ТЕМА: Позакласнечитання в 8 класі. “Урок-роздум “Мрії Рабле – гуманіста, галерея живих типів. Вічна сатира в романі “Гаргантюа і Пантагрюель”.
МЕТА: формування ключових компетентностей: вчити учнів працювати в групах; визначати творчих лідерів в них; здійснювати поточний контроль за слабкими школярами; виробляти навички самостійності у підготовці до уроку; вчити грамотно оперувати літературними термінами; робити самостійні висновки за прочитаним текстом; виховувати повагу до думки товаришів, вміння слухати, дотримуючись правил спілкування.
ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: здобувачам освіти пропонувалося обрати з переліку питань ті, які їм найбільш цікаві, та підготувати відповіді, виділити цитатний матеріал вдома. На уроці школярі об’єднуються в групи за обраними питаннями.
Тип уроку: урок-роздум
ЕПІГРАФИ:
…Знання свої він здобував не тільки з книжок, а й зі спостережень над природою… за словами він бачив предмети, живе життя…
Анатоль Франс
До читальника!
Читальнику, щосів за книгу ти!
Тримай у жменівраженняхимерне
І, вчитуючись, носом не крути:
У ній нема нізлоби, ані скверни.
Нехай не все у книзіповнозерне,
Та знаєте – сказать сміховину
Такої я нагоди не мину,
А ще як бачу пику похоронну.
Хай сміх – не плач – панує на кону.
Сміятися ж судилось нам до скону.
Франсуа Рабле
ПЛАН УРОКУ:
І. Вступ.
П. Пам’ятка, літературні терміни - 5 хвилин
Ш. Рабле проти війни - 5 хвилин
ІУ. Телемський монастир - 15 хвилин
У. Пам’ятка “Засоби збагачення від Панурга” – 5 хвилин
УІ. Фестиваль ілюстраторів - 5 хвилин
УП. Смішні епізоди - 5 хвилин
УШ. Висновок - 5 хвилин
І. Вчитель: Сьогодні ми проведемо дослідницьку роботу над романом Ф.Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель”. Ви спробуєте, висловити свої думки щодо теми, яку ви обрали,самостійно зробити висновки.
Загальновідомо, що доба Відродження з її системою цінностей заперечувала Середньовіччя. У мистецтві це можна було зробити, лише спираючись на інші, ніж середньовічні традиції. І Ренесансна доба знайшла їх в культурі античності, в народній культурі, завжди опозиційній до офіційної, придворної. Її найчастіше називали антикультурою. Саме в ній бере витоки сміхова, карнавальна традиція, на яку спирався в своїй творчості РАБЛЕ. Романпов’язаний із традицією сміхової, карнавальної культури. Карнавал – це вистава без рампи і без поділу на виконавців і глядачів. Карнавал не споглядають, а живуть у ньому, тобто живуть карнавальним життям. А карнавальне життя – це до певної міри “життя навпаки”, “світ задом наперед”. У ромaні РАБЛЕ все так само навпаки, всупереч загальноприйнятим нормам.
П. Зачитаємо пам’ятку “Прaвила спілкування”, якою будемо керуватися протягом уроку.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ
- Якими літературними термінами ми будемо сьогодні оперувати на уроці?
Гуманізм (від лат. “гуманос” – людяний) – культурно-історичне явище, яке виникло в Італії на межі 12-13 століть. Особливості: розвинута міська культура, інтенсивне художнє життя, ідеалізація античності. Девіз: “Істинно благородний своїми справами”.
Гротеск – перебільшення, що надає образові фантастичний характер.
Сатира (від лат. Satura – суміш) –
1) має на меті критику, викриття, висміювання негативних явищ життя;
2) вид художнього твору, в основі якого гнівне засудження, осміяння будь-яких пороків.
Ш. Завдання: об’єднаймося в групи. На слайді записані питання для обговорення, здобувачі освіти отримали завдання заздалегідь, їм надавались консультації в процесі підготовки до уроку. Школярі відповідають, користуючись підготовленим матеріалом. Слухачі – у ролі опонентів, можуть ставити питання до відповідачів. Це додатковий бал.
Перелік запитань:
РОБОТА В ГРУПАХ
І група. Виступ Рабле проти війни.
ВИСНОВОК: Говорячи про війну з Пікрохолом, Рабле виказує свої думки щодо основних питань політики. Що являє собою Пікрохол? Це типовий король-феодал, який всі свої надії покладає на грубу фізичну силу, який не рахується ні з якими принципами в галузі права і управління. Врешті-решт Пікрохол був переможений і військо його розбито.
(Мудрим, добрим, рахуватися з народом, його потребами)
(Гаргантюа).
ІV. ІІ група Телемський монастир – мрія Рaбле.
- Монах, брат Жан, здійснив у війні з Пікрохолом подвиги і повинен був отримати за це нагороду. Коли у нього запитали, чого він хоче, він відповів, що хотів би, щоб для нього створили монастир, не схожий на всі інші. Такий монастир був створений в Телемі.
(Учні озвучують свої проєкти)
ПРОЄКТ БУДОВИ ДЕРЖАВИ ЗА РАБЛЕ
ВИСНОВОК: В цьомурозділі Рабле перевіряє, доводячи до логічного завершення, гуманістичну утопію, втілюючи її в образі Телемського монастиря, своєрідного “антимонастиря”, в якому разом живуть чоловіки і жінки. Статут зводиться до одного: роби, що хочеш.
(Утопія – неіснуюче місце).
(Т.Мору 17столітті. Після Мора утопією стали називати твори, які містили спробу зобразити майбутнє суспільство на основі критики існуючих соціально-політичних стосунків. Автори: Т.Компанелла, Д.Уінстенлі, Мореллі.)
(В державі живуть різні люди, і не тільки молоді, і не тільки здорові.
Не може існувати держава без законів і правил…)
(В житті найцікавіше – люди. І Рабле із захопленням виліплює фігуру за фігурою.)
V. ІІІ група. Складання пам’ятки “Засоби збагачення від Панурга” Р.VП.
ПАМ’ЯТКА
ВИСНОВОК: Панург – студент, недоучка. В його голові хаотично навалені всілякі знання, як і в його 26 кишенях навалена купа різноманітного мотлоху. Проте і його знання, під час солідні, і арсенал його кишень мають одне призначення: це наступальна зброя проти ближнього для втілення одного з 63 засобів для існування, з яких “найчесніший і найбезпечніший із них – крадіжка”.
VІ. 4 група.Фестиваль ілюстраторів роману.
(Здобувачі освіти демонструють свої малюнки, клас підбирає підписи для них).
VП. V група. Вдома шукала смішні епізоди в романі.
1) Про те, як народився Гаргантюа, скільки він їв.
2) Рабле досить докладно описує народження своїх героїв. А в одному з розділів навмисне поєднує смерть і народження. Мати ПантагрюеляБадбек помирає під час пологів, і Гаргантюа не знає, що робити: плaкати й сумувати за дружиною чи радіти народженню сина. І врешті-решт вирішує, що треба радіти.
3) Дитинство Пантaгрюеля.
4) Про навчання Пантагрюеля.
ВИСНОВОК: У своєму ромaні, цій своєрідній веселій енциклопедії своєї епохи, Рабле пародіює, тобто перевіряє сміхом “на міцність”, всі сфери соціального, культурного життя, всі ідейні та естетичні течії. Можливо, навіть кількість книг (а їх 5), які складають роман, не випадкова, адже одна з головних частин Старого Заповіту – це Закон, П’ятикнижжя Мойсеєве.)
Вчитель: Пародійний і водночас глибоко філософічний фінал роману. Герої знаходять Божественну Пляшку (пародійна і сама її назва, котра поєднує піднесене і низьке) і сподіваються, що вона відкриє їм істину, а та тріскається, видаючи звук “Тринк!”, що означає “Пий!”, і таким чином запрошує героїв продовжити те заняття, котрому вони із задоволенням віддавалися. По суті, це заклик продовжувати жити і пізнавати життя. Суперечки про зміст фіналу не вщухають й досі.
- Одні з літературознавців вважають, що фінал роману Рабле відображає певну розгубленість ренесансної людини перед багатобарв’ям життя, яке їй відкрилося, перед його складністю та суперечністю, неможливістю однозначно відповісти на ті питання, котрі воно ставить перед людиною.
Словник: Прокрустове ложе – мірка, під яку штучно, навмисне будь-що підганяють. (з міфології: за іменем давньогрецького розбійника Прокруста, який обрубував чи витягував жертвам ноги по довжині свого ліжка,)
VII. ВИСНОВОК: Можливо, в цьому і є вищаістина та вищамудрість. Життяпрекраснесвоїмбагатобарв’ям, і треба вмітийомурадіти.
ПІДСУМКИ. Аналіз роботи на уроці. Враження від уроку. Виставлення оцінок.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: написати твір-роздум на одну з тем, що є в плані уроку.
(Зразок)
Твір-роздум за романом Ф.Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” на тему:
”З кого і над чим саме сміється в своєму романі Ф.Рабле?”
учениці 8-А класу Каптенко Оксани
В літературу Рабле увійшов як творець роману “Гаргантюа і Пантагрюель”. Цей великий роман, що складається з п’яти книг, не був схожий ні на один з відоміших літературних творів. Казкова історія про велетнів Гаргантюа й сина його Пантагрюеля, що виникла на основі народної літератури, стала по суті вражаючою сатирою на феодальний світ і релігійну ідеологію.
Рабле нападає на духовенство всіх рангів, аж до самого папи, надсміхається над монархами, викриває судей і весь судейський стан, знущається з учених-схоластів.
Сатира Рабле своєрідна: описи реального життя переплітаються в ній з найнеправдоподібнішою і цікавою вигадкою. Всі розміри казкового перебільшення (Гаргантюа знімає дзвони з Собору Паризької Богоматері, його кінь збиває своїм хвостом цілий ліс), алегорії чудернацькі (острів “Пухнастих котів”, острів “Дзвінкий”, Папомани і Папідулі) – все доведене тут до гротеска, до найбезглуздішої крайності. Рабле висміює застарілі методи навчання, які зводилися до бездумного зазубрювання, і пропонує нову систему виховання, яка повинна формувати гармонійно розвинуту людину. Лист Гаргантюа до сина звучить як урочиста хвала науці, яка йде на зміну схоластичної ученості.
Суспільні ідеали Рабле виражені ним в картині Телемськогоабатства.Це абатство особливе – без церковних служб і молитов. Його девіз: “Живи, як хочеш”. Тут немає ніякого примушування й повна свобода в усьому. Телемське абатство було створене по задуму брата Жана – улюбленого героя Рабле. Брат Жан, або Жан-Зубaстий, - монах, - але тільки за назвою. Це простий селянин, який, захищаючи від ворогів монастирський виноградник, перебив і розкидав перекладиною від хреста тринадцять тисяч іноземних завойовників.
Сміх викликає і гіперболізація окремих рис, здібностей, захоплень, бажань героїв. Так, Панург уже після першої зустрічі з Гаргантюа звертається до нього десятьма мовами і виголошує доволі довгі монологи кожною з них. А смисл їх усіх зводиться до того, що він дуже голодний і просить його погодувати.
А згадаємо пародійний і водночас глибоко філософський фінaл роману. Божественна Пляшка, яку знаходять герої, має відкрити їм істину, а та тріскається, видаючи звук: “Тринк!”, що означає: “Пий!” На мою думку, це заклик продовжувати жити і пізнавати життя. І це найпрекрасніше в світі!
Використані джерела:
1 .Франсуа Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель». Бібліотека гумору та Сатири.// М. Видавництво «Правда», 1981 (765 с).