Тема: «Шиншила. Особливості утримання у неволі.»

Дата: ____________     

Гурток:

Керівник:

Тема: «Шиншила. Особливості утримання у неволі.»

Мета:

 навчальна  - поглибити та розширити знання гуртківців про шиншил; закріпити знання про біологічні особливості гризунів та утримання їх у неволі.

розвиваюча - розвивати спостережливість, біологічну мову, логічне мислення, пізнавальний інтерес та пізнавальну самостійність.

виховна - виховувати любов та свідоме ставлення до природи, її багатств та її захисту.

Обладнання:

• тварини живого куточку
• книги
• малюнки
• фотографії із зображенням тварин
• їжа для тварин.

Тип заняття: вивчення матеріалу нової теми.

Література:

1. Гусев В.Г. «Наши питомцы», М. «Лесная промышленность»  1987г.
2. Охріменко А.М. «Хрестоматія із зоології», К.»Радянська школа» 1988р.
3. Гусев В.Г.  «Животныые у нас дома». М., 1992
4. Самарський С.Л. «Зоологія хребетних» К.1976.

План заняття

І. Вступна частина.

А) Організація та перевірка гуртківців.

Б) Повторення правил ТБ.

ІІ. Основна частина

А) Оголошення теми та мети заняття

Б) Вивчення матеріалу нової теми.

• Гра «Дуель».

В) Робота з розмальовками  «Шиншила»

ІІІ. Заключна частина.

      Вікторина «Що я знаю про шиншилу?»

ІV. Практична робота.

•   Заміна підстилки
•   Годування тварин

V. Домашнє завдання.

Знайти відеоролик в мережі інтернет з участю шиншили.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

А) Організація та перевірка гуртківців.

Б) Повторення основних правил ТБ:

1.  Гуртківцям потрібно виконувати тільки ту роботу, яка передбачена завдаванням або доручена керівником гуртка.

2.  Під час роботи в куточку живої природи учні повинні підтримувати дисципліну, виконувати усі вимоги керівника, до роботи приступати тільки після проведення інструктажу з ТБ.

3.  У живому куточку забороняється підвищувати голос, робити різкі рухи , щоб запобігти травмуванню тварин.

4.  Пересаджувати, виймати тварин з кліток можна тільки з дозволу і під наглядом керівника.

5.  Не виймайте з вольєра самок , які нещодавно принесли потомство – це загрожує укусом.

6.  Обережно користуватися гострими предметами ( ніж, скребок).

7.  Після кожного контакту з тваринами ретельно вимити руки з милом.

ІІ. Основна частина

А) Оголошення теми та мети заняття.

Діти, тема нашого заняття «Шиншила. Особливості утримання у неволі.» Сьогодні ми поглибимо та розширимо ваші знання про таких тваринок як шиншили, закріпимо знання про біологічні особливості гризунів та їх утримання, будемо розвивати спостережливість, біологічну мову, логічне мислення, пізнавальний інтерес та пізнавальну самостійність. А загальна мета кожного заняття – виховувати  любов та свідоме ставлення до природи, її багатств та її захисту.

Б) Вивчення матеріалу нової теми.

Діти! А чи знаєте ви, хто такі шиншили?

        Гра «Дуель».

       Після короткого ознайомлення з основними положеннями нової теми керівник гуртка надає кожній команді однаковий інформаційний матеріал. (Додаток).

        Команди працюють над текстом десять хвилин, складають 5-6 запитань для суперників (бажано щоб кожний гравець мав своє запитання). Після закінчення часу, керівник гуртка забирає текст і починається «дуель». Починає та команда, яка перша дасть відповідь на контрольне запитання. Перший гравець задає своє запитання поіменно супернику.

      За правильну відповідь команда отримує 5 балів. Якщо гравець не дає відповідь, то команда допомагає – але за правильну відповідь отримують лише 2 бали. Гра продовжується поки всі гравці кожної команди не задали свої запитання (однакова кількість запитань). Перемагає та команда яка дала більше правильних відповідей. Запитання повинні бути лаконічними, які не потребують односложної відповіді. Текст (Додаток 1)

В) Робота за розмальовками  «Шиншила»

Діти, ви вже максимально опрацювали матеріал, а зараз давайте трішки відпочинемо і розфарбуємо шиншилку.  (Додаток 2)

ІІІ. Заключна частина.

 Вікторина «Що я знаю про шиншилу?»

Діти, а зараз я вам пропоную попрацювати командами. Зараз кожна «команда» отримає завдання вікторини. І та команда, яка першою справиться і отримає нагороду. (Додаток 3)

ІV. Практична робота.

Діти, сьогодні з вами ми вже багато вивчили і підійшли до наступної зупинки, яка називається «Годі сидіти, годі читати, вже час тваринок годувати» . І так перша «трійка» бере їду для морських свинок та черепах, друга для хом’яків та декоративного кролика, а третя для пацюків та  папуг.

•   Заміна підстилки
•   Годування тварин

V. Домашнє завдання.

Знайти відеоролик в мережі інтернет з участю шиншили.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Шиншила – не хутро, а домашній улюбленець.

Майже кожна людина має вдома якусь домашню тваринку: собаку, кішку або шиншилу. Важко повірити, але у цього гризуна рівень інтелекту такий самий як у кішки! Захоче якусь смачну травичку і буде дивитись на тебе своїми очами-бусинками і випросить. 

Вуса, лапи, хвіст

Шиншила – невеличка тварина з довжиною тіла 22-38 см, до яких додаються ще 10-17 см хвоста, покритого жорсткими волосками. Довгі вуса та круглі великі вуха допомагають їм пристосовуватись до нічного життя. Неймовірно, але скелет шиншили здатний стискатися у вертикальній площині. Це дозволяє їм у природних умовах пролазити у вузькі щілини. Окрім того у них швидка реакція, яка компенсує слабкий зір. Вага тіла невелика – 360-490 г самці, 380-460 г самки – що дає змогу навіть дитині тримати її на руках. Головне – бути обережним та не ображати тваринку.

М’яке нічне щастя

У шиншили дуже густе та пухнасте хутро. Важко повірити, але в одній їхній волосяній фолікулі налічується понад 50 тисяч волосків, на відміну від людини, у якої всього 1-3! До того ж, воно є гіпоалергенним, тобто не визиває алергії. Навіть якщо у вас проблеми і ви не можете утримувати вдома кішку, собаку або будь-яку іншу тварину, шиншила – це ідеальний варіант.

Цей домашній улюбленець ніколи не сидить на місці, а весь час бігає по клітці і досліджує світ навколо себе. Задля забезпечення середовища, у якому можна багато усього дослідити, їй потрібна велика клітка, і коли вона знайде щось цікаве – покличе до себе, щоб поділитись цим. І така ситуація найчастіше виникає вночі. Чому вночі? Адже це нічний житель. У природних умовах саме в цей час доби вони виходять на полювання, їдять, активно рухаються. В домашніх умовах їх поведінка схожа, окрім полювання.  Полюють вони лише на серця людей,  своїм щирим поглядом, кажучи: «Візьми мене до себе». 

Шиншила буде привертати увагу до себе, щоб ви випустили її на волю. Але випускати її вкрай небажано. Чому?  Шиншила – це гризун і тому може перегризти провід, пролізти у диван та зіпсувати його, залізти на стіл та впасти… Було багато випадків, коли вона загинула саме на прогулянці через необережність хазяїна: з’їла листок тієї трави, яку їй не можна, отруїлась, померла; впала з підвіконня, отримала серйозну травму, померла… Тому треба бути обережним та слідкувати за тим, де знаходиться тваринка.

Літо, сонце, жара

Але, як з будь-якою домашньою твариною, шиншила має декілька нюансів у догляді. По-перше, це температурний режим. Якщо ми можемо при низьких температурах одягтись, а при високих – зняти одяг, то шиншила так зробити не може, тому для неї треба підтримувати певну температуру. Від 18 до 20 – найкраще, 20-23 – нормально, 23-25 – вже жарко, і тварина стає млявою та відмовляється від їжі, 30 – смертельний, при якому тваринка може отримати тепловий удар і загинути. Якщо ви все ж таки не дотримались цих правил, треба виконати декілька неважких рекомендацій, щоб привести її до тями: взяти її на руки, відкрити морозилку і тримати на руках 10-15 хв., доки температура тіла не стане нормальною.

Увага, висока напруга!

По-друге, це стресова нестійкість. Тривала відсутність води, перехід від одного раціону харчування до іншого, необережна поведінка людини в той час, коли вона піклується про дитинчат – усе це веде до стресу, через який може виникнути зупинка серця.  А якщо вона вже злякалась, то треба посадити її на руки, погладити та говорити тихим голосом, намагаючись заспокоїти. 

Смачного повинно бути в міру

І по-третє, це раціон харчування. Шиншила має дуже ніжний шлунок і тому потрібно ретельно слідкувати за тим, що вона споживає. При обиранні корму обов’язково треба звернути увагу на деякі показники. Найкращий корм повинен мати у собі: сирого протеїну – 12-15%, сиру клітковину – 15-18%, жирів – 3%, кальцію – 1-1,5% та фосфору – 0,5%. Класти корм до кормушки потрібно раз на день, щоб вона у будь-який момент могла підійти та поїсти, а не кликати вас.

Інколи за гарну поведінку можна побалувати шиншилу плодами шипшини або плодами чорноплідної горобини, глоду, або частиною сухого яблука, шматочком сушеної моркви, або половинкою пластинки дієтичних хлібців. Також можна дати 1 насінину гарбуза – вона корисна тим, що є профілактикою від гельмінтів, але для вагітних вона заборонена. Якщо їжа корисна, то і тваринка почуває себе добре.

Підбиваємо підсумки

Отже, шиншила – це домашній улюбленець для будь-кого. Гіпоалергенне м’яке хутро не буде викликати алергію, а великі очі розтоплять серце будь-кого… Але треба пам´ятати основні правила утримання: температурний режим, відсутність стресу та правильний раціон харчування. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Вікторина «Що я знаю про шиншилу?»

1. Який вид зору у шиншил?

Монокулярний+

бінокулярний

мозаїчний

2. Де зазвичай будують собі житла шиншили?

У дуплах дерев

У скельних тріщинах+

У норах

3. Яка область мозку сильно розвинена у шиншил?

гіпофіз

гіпоталамус

мозочок+

4. Як називаються довгі вуса у шиншил?

радари

вібриси+

Сенсори

5. До якого виду тварин відноситься шиншила?

травоїдні

гризуни+

сумчасті

6. На яких горах знаходиться ареал проживання тварин?

Кордильєри

Анди+

Гімалаї

7. Чим не харчуються шиншили?

рослини

риба+       комахи

8. В якій країні живуть шиншили?

Уругвай

Аргентина

Чилі+

9. Що ще називають «шиншила»?

забарвлення кішок+

вид грибів

різновид цвілі

10.  Що означає латинське слово lanigera в повному назві цього виду тварин?

довговусі

вкрита шерстю+

довгохвоста