Називаються такі виступи по-різному: «Синоптична хвилинка», «Гідрометцентр повідомляє…», «Погода сьогодні» тощо.

— Подумайте, як ви хотіли б доповідати про погоду. (Діти пропонують варіанти.)

Отже, таким доповідачем може бути черговий учень класу.

На «Синоптичній хвилинці» один з вас буде розповідати про погоду сьогоднішнього дня за планом:

• температура повітря;

• вітер;

• хмарність;

• опади.

(Діти під керівництвом учителя переглядають сторінки календаря, обговорюють умовні позначки.)

— До синоптичної хвилинки можна також додавати прикмети, побажання вдалої роботи та гарного настрою.

Наприклад: «Гідрометцентр 2-__ класу повідомляє. Сьогодні __ вересня 20__ року. Небо ясне. Температура повітря ____ градусів. Вітер слабкий. Опадів немає. Подивіться, як посміхається сонечко. Воно бажає вам гарного настрою й успіхів на весь день».

— Хочеться звернути вашу увагу на те, що сторінки «Підсумки … спостережень» заповнюються наприкінці пори року. Цьому спеціально буде присвячено окремі уроки для того, щоб навчитись правильно заповнювати підсумкові таблиці змін у природі.

— Зверніть увагу на сторінки «Підсумки спостережень». Давайте розглянемо, як заповнювати таблицю «Стан неба» (як підраховується кількість хмарних, похмурих та ясних днів за місяць та сезон). Скажіть, чи можна підрахувати кількість, якщо не за всі дні занесені температурні дані? (Ні.)

— Прочитайте, на що ще слід звернути увагу? (На сезонні роботи, поведінку тварин і птахів тощо.)

2) Робота в парах.

Практичне ознайомлення учнів із «Календарем погоди»:

читання «Передмови»; обговорення умовних позначок опадів; розгляд таблиці; обговорення сторінок «Підсумки спостережень».

3) Заповнення календаря погоди на сьогодні.

4.2. Колективна діяльність. Осінні місяці.

1) «У гостях у Вересня».

► Відгадування загадок

• Опустів наш шкільний сад,
Павутинки знов летять.
На південний край землі
Потягнулись журавлі.
В школи дітлахи прийшли…
Що за місяць, розкажи?!

• У лісі виросли грибочки,
В опеньках усі пеньочки,
Сонце вже не припікає.
Коли це буває?

► Обговорення народних прикмет

— Які квіти розквітли на клумбах? (Айстри, майори, жоржини.)

— Вересень просить вас згадати, які фрукти дозріли в садку. (Яблука, груші.)

— Які зміни відбулись у поведінці птахів? (Лебеді, журавлі починають відлітати.)

— Які опади були у вересні? (Дощі.) А грім був?

— Про вересень кажуть: грім у вересні — на довготривалу осінь. Чи чув хто-небудь з вас грім цього вересня? Значить, якою буде осінь: тривалою чи нетривалою?

2) «У гостях у Жовтня».

► Відгадування загадок

• Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте.
То землею ходить місяць… (жовтень.)

• Помаранчевим став світ:
Жовте листя з усіх віт.
Пташки у вирій відлітають,
Хмарки дощик розсипають.

                                  (Жовтень.)

Кросворд «Дарунки саду»

				1   С
			2	А
	3			Ш
4				К
	5			О

 

Якщо ви правильно назвете зображені фрукти, то зможете прочитати ім’я хлопчика, який їх зібрав.

1.   4.

2.  5.

3. 

Ознайомлення із змінами в природі, які відбуваються в жовтні.

Давайте заглянемо в «Книгу природи». (Зачитування одним з учнів тексту про походження назви жовтня.)

Розгадування кросворда «Дарунки саду».

Жовтень приніс вам кросворд. Розгадавши його, ви дізнаєтесь, хто збирав урожай у садку.

3) «У гостях у Листопада».

3. «У гостях у Листопада»

► Відгадування загадок

• Капле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад,
Що за місяць?

                             (Листопад.)

• Голі поля,
Мокра земля,
Дощ поливає.
Коли це буває?

         (Листопад.)

Бесіда про походження назви місяця.

— Чи знаєте ви, звідкіля прийшла назва місяця?

Давайте заглянемо в «Книгу природи». (Перегортається сторінка «Книги природи», й один з учнів зачитує історію виникнення назви місяця.)

Обговорення народних прикмет.

Відгадування загадок, які підготували учні.

 

Відгадування загадок про листопад.

Робота в парах з підручником, с.   . Зміни в природі, які відбуваються в листопаді.

Обговоріть у парах: Чому листопад так назвали? Чому листя опадає?

Читання тексту з «Книги природи» про походження назви цього місяця.

4.3. Робота в групах. У світі цікавого. (Роздавальний матеріал.)

А ви знаєте, що в «Книзі природи» є сторінки-чомучки. Давайте поглянемо, що там написано про осінь. Осінь надіслала вам листи зі своїми секретами. Пошукайте на партах конверти. (У конвертах лежать тексти із цікавою інформацією, розрізані на декілька частин.)

Завдання: скласти текст і прочитати його.

Обговорення результатів групової діяльності.

Фізкультхвилинка

5. Узагальнення й закріплення знань

5.1. Фронтальне опитування.

1. Які основні зміни в живій природі відбуваються восени?

2. Назвіть основні ознаки осені.

3. Чому жовтень так назвали?

4. Урожай яких рослин збирають восени?

5.2. Робота з підручником, с.   .

5.3. Робота в зошитах з друкованою основою, с.   .

6. Підбиття підсумків уроку

Прийом «Одним словом»

— Що сьогодні на уроці найбільше зацікавило?

— Яка робота сподобалась найбільше?

7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Індивідуальні завдання:

1. Підготувати сторінку-чомучку для «Книги природи» про походження назви будь-якої рослини або тварини.

2. Вивчити вірші на наступний урок.