Тема: Жива й нежива природа восени

Природознавство

Урок 8

Тема: Жива й нежива природа восени

Мета уроку: поглиблювати знання учнів про осінні зміни в природі; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати інтерес до народних прикмет.

Очікувані результати: учні повинні називати зміни в живій і неживій природі, що відбуваються з приходом осені.

Обладнання та матеріали: корзинка з овочами й фруктами, ілюстрації із зображенням осінньої природи та працею людей восени, вірші та загадки про осін             

Підготовча робота: роздати учням вірші для вивчення (роздавальний матеріал до уроку).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання

2.1. Перевірка за запитаннями підручника.

2.2. Вибіркова перевірка зошитів.

2.3. Демонстрування учнями результатів пошукової роботи — сторінки-чомучки для «Книги природи». Найкращі роботи вкладаються у файли «Книги природи».

 3. Актуалізація опорних знань

3.1. Повідомлення синоптиків.

3.2. «Літературна хвилинка».

1) Бесіда за текстом уривка з вірша Т. Г. Шевченка.

Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють…

Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист
В’яне, жовкне…
Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист —
Хутко вмовкне…

— Про яку пору року розповідає у своєму творі Т. Г. Шевченко?

— За якими ознаками ви це зрозуміли? (Усе зеленіє, соловей співає тільки влітку.)

— Яка пора року йде слідом за літом? (Осінь.)

2) Слухання вірша про осінь Лесі Українки. Бесіда.

Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист
В’яне, жовкне…
Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист —
Хутко вмовкне…

— А що ми ще знаємо про осінь?

4. Мотивація навчальної діяльності

Фронтальна робота. Метод «Асоціативний кущ»

— Які слова вам пригадуються, коли ви чуєте слово «осінь»?

Складання таблиці на дошці.

Діти називають слова, а вчитель записує їх на дошці у три стовпчики або в таблицю так, щоб об’єкти живої і неживої природи «кидались в око». Наприклад:

Дощ Сніг Хмари Похолодало

Плащ Чоботи Поганий настрій Парасолька

Листя облетіло Квіти зів’яли Комахи зникли Птахи відлітають у теплі краї

► Аналітична діяльність. Бесіда

Сьогодні ми будемо досліджувати, які зміни відбуваються в живій і неживій природі з настанням осені.

— Прочитайте слова з першого стовпчика. А тепер з другого. Із третього.

— Не випадково я записувала їх у різні стовпчики. А хто здогадається чому? (У першому стовпчику слова стосуються неживої природи, у третьому — живої, а в середньому — життя людини.)

Сьогодні ми будемо досліджувати, які зміни відбуваються в живій і неживій природі з настанням осені.

5. Сприйняття й осмислення нового матеріалу

5.1. Розповідь учителя. Зміни в неживій природі. Обговорення температури повітря, висоти Сонця, сили вітру в осінню пору.

Астрономічним початком осені вважається 22 вересня. Це — день осіннього рівнодення, коли на всій земній кулі день і ніч ділять добу навпіл.

Фенологи (фенологія — наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені — замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.

Рання осінь (вересень — кінець жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. У другій половині вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна й тепла погода.

У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі й сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але за температури нижче 0 °С.

Пізня осінь (листопад) — це місяць холодних вітрів і похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.

5.2. Робота з підручником, с.   .

5.3. Колективна робота. Зміни в живій природі.

1. Плодоносіння

► Відгадування загадок про дари осені

• Круглий, та не місяць,
Зелений, та не діброва,
Із хвостом, а не миша.

                           (Кавун.)

• Дівка в коморі, а коса надворі.

                                       (Морква.)

• Стоїть пані чепуриться,
Бо одягла сорочок триста.

                              (Капуста.)

• З мене шкуру всі деруть,
Мене і варять, і товчуть,
Пироги з мене печуть.

                       (Картопля.)

• Я червоний, я гіркий.
Відгадайте, хто такий?

                              (Перець.)

• Круглий пан, зелений жупан.
А на сонці нагрівся — і розчервонівся.

   (Помідор.)

• Сидить дід у сто кожухів одіт.
Хто його роздягає, той сльози проливає.

          (Цибуля.)

• Що то за голова,
Що лише зуби й борода?

                                   (Часник.)

• Під землею червона голова,
А зверху зелена трава.

                                (Буряк.)

• На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонечко повертається,
Туди голова нахиляється.

                              (Соняшник.)

• Без рук, без ніг,
Вилізло на пліт та й надулося.
А насіння стільки має,
Що аж боки розпирає.

                                      (Гарбуз.)

• Запашна, жовта й цукриста
Ця красуня золотиста.

                                    (Диня.)

• На лозі росою вмиті
Дозріли грона соковиті.

                          (Виноград.)

• Соковите, червоненьке,
Круглобоке, солоденьке.

                                  (Яблуко.)

• Лампочка на дереві висіла
І на сонці пожовтіла.

                                 (Груша.)

1) Плодоносіння.

— Що відбувається з рослинами восени?

Учням демонструється корзинка з фруктами, накрита серветкою. Пропонується понюхати.

— Що ви відчуваєте? (Запах яблук.)

— Чим іще восени пахне в садку? (Яблуками, сливами, грушами, вологою землею.)

— Чому осінь вважають найсмачнішою порою року? Чим гостинно пригощає нас осіння пора?

— Давайте відгадаємо загадки і дізнаємося, урожай яких рослин можна збирати восени.

2) Діяльність людей восени.

Запитання до учнів:

— Які роботи відбуваються на полях і в садах?

Розповідь учителя.

Восени орють землю та вносять добрива, щоб збагатити ґрунт для нового врожаю. Зимою збагачена добривами земля добре промерзне, у ній загинуть комахи та насіння бур’яну, які дуже шкодять врожаю.

Але осінь — не тільки пора збирання врожаю, а й пора висадки озимих (пшениці, жита) та насіння деяких овочевих культур: моркви, петрушки, кропу.

У міських парках і скверах восени також багато роботи. У цей час висаджують молоді дерева та кущі, підбілюють стовбури дерев. Працівники «Зеленого господарства» пригортають кущі троянд на зиму, викопують цибулинки тюльпанів, притрушують зверху листям квіти, які зимують у землі.

3) Осінні зміни в лісі.

Відгадування загадок.

► Загадки «Осінні дарунки лісу»

• Летить їжаком, а падає — голяком.

(Каштан.)

• У золотий клубочок сховався дубочок.

(Жолудь.)

• Чок-чок-чок-чок!
Скринька впала на бочок.
Скринька тая не проста,
Скринька тая костяна.

                                   (Горіх.)

• Стоїть хлопчик під пеньком,
Накрив голову брильком.

                                          (Гриб.)

• І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз — вона
Стала добра й смачна.

                           (Калина.)

• На деревах гілочки
Горять, немов свічки.
Рясно зачервоніла восени … (горобина.)

Фронтальна бесіда.

— Що ще запасають звірі на зиму?

— Хто з тваринок готується до зимової сплячки?

— Хто міняє шубку? Чому?

4) Поетична сторінка.

Учні виразно читають вірші про осінь.

5.4. Робота в парах. Гра «Склади прикмету». (Роздавальний матеріал.)

Кожна пара отримує конверт, у якому тексти прикмет розрізані на дві частини. Треба правильно їх скласти.

5.5. Робота з підручником, с.   .

6. Узагальнення й закріплення знань

6.1. Фронтальне опитування.

1. Які зміни відбуваються в живій природі восени?

2. Які зміни відбуваються в неживій природі восени?

6.2. «Фольклорна скарбничка». Народна гра «Ходить гарбуз по городу». (Роздавальний матеріал.)

Кожен з учасників гри має бути за якусь городину: диню, огірки, буряки, бараболю, квасолю, моркву. Гравці стають у коло, узявшись за руки, а гарбуз всередині пританцьовує. Після одного кола гри її можна повторити з іншими учасниками.

7. Підбиття підсумків уроку

Гра «Інтерв’ю»

— Що, на вашу думку, було сьогодні на уроці найголовнішим?

— Якими враженнями від уроку ви поділитеся сьогодні з батьками?

— Які б прикметники ви дібрали до слова «урок», маючи на увазі сьогоднішній урок?

8. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання