Тема: Урок зв’язного мовлення у 8 класі. Відгук про твір мистецтва.

Тема: Урок  зв’язного  мовлення у 8 класі.  Відгук про твір мистецтва.

Мета: флмування ключових компетентностей: формувати навики складати відгук про витвір мистецтва на матеріалах всесвітньо відомих полотен художників доби Відродження  Леонардо да Вінчі «Мона Ліза, Джоконда» та Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна».

Обладнання: репродукції картин, запис «Аве, Марія».

Епіграфи

Про жінок завжди знайдеться сказати

   що-небудь нове, поки хоч одна з них

   залишиться на земній кулі.

Станіслав Буффле

Мета життя – самовираження.

Проявити у всій повноті свою сутність –

ось для чого ми живемо.

              Оскар Вайльд

І. Сьогодні  у нас урок розвитку зв’язного мовлення.

Спочатку нагадаємо, що таке відгук? Чим він відрізняється від інших видів творів?

Відгук – це не переказ змісту, а оцінка, яку ми можемо дати побаченому, почутому.

• Про що ми вже складали відгук раніше?

(Про книгу, про кінофільм)

• Тож продовжимо роботу над відгуком про твір мистецтва.
• Записуємо тему уроку.
• Предметом нашої розмови стануть полотна видатних майстрів доби Відродження. Вони творили з великою любов’ю в серці. А де кохання, там завжди краса: краса почуттів, вчинків, краса жінки. Ми і зупинимось на жіночих образах, так як саме вони надихали поетів, музикантів, художників своєю красою. І почнемо із поезії К.Кулієва, яка так і називається «Жіноча краса».
• Зверніть увагу на епіграфи до уроку. Ми будемо до них  звертатися в процесі нашої роботи.

П. Подумаємо, за яким планом складатимемо відгук?

План: 1. Назва твору, його автор.

 2. Обґрунтувати свою думку про витвір мистецтва.

 3. Які асоціації викликає цей твір?

 4. Чи буде цей твір мистецтва цікавим майбутнім поколінням, чому?

Ш. Сьогодні на уроці ми будемо добирати робочі матеріали до твору.

Мета: висловити свої судження, свої почуття, які обов’язково прокинуться у вас після нашого уроку.

• «Краса в очах того, хто вдивляється», - так говорять. Краса скрізь: в картинах живої природи, в молодецькому народному танку, в обличчі матері, яка схилилася над своїм немовлям. Ми тягнемося  до краси. Вона приносить радість, дає злет творчої енергії.
• Що ж таке краса? Звичайно, це Людина. Звернемося до епохи високого Відродження.
• Пригадаємо, як називали діячів епохи Відродження? (Гуманістами)
• Чому? (Вони стверджували: Людина – велична)

ІV. – В чому ж таємниця краси людини?

Розглянемо репродукцію полотна пензля великого Рафаеля Санті (1483-1520) «Сікстинська Мадонна» (1515-1519)

Виступ підготовлених учнів: 1) про Рафаеля;  2) про картину   .

 

Учитель: Мадонна іде по хмарах назустріч своїй трагічній долі, знаючи, що заради щастя людей повинна віддати смерті найдорожче, що в неї є – сина. Красі цього подвигу відповідає зовнішня краса Мадонни – це висока, струнка, сильна жінка, сповнена жіночної чарівності. Збентежена й задумлива несе на руках сина назустріч відомій їй долі діва Марія. Не по-дитячому суворий погляд немовляти. Вони поки що разом, ще все, що доведеться їм перетерпіти, - попереду. Святий Сікст намагається заспокоїти рукою трепет збентеженого серця. На колінах Свята Варвара. Двоє янголят зацікавлено споглядають  чудесне видіння.

І виділяють небо від земної тверді розкішні шати папи Сікста.

- Картина про Мадонну? Так, безперечно, але й про людські пристрасті, про життя, про буття.

В обличчі й погляді немовляти є щось недитяче – прозорливе й глибоке, а в обличчі й погляді матері – дитяча чистота. Якби Рафаель ніколи нічого не написав, окрім цієї лагідної босої круглолицьої жінки, цієї небесної мандрівниці, закутаної в простий плащ, яка  тримає в руках надзвичайну дитину, він і тоді був би найвеличнішим художником.

- Запис в зошитах:

1)Сікстинська Мадонна» - найвеличніший твір в історії світового мистецтва.

 2) Марія, яка дарує світові свого сина.

3) Образ Марії уособлює ідеал прекрасної і досконалої людини.

І Франко писав:

Хто смів сказать, що не богиня ти?

    Де той безбожник, що без серця дрожі

 В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти?

 

Статую прикрашає людина, а людину – її вчинки. Стоячи перед картиною «Сікстинська Мадонна», згадаємо про найдорожчих нам людей, які подарували нам життя, - про наших матерів.

Звучить вірш Г.Гейне «Моїй матері Б.Гейне».

V. – А ось ще один відомий твір – загадковий портрет Леонардо да Вінчі (1452-1519). Він має дві назви «Мона Ліза, Джоконда» (близько 1503р.).

Виступ підготовлених учнів: 1) про художника; 2) про картину

 

Перед нами портрет багатої жительки міста Мони Лізи, що зберігається в  Луврі  й відомий  усьому світові під назвою «Джоконда». Молода жінка дивиться прямо на глядача. Її уважний погляд, ледь-ледь усміхнений рот виражають мінливі відтінки почуттів і настроїв – задумливість, мрійливість, приховану насмішку, приглушений сум.  Гра світотіні в цій картині не тільки створює рельєф форм, не тільки допомагає передати міміку обличчя, а й сприяє враженню вишуканості душевного життя. Основне значення цього твору Леонардо да Вінчі – багатство внутрішнього світу людини, який спроможний створити живопис.

Відвідуючи Леонардо да Вінчі, художники й любителі мистецтва приходили у захват, дивлячись на «Джоконду». «Якою чарівною майстерністю володіє майстер Леонардо, відтворюючи цей живий блиск, цю вологість очей», - вигукував один. «Вона   наче дихає», - приєднувався другий. «Яка в неї дивна посмішка», - зауважив третій, - начевона думає про щось і не дорозповідає». «Це за неї дорозповість Леонардо», - запевнив хтось.

«Джоконду» називали сфінксом, відмічали в ній «таємницю стриманого серця». Та ця таємниця – скоріше за все – життя художника. А «дивна ясність» погляду може бути зверненням у майбутнє. Не даремно художник як зіницю ока беріг портрет, як останню, як своє кредо, як листа до нас, що живуть сьогодні. Леонардо да Вінчі говорив: «Талановитий художник повинен  уміти писати дві головні речі: людину  і зображення її душі».

Донині портрет таїть в собі загадки.

Звучить вірш М.Лисянського «Джоконда».

У  зошитах: Спокоєм, вишуканістю, людською гідністю відмічена краса Мони Лізи, ледь помітна посмішка плине по її  прекрасному обличчі. Портрет вражає виразністю очей молодої жінки, мрійливістю, прихованою посмішкою. В її обличчі відображені ледве вловимі душевні рухи, стан глибокої й тихої задумливості. Мона Ліза постає перед глядачем як жива; неможна не милуватися цією земною красою.

- Звернення до епіграфу № 1.

                       Про жінок завжди знайдеться сказати

   що-небудь нове, поки хоч одна з них

   залишиться на земній кулі.

Станіслав Буффле

- Поясніть значення цих слів. (Без жінки світ зупиниться. Вона і мати, і сестра, і кохана, і порадник, і воїн. Та разом з тим, вона тендітна, вразлива, вродлива, сильна, не скорена. В ні              й все гармонійне та граційне).

- Краса, пройнята духом. Створюється певна гармонія – співвідношення природних даних з внутрішнім змістом людини.

Гармонія (лат.) – зв’язок, сорозмірність, стрункість, узгодженість.

Грація (грецьк.) – краса в русі. Ім.’я богині. Раніше слово писалося з великої букви.

Висновок: Що ж було головним на нашому уроці?

Звернення до епіграфу № 2.

                        Мета життя – самовираження.

                        Проявити у всій повноті свою сутність –

                        ось для чого ми живемо.

              Оскар Вайльд

-Поясніть епіграф, аргументуючи

(Життя людини швидкоплинне. Сенс його в тому, щоб кожного дня пізнавати і творити. Щасливою є та людина, яка прокидається переповненою задумами, які намагається здійснити. Творчість – головний рушій буття людини.)

Словникова робота: картина, полотно, репродукція; художник, майстер, автор; пише, зображує, я думаю, мені здається, на мій погляд; автору вдалося, впевнено, яскраво…

Заключне слово вчителя: Я бажаю вам в творчих роботах натхнення, підйому емоцій при знайомстві з великим мистецтвом. Хай зійде на вас мить осяяння. Пам’ятайте, відгук складається з елементами роздуму.

• Вчитель зачитує свій відгук.

 

Відгук про  картину Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна»

вчителя Шилової Т.А.

Переді мною репродукція великого майстра доби Відродження Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна». Створювався цей шедевр протягом 1515 -1519 років. Напевне всю свою силу таланту вклав в це полотно художник. Тому протягом століть воно вражає своєю величчю. Ще король Август І, який був відомий своєю жорстокістю, і за чиїм наказом цей витвір було куплено в італійських монахів, побачивши його, встав, зрушив трон і вигукнув: «Дорогу великому Рафаелю!» Навіть його камінне серце пом’якшилось перед талантом генія. Ф.М.Достоєвський любив цю картину. Дивлячись на неї, він проголосив: «Краса врятує світ». Зараз цей витвір мистецтва знаходиться в Дрезденській галереї, що в Німеччині, і продовжує захоплювати тих, хто приходить до нього.

 Мадонна іде по хмарам назустріч своїй трагічній долі, знаючи, що задля щастя людей повинна віддати найдорожче – сина. Красі цього подвигу відповідає зовнішня краса Мадонни Марії – це висока, струнка, сильна жінка, сповнена жіночої чарівності. Образ Марії уособлює високу моральну силу, ідеал прекрасної і досконалої людини. Все схиляється перед нею, тому що нічого немає прекраснішого жінки-матері.

Дивлячись на стурбоване обличчя Мадонни, мимоволі згадуєш ту жінку, яка подарувала і мені життя. Хочеться прийти додому, опуститися перед нею на коліна і сказати: «Вибач, мамо. І дякую. Дякую за те, що ти є. І дай Бог тобі здоров’я». Ми так часто ображаємо своїх матусь, іноді навіть не помічаючи цього. А вони нам все вибачили давно.

А ще картина сповнена красою, красою жінки, як зовнішньою, так і духовною. Зразу хочеться розправити плечі й дивитися в обличчя святої Марії.

«Сікстинська Мадонна» - величніший  витвір в історії світового мистецтва. Пройде 100, 1000 років, а цим полотном будуть захоплюватись люди. Тому що краса не одноденна, вона вічна. Мадонна буде здивовувати світ до тих пір, поки існує людство з його пристрастями, бурями й радощами. Саме в цьому полягає сила справжнього мистецтва.

Домашнє завдання: дати відгук про одну з картин, уявивши, що ви робите запис в своєму особистому щоденнику.

Домашні твори учнів 8-их класів.

Клейн Марія, 8-А клас

Відгук про картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза, Джоконда»

Ось я дивлюся на репродукцію полотна Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Над цим портретом художник працював з 1503 по 1506 рік. На ньому зображено дружину купця дель Джокондо, звідки і походить друга назва портрету «Джоконда».

Леонардо – живописець працював дуже повільно, постійно експериментуючи. За допомогою живопису він пізнавав світ в обличчях людей, намагаючись зрозуміти їх внутрішній світ. За весь час своєї кар’єри художник написав близько півтора десятка картин,  кожна з яких стала неперевершеним твором високого мистецтва Ренесансу.

Проте найвідомішим твором його став портрет «Мони Лізи».

У цю картину закохувалися, її ненавиділи, були випадки самогубств, але не було жодного, хто залишився б байдужим до неї.  І жодного, хто зміг би розгадати її вже вічну таємницю.

Я також не залишилася байдужою. Я можу сказати вже з погляду професіонала, дивуюся його секретом майстерності, що він використав при написанні цього полотна. Навчаючись у художній школі, я побачила і навчилась багатьом технічним прийомам. Знаючи, як це важко, я не перестаю захоплюватися  майстерністю художника, з якою виконані його твори.

Якщо чесно, то сама Мона Ліза мені, з погляду жіночої краси, не дуже подобається. Але я погоджуюся з думкою цінителів мистецтва  західноєвропейського живопису, що «Джоконда» є психологічним портретом. Митець зумів зосередити увагу глядача не на зовнішній привабливості Мони Лізи, а на її внутрішньому світі. Вдивляючись в її немолоде обличчя, відчуваєш волю і інтелект, який прихований у кожній часточці її тіла. До речі, є нові твердження вчених: посмішка Джоконди раніше була іншою, це з часом вона змінилася в результаті невеликого зрушення фарби.

Але незважаючи на те, чи ця посмішка з’явилася в результаті часу, чи вона була такою, «Мона Ліза» все одно залишиться одним з найвеличніших творів митця Ренесансу – Леонардо да Вінчі .

В даний момент картина знаходиться в паризькому музеї – Луврі. Нею продовжують захоплюватись, ненавидіти, любити, поважати…

Але все одно не можуть розгадати таємницю «Джоконди».

Ростецька Вікторія, 8-А клас

Відгук про картину Рафаеля Санті «Сікстинська Мадонна»

Рафаеля Санті називали світлим генієм доби італійського Відродження, який спромігся поєднати дух античності з духом християнства.

У своїх творах Рафаель відтворював найтонші відтінки людських почуттів, духовну і фізичну їх красу. Зокрема, в образах ідеальної людини він утверджував численні зображення Мадонни. Вершиною творчості Санті вважається створений у 1513 році шедевр під назвою «Сікстинська Мадонна».

В композицію цього твору мистецтва входить портрет молодої жінки з дитиною на руках. Відкриваючи завісу, в очах жінки ми бачимо сум, тривогу за долю рідної дитини. В її погляді зосередились біль і рішуча сміливість. Ми бачимо не просто Мадонну, а жінку, матір, яка страждає, як і кожна людина. Жінка водночас і віддає свою дитину, і хоче її утримати. Але Мадонна знає, що віддає своє дитя в ім’я спасіння людства. Це була її жертва для майбутнього.

Проста і невимовно щира жінка, вдягнена в звичайний одяг, а її голова покрита капюшоном, як і належить простій християнці. В невеликому тілі зосереджено набагато більше сміливості й сили волі, ніж у будь-якого чоловіка, і взагалі у будь-якої людини.

Дивлячись на картину, кожен завжди уявляє свою матір. Можливо, це тому, що матір неодмінно захистить і зробить все задля своєї дитини. В даному випадку у Мадонни був вибір: рідна дитина чи людство. Кожен з нас, звичайно ж, вибрав би перше. Адже хіба знайдеться сила, яка дозволить нам пожертвувати своєю дитиною заради інших? На таке спроможний тільки духовно сильний і розвинений митець, яким і був Рафаель Санті.

Ткаченко Денис, 8-Б клас

Відгук про картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза, Джоконда»

Феноменальній руці італійського мaйстра епохи Відродження Леонардо да Вінчі безумовно належить багато винаходів, відкриттів, витворів мистецтва. Він був художником, скульптором, архітектором, вченим, геніальним винахідником. У картинах Леонардо показане життя, яке любив і спостерігав художник. Його приваблювали люди у хвилини радощів і горя, коли їхні жести та обличчя особливо виразні.

Та найвидатнішою роботою став шедевр світового живопису – портрет «Мона Ліза, Джоконда», написаний в 1503 році. Скільки людей, стільки й думок. Загадкова посмішка Джоконди – молодої городянки, багатої мешканки Флоренції. Чим вона викликана? Здається, що вона насміхається над жителями міста. Багато хто вважає, що посмішка Мони Лізи – це просто витівка фарби, яка з часом потріскалась. Існує також теорія, що художник писав свій шедевр з чоловіка.

Найбільше Леонардо да Вінчі цікавила людина, її почуття. Майстер зумів передати не тільки зовнішню схожість, а й характер, мінливий настрій жінки.

Взагалі «Джоконда» - неповторний портрет, і якщо він викликає якісь асоціації, то,  на мою думку, з картиною  Рафаеля «Сікстинська Мадонна». Репродукції цих картин не можуть у повноті відобразити головну схожість. Я вважаю, що автору найяскравіше вдалися очі. Виразність очей у Мадонни і Мони Лізи вражає, зачаровує і надовго притягує до картин найвибагливіших поціновувачів мистецтва.

Мені здається, що майбутнім поколінням буде цікавою картина. Передусім через посмішку, ну треба врешті-решт дізнатися її природу! По-друге, навіть з цієї картини можна багато пізнати про життя і побут людей в епоху Відродження. Ну і по-третє, «Мона Ліза» - твір великого, геніального Леонардо да Вінчі, про якого має знати кожен. В «Моні Лізі» втілено людину епохи Ренесансу, яка поринула в роздуми над сутністю буття.

 

 

Використані джерела:

1. https://jyvopys.com/sikstinska-madonna-rafael-santi/
2. https://www.wikiwand.com/uk
3. https://uk.wikipedia.org/wiki
4. https://jyvopys.com/mona-liza-abo-dzhokonda-leonardo-da-vinchi/