Тема. Поняття про малюнок. Його види. Образотворчі засоби.

Практична робота

Тема. Поняття про малюнок. Його види. Образотворчі засоби.

Мета. Дати загальне уявлення про малюнок, його види й жанри, ознайомити з матеріалами й засобами виразності, удосконалювати навички роботи з олівцем та фарбами. Розвивати здібності до сприйняття творів майстрів скульптури. Виховувати естетичне почуття до навколишнього світу.

Обладнання та матеріали: формат А4, олівці (кольорові, прості), фарби, склянка з водою, вологі серветки.

Хід роботи.

1. Ознайомитися з теоретичним матеріалом, переглянути презентацію.

2. Дати визначення основним поняттям: малюнок, рисунок, тон, насиченість кольору.

3. Визначити види малюнку.

4. Виконати практичні вправи.

Теоретичний матеріал

Малюнок -   яке-небудь зображення, що виконується від руки за допомогою графічних засобів — контурної лінії, штриха, плями. Різними поєднаннями цих засобів (комбінації штрихів, поєднання плями і лінії і т. д.) в малюнку або рисунку досягаються пластичне моделювання, тональні і світлотіньові ефекти. Рисунок, як правило, виконується одним кольором або з більш менш органічним використанням різних кольорів. Сфера вживання малюнку або рисунку надзвичайно обширна і включає як багатообразні види малюнку науково-допоміжного, прикладного, технічного характеру, так і художній — одну з найважливіших і широко розвиненіших областей образотворчого мистецтва. Рисунок лежить в основі всіх видів художнього зображення на плоскості (живопис, графіка, рельєф). Він складає зазвичай початкову стадію виконання творів живопису і грає найважливішу роль у визначенні контурів, форми, об'єму предметів і розташування їх в просторі. Тому терміном «рисунок» позначається взагалі сукупність лінійно-пластичних елементів живопису, що визначає структуру і просторове співвідношення форм.  Рисунок  як самостійна область художньої творчості є основним розділом графіки. На основі мистецтва рисунок розвиваються і інші види графіки — гравюра і літографія. Види малюнка: творчий і навчальний малюнок. Навчальний малюнок в свою чергу ділиться на 2 види навчальної роботи: тривалий аналіз натури (тривалий малюнок) і короткі замальовки (начерки). У тривалому малюнку учні серйозно і глибоко вивчають правила і закони побудови, зосереджують увагу на окремих етапах зображення, вникають в суть реалістичного малюнка. В процесі виконання начерків і замальовок студенти привчаються швидко, легко і вільно володіти своїми знаннями і навичками. У чому полягає відмінність між творчим і навчальним малюнком, які їхні цілі і завдання. Творчий малюнок створюється художником на основі набутих раніше знань і навичок, тут переважає творчий процес, головна мета якого - створення художнього образу, що має виняткове значення як засіб пізнання і вивчення художником дійсності, рисунок (перш за все малювання з натури, учбове малювання) складає основу художньої освіти. Існують багаточисельні різновиди рисування, малювання, що розрізняються по методах, по темах і жанрах, за призначенням, по техніці і характеру виконання. Рисунок може виконуватися як самостійний за значенням (станкове) твір графіки або служити допоміжним матеріалом для створення живописних, графічних, рідше скульптурних творів. Підсобні рисунки (накидання, ескізи, етюди) часто мають видатну художню цінність. Особливе місце займають рисунки, що фіксують архітектурний задум. В технологічному відношенні розрізняються рисунки  сухими і рідкими фарбувальними речовинами.

Вивчення властивостей кольору

Колір відіграє важливу роль у нашому житті та діяльності. У природі немає нічого безколірного. Людина живе у різноманітному кольоровому  світі. Одні кольори дуже яскравій чисті, інші бліді й настільки невизначені, що деколи важко підібрати їм назву. Колір- властивість тіл викликати визначені зорові відчуття у відношенні із спеціальним спектральним складом та інтенсивністю відображеного або випроміненого видимого випромінювання. Кольори спектру чергуються в такій послідовності: червоний, оранжевий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.1866 рік – Ньютон пропустив сонячні промені через тригранну призму і побачив спектральну смугу, яка складалася із гамми (сім) різних кольорів. Існує три основні кольори: червоний, жовтий, синій. Кольори, які втрачають при поєднанні між собою притаманне їм забарвлення, називаються  доповнюючими  або додатковими.

У колірному колі  доповнюючими  вважаються кольори, що протилежні один одному: жовтий і фіолетовий, синій та оранжевий, червоний і зелений. При їх змішуванні в однакових пропорціях отримується сірий колір.

Незважаючи на те, що в колірному спектрі виділено лише сім кольорів, у природі їх є значно більше. Це пояснюється тим, що колір може мати різні відтінки або бути змішаним з іншим. Крім того, в сонячному спектрі немає чорних, білих і сірих кольорів.

Якщо покласти на білий папір кілька листків з дерев різних порід, то можна побачити, що всі листки зелені, але відрізняються тоном. Людське око може відрізнити майже 150 кольорових тонів.

Хроматичних кольорів – велика кількість, проте людське око здатне відрізняти один від одного лиш обмежену кількість, приблизно 300

Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки світлотою.

За своєю природою кольори поділяються на хроматичні (від слова «хромос» - колір), тобто яскраві, кольорові та ахроматичні  - безкольорові. До ахроматичних відносяться різні відтінки чорного кольору, білий та сірий.

Хроматичні кольори поділяються на теплі та холодні.

Поділ спектру на теплі і холодні кольори зародилося разом з теорією живопису та кольоросприйняття. Сьогодні правильне поєднання тональних протилежностей важливо не тільки для живопису, але і для дизайну одягу та інтер'єру, реклами та інтернет-сторінок.

Спектр

Все, що відомо про кольорі сьогодні, відбувається з фізики та теорії мистецтва. Психологія також грає чималу роль в розвитку теорії про кольоросприйняття, але вона спирається на знання, надані двома перерахованими вище областями. 



 

Вперше колірний спектр отримав звичну форму і зміст завдяки відкриттю геніального Ісаака Ньютона, який у другій половині XVII століття з допомогою призми поламав промінь світла і отримав спектр, що складається з семи видимих людському оку кольорів. Своїм відкриттям він не тільки визначив основні природні кольори, але і науково пояснив веселку.

Колірний круг

Наступним семимильним кроком вперед для теорії кольору стали розробки швейцарського мистецтвознавця Йоганнеса  Іттена. Він розробив колірний круг, який походить з трьох первинних (чистих) кольорів, з яких створюються ще три вторинних. При змішуванні ці 6 кольорів створюють коло з 12 основних кольорів.

Колірний круг Іттена розділений навпіл теплими і холодними кольорами: від червоного до салатового – теплі, а від блакитного до фіолетового – холодні. Зелений і пурпуровий кольори прийнято вважати нейтральними. Спочатку відкриття Іттена стала безцінною знахідкою для художників; сьогодні концепцією колірного кола користуються живописці, так і дизайнери. 

Характеристики кольору.

   Хроматичний колір володіє трьома властивостями:

-          кольоровим тоном;

Будь-який хроматичний колір може бути віднесеним до певного спектрального кольору. Відтінки, що схожі з одним і тим самим кольором спектру (але розрізняються, наприклад, насиченістю і яскравістю), належать до одного і того же тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в зеленому напрямку спектру він змінюється на блакитний, в зворотньому — на фіолетовий.

-          світлотою;

Ступінь близькості кольору до білого називають ясністю (або світлотою)

-          насиченістю;

Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колір наближається до сірого.

-            яскравістю

Однаково насичені відтінки, що відносяться до одного й того ж кольору спектру, можуть відрізнятися один від одного ступінню яскравості. Наприклад, при зменшенні яскравості синій колір поступово наближається до чорного.

Змішування кольорів.

У технічній естетиці, архітектурі широко використовують змішування кольорів.

1. при змішуванні двох кольорів, розміщених у кольоровому крузі поряд, дістанемо новий кольоровий тон, який міститься між ними. Кольоровий тон при цьому залежатиме від переваги того чи іншого кольору в суміші;

2. при змішуванні двох кольорів, розміщених у кольоровому крузі навпроти один одного, дістанемо ахроматичний сірувато-білий колір.

Важливе значення має кольоровий та яскравий контрасти.

   Кольоровим контрастом називається зміна кольору, яка відбувається внаслідок його сусідства з іншими кольорами.

   Яскравим контрастом називається зміна яскравості або світлоти кольору під дією сусідніх кольорів.

Практична частина

1. Вчиться проводити вертикальні та горизонтальні лінії без лінійки.

Завдання: намалюйте предмети з використанням прямих ліній.

2. Малюй круг та овал без допоміжних ліній.

Завдання: намалюйте круг та овал (руку не навантажуйте, рухайте  рукою вільно та легко).

3.Малюйчи предмети симетричної форми, перевіряй зображення віссю симетрії.

Завдання: розглянь будову  предметів симетричної форми, намалюй декілька з них, перевір віссю симетрії.

4. Характер  лінії залежить від натиску на олівець.

Завдання: заштрихуй декілька прямокутників з поступовим збільшенням інтенсивності штрихів.

5. У своєму наборі фарб визначити основні кольори та їх похідні.

6. Виконайте вправу на змішування фарб (основних кольорів  та похідних).

7.Виконайте вправу на поступове розтягнення тону та на поступовий перехід від холодного кольору до теплого.

8. Презентувати свою роботу.