ТЕМА: Позакласнечитання в 8 класі. “Урок-роздум “Мрії Рабле – гуманіста, галерея живих типів. Вічна сатира в романі “Гаргантюа і Пантагрюель”.

ТЕМА: Позакласнечитання в 8 класі. “Урок-роздум  “Мрії Рабле – гуманіста, галерея живих типів. Вічна сатира в романі “Гаргантюа і Пантагрюель”.

МЕТА: формування ключових компетентностей: вчити учнів працювати в групах; визначати творчих лідерів в них; здійснювати поточний контроль за слабкими школярами; виробляти навички самостійності у підготовці до уроку; вчити грамотно оперувати літературними термінами; робити самостійні висновки за прочитаним текстом; виховувати повагу до думки товаришів, вміння слухати, дотримуючись правил спілкування.

 ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: здобувачам освіти пропонувалося обрати з переліку питань ті, які їм найбільш цікаві, та підготувати відповіді,  виділити цитатний матеріал вдома. На уроці школярі об’єднуються в групи за  обраними питаннями.

Тип уроку: урок-роздум

ЕПІГРАФИ:  

      …Знання свої він здобував не тільки з книжок, а й зі спостережень над природою… за словами він бачив предмети, живе життя…

    Анатоль Франс

  До читальника!

Читальнику, щосів за книгу ти!

Тримай у жменівраженняхимерне

І, вчитуючись, носом не крути:

У ній нема нізлоби, ані скверни.

Нехай не все у книзіповнозерне,

Та знаєте – сказать сміховину

Такої я нагоди не мину,

А ще як бачу пику похоронну.

Хай сміх – не плач – панує на кону.

Сміятися ж судилось нам до скону. 

Франсуа Рабле  

ПЛАН УРОКУ:

І. Вступ.

П. Пам’ятка, літературні терміни  - 5 хвилин

Ш. Рабле проти війни                     - 5 хвилин

ІУ. Телемський монастир               - 15 хвилин

У.  Пам’ятка “Засоби збагачення від Панурга” – 5 хвилин

УІ. Фестиваль ілюстраторів              - 5 хвилин

УП. Смішні епізоди                        - 5 хвилин

УШ. Висновок                                 - 5 хвилин

 І. Вчитель: Сьогодні ми проведемо  дослідницьку роботу над романом Ф.Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”. Ви спробуєте, висловити свої думки щодо теми, яку ви обрали,самостійно зробити висновки.

 Загальновідомо, що доба Відродження з її системою цінностей заперечувала Середньовіччя. У мистецтві це можна було зробити, лише спираючись на інші, ніж середньовічні традиції. І Ренесансна доба знайшла їх в культурі античності, в народній культурі, завжди опозиційній до офіційної, придворної. Її найчастіше називали антикультурою. Саме в ній бере витоки сміхова, карнавальна традиція, на яку спирався в своїй творчості РАБЛЕ. Романпов’язаний із традицією сміхової, карнавальної культури.  Карнавал – це вистава без рампи і без поділу на виконавців і глядачів. Карнавал не споглядають, а живуть у ньому, тобто живуть карнавальним життям. А карнавальне життя – це до певної міри “життя навпаки”, “світ задом наперед”. У ромaні РАБЛЕ все так само навпаки, всупереч загальноприйнятим нормам.

• Зачитаємо епіграф до книги РАБЛЕ.
• Тож, сьогодні на уроці ми спробуємо обговорити лише деякі аспекти роману і будемо намагатися зрозуміти, а над чим же сміється сам Ф.РАБЛЕ.

 П. Зачитаємо пам’ятку “Прaвила спілкування”, якою будемо керуватися протягом уроку.

    ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ

• Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним, учіться допомагати людям словом і ділом.
• Будьте завжди уважними, ввічливими і доброзичливими при спілкуванні, поважайте співрозмовника.
• Уважно слухайте інших.
• Пам’ятайте: неввічливо багато говорити про себе, перебивати співрозмовника.
• Говоріть про те, що може бути цікавим адресатові мовлення, враховуйте його вік, характер, інтереси.
• Не розмовляйте без потреби голосно, не вживайте грубих слів.
• Учіться відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагайтесь не виявляти свого поганого настрою.

 -  Якими літературними термінами ми будемо сьогодні оперувати на уроці?

     Гуманізм (від лат. “гуманос” – людяний) – культурно-історичне явище, яке виникло в Італії на межі 12-13 століть. Особливості: розвинута міська культура, інтенсивне художнє життя, ідеалізація античності. Девіз: “Істинно благородний своїми справами”.

Гротеск – перебільшення, що надає образові фантастичний характер.

   Сатира (від лат. Satura – суміш) –

1) має на меті критику, викриття, висміювання негативних явищ життя;

2) вид художнього твору, в основі якого гнівне засудження, осміяння будь-яких пороків.

  Ш. Завдання: об’єднаймося в групи. На слайді записані питання для обговорення, здобувачі освіти  отримали завдання заздалегідь, їм надавались консультації в процесі підготовки до уроку. Школярі відповідають, користуючись підготовленим матеріалом. Слухачі – у ролі опонентів, можуть ставити питання до відповідачів. Це додатковий бал.

   Перелік запитань:

1. Виступ Рабле проти війни.
2. Телемський монастир – мрія Рабле. Складання проєкту побудови держави за Рабле.
3. Розробити пам’ятку “Засоби збагачення від Панурга”.
4. Фестиваль ілюстраторів роману.
5. Знайти в тексті епізоди, які викликають сміх.
6. Твір-роздум “Чим може бути цікавим сучасному читачеві роман Рабле?”, “З кого і над чим саме сміється у своєму романі Ф.Рабле?”

РОБОТА В ГРУПАХ

І група. Виступ Рабле проти війни.

• Пригадаємо, як острів Веселий отримав назву Папідулія?
• Рабле цікавився гастрономією та кулінарією. Тому в романі так часто згадується про їжу. Їжа стає навіть причиною війни. Пекарі короля Пікрохола відмовилися продавати хлібці селянам Гаргантюа за звичайною ціною, і тоді ті просто відняли у пекарів близько 60 (шістдесяти хлібців),  правда, заплативши їм як звичайно. Та король Пикрохол розпочав війну. Сміх викликaє те, як Рабле зображує цю війну, пародіюючи прагнення европейських монархів до панування в Европі. Величезне побоїще, в якому монах брат Жан розбиває військо Пікрохола, відбувається на маленькій території виноградника. І рухає братом Жаном не патріотизм і почуття обов’язку перед королем, а бажання захистити виноградник; адже лише він був головним джерелом поповнення винних запасів монастиря.

 ВИСНОВОК: Говорячи про війну з Пікрохолом, Рабле виказує свої думки щодо основних питань політики. Що являє собою Пікрохол? Це типовий король-феодал, який всі свої надії покладає на грубу фізичну силу, який не рахується ні з якими принципами в галузі права і управління. Врешті-решт Пікрохол був переможений і військо його розбито.

• Так яким, за Рабле, має бути король?

(Мудрим, добрим, рахуватися з народом, його потребами)

• Чи є такий король в романі?

(Гаргантюа).

ІV. ІІ група Телемський монастир – мрія Рaбле.

- Монах, брат Жан, здійснив у війні з Пікрохолом подвиги і повинен був отримати за це нагороду. Коли у нього запитали, чого він хоче, він відповів, що хотів би, щоб для нього створили монастир, не схожий на всі інші. Такий монастир був створений в Телемі.

• Що ж хотів скaзати Рабле утопічною картиною Телемськогоаббатства?

(Учні озвучують свої проєкти)

    ПРОЄКТ БУДОВИ ДЕРЖАВИ ЗА РАБЛЕ

1. Держава не повинна мати кордонів. “Адже за муром – мов у катівні”.
2. Заборонити годинники. “Лічений час – це втрачений час”. “Не бамкання дзвону повинне правити людиною, а ясний розум і здоровий глузд”.
3. “В державі  повинні жити лише молоді, здорові й гарні юнаки та юнки. Решту людей – не допускати”.
4. Освіта обов’язкова для юнаків і дівчат.
5. Заборонити правила і закони. Керуватися правилом: “Роби, що бажаєш”.

 ВИСНОВОК: В цьомурозділі Рабле перевіряє, доводячи до логічного завершення, гуманістичну утопію, втілюючи її в образі Телемського монастиря, своєрідного “антимонастиря”, в якому разом живуть чоловіки і жінки. Статут зводиться до одного: роби, що хочеш.

• Що таке УТОПІЯ?

(Утопія – неіснуюче місце).

• Хто ще з відомих людей звертався до утопії?

(Т.Мору 17столітті. Після Мора утопією стали називати твори, які містили спробу зобразити майбутнє суспільство на основі критики існуючих соціально-політичних стосунків. Автори: Т.Компанелла, Д.Уінстенлі, Мореллі.)

• Телемський монастир – це символ держави утопічної. В розповіді про нього Рабле втілив свою заповітну мрію про мудро влаштоване суспільство.
• А з якими канонами побудови цієї держави ми не можемо погодитись?

(В державі живуть різні люди, і не тільки молоді, і не тільки здорові.

Не може існувати держава без законів і правил…)

• А якою, по-вашому, повинна бути держава, в якій би ви хотіли жити? Спробуйте помріяти. (Відповіді здобувачів освіти)
• Чи можна на таке питання відповідати з усмішкою?

(В житті найцікавіше – люди. І Рабле із захопленням виліплює фігуру за фігурою.)

V. ІІІ група. Складання пам’ятки “Засоби збагачення від Панурга” Р.VП.                                                                     

ПАМ’ЯТКА

1. Девіз життя: “Кишеня і гаман порожні – недуга незціленна”.
2. В одязі май 26 кишень, великих і малих.
3. Май свій “філософський камінь”: він притягне до себе гроші з чужих гаманців, як магніт залізо”.
4. Май дуже спритні руки (випадок махлярства в церкві).
5. Із всього шукай вигоду.

ВИСНОВОК: Панург – студент, недоучка. В його голові хаотично навалені всілякі знання, як і в його 26 кишенях навалена купа різноманітного мотлоху. Проте і його знання, під час солідні, і арсенал його кишень мають одне призначення: це наступальна зброя проти ближнього для втілення одного з 63 засобів для існування, з яких “найчесніший і найбезпечніший із них – крадіжка”.

• Які ж образи виникли у вaс після прочитання словесних портретів героїв роману?

VІ.  4 група.Фестиваль ілюстраторів роману.

(Здобувачі освіти демонструють свої малюнки, клас підбирає підписи для них).

• Зброєю Рабле є слово, і він повинен був використати його до кінця. Майже на кожній сторінці ми чуємо його могутній сміх.

VП. V група. Вдома шукала смішні епізоди в романі.

• В яких же епізодах ми сміємося найбільше?

1) Про те, як народився Гаргантюа, скільки він їв.

2) Рабле досить докладно описує народження своїх героїв. А в одному з розділів навмисне поєднує смерть і народження. Мати ПантагрюеляБадбек помирає під час пологів, і  Гаргантюа не знає, що робити: плaкати й сумувати за дружиною чи радіти народженню сина. І врешті-решт вирішує, що треба радіти.

3) Дитинство Пантaгрюеля.

4) Про навчання Пантагрюеля.

• Що поклав Рабле в основу суспільного виховання?

ВИСНОВОК: У своєму ромaні, цій своєрідній веселій енциклопедії своєї епохи, Рабле пародіює, тобто перевіряє сміхом “на міцність”, всі сфери соціального, культурного життя, всі ідейні та естетичні течії. Можливо, навіть кількість книг (а їх 5), які складають роман, не випадкова, адже одна з головних частин Старого Заповіту – це Закон, П’ятикнижжя Мойсеєве.)

• Оповідаючи в 4 та 5 книгах про подорож Пантагрюеля і його друзів дооракула Божественної Пляшки, Рабле в пародійному плані подає всі основні сучасні йому морально-етичні, культурні цінності. Герої навідуються до розкиданих у безкінечному морі невеличких островів, котрі інколи разюче відрізняються один від одного. Так, земля Прокурація символізує суд, острови Жалюгідний – пости і утримання, Раух – вчених, острови папоманів – католиків, а папефігів – протестантів.

 Вчитель: Пародійний і водночас глибоко філософічний фінал роману. Герої знаходять Божественну Пляшку (пародійна і сама її назва, котра поєднує піднесене і низьке) і сподіваються, що вона відкриє їм істину, а та тріскається, видаючи звук “Тринк!”, що означає “Пий!”, і таким чином запрошує героїв продовжити те заняття, котрому вони із задоволенням віддавалися. По суті, це заклик продовжувати жити і пізнавати життя. Суперечки про зміст фіналу не вщухають й досі.

• А що ви думаєте?

- Одні з літературознавців вважають, що фінал роману Рабле відображає певну розгубленість ренесансної людини перед багатобарв’ям життя, яке їй відкрилося, перед його складністю та суперечністю, неможливістю однозначно відповісти на ті питання, котрі воно ставить перед людиною.

• Інші бачать у фіналі заперечення наївного і самовпевненого переконання людей, що можна вкласти життя в прокрустове ліжко готових істин, догм, схем.

Словник: Прокрустове ложе – мірка, під яку штучно, навмисне будь-що підганяють. (з міфології: за іменем давньогрецького розбійника Прокруста, який обрубував чи витягував жертвам ноги по довжині свого ліжка,)

• Слід наголосити на словах верховної жриці храму Божественної Пляшки: “філософи ваші нарікають, що все вже описано давніми, а їм, мовляв, нічого тепер відкривати, але це лише ілюзії... філософи зрозуміють, що всі їхні знання, так само як і знання їхніх попередників, складають лише найменшу часточку того, що є і чого вони ще не знають"(V, ХLYII).

VII. ВИСНОВОК: Можливо, в цьому і є вищаістина та вищамудрість. Життяпрекраснесвоїмбагатобарв’ям, і треба вмітийомурадіти.

ПІДСУМКИ. Аналіз роботи на уроці. Враження від уроку. Виставлення оцінок.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: написати твір-роздум на одну з тем, що є в плані уроку.

(Зразок)

Твір-роздум за романом Ф.Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” на тему:

”З кого і над чим саме сміється в своєму романі Ф.Рабле?”

учениці  8-А класу Каптенко Оксани

     В літературу Рабле увійшов як творець роману “Гаргантюа і Пантагрюель”. Цей великий роман, що складається з п’яти книг, не був схожий ні на один з відоміших літературних творів. Казкова історія про велетнів Гаргантюа й сина його Пантагрюеля, що виникла на  основі народної літератури, стала по суті вражаючою сатирою на феодальний світ і релігійну ідеологію.

   Рабле нападає на духовенство всіх рангів, аж до самого папи, надсміхається над монархами, викриває судей і весь судейський стан, знущається з учених-схоластів.

   Сатира Рабле своєрідна: описи реального життя переплітаються в ній з найнеправдоподібнішою і цікавою вигадкою. Всі розміри казкового перебільшення (Гаргантюа знімає дзвони з Собору Паризької Богоматері, його кінь збиває своїм хвостом цілий ліс), алегорії чудернацькі (острів “Пухнастих котів”, острів “Дзвінкий”, Папомани і Папідулі) – все доведене тут до гротеска, до найбезглуздішої крайності. Рабле висміює застарілі методи навчання, які зводилися до бездумного зазубрювання, і пропонує нову систему виховання, яка повинна формувати гармонійно розвинуту людину. Лист Гаргантюа до сина звучить як урочиста хвала науці, яка йде на зміну схоластичної ученості.

    Суспільні ідеали Рабле виражені ним в картині Телемськогоабатства.Це абатство особливе – без церковних служб і молитов. Його девіз: “Живи,   як хочеш”. Тут немає ніякого примушування й повна свобода в усьому. Телемське абатство було створене по задуму брата Жана – улюбленого героя Рабле. Брат Жан, або Жан-Зубaстий, - монах, - але тільки за назвою. Це простий селянин, який, захищаючи від ворогів монастирський виноградник, перебив і розкидав перекладиною від хреста тринадцять тисяч іноземних завойовників.

     Сміх викликає і гіперболізація окремих рис, здібностей, захоплень, бажань  героїв. Так, Панург уже після першої зустрічі з Гаргантюа звертається до нього десятьма мовами і виголошує доволі довгі монологи кожною з них. А смисл їх усіх зводиться до того, що він дуже голодний і просить його погодувати.

      А згадаємо пародійний і водночас глибоко філософський фінaл роману. Божественна Пляшка, яку знаходять герої, має відкрити їм істину, а та тріскається, видаючи звук: “Тринк!”, що означає: “Пий!” На мою думку, це заклик продовжувати жити і пізнавати життя. І це найпрекрасніше в світі!

Використані джерела:

1 .Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». Бібліотека гумору та Сатири.// М. Видавництво «Правда», 1981 (765 с).