Тема. Рудакі як засновник персько-таджицької літератури .

Тема. Рудакі  як  засновник   персько-таджицької   літератури   (860-941 р р.)

Мета: ознайомити  з фактами біографії Рудакі;  засвоїти  терміни бейт, газель, рубаї, вчити аналізувати  поетичний текст; розвивати уміння працювати в групі; виховувати   високі  моральні  якості.

Обладнання: текст  поезій  Рудакі,  портрет  поета,  персидські  мініа­тюри.

Та девушка вошла в меня из строчки Рудаки: «Ручей Мульяна к нам несет той девы аромат».

Гафіз

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Робота в парах. Взаємоопитування

1. Коли   була  завойована   Персія   арабами?
2. Що  означає  вислів  «віки мовчання»?
3. 3  яких  літератур  виникла   персько-таджицька   література?
4. Якою мовою створювалася персько-таджицька література?
5. Хто  був  у  центрі  уваги   персько-таджицької  літератури?
6. Яка  література   називається  ліричною,  а  яка  —  панегіричною?
7. Що  таке  мусульманський  Ренесанс?
8. Назвіть  найвідоміших  представників  класичної  східної  поезії.

II. Мотивація навчальної діяльності

Східний  поет   Шамсідцін  Розі  (X ст.)  присвятив  Рудакі  свій  сповне­ний  смутку  вірш.

ПЛАЧ    ЗА   РУДАКІ

Пішов   Рудакі  —  залишилися  мудрі   пісні. 

Вино   розлилось  —  є   той  запах, шо   був  у  вині.

Довіку такого співця не побачить земля!

Якого ж поета тепер виглядати мені?

Кривавими слізьми оплакую пам'ять його,

Як віск, розтопився булат на сердечнім вогні.

Почуєш ридання мої — не дивуйся, не стій,

Оплакати співця поспіши, що лежить у труні!

Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде,

Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!

(Переклад Василя Мисика)

• Якими словами характеризує поет Рудакі? Про яке ставлення до нього це свідчить? (Мудрі пісні; Довіку такого співця не побачить земля! Такого, як він, ти не знайдеш ніколи й ніде, Такого, як він, не побачиш ніколи і в сні!)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Справжнє ім'я поета — Абу Абдаллах Джафар ібн Мухаммад. Псев-донім собі він вигадав від назви гірського селища, у якому виріс,— Іудж, що в перекладі з перської означає «річка».

Рудакі був обдарованою людиною: мав музикальний слух та голос, тому вже з ди­тинства не тільки мандрував гірськими селищами та вражав співвітчизників своїм співом під власний акомпанемент чанга (рід лютні), але і здобув належну освіту. А ще че­рез деякий час, коли слава про талановито-і о хлопця дійшла до емірського палацу, його запрошують на службу, і він виконує роль придворного поета довгі роки.

Легенди розповідають, що син еміра, отримавши владу, осліпив Рудакі і змусив жебракувати.

Останні роки поет провів у себе на Батьківщині, нарікаючи у віршах на старість та   бідність. За легендами, Рудакі створив 1 300 000 віршованих рядків. На сьогодні відомо лише приблизно 2000.

Писав Рудакі у традиційних для персько-таджицької літератури і
жанрах: бейти, рубаї, газелі. 

2.Засвоєння літературознавчих термінів 

Бейт — двовірш, у якому міститься певна закінчена думка, може
бути римованим і неримованим. У східній поезії з бейтів складали газелі, рубаї тощо.

Газель — вірш, що складається не менш ніж з 3, але не більш між з 121 бейтів, пов'язаних наскрізною моноримою кожного 2-го рядка, об'єднаних спільним мотивом. У кінцевому бейті автор може називати своє ім'я або псевдонім. Основний зміст газелей — любов, туга закоханих,
філософські роздуми. 

Рубаї — чотиривірш, де римуються 1, 2 та 4 рядки. Вірш філософського змісту, що містить певну думку, підкреслену в останньому рядку.

3. Читання поезій Рудакі. Робота в групах

Група № І. Бейти

Читання віршів.

1.        До тебе прагне вся краса земна,

Як до провалля прагне бистрина.

2.                            У час розлуки я горю на вогнищі твоїм.

Навіщо ж деревом тобі опалювати дім?

3.        Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години.

Нащо борг такий, кохана, розбивати на частини?

Висновок: який образ автора створюється у цих поезіях?

Автор — закоханий у свою милу, зачарований нею, він опоетизовує кохану, використовує перебільшення («До тебе прагне вся краса зем-1 на»), порівняння («як до провалля прагне бистрина»).

Ліричний герой — хитрий, лукавий, запевняє кохану, що «борг» неї треба розбивати на частини, та й дім опалювати вже не потрібно — так і палає його кохання до дівчини.

Закоханий, зачарований, хитрий.

Група № 2. Газель «Відколи сонце сяє серед неба»

Відколи сонце сяє серед неба,

Не жив такий, кому знання не треба.

Які б віки прадавні не взяли ми —

Розумні люди мовами усіми

 Знання шукали, сил не шкодували

                 І речення у скелю вкарбували:

 «Знання для серця — світоч найясніший,

 Знання для тіла — панцир найміцніший».

Завдання:

Визначте ідею вірша і запишіть її.

Доведіть справедливість думки автора поезії.

Чи погоджуєтесь ви з ним?

(«Знання для серця — світоч найясніший,     Знання для тіла — панцир найміцніший».)

Група №3. Газель «О дівчино!Розлуки буревій...»

О дівчино! Розлуки буревій

 3 корінням вирвав цвіт моїх надій!

Чи став би я навік твоїм рабом, Якби не став арканом локон твій?

Хто має тільки душу, той ціни

Твого цілунку і питать не смій.

Що сонячніш горить твоя краса,

То менше світла у душі моїй.

Завдання:

Визначте тему вірша та художні засоби, що створюють певний на­стрій поезії. (Вірш присвячений темі нерозділеного кохання. Ліричний герой страждає у розлуці за своєю обраницею. Силу почуття закоханого допо­магають передати яскраві метафори:

«Розлуки буревій з корінням вирвав цвіт моїх надій!», «...якби не став арканом локон твій», «що сонячніш горить твоя краса...»)

Група № 4. Рубаї «Себе в руках весь час тримати»

Себе в руках весь час тримати — от справжнє благородство.

Глухих, сліпих не ображати — от справжнє благородство.

Не благородство — наступити на груди бідному, що впав,

Ні, руку впалому подати — от справжнє благородство!

Завдання:

Визначте тему та ідею вірша, доведіть, що це — рубаї. (Вірш присвя­чений роздумам про таку рису характеру людини, як благородство. Автор

доходить висновку, що благородною може зватися людина, яка вміє буті стриманою, не образить слабких та завжди допоможе тим, хто в скруті.

Цей вірш—рубаї, оскільки складається з 4 рядків, у яких римуються 1, 2 та 4рядки та має філософський зміст.)             

Група № 5. Рубаї «Ей, Рудакі...» 

Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись! 

Завжди веселий, вперед безтурботно дивись. 

Думаєш, тільки тобі одному так погано? у

В цілому світі не краще! Живи й не журись! 

Завдання: 

• Чим утішає себе Рудакі у незгодах? 
• Які художні засоби використовуються у вірші? (У цій поезії автор звертається сам до себе, адже поет — теж людина, і він може бути сумним і розчарованим. Г^:ричний герой знаходить утішання для себе в тому, що не лише йому доводиться страждати, іншим теж нелегко буває у житті. Використовуються метафора «кайдани печалі», епі­тети «веселий», «безтурботно».)

IV. Підсумки уроку

• Що вам запам'яталося із розповіді про Рудакі?
• Який вірш сподобався найбільше і чому?

V. Домашнє завдання

Варіант 1. Підготувати каліграму будь-якого вірша Рудакі (напри­клад, бейти (1,2) можна записати у вигляді водоспаду та вогнища, бейт (3) — у вигляді вуст тощо.)

Варіант 2. Визначити тему, ідею, художні засоби та жанр будь-якого вірша Рудакі.

Для всіх: вивчити визначення жанрів персько-таджицької поезії.