Тема: «Сутність сенсорного розвитку дітини раннього віку на основі впровадження технології Марії Монтессорі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Передмова                                                                                                      3

Розділ I. Аналіз літературних джерел                                                         3

1.       Висвітлення стану вивчення проблеми сенсорного розвитку дошкільників.                                                                                                           3
2.       Опис методики М. Монтессорі, її провідні ідеї.                               5

Розділ II. Особливості побудови розвиваючого середовища для дітей раннього віку.                                                                                                           5

1.        Розвивальне середовище дітей раннього віку.                                 6
2.       Вправи з сенсорними матеріалами.                                                   7

Додатки

Конспекти занять з сенсорного розвитку по системі М.Монтессорі.    10

Добірка розвивальних ігор за принципам М.Монтессорі.                      26

Музично – сенсорні ігри.                                                                            29

Дидактичні ігри.                                                                                          31

Консультації і пам’ятки для батьків.                                                         43

Список використаних джерел.                                                                   51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотації

У досвіді роботи Розіної Олени Юріївни розкрито завдання, форми та методи сенсорного розвитку дитини, що здійснюється на основі впровадження елементів методики Марії Монтессорі з дітьми раннього віку.

Актуальність досвіду роботи полягає в тому, щоб прискорити накопичення нових чуттєвих даних у дітей на основі використання сенсорних матеріалів ,якомога раніше розвивати їх мислительні механізми з подальшою підготовкою їх до повноцінного життя в навколишньому світі.

Мета роботи: виявити та обґрунтувати особливості сенсорного виховання дітей за методом М.Монтессорі, розкрити його значення у подальшому особистісному розвитку дитини.

Додатки  вміщують: теоретичні матеріали з проблеми сенсорного виховання, конспекти занять, дидактичні, розвивальні ігри, консультації для батьків і вихователів.

Матеріали досвіду сприяють сенсорному розвитку дітей раннього віку, оволодіння способами чуттєвого пізнання світу на основі впровадження ідей М. Монтессорі.

Описаний матеріал можна рекомендувати вихователям груп раннього віку, батькам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Ніколи не кладіть у ваші думки те, чого не було у ваших руках.

Перед тим, як дати дитині розумову роботу, необхідно дати їй можливість попрацювати руками».
М.Монтессорі.

 

Передмова

Дані напрацювання мною накопичувалися декілька років. 

В систему педагогічної роботи з дітьми раннього віку я впроваджую новаторські ідеї, пов’язані з раннім розвитком дитини, та особистісний досвід, в основі якого лежать знання про розвиток  та навчання дітей цієї вікової категорії, а також ігри та вправи ,що направлені на сенсорний розвиток дитини.

 

Чому мене зацікавила саме ця тема?

Актуальність проблеми

В зв’язку з впровадженням в систему роботи дошкільного закладу Базового компонента дошкільної освіти ,який  проголошує ідею формування конкретної дитини як носія особистісного досвіду та індивідуальності, перед нами ,педагогами, встала потреба знайти технологію ,яка б допомогла здійснити саморозвиток дитини з раннього віку. Оскільки, основний принцип документа – не вчити, а розвивати і виховувати закладене в дитині природою, допомагаючи їй пізнавати навколишній світ через те, що їй близьке, через гру. Тому свою увагу було направлено мною на вивчення методу М.Монтессорі, яка розглядає сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості.

Розділ І. Аналіз літературних джерел

1.                           Висвітлення стану вивчення проблеми сенсорного розвитку дошкільників.

Проблема сенсорного розвитку дошкільників перебуває в центрі уваги багатьох вчених, як психологів (Л. Венгер, О.              Запорожець, В. Зінченко, Є. Ігнатьєв, В. Мухіна), так і педагогів (В. Аванесова, М. Поддьяков, Н. Сакуліна, Є. Тихєєва, О. Усова, Є. Фльоріна). Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, розташування у просторі, а також запах, смак тощо. Значення сенсорного виховання в ранньому віці важко переоцінити. Саме цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення органів чуттів, накопичення уявлень про навколишній світ. Видатні зарубіжні спеціалісти в галузі дошкільної педагогіки ( Ф.Фребель, М.Монтесорі, Ж.-О. Декролі), а також відомі представники дошкільної педагогіки та психології (С.Русова, Є.Тихеєва, О.Запорожець, О.Усова, Н.Сакуліна та ін.) справедливо вважали, що сенсорне виховання, спрямоване на забезпечення повноцінного сенсорного розвитку, є однією з базових компетентностей дитини раннього віку.

Відомий російський фізіолог, доктор медичних наук  М.Щелованов називав ранній вік «золотою порою» сенсорного виховання. Уже з раннього віку діти зустрічаються з різноманіттям форм, кольорів та інших властивостей речей, зокрема іграшок і предметів домашнього вжитку. Знайомляться малюки й з живописом, музикою, скульптурою. Проте коли засвоєння відбувається стихійно, воно часто виявляється поверхневим, неповноцінним, не відповідає сенсорній культурі, що склалася у суспільстві. Сучасний етап розвитку дошкільної освіти характеризується пошуком нових підходів у педагогічній теорії та практиці. Національною доктриною розвитку освіти в Україні XXI століття, Базовим компонентом дошкільної освіти визначено, що особливої уваги потребує розвиток дитини як особистості, яка формується, засвоєння нею всього розмаїття досягнень суспільства та здатності використовувати набуті знання, уміння та навички в самостійній пізнавальній і творчій діяльності.

Доведено, що сенсорне виховання виступає обов’язковим складником розвитку дитини, яка потребує усвідомлених дій з боку вихователів, що підтверджується наявністю значної кількості методичного та практичного матеріалу (Д. Альтхауз і Е. Дум, Л. Артемова, А. Бондаренко, Л. Васильєва,

Н. Венгер, Т. Доронова, В. Котирло, С. Кулачківська, С. Ладивір, 3. Максимова, Л. Олійник, Е. Пілюгіна, Л. Сисуєва). Проте в практиці дошкільної освіти сенсорне виховання дітей раннього віку, зокрема і засобами створеного насиченого предметно-розвивального середовища, здійснюється нецілеспрямовано.

Л. Венгер і О. Запорожець визначили сенсорний розвиток як розвиток сприймання дитини та формування уявлень про зовнішні властивості предметів і явищ: величину, форму, колір, положення в просторі, а також про запах, смак, звук тощо. Л. Венгер виокремив і дослідив два шляхи засвоєння системи сенсорних еталонів - перцептивний та інтелектуальний. Перцептивний шлях став основою розробки способів сенсорного виховання дітей раннього й молодшого дошкільного віку.

Сучасна педагогічна наука визначає зміст сенсорного виховання, виходячи, зокрема, із даних психології. Він грунтується на основі принципу збагачення та поглиблення шляхом формування в дітей ( починаючи з раннього віку) широкого орієнтування в навколишньому світі. Поряд зі спеціальним ознайомленням із кольором, формою, розміром предметів слід удосконалювати звуковий аналіз мови, формувати музичний слух, розвивати м’язово-суглобову чутливість тощо. Ці вміння відіграють важливу роль у здійсненні музичної, образотворчої, трудової діяльності, у мовленнєвому спілкуванні. Навчання сенсорних дій поєднується з різними видами діяльності, що забезпечує життєву придатність сенсорних знань та вмінь. Водночас сенсорне виховання передбачає спеціальну роботу щодо ознайомлення дітей із сенсорними еталонами, а також спеціальними способами зіставлення якостей предметів із засвоєними зразками, тобто способами обстеження предметів.

Саме ранній вік є найбільш сприятливим для вдосконалення діяльності органів чуття, забезпечують повноцінні й різнобічні уявлення про довкілля. І тільки метод М.Монтессорі не просто вказує дитині на якості предметів і явищ навколишнього світу, а дає можливість самостійно набувати знання і відкривати свій внутрішній світ, що значно важливіше, ніж повідомлення з боку дорослого.

1.2. Опис технології М.Монтессорі її провідні ідеї

Технологія педагога М.Монтессорі допомагає здійснити розвиток дитини через систему сенсорних матеріалів, які побудовані за принципом: від простого до складного, з розвитком окремих сфер відчуттів (слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу). Цей матеріал спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядкувати враження з навколишнього світу, крім

того дає дитині можливість повторити вправи, посильні для її віку.

А сенсорне виховання створює необхідні передумови для формування психічних функцій, що мають провідне значення для можливості подальшого навчання.

Тому в свою педагогічну роботу з дітьми раннього віку, я вирішила впроваджувати елементи методики М. Монтессорі, і поставила собі мету:

• Створити необхідне розвивальне середо вище для самовиховання, саморозвитку та самонавчання.
• Напрацювати добірки ігор та вправ для формування сенсорно пізнавальної активності дітей.

Розділ II. Особливості побудови розвиваючого середовища для дітей ранього віку.

Виходячи з девізу видатного педагога: «Допоможи мені зробити це самому», я намагалась підготувати середовище так, щоб дитина могла проявити власні можливості через самостійну діяльність.

Створюючи розвивальне середовище в групі,дотримувалась основних принципів М. Монтессорі:

• свобода та її обмеження;
• структура та порядок;
• природність і реальність;
• краса й атмосфера;
• матеріали М.Монтессорі;

І все ж діяльність дітей у розвивальному середовищі здійснюється за певними правилами, основне з яких — твоя свобода закінчується там, де починається свобода іншого. Закінчивши справу, діти прибирають за собою, а пересуваючись по групі, не галасують. Ці нескладні правила вчать дітей поважати права інших, дотримуватися порядку. Предмети підібрані так, щоб діти могли займатися з ними без допомоги дорослого.

Ілюстративний матеріал відображає лише реальні предмети, що існують у природі, привертаючи увагу дітей до їх краси.

Крім того , і вихователь  є складовою частиною розвивального середовища, створюючи  атмосферу спокою  у дитячому колективі.

2.1. Розвивальне середовище дітей раннього віку.

Середовище поділено  за зонами розвитку( згідно ідеям М.Монтессорі):

1.Зона практичного життя: (кухня, спальня), першими пропоную дитині, яка розпочинає навчання. Працюючи зі справжнім побутовим приладдям, діти розвивають контроль та координацію рухів, відповідальність, незалежність, впевненість, звичку працювати самостійно, здібність впорядковано мислити, що досягається завдяки власному свідомому вибору діяльності. Діти дуже люблять працювати в цій зоні, так як тут все знайоме та походить з реального життя. спеціально розроблені вправи, націлені на розвиток концентрації уваги та самостійності дитини. Ці навички необхідні для того, щоб не залежати від дорослих у щоденних побутових справах, самостійно піклуватися про навколишнє середовище та турбуватися про інших, що зміцнює впевненість дитини в собі. В цій зоні діти навчаються мити посуд, користуватися кухонним приладдям, готувати прості страви, прибирати, одягатися, сортувати, пересипати, переливати та змішувати.

2.Сенсорна зона розроблена: для того, щоб дитина навчилась виявляти різницю між якостями предметів (форма, розмір, вага, колір, запах, текстура, смак та ін.). Діти працюють з геометричними тілами, дзвониками, пазлами, тканинами, звуковими, смаковими та нюховими «коробочками».

 

3.Маніпуляційна зона:

В ній присутні матеріали для конструювання, будування.Вони спрямовані на формування і вдосконалення підготовки дитини до інтелектуальних робіт та подальшого навчання. Матеріали М.Монтессорі прості та захоплюючі, вони допомагають дитині дуже точно розрізняти фізичні властивості об’єктів, що її оточують.Діти постійно працюють з цими матеріалами на індивідуальних зелених килимках (зелений колір має властивості корекції зору, зосередження уваги малюків, психічно заспокоює дитину),

4.Математична та граматична зони:(в них помістила геометричні фігури, предмети різної величини, ваги, предметні та сюжетні картинки, блоки з циліндрами-втулками та ін., діти з задоволенням виконують цікаві вправи, розроблені для розвитку слухового та зорового сприйняття, розширення словникового запасу та розвитку моторики.

5.Музична зона: (дитячі музичні інструменти). Це маленька країна музичних інструментів, де кожний може випробувати свої музичні здібності   пограти на трубі, гітарі і та. ін.

Створення навчально – розвивального середовища в сьогоднішній час дало змогу малюкам швидко адаптуватися і навчитись співдіяти з цим привабливим реальним світом.

 В роботі з дітьми дотримуюся трьох провідних положень, які характеризують сутність педагогічної теорії М.Монтессорі.

• Виховання є вільним;
• Виховання є індивідуальним;
• Виховання з використанням даних спостереження за дитиною;

«Не можна навчити дитину мислити вірно, якщо вона сама не буде вправлятися у вірному мисленні» наголошувала Марія Монтессорі, і тому роботу з дітьми будую так, щоб мислення дитини проходило через всі необхідні стадії: від предметно – дійового до наочно – образного і тільки після цього досягається абстрактний рівень.

2.2. Вправи з сенсорними матеріалами.

Марія Монтессорі, як лікар, розуміла, що для духовного розвитку дитини важливо навчити його відчувати. Вона розкрила свій талант педагога насамперед у навчанні дітей моториці і сенсориці. В тривалих систематичних дослідженнях був накопичений багатий матеріал, який піддався ретельному аналізу. Монтессорі - матеріали за рівнем ясності, структурі і логічної послідовності відповідають періодам найбільшої сприйнятливості розвитку дитини. Ці періоди, сприятливі для навчання певним видам діяльності, виявлення обдарувань, виховання вміння володіти собою і формування відносини до світу, можуть бути оптимально використані за допомогою розвиваючих матеріалів.

Матеріали і їх функції повинні розглядатися у взаємозв'язку з прийнятим Марією Монтессорі баченням дитини, а саме з його антропологією. Вона бачила в формується дитину потужні внутрішні творчі сили, які виконують роботу по розвитку та побудови його власної особистості. При цьому матеріали суттєво допомагають упорядкувати пізнання дитиною навколишнього світу. У центрі уваги педагога перебуває дитина з її індивідуальними і соціально - емоційними потребами, при цьому матеріали відіграють допоміжну дидактичну роль.

Дидактичні матеріали служать для того, щоб сприяти духовному становленню дитини через відповідне віку розвиток його моторики та сенсорики. Дитина діє самостійно, його внутрішні сили звільнені, щоб поступово крок за кроком він міг стати незалежним від дорослих. Індивідуальне і соціальний розвиток утворюють єдність протилежностей. Тільки воно дає можливість автономної і незалежної особистості реалізувати складну поведінку в суспільстві.

Тому  варто використовувати  в роботі з дітьми систему сенсорних вправ Марії Монтессорі,  за допомогою  яких  діти вчаться:

• мислити;
• розрізняти;
• групувати
• класифікувати.

Ці  вправи розвивають почуття дотику, тактильні відчуття, навчаючи дітей бачити руками.

Наприклад: використовую мішечки «Знайди пару»(вміст яких камінці великі і маленькі, пісок, крупи)або пару клаптиків тканини, які різняться за фактурою(шовк, хутро).

Для  розвитку  візуальних відчуттів краще  використовувати  матрьошок, бруски, палички та ін. Під час роботи з цими предметами слід не розкривати логіки, не давати пояснень. Тільки Сказати: «Зараз я поставлю матрьошки в ряд. Подивіться, як я це роблю» Дитина повинна сама зрозуміти закономірность і сама повторити декілька раз. Це забезпечить розвиток хроматично-зорового сприймання кольорів.

Багато уваги приділяю розвитку стереогностичних відчуттів де продовжую розвиток тактильних відчуттів та відчуття об’єму. Ознайомлюю з методами класифікації за категоріями, та якостями різних матеріалів, збагачує  активний словник дітей. Аби досягти цієї мети використовую вправи:

«Чарівний мішечок»

«Попелюшка»

«Що важче»

Знайди і розклади»

«Пересипаємо ложкою»

 

В іграх  слід використовувати  знайомі дітям матеріали та обладнання, різного кольору та величини: цеглинки, кубики, кульки, боби, горох, зерно.

На розвиток смаку, слуху ,нюху необхідно використовувати вправи, типу:

«Я хочу знайти таку саму за смаком»

«Постукаємо, побрязкаємо»

«Шукаємо такі ж пахощі» (гвоздика, ваніль, лавровий лист, м’ята какао)

 

Використовуючи ці вправи, я досліджую особистість дитини в процесі її формування і становлення, надаю простір вільному прояву закладених природою сил і здібностей.

 

Багато уваги паралельно надається  вправам щоденного життя,які направлені  на формування і розвиток  навичок самообслуговування:

«Пригостимо ляльок чаєм»

«До Зайчика на день народження»

«Скупаємо ляльку Наталочку»

«Збираємо ягоди»

«Приведемо в порядок свої речі»

Це допомагає  дітям розвинути  спостережливість ,координацію рухів, стати більш дисциплінованими.

Результативність використання елементів методики М. Монтессорі дало змогу досягти певних успіхів в різнобічному розвитку дітей. Граючись запропонованими матеріалами, малюки навчилися розрізняти кольори, визначати форму, величину предметів. У дітей сформувалося уявлення про природу, пори року, професії дорослих.

Проведений нами аналіз з сенсорного розвитку дітей групи раннього віку, показав, що показники рівня компетентності дітей значно змінилися. Вміння дітей самостійно обстежувати предмети зросло на 8%, і становить на кінець року 67%, значно покращився рівень дітей, які маніпулюють з предметами за допомогою дорослого (33%) у порівнянні з початком року -  20%. Збільшились показники щодо вміння дітей відображати свій сенсорний досвід в мові, розуміють і називають кольори  предметів 47% малюків. 47% знаходять предмети такого ж кольору. 30% оцінюють розмір об’єкта.

Додатки

Заняття з сенсорного розвитку для дітей раннього віку.

Тема: «Подорож до лісу».

Мета:

• уточнити і розширити знання дітей про диких тварин, характерні ознаки їх зовнішнього вигляду;
• вчити відповідати за змістом віршів;
• розвивати дрібну моторику рук;
• виховувати увагу, наполегливість у виконанні завдань, любов до тварин.

Матеріал: капелюх, іграшковий кролик (заєць), геометричні фігури різної фактури, іграшки (заєць, білка, лисиця, ведмідь, їжак), стільці та посуд (більше - менше), овочі і фрукти.

Хід заняття

Вихователь: Діти, я хочу загадати вам загадку, а ви спробуйте відгадати.

Загадка «Капелюх»

Я красива і ошатна.

Я проста і елегантна.

Всі на голову мене

Одягають без праці.

Вихователь: Ой, діти, подивіться, а ось і капелюх! Так вона ще жива. А ну-ка давайте підійдемо ближче і заглянемо під капелюх. (Піднімаємо капелюх, під нею зайчик).

Вихователь: Діти, хто це? Давайте його погладимо і скажемо, який зайчик: (маленький, біленький, пухнастий, красивий). А де живе зайчик? А навіщо зайчику біла шубка? (Відповіді дітей).

Вихователь: Діти, подивіться наш зайчик чомусь сумний. Зайчик каже, що в лісі багато снігу і йому дуже важко знайти собі корм, лісові тварини просять нас прийти в ліс і допомогти їм.

Вихователь: Допоможемо тваринам? (Відповіді дітей).

Зайчик, а щоб ти не сумував, ми з тобою пограємо.

Гра «Зайчик»

Вихователь: Діти, подивіться, наш зайчик повеселішав. А тепер йому пора назад у ліс. Біжи зайчик в ліс, і скажи звірятам що ми скоро прийдемо. (зайчик тікає). Діти я вам прочитаю вірші, і ви мені скажіть, яким тварин потрібна допомога.

Ведмідь

По завалах, по ярах

Ходить він хазяйським кроком

Любить ведмедик солодкий мед

Так малину з гілок рве.

Заєць

Він схожий на кролика,

Але живе він у нірці,

Цілий день траву їсть

На зеленій гірці.

Лисиця

Знає лисонька - лисиця:

У шубі вся її краса,

Шуби немає в лісі рудою

Звіра немає в лісі хитріший.

Їжачок

Сірий їжачок весь у голках,

Немов він не звір, а ялинка.

Хоч колючий мовчун лісовий-

Їжачок добра, а не зла.

Білка

Скаче білочка по гілках.

Збере горішки дітям.

Всі білченята - ласуни

Обожнюють гризти горішки.

Вихователь: діти, яким тваринам потрібна наша допомога (відповіді дітей), тепер викладемо тварин з геометричних фігур.

Вихователь: Хто вийшов? Якого кольору? З яких геометричних фігур? (Відповіді дітей).

Молодці, а тепер давайте підемо, допоможемо звірятам.

Рухлива гра «Великі ноги йшли по дорозі»

Вихователь: Діти, ми майже прийшли. Але подивіться, місток

зламався. Що ж нам тепер робити? (полагодити місток).

Подивіться, не всі дощечки зламалися, деякі залишилися.

Нам з вами потрібно підібрати до цих половинкам такі ж дощечки і покласти їх поруч. Тоді ми зможемо перейти на іншу сторону. (Діти збирають місток і шукають на дотик ребристі, шорсткі, з матерії, що шелестять, половинки дощечок).

Молодці, діти! Полагодили місток.

Гра «Місток»

(діти переходять по містку)

Вихователь: Ось ми і прийшли в ліс.А от і звірята нас вже чекають. Давайте їм допоможемо.

Завдання для дітей.

Зайчик (видавлюємо з мочалок водичку через часникодавку)

Білочці (вибираємо зі скляних камінчик горіхи)

Лисиці (виловити рибку з води)

Їжачку (зліпити з піску грибочки)

Діти під музику виконують завдання.

Вихователь: Діти, ви допомогли всім тваринам. Подивіться, хто живе в цьому будиночку? (чують ревіння ведмедя).

Правильно, тут живе сім'я ведмедів.

Хто тут найбільший? (папа ведмідь).

А хто самий маленький? (мишко).

А хто готує їсти? (мама ведмедиця).

А що роблять ведмеді взимку? (сплять).

Але ви знаєте, що скоро настане весна і наші ведмеді прокинутися. Давайте зробимо для них сюрприз, накриємо на стіл.

Розподіляють доручення.

- розставити стільці та посуд (більше - менше)

- зварити кашу і розсипати по тарілках (просіяти гречку)

- зварити компот (розлити по чашках воду)

-зробити салат (розділити овочі і фрукти)

Діти під музику виконують завдання.

Вихователь: Ось і готовий сюрприз для ведмедів. Діти подивіться, маленький Мишко прокинувся. Ми так з вами галасливо працювали, що розбудили його. Мишко не хоче спати, хоче з дітками грати.

Гра «Ось як наш мишко танцює добре».

Вихователь: Діти, Мишутке ще рано прокидатися, він повинен спати до весни. Що ж потрібно зробити, що б ведмедик заснув. (заспівати колискову.)

Колискова мишкові.

Лисенята сплять, сплять мишенята

Пташенята сидять у гнізді.

І ти мій ведмедик, засинай,

Баю, баю, бай.

 

Кошенятка сплять, утятки сплять,

Всі дітки спати хочуть.

І ти, мій ведмедик, засинай.

Баю, баю, бай.

Діти на руках укачивают Ведмедика, і укладають в ліжечко.

Повертаються в дитячий сад.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: У гості до бабусі і дідуся в село.

Мета: Розширити знання дітей про домашніх тварин. Розвивати вміння впізнавати по голосу.Закрепить уявлення про формі, кольорі, величині; знання про фрукти. Розвивати логічне мислення, увагу, дрібну моторику рук. Виховувати бажання піклуватися про тварин.

Матеріал: Осіннє листя. Домашні тварини іграшки (півник, курочка, качка, гусак, кролик, собака); пшоно змішане з манкою, тенісні кульки, сухе сіно, намальовані кісточки (великі і маленькі), фрукти; плаття, квіти, чашка та кола, зроблені з матерії які кріпляться на липучки.

Хід заняття

Діти заходять в групу. Звучить сумна музика. На килимку лежать осіннє листя.

Вихователь: Діти, подивіться осінній вітер приніс в групу листочки: вони маленькі і дуже сумні. На вулиці холодно, сиро і вони залетіли в групу, щоб ми їх зігріли. Давайте докладемо до них свої теплі долоньки. Ось так і посміхнемося листочку. Листочки відразу повеселішали і захотіли з вами пограти.

 

Гра «Хоровод з листочками»

Ми листочки осінні,

На гілках ми сидимо (присісти)

Дмухнув вітер - полетіли,

Ми летіли, ми летіли (легкий біг по колу)

І на землю тихо сіли (присісти)

Вітер знову набіг

І листочки всі підняв (легкий біг по колу)

Закружляли, полетіли

І на землю тихо сіли (присісти)

(Після закінчення гри вихователь пропонує дітям сісти півколом біля картини).

Вихователь: А ще листочок вам хоче щось розповісти. Давайте послухаємо.

В селі Василькове живуть дідусь Матвій і баба Серафима. Дідусь ловить рибу, ходить на полювання, а бабуся займається господарством. А воно у неї дуже велика.

 

Хрю-хрю-хрю - Хто живе у бабусі? (свиня з поросятами)

 

Мяу-мяу-мяу (кішка з кошенятами)

 

Ко-Ко-ко- (курочка з курчатами)

 

А як кричить півень (ку-ка-ре-ку)

 

А ще у бабусі живуть гуси, качки, кролики, собаки Кульку і Барбос. І всіх треба вчасно погодувати. Ось бабуся Серафима і просить нас допомогти. Але перед роботою пограємо з пальчиками:

 

Пальчикова гра «Помічники».

Наша-то Катюша розумна була:

В кімнаті роботу всім звірам дала.

Чашечки собачка миє язичком, (Гладимо тильною стороною пальців правої руки долоню лівої, рух «від себе»).

Мишка підбирає крихти під столом (Пощипываем пальцями правої руки долоню лівої)

Кішка кігтиками лавочку шкребе, (Шкрябав зігнутими пальцями «кігтиками» долоню лівої руки.)

Курочка ряба підлогу крилом мете(Ковзні рух ребром долоні однієї руки з іншою).

Катя варить кашу для своїх звірят.(Вказівним пальцем правої руки робимо кругові рухи по долоні лівої).

Наварила Кашки, з ложки годує їх. («Зачерпываем кашку з каструльки» правою рукою, протягуємо її вперед).

 

Вихователь: А тепер давайте допоможемо бабусі.

 

Півнику і курочки - просеем зернятка.

Качечку і гусака-виловимо кульки з води

Кроликам - знайдемо в мішечках сіно.

Песикам - виберемо кісточки (великі і маленькі)

Вихователь: Діти, давайте ще зробимо подарунки для дідуся і бабусі.

Для бабусі: зробимо намисто з різнобарвних макаронів і прикрасимо сукню в жовті й червоні квіточки. (приклеюємо на сукню жовті й червоні квіточки на липучках).

Для дідуся: прикрасимо чашку (на чашку приклеюємо зелені і сині кола на липучках).

Діти під музику виконують завдання.

Вихователь: Діти, наша бабуся приготувала для вас частування.

 

Д. гра «Впізнай на смак»

(Діти впізнають за смаком фрукти: апельсин, яблуко, лимон, банан).

 

Вихователь: Діти, бабуся і дідусь дякують вам за подарунки та допомогу і прощаються з вами.

 

Давайте і ми скажемо до побачення.

Тема: «Веселий сніговик»

Мета: закріплювати поняття «гарячий», «теплий», «холодний» розвивати дрібну моторику, пізнавальну активність, окомір, привчати до дослідницької діяльності.

Обладнання: іграшковий сніговичок, миска зі снігом, сніжки, миска з холодною, теплою, гарячою водою.

Хід заняття

Перед заняттям вихователь ставить у непомітному місці сани й Сніговика, накриває їх білою тканиною — це буде намет.

Вихователь.

Віршик розповідають діти з вихователем разом

Ой, летить сніжок, летить,

Заміта дороги!

Ходять діти по снігу

— Загрузають ноги.

Вихователь.

— Погляньте у віконце: скільки там снігу натрусило!. Давайте наліпимо сніжки.

Пальчикова гімнастика «Сніжок»

Раз, два, три, чотири —

(рахують пальчики, починаючи з великого)

Ми сніжок зліпили.

(«Ліплять» — змінюють положення долоньок.)

Він кругленький і гладенький

(показують коло, гладять свої долоньки)

Але зовсім не смачненький.

(Погрожують пальчиком.)

Раз — підкинем,

(дивляться вгору)

Два — підкинем,

(підкидають уявний сніжок)

Три — спіймаєм

(присідають)

І зламаєм.

(Тупотять ніжками.)

Вихователь.

Ох і багато снігу натрусило! Ось і в нас з’явилися замети.

Вихователь вказує на «замет у групі».

— Ой, хтось кричить. Давайте подивимось. Вихователь робить вигляд, що розмітає сніговий замет.

— Та це ж Сніговичок! Він катався на санчатах, і його засинало снігом.

Ліпить хтось сніговика,

В нього ніс — морквина,

Замість шапки — баняка,

Очі — картоплини.

Вихователь.

Діти, а ви знаєте, чого сніговик найбільше боїться? (Відповіді дітей.)

Вихователь.

Сніговик боїться тепла

Дослід «Чого боїться Сніговик»

Хід досліду

Вихователь показує дітям миску зі снігом. Потім набирає в ложку снігу і кидає в темлу водичку. Діти спостерігають, як тане сніг. Вихователь повторює дослід кілька разів.

Вихователь.

Тепер зрозуміли, чого боїться сніговик? Він перетворююсь на… (Діти продовжують речення.)

Динамічна хвилинка «Сніжки»

Вихователь роздає кожній дитині по білому аркушу паперу та просить зім’яти його.

Вихователь

Аркуші тремо, тремо.

Аркуші мнемо, мнемо.

У дітей виходять сніжки, вони кладуть їх Сніговичкові. Вихователь пропопує покидатися сніжками, зробленими з вати. Усі кидаються (обережно) сніжками.

Вихователь. Ми так весело грали, що сніговику стало спекотно і він захотів пити. Йому можна пити тільки холодну воду.

Дослід «Водичка для Сніговичка»

Хід досліду

Вихователь ставить три пляшки з холодною, теплою та гарячою водою (кришечки пляшок різного кольору: білого — з холодною водою, синього — з теплою водою і червоного — з гарячою водою) і просить дітей доторкнутися до них та знайти, де холодна вода.

Сніговичок.

Діти, мені можна пити воду з цієї пляшки (показує на склянку з гарячою водою)?

Діти.

Ні, це гаряча вода.

Сніговичок.

А з цієї?

Діти.

Ні, тут тепла вода.

Сніговичок.

З цієї можна пити?

Діти.

Так. Це холодна вода.

Вихователь

Молодці, допомогли Сніговикові.

— Давайте зробимо подарунки для Сніговика і створимо для нього картину!

Вправа «Зимовий пейзаж»

(колективна робота)

Хід вправи

На стіні прикріплений великий аркуш паперу (ватман) синього кольору. Вихователь пропопує дітям підійти до столиків і взяти сніжку, а потім прикріпити її на аркуші паперу. Коли всі діти прикріплять свої сніжки, вийде зимовий пейзаж.

Сніговик дивиться на пейзаж, хвалить діток та повертається до лісу.

Вихователь.

Педагог хвалить малят за уважність.

Заняття закінчується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегроване заняття на тему «Малі мишенята»

Мета: Розвивати дрібну та загальну моторику, пам’ять, мислення, мовлення. Закріпити знання про властивості піску. Створити радісний настрій. Виховувати бажання допомагати іншому та охайно виконувати роботу. Вправляти у диференціації стану піску: сухий — мокрий. Формувати вміння впізнавати й називати основні кольори, а також знання про властивості води.

Словник: квасоля, горіх, насіння; мишенята; телеграма; назви основних кольорів (жовтий, червоний, зелений, синій); мокрий — сухий.

Матеріали: лавочка, доріжка з тканини, мобільна пісочниця; велика іграшкова мишка, яка танцює, маленькі мишки за кількістю дітей; телеграма, кольорові коробочки (основних кольорів), кісточки абрикосів, плоди білої та коричневої квасолі, горох, насіння; піали, глибокі одноразові миски з наклеєними на дні великими картками, на яких зображені кісточки абрикосів, горох, квасоля, насіння; миски з холодною та теплою водою, лійка, сито.

Хід заняття

(Діти сидять на килимочку.)

Вихователь

Діти, діти — телеграма!

Пише всім нам Мишка-мама:

Мишенята захворіли, їсти дуже захотіли.

Просить нас прийти вона,

Принести трішки зерна.

(Вихователь пропонує дітям зібрати гостинці для хворих мишенят. У ході збирання зерен та кісточок уточнює їхні назви.)

Діти, у нас так багато гостинців. Може, сходимо провідаємо хворих мишенят? (Вихователь заздалегідь ставить лавку, за нею викладає доріжку. Діти стають один за одним і виконують дії за словами вихователя.)

Наші ніжки, наші ніжки

По лавочці, по доріжці

Наших діток поведуть.

Дмитрик, Таня — тут як тут!

Колю, Олю, поспішіть,

В нірку Мишки зазирніть!

(Вихователь бере іграшкову мишку й розмовляє з нею.)

Добрий день, Мишко. Ми до тебе в гості прийшли і гостинці принесли. А де ж твої мишенята?

Мишка

Утекли мої малі,

Де шукати їх мені?

Вихователь. Давайте допоможемо мамі Мишці знайти її діточок мишенят. (У групі в різних місцях стоять коробочки 4 основних кольорів та різних розмірів.)

Мишка. Діти, а ви знаєте, що мої мишенята дуже люблять ховатись у коробочках? Ану швиденько знайдіть коробочки та принесіть їх сюди.

(Діти шукають і приносять коробочки, а вихователь звертається до кожного з них із запитанням: «Якого кольору в тебе коробочка, вона велика чи маленька?» Після цього діти відкривають коробочки і виймають мишенят.)

Вихователь

Мишенят ми всіх знайшли.

Всім гостинці принесли.

(Вихователь запрошує дітей до столу, викладає «гостинці» на тацю.)

Ой, як тут усе змішалося!

Щоб мишенят нагодувати,

Треба все нам розібрати.

Мисочки всі роздивіться,

Куди що класти — розберіться!

(На столі стоять миски, на дні яких наклеєні картки із зображенням «гостинців». Діти беруть із таці «гостинці».)

А кісточки мишенята будуть їсти? (ні)

А зерном квасолі й гороху ласуватимуть? (так)

А насіння їстимуть? (так)

(Діти «годують» мишенят насінням.)

Їжте, мишки, наїдайтесь,

Насіннячком пригощайтесь.

Мамо Мишко, а де ж твої мишенята будуть відпочивати? Де їхні нірки?

Мишка. А нірок немає, допоможіть мені, малята.

Вихователь. Діти, допоможемо зробити нірки? (Так.)

(Діти підходять до пісочниці, одна половина якої наповнена сухим піском, а друга — мокрим.)

Погляньте, діти, як сиплеться пісок. А ви знаєте, чому він сиплеться? (Він сухий.)

А якого кольору сухий пісок? (Жовтого.) Я спробую насипати сухий пісок у лійку, а ви візьміть сухий пісок у руки. Він сиплеться? (Так.) А зараз спробуємо набрати пісок у сито. Що виходить? (Пісок просипається.) А тепер спробуємо зібрати його гіркою. Чи можна з такого піску побудувати нірки? (Ні, він розсипається.)

Так, із сухого піску нічого не збудуєш. А що треба зробити з піском, щоб із нього можна було будувати? (Полити пісок водою.) А де в нас мокрий пісок? Спробуємо насипати пісок у лійку. Не сиплеться? Чому? (Тому що він мокрий.) А через сито він буде сипатися? (Ні.) А чому? (Відповіді дітей.) Зате з мокрого піску можна побудувати гірку.

(Діти будують гірку з вологого піску, вихователь звертає увагу на те, що пісок тепер темний.)

А тепер збудуймо нірки для сірих мишенят,

Нехай вони в них міцно-міцно сплять.

(Діти кладуть мишенят у нірки.)

Ви старанно працювали,

Мишкам нірки збудували,

Але щоб не захворіти,

Треба руки нам помити.

(Діти підходять до мисок із прохолодною і теплою водою. Миють руки спочатку в синій, а потім у червоній мисці.)

Яка вода була в синій мисці? (Холодна.) А в червоній мисці теж була холодна? (Ні, тепла.)

Ручки в нас стали чистенькі, але вони все ще вологі. Давайте посушимо їх вітерцем.

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

(Діти машуть руками, наче віялом.)

З нами вітерець погрався —

І у віяло сховався.

(Стискають пальці в кулачок.)

Мишка

Спасибі вам, малята,

За нірки й за обід.

А я для вас станцюю,

Жаліть не буду ніг!

(Мишка танцює й прощається з дітьми. Вихователь пропонує дітям повернутися додому.)

Вихователь

Наші ніжки, наші ніжки

По лавочці, по доріжці. Наших діток поведуть.

Дмитрик, Таня — тут як тут! Колю, Олю, не баріться,

Всі до групи поверніться!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрованого заняття на тему «Веселі клубочки»

Мета: Розвивати увагу, навички спілкування з дорослим, мовлення, мислення, пам’ять, загальну й дрібну моторику, уміння орієнтуватися у просторі та малювати олівцями. Спонукати до малювання прямих ліній різного кольору (нитки). Розвивати сенсорні здібності. Збагачувати активний словник прикметниками: назви кольорів (жовтий, червоний, синій, зелений), величини (великий, маленький), якості (м’якенький, тепленький). Закріпити назви геометричних форм (круг, куля). Виховувати любов до тварин. Викликати бажання допомагати іншим. Учити малювати пряму лінію невідривним рухом руки зліва направо, диференціювати предмети за величиною.

Матеріали: іграшковий котик (лялька на руку), кошик із клубочками ниток чотирьох кольорів, великий і малий кошики; папір, олівці різного кольору.

Хід заняття

Вихователь читає вірш І. Січовика «Котик»:

Ходить котик тишком-нишком,

Упіймав сіреньку мишку,

Сміло вгору хвіст підняв І промовив гордо: «Няв».

Вихователь. Малята, про кого цей віршик? Правильно, про котика. До вас у гості завітав Котик. А що це в нього? Так, кошик, а в ньому лежать різнокольорові клубочки.

(Вихователь пропонує дітям розглянути клубочки, взяти їх у руки.) А якої вони форми? Якого кольору клубочки? Вони великі чи маленькі? А чому Котик любить бавитися клубочками?

Діти. Тому що вони... (м’якенькі, пухнасті, тепленькі тощо).

(Вихователь висипає клубочки з кошика.)

Котик. Няв, няв, я грався клубочками, і вони розкотилися в різні боки.

Вихователь. Чи не хочете ви допомогти Котику зібрати клубочки? А збирати ми їх будемо ось у ці кошики. Цей кошик який? (Великий.) А цей який? (Маленький.) Тож давайте по збираємо маленькі клубочки в маленький кошик. А великі клубочки у який кошик будемо збирати? (У великий.)

Розвивальна гра «Збери клубочки». Діти збирають клубочки, вихователь питає, який у дитини клубочок (великий), у який кошик треба його покласти (у великий).

Котик. Клубочки такі веселі, що весь час від мене тікають, а мені так сумно без них.

Вихователь. Діти, як же нам допомогти Котику? (Відповіді дітей.) Так, ми їх можемо намалювати. Давайте спробуємо уявити, як ми малюємо клубочки, намотуючи ниточку.

(Діти в повітрі або на столі малюють спіраль.)

(Далі вихователь пропонує намалювати для Котика різнокольорові клубочки — великі й маленькі. Діти обирають кольорові олівці і, наслідуючи вихователя, виконують завдання у певній послідовності: не зупиняючись, тягнуть нитку зліва направо, «змотують» клубок.)

Вихователь. Ось ми й намалювали для Котика клубочки. Вони такі різні: і великі, і малі, та ще й різнокольорові. Тепер Котик буде ними гратися.

(Котик дякує дітям, розглядає малюнки, хвалить усіх дітей і прощається з ними.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегроване заняття на тему «Сукні для ляльок»

Мета: Розвивати увагу, навички спілкування з дорослим, мовлення, мислення, пам’ять, загальну й дрібну моторику, сенсорні здібності. Формувати вміння орієнтуватися у просторі та малювати олівцями. Вправляти у диференціації кольорів (синього та жовтого), у знаходженні іграшок одного кольору, а також у малюванні олівцем на обмеженій площині. Викликати бажання допомогти, зробити приємне іншим. Виховувати ввічливість. Закріпити знання про знайомі іграшки (м’яч, ляльку, пірамідку, машинку), поняття «лялька велика та мала», назви кольорів (синій, жовтий), одягу (сукня, спідниця, кофта тощо).

Матеріали: іграшки синього й жовтого кольору, дві ляльки — велика та мала, одягнені відповідно в синій і жовтий одяг; олівці, шаблони сукні, 2 коробки, м’яч.

Хід заняття

Вихователь. Малята, погляньте, хто до нас сьогодні завітав у гості! Ось цю велику ляльку звати Катруся, а маленьку — Оленка. Давайте разом привітаємося з ними. Ой, діти, який у них гарний одяг! У що вдягнена велика лялька? (Відповіді дітей.) Так, правильно. А якого кольору в неї одяг? (Синього.) Так, молодці.

(Після цього діти розглядають малу ляльку, одягнену в жовтий одяг.)

Обидві ляльки люблять іграшки, але Катруся любить іграшки тільки синього кольору, а Оленка — тільки жовтого. Може, допоможемо лялькам зібрати їхні іграшки? Іграшки для Катрусі ми будемо збирати у яку коробку? (У синю.) А для Оленки? (У жовту.)

(Діти збирають сині іграшки в синю коробку, жовті — у жовту. Вихователь спонукає дітей до мовлення, запитуючи, якого кольору іграшку вони несуть, у яку коробку, для якої ляльки. По закінченні гри ляльки дякують дітям.)

Наші гості дуже просять вас намалювати їм новий одяг. Ось такі сукні. Намалюємо? Сукню для Катрусі будемо зафарбовувати яким кольором? (Синім.) А для Оленки? (Жовтим.)

(Вихователь роздає аркуші із силуетами сукні, а діти роз-фарбовують їх, намагаючись не виходити за межі контуру.)

(Ляльки дуже вдячні дітям за новий гарний одяг. Вони розглядають малюнки, хвалять усіх дітей. Вихователь питає в кожної дитини, для кого вони малювали сукні, якого кольору сукні тощо.)

Малята, ляльки дуже вдячні вам і пропонують пограти в гру. Згодні? (Гра «Прокоти м’яч». На підлозі розставлені іграшки синього та жовтого кольорів. Діти прокочують м’ячик за вказівкою вихователя: прокоти м’яч до синьої пірамідки до жовтої машинки, до жовтої пірамідки тощо.)

Ляльки вже збираються додому. Вони вам дуже вдячні. Попрощаємось із ними та запросимо ще раз завітати до нас у гості.

 

Конспект інтегрованого міні-заняття на тему

«Веселі мотрійки»

Мета. Розвивати в дітей психічні процеси (пам’ять, увагу, мислення, мовлення), спостережливість, уміння диференціювати різні об’єкти за однією основною ознакою (величина, колір). Виховувати сенсорну культуру, доброзичливість, гостинність, навички спілкування з дорослим. Викликати позитивні почуття. Продовжувати вчити зіставляти об’єкти за величиною (велика, середня, маленька), розрізняти кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), називати предмети побуту (чашка, ложка, блюдце). Словник: мотрійка — мотрійки; вбрання, назви кольорів та величин, посуд, чашка, блюдце, чай, автобус.

Матеріали: 3 (різні за розміром та кольором вбрання) ляльки-мотрійки, стільчики відповідної величини, чашки та блюдця відповідних кольорів, чайник із теплим чаєм, 3 автобуси відповідної величини та кольору.

Хід заняття

У гості до дітей приходять три ляльки-мотрійки.

Вихователь. Діти, подивіться, хто до нас завітав? (Показує ляльок.)

Діти. Мотрійки.

Вихователь. Мотрійки дуже хочуть, щоб ви їм посміхнулися. Ось послухайте, що вони вам кажуть:

Ми дівчаточка хороші,

Наче сестри, дуже схожі.

В сарафанчиках строкатих Дуже легко нас впізнати.

Ви на всіх нас подивіться,

Щиро-щиро посміхніться!

Малята, давайте привітаємось із мотрійками й посміхнемося їм. Подивіться, які вони гарні! А чи однакові вони? (Якщо в дітей виникають труднощі з відповіддю, вихователь звертає увагу на величину ляльок, а потім — на колір їхнього вбрання.)

Якої величини ця лялька? (Велика, середня, маленька.) А якого кольору вбрання у великої мотрійки? (Червоного.) А в середньої? (Зеленого.) А в маленької мотрійки якого кольору вбрання? (Жовтого.) Діти, а коли приходять гості, то як їх зустрічають? Може, й ми почастуємо ляльок чаєм? (Пропонує дітям запросити мотрійок до столу: кожну мотрійку слід посадити на зручний стілець, тобто на стілець відповідної величини. Під час виконання дії вихователь спонукає дитину супроводжувати свої рухи мовленням: «Велику ляльку посаджу на великий стілець, середню — на середній» тощо.) Здається, у нас чогось не вистачає, для того щоб можна було попити чай. Чого саме? (Посуду, чашок тощо.) (Діти розглядають посуд, вихователь звертає увагу на його колір. Пропонує дітям розставити чашки та блюдечка, добираючи посуд кожній ляльці відповідно до кольору її вбрання. Під час виконання дії вихователь спонукає дитину до мовлення: «Червону чашку я поставлю для мотрійки в червоному вбранні» тощо.)

А тепер, малята, налийте чай у чашки. (За бажанням дитина може налити і собі, і педагогові.)

Пийте, лялечки, наш чай,

Чай духмяний, золотистий,

Чай солодкий і смачний!

Дуже-дуже запашний!

Мотрійкам дуже сподобалось у гостях, вони дякують вам за гостинність та привітність, та їм уже час повертатися додому. А поїдуть вони додому на автобусах. (Пропонує розглянути автобуси, звертає увагу на їхні величину та колір.) Діти, як ви гадаєте, на якому автобусі поїде велика лялька? (На великому червоному автобусі.) А на якому автобусі поїде лялька в зеленому вбранні? (На середньому зеленому автобусі.) А на якому автобусі поїде ця лялька? (На маленькому жовтому.)

Діти прощаються з ляльками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добірка

розвивальних ігор за принципами М.Монтессорі

Розвивальна гра «Пересипання крупи з посудини в посудину»

Обладнання:2 посудини (невеликі чайники або молочники, обов’язково з носикоми), крупа (гречана або рисова, насипати трошки менше за половину посудини).

Правила гри. Малюк пересипає крупу з посудини в посудину, намагаючись її не розсипати. Якщо крупа розсипалася, її збирають за допомогою щітки та совочка.

Вправа-гра допомагає розвивати увагу, зоровий аналізатор, координацію рухів та виховує наполегливість, організованість, охайність.

 

Розвивальна гра «Збери те, що я назву»

Обладнання: 2 глибокі тарілки, одна тарілка — порожня, в іншій — дрібні муляжі овочів (фруктів).

Правила гри. Дитина пінцетом бере те, що запропонує вихователь, або те, що схоче сама, і кладе в порожню тарілку. Попередньо розглянути з дитиною ігровий набір, уточнити назви, кольори, форму.

Вправа-гра допомагає розвивати мислення, увагу, мовлення, дрібну моторику рук та виховувати самостійність, цілеспрямованість, організованість.

 

Розвивальна гра «Перекладання м’ячиків»

Обладнання: 2 глибокі тарілки (в одній із них — вода), ситечко з ручкою, губка. Опустити у воду 5—6 кульок (пластмасових, наприклад тенісних).

Правила гри. Дитина перекладає кульки в порожню тарілку за допомогою ситечка. Звернути увагу малюка на те, що вода витікає з дірочок, а пластмасові кульки не тонуть у воді.

Вправа-гра допомагає розвивати увагу, зоровий аналізатор, координацію рухів та виховує наполегливість, організованість, охайність. Гра покликана також спонукати малюка робити відкриття.

 

Розвивальна гра «Переливання води»

Обладнання: 4 великі стакани, чайник, губка. На всі стакани нанесені різні позначки рівня води (для цього можна використати маркер або кольорові наліпки).

Правила гри. Дитина наливає воду з чайника до належної позначки. Таку саму вправу вона виконує й з іншими стаканами. Можна трохи підфарбувати воду, додавши в неї невелику кількість натурального барвника. Якщо вода розлилася, необхідно спонукати малюка витерти її за допомогою губки.

Вправа-гра допомагає розвивати увагу, зоровий аналізатор, координацію рухів та виховує наполегливість, організованість, охайність

 

Розвивальна гра «Попелюшка»

Обладнання: 2 глибокі тарілки, одна тарілка — порожня, в іншій — гречка та манна крупа; ситечко з ручкою.

Правила гри. Запропонувати дитині (після пригадування казки «Попелюшка») допомогти Попелюшці розділити крупу. Розглянути крупу. Просіяти: манка — сіється, гречка — ні. На очах дитини перемішати крупи й запропонувати відокремити рис від манки. Дитина зачерпує суміш, просіває її, просіяний рис пересипає в порожню тарілку.

Вправа-гра допомагає розвивати охайність, мислення, увагу, м’язи руки, координацію рухів, а також спонукає робити відкриття й виховує бажання допомагати іншому.

 

Розвивальна гра «Шорсткі картки»

Обладнання: картки (по 2 екземпляри) розміром 10 х 10 см, на яких наклеєні або пришиті безпечні, знайомі дітям матеріали (макарони, манна крупа, хутро, рис, цупкий папір тощо), серветка.

Правила гри.

1.                    варіант. Перед грою дитина миє руки й витирає їх насухо. Спочатку вона обстежує зразок, а потім знаходить таку саму картку під серветкою.
2.                 варіант. Дитина обстежує картку під серветкою, називає, яка вона (шорстка, тверда тощо), а потім знаходить пару.

Вправа-гра допомагає розвивати тактильні відчуття, закріплює вміння проводити обстежувальні дії, учить диференціювати предмети, не бачачи їх. Гра сприяє активізації мовлення дітей, виховує інтерес до навколишнього світу.

 

Розвивальна гра «Склади хусточку»

Обладнання: хусточки, на які вишито лінії згину.

Правила гри. Дитина отримує завдання: скласти хусточку по лініях згину. Завдання ускладнюють із віком: хусточку без ліній дитина має скласти самостійно згідно з отриманими вказівками.

Вправа-гра допомагає розвивати дрібну моторику, окомір, увагу, цілеспрямованість та виховувати навички самообслуговування.

 

Розвивальна гра «Переливання води за допомогою спринцівки»

Обладнання: 2 глибокі одноразові тарілки, спринцівка місткістю 200—300 мл, губка.

Правила гри. Дитина за допомогою спринцівки набирає воду з однієї тарілки та виливає в іншу, доки не вибере всю. Спочатку вправу виконують двома руками, потім однією. Якщо вода розлилася, необхідно спонукати малюка витерти її губкою.

Вправа-гра допомагає розвивати увагу, зоровий аналізатор, координацію рухів, силові м’язи руки, дрібну моторику та виховує наполегливість, організованість, охайність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Музично-сенсорні ігри для дітей раннього віку

У теоретичній частині роботи були висвітлені проблеми розвитку музично-сенсорних здібностей дітей у процесі використання музично-дидактичних ігор та посібників.

Зміст музичного виховання передбачає виховання в дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чутливості до неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музикальність дитини, її творчі здібності.

Саме із цією метою застосовують музично-дидактичні посібники, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову й рухову активність, розширюючи в такий спосіб музичне сприйняття в цілому.

Усі посібники можна поділити на такі три групи:

1.                 Посібники, мета яких полягає в тому, щоб дати дітям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичні жанри (пісня, танець, марш). («Сонечко й хмаринка», «Добери музику».)
2.                 Посібники, які дають уявлення про зміст музики, про музичні образи. («Упізнай казку», «Добери картинку».)
3.                 Посібники, які формують у дітей уявлення про засоби музичної виразності. («Музичний будиночок», «Кого зустрів Колобок?».) Як показує практика, систематичне застосування посібників та ігор викликає в дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню музичним репертуаром, розвитку музично- сенсорних здібностей дитини.

 

Музично-сенсорна гра «Навчи мотрійок танцювати»

Мета:. Розвивати ритмічний слух, пам’ять. Закріпити поняття «велика — маленька».

Ігровий матеріал: велика та маленькі мотрійки.

Музичний матеріал: «Сонечко, сонечко», «Іди, іди, дощику» (українські народні заклички); пісня «Курчата» (муз. А. Філіпенка).

Хід гри

У дорослого в руках велика мотрійка, у дітей — маленькі.

Дорослий. Діти, до вас завітали веселі мотрійки. У мене яка мотрійка? (Велика.) А у вас які? (Маленькі.) Велика мотрійка вчить танцювати маленьких. (Дорослий відстукує по столу нескладний ритмічний малюнок. Діти повторюють.)

Як ритмічні малюнки використовують знайомі дітям мелодії пісень і танців: «Сонечко, сонечко», «Курчата», «Іди, іди, дощику», «Пиріжки». Спочатку діти повторюють за дорослим, а потім дорослий починає, а діти закінчують.

Цю музично-дидактичну гру можна використовувати як у ході індивідуальної роботи, так і під час музичного заняття.

 

Музично-сенсорна гра «Чарівна музика»

Мета: Розвивати слух, уміння координувати свої рухи згідно зі звуковисотністю музики. Вправляти в диференціації понять «великий — маленький». Збагачувати словник.

Хід гри

Дітям пропонують послухати різну музику.

Дорослий. Коли звучить гучна музика, хто до нас іде? (Великий ведмідь, велетень тощо.) Як можна показати когось великого? (Підняти руки вгору.) А коли звучить тиха музика, хто до нас іде? (Маленьке мишеня, гномик тощо.)Як можна показати когось маленького? (Присісти, нахилитися.)

Діти переходять на килим, дорослий дає їм завдання: показати, хто до них іде, враховуючи гучність музики. Спочатку діти виконують завдання разом із дорослим, а потім самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри та вправи для дітей раннього віку

Ігри, спрямовані на диференціацію кольорів

та їхніх відтінків

Дидактична гра «Квітники розквітли»

Мета. Вправляти дітей у диференціації кольорів. Закріпити назви кольорів, квітів. Розвивати мислення, мовлення, зоровий аналізатор. Виховувати любов до рослин.

Матеріал: фланелеграфи (квітники) для дорослого (демонстраційний) і для кожної дитини; предметні картки з квітами й відповідні їм фігури (у вихователя), таці з такими самими фігурами (на столі для кожної дитини).

Хід гри

Перед проведенням гри діти розглядають квіти на квітнику. Починаючи гру, вихователь нагадує їм про те, який красивий квітник є у них на території садочка, і пропонує кожному зробити свій квітник.

Вихователь показує дітям квітку на картці, діти разом із вихователем пригадують її назву, визначають колір. Після цього вихователь розміщує картку на демонстраційному фланелеграфі, промовляючи: «Тут виросла жовта-жовта кульбабка», а потім прикріплює поряд жовтий кружечок і каже: «А тут ще одна». Потім вихователь пропонує дітям посадити такі самі квіти на їхніх «квітниках».

Діти знаходять жовті круги на таці й «саджають» на своїх «квітниках» (фланелеграфах) кульбабки. Вихователь звертається до дітей із запитанням: «Де росте твоя кульбаба?», спонукаючи до відповіді «Тут», «Там». Наслідуючи вихователя, діти «саджають» кілька «квітів» (подібних до них фігур): мак, півонію тощо.Коли квітники «розквітнуть», кожна дитина показує свій і цікавиться, який квітник у сусіда. З дітьми, які не зробили помилок, у повторній грі вихователь створює квітники за словесною вказівкою, без демонстрації зразка.

Дидактична гра «Знайди предмет того кольору, який я назвала»

Мета. З’ясувати рівень уміння диференціювати предмети за основними кольорами; визначити рівень знань щодо назв кольорів.

Матеріал: іграшки різного кольору (лялька, машинка, пірамідка, брязкальце, дзвіночок тощо).

Хід гри

Дітям пропонують набір із 5—6 знайомих іграшок різного кольору (лялька, машинка, пірамідка, брязкальце, дзвіночок тощо). Вихователь повідомляє, що він забув усі кольори, а пам’ятає лише назви, і просить дітей допомогти йому. Він буде називати колір, а хтось із дітей — показуватиме іграшку відповідного кольору. Під час відповіді вихователь не виправляє дитину, й незалежно від того, як вона відповідає, дякує їй і хвалить.

 

Дидактична гра «Рибки та рибалки»

Мета. Вправляти дітей у диференціації кольорів. Учити розуміти поняття «велика», «маленька», «багато». Розвивати мислення, мовлення, зоровий аналізатор. Виховувати спостережливість.

Матеріал: овали (оранжеві та інших кольорів), картинка — золоті рибки.

Хід гри

Вихователь питає дітей, чи бачили вони рибок, та пропонує їм побути рибалками.

Діти, які бажають бути рибалками, ловлять рибу. На таці лежать різні фігури. Серед них оранжеві овали — золоті рибки різного розміру. Вихователь читає рибалкам вірші й пропонує показати зображення рибок на картинці. Потім він читає перший стовпчик вірша.

Намальовані рибки

Трипки- дрипки,

Оранжеві рибки!

Якось на папері

Хвостиком змахнули,

Попливли за двері.

Дрипки-трипки,

Не пустуйте, рибки!

Ту, найбільшу, слухайте,

Моря не розхлюпайте.

В. Терен

Завдання на вибір дітей. Велика рибка. Маленька рибка. Багато рибок. Рибалки вибирають фігури, схожі за формою на рибок (овали). Усі роздивляються, хто що впіймав. Помилково обрану фігуру порівнюють із картинкою й повертають на тацю. Якщо не всі вибрали оранжеві фігури, то вихователь ще раз читає перший стовпчик вірша, виділяючи голосом підкреслене слово. Рибалки знову ловлять рибок. Потім вихователь разом із дітьми розглядає впійманих рибок, читає про них віршик, а діти повторюють його за дорослим.

Про рибок іншого кольору діти розповідають самі. Далі вихователь читає другий куплет вірша й просить дітей вибрати найбільшу «рибку». Після цього педагог пропонує кілька ігрових ситуацій: «Усі маленькі рибки, пливіть до найбільшої», «Малі рибки попливли за великою», «Малі рибки заховалися від великої» (діти прикривають їх долонями), «Попливли за великою — більші рибки, за ними — менші». Діти викладають свої рибки в один рядок за найбільшою. Відразу легко знайти помилку й виправити її. Потім можна «вишикувати» окремо оранжевих рибок і ще раз прочитати віршик.

Вихователь звертає увагу дітей на те, що велика рибка — одна, а маленьких — багато. Можливо, дехто з дітей правильно відповість на запитання: «Скільки великих рибок, скільки — малих?».

Наприкінці гри рибалки ловлять рибок — дітей, які бігають по кімнаті.

Дидактична гра «Посади метелика на квітку»

Мета. Продовжувати вчити дітей диференціювати основні кольори. Розвивати відчуття кольору; увагу, мислення, пам’ять. Виховувати почуття турботи про інших.

Матеріал: аркуш паперу зеленого кольору із зображенням 12 квіток однакової форми, двох розмірів (6 великих і 6 маленьких) і шести кольорів (по одній великій і маленькій квітці однакового кольору) — червоного, оранжевого, жовтого, синього, фіолетового, білого; 12 контурних картонних метеликів однакової форми (також двох розмірів і шести кольорів відповідно до розмірів та кольорів квітів).

Хід гри

Вихователь звертається до дітей:

•               Погляньте на цей квітник. Якого кольору ця квітка? А ця? Вона велика чи маленька? Покажіть інші квітки такого самого кольору та розміру.
•               А тепер послухайте вірш.

Я біжу, біжу по гаю,

Я метелика впіймаю.

А метелик не схотів,

Геть від мене полетів.

Полетів він на лужок,

Заховався між квіток.

Н.Забіла

•               На наш лужок теж прилетіли метелики. Тож допоможемо їм заховатися. Для цього треба знайти квітку для кожного метелика, таку саму за кольором та величиною, як і він сам, і посадити метелика на неї. Подивіться на цього метелика. Який він — великий чи маленький? А якого він кольору? А тепер знайдіть таку саму квітку. Дивіться: квітка велика, і метелик теж великий; квітка синя, і метелик синій. Якщо посадити його на цю квітку, він буде зовсім непомітний.

Дидактична гра «Добери за кольором»

Мета. Вправляти дітей у диференціації предметів за кольором. Закріпити назви кольорів. Розвивати орієнтацію у просторі. Виховувати бажання грати.

Матеріал: паперові смужки, на яких зображені 2—3 предмети одного кольору та порожнє віконце; картки із зображенням предметів різних кольорів.

Хід гри

Вихователь читає вірш:

Ось стоять предмети в ряд І до себе звуть малят:

Подивисьно ти сюди І товариша знайди!

Вихователь пропонує подумати, якого ж товариша загубили предмети, і знайти його, повернувши на своє місце — у порожнє віконце.

 

Ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з величиною

Дидактична гра «Добери колеса до машин»

Мета. Продовжувати вчити добирати колеса до машин, орієнтуючись на величину та колір. Закріпити словосполучення: машина велика, маленька; колеса великі, маленькі; колеса сині великі; колеса червоні маленькі.

Матеріал: на картці намальовані дві машини — велика (синя) та маленька (червона). Колеса в обох вирізані.

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям дібрати колеса та дверцята до машин

Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки у відповідні вирізи. Закріпити уявлення про величину: великий (маленький) будинок. Словник: будинок, дах, вікна. Продовжувати вчити узгоджувати прикметники з іменниками: червоний дах, червоні цахи, червоне вікно.

Матеріал: на картці намальовані два будинки — великий і маленький; дахи й вікна вирізані.

Хід гри

Вихователь пропонує дитині розглянути картки, назвати, що на них зображено. (Будинки.) Далі він розповідає казку: «Жили собі два веселі будинки. Один був... який? (великий), а інший... (маленький). Але незважаючи на те, що один був великий, а інший маленький, вони дуже дружили. Аж ось налетів злий і сердитий вітер, він поскидав із них дахи, по видував вікна й розкидав їх по траві, І будинки засумували: хто ж тепер їм допоможе знайти саме їхні вікна й дах і полагодити їх».

Вихователь заохочує дитину допомогти будиночкам, ще раз звертає увагу на їхню величину. По закінченні завдання будиночки дякують дитині.

Дидактична вправа «Зберімо потяг»

Мета. Учити добирати колеса до потягів. Словник: потяг, паровоз, великий, маленький; вагон великий, маленький; колеса великі, маленькі. Учити повторювати слова та словосполучення з вірша Т. Волгіної «Паровоз».

Дидактичний матеріал: на картці намальовані два потяги різної величини та різних кольорів; колеса вирізані.

Дидактична гра «У кого такий самий»

Мета. Вправляти у диференціації предметів за величиною. Закріпити назви кольорів. Розвивати окомір, мислення, мовлення, креативність. Виховувати організованість, посидючість.

Матеріал: фігури маленькі й великі, однакові за розміром, різного кольору.

Гра-вправа. Для тих дітей, які навчилися порівнювати й розрізняти фігури за розміром, вихователь бере тацю з великою і маленькою фігурою такого самого розміру, як у них.

Завдання на вибір дітей

Вибрати велику й маленьку фігуру.

Користуючись відомими їм прийомами порівняння, діти роблять відкриття: є фігури однакові за розмірами.

Отже, наприкінці другого чи на початку третього року життя діти знаходять подібне й відмінне у формі, кольорі, розмірі принаймні чотирьох фігур.

Повторні вправи. Якщо ігровий матеріал зацікавив дітей, вони охоче його досліджують, проводять кілька ігрових вправ, створюючи з фігур відомі дітям образи. Наприклад, жовте курча, каченя, мотрійка, снігова баба, лялька, башта. Придумайте інші образні зображення з двох-трьох відомих дітям фігур. Використайте вірші, створіть із ними гру-хованку спочатку на фланелеграфі. Потім побігайте з дітьми, як із курчатами та каченятами тощо.

Качечка кряче — каченят не баче.

Кличе качечка курчат, чи не бачили качат?

Г. Бойко

Дидактична гра «Сходинки»

Мета. Продовжувати вчити дітей будувати ряд за величиною — від найменшого до найбільшого. Закріпити поняття «прямокутник». Розвивати увагу, зоровий та тактильний аналізатори, мислення, мовлення.

Матеріал: для кожної дитини по п’ять прямокутників однакового кольору, але різного розміру.

Гра-вправа. Зі спільної таці дитина вибирає прямокутники однакового кольору. Так у кожного з’являється по п’ять однакових за кольором, але різних за розміром прямокутників. Вправляйте дітей у порівнянні форм, розмірів, кольорів за допомогою прийомів прикладання та накладання; порівнюйте кольори прийомом зіставлення.

Завдання на вибір дітей. Побудуйте сходинки для улюбленої іграшки. Разом із дітьми виберіть іграшку й виставте на столі. Вона спостерігатиме за діями дітей. Іграшка невелика, відповідно до розміру фігур.

Запропонуйте дітям починати з великого прямокутника, далі знайти менший, ще менший і так до найменшого. Іншого разу починайте будувати від найменшої фігури до найбільшої.

Якщо сходинки побудовано правильно, іграшка весело й охоче піднімається чи спускається ними вгору, вниз. Якщо дитина припустилася помилки, іграшка не бажає йти на сходинки доти, доки дитина чи всі разом не знайдуть і не виправлять помилку.

Дидактична гра «Вище — нижче»

Мета. Продовжувати вчити дітей знаходити на малюнку зображення вищих чи нижчих предметів. Закріпити поняття «вище — нижче», «високий — низький», назви: пірамідка, ведмежа, ведмедик. Розвивати окомір, уміння вимірювати «на око», уміння виконувати словесну вказівку вихователя. Виховувати посидючість, інтерес до занять із дорослим.

Матеріал: площинне зображення пар «високий — низький», пірамідки та ведмежата.

Хід гри

Вихователь звертає увагу на яскравий малюнок і питає, хто завітав до малюків у гості. Діти називають малюнки. Вихователь питає, чи однакові іграшки за висотою. Просить назвати високу пірамідку, маленьке ведмежа і т. д. Заохочує малюків скласти речення: «Це ведмежа вище від цього», «Ця пірамідка нижча від цієї» і т, д.

Дидактична гра «Ляльки-подружки»

Мета. Вправляти дітей у побудові ряду за величиною, закріпити вміння порівнювати об’ємні предмети за допомогою зіставлення. Закріпити поняття «найбільша», «найменша», «велика», «мала», «середня». Розвивати мислення, увагу, мовлення, ейдетичні відчуття. Виховувати позитивне ставлення до спільної діяльності з дорослим.

Матеріал: 5 паперових об’ємних ляльок, різних за величиною.

Хід гри

Вихователь читає віршик:

Ми подруженьки гарненькі,

Маєм щічки червоненькі.

Хусточки ми одягли,

У садок гулять пішли!

Потім дає дитині ляльки, зібрані в одну, розглядає її з дитиною. Далі звертає увагу на те, що лялька прийшла не одна, а з подружками. Вихователь разом із дитиною розглядають їх, милуються ними. Після цього вихователь пропонує знайти найбільшу, найменшу ляльку, розташувати їх за величиною.

 

Ігри, спрямовані на ознайомлення дітей із формою

Дидактична гра «Ведмедик»

Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки різної форми та величини у відповідні вирізи. Закріпити назви частин тіла у ведмедика (голова, вуха, тулуб, лапи); вживання прийменника «у» (у ведмедика лапи). Продовжувати вчити повторювати словосполучення як прості речення (Ведмедик хороший. Ведмедик клишоногий).

Матеріал: на картці намальований ведмедик; усі його «деталі» — голова (коло), тулуб (великий овал), лапи (малі овали та кола) — вирізані.

Хід гри

Вихователь загадує загадку про ведмедя:

Хоч у нього й шуба є,

А як холод настає,

Він не їсть тоді й не п’є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає.

Далі вихователь пропонує розглянути, з яких частин складається ведмедик, назвати, на які геометричні фігури схожі частини його тіла. Потім він пропонує дітям скласти ведмедика з різних геометричних фігур.

Дидактична гра «Прикрась ялинку»

Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки у відповідні вирізи. Закріпити знання про кольори. Словник: ялинка, кульки, іграшки.

Матеріал: площинна форма ялинки, іграшки.

Хід гри

Дитині дають площину форму ялинки, на якій вирізані отвори різної форми для іграшок, а також іграшки-пазли для прикрашання. Пропонують прикрасити ялинку до свята, дібравши відповідну іграшку до отвору.

Дидактична гра «Добери таку саму»

Мета. Учити добирати й накладати геометричні фігури різних кольорів на відповідні місця. Розвивати мислення, мовлення, увагу.

Матеріал: на картці намальовано два квадрати різних кольорів і два кола (так само різних кольорів); відповідні геометричні фігури лежать окремо; кількість фігур на картці поступово збільшують.

Хід гри

Діти в ігровій формі отримують завдання дібрати із запропонованих фігур такі самі, які є в них на картках. З метою ускладнення додають зайві невідповідні фігури.

Дидактична гра «Знайди батькам їхніх діток»

Мета. Учити добирати фігури, орієнтуючись на колірта форму.

Хід гри

Варіант 1. «Мами» одного кольору (червоного), але різної форми (прямокутник, трикутник). Основна ознака для добору «діток» — форма.

Варіант 2. «Мами» однієї форми, але різних кольорів (синього, зеленого). Основна ознака — колір.

Варіант 3. «Мама» й «тато» різної форми та кольору (квадратний жовтий «тато» і прямокутна синя «мама»). «Дітки» квадратні й прямокутні (так само двох кольорів). Основна ознака — колір.

Дидактична гра «Миші й килимки»

Мета. Учити дітей добирати деталі певної форми. Розвивати мислення, сприйняття, зорову увагу, дрібну моторику. Виховувати естетичний смак.

Матеріал: паперові килимки з певним геометричним візерунком з отвором різної геометричної форми, додаткові деталі.

Хід гри

Грати можна з 1—3 дітьми. Вихователь звертає увагу дитини на ковдру чи килим, які прогризли миші, і пропонує полагодити їх. Звертає увагу на форму отвору, пропонує подумати й дібрати саме ту деталь, якої не вистачає.

 

 

 

Ігри, спрямовані на розвиток слухового сприйняття

Дидактична гра «Луна»

Мета. Учити дітей повторювати за вихователем слова різної гучності та емоційного забарвлення. Розвивати слухове сприйняття; фонематичний слух. Виховувати бажання гратися з дорослим.

Матеріал: тематичні картки.

Хід гри

Вихователь обговорює з дитиною явище «луна». Далі пропонує малюкові пограти: «Я буду говорити слово, а ти, як луна, повторювати». У разі потреби можна використовувати тематичні картки.

У такий самий спосіб проводять гру «Слова».

Мета. Учити дітей орієнтуватися у просторі. Розвивати слухове сприйняття; мислення, увагу, мовлення. Виховувати позитивні почуття від спільної діяльності з дорослим.

Матеріал: дзвінок.

Хід гри

Вихователь пропонує дитині пограти в піжмурки. Дитина заплющує очі, вихователь дзвонить дзвіночком. Дитина повинна словесно пояснити, де дзвенить дзвінок.

У такий самий спосіб проводять гру «Де дзвенить дзвінок?».

Дидактична гра «Упізнай за голосом»

Мета. Учити диференціювати знайомі голоси. Розвивати слухове сприйняття; увагу, мислення. Виховувати бажання грати з дорослим.

Хід гри

Вихователь пропонує малюкові повернутися спиною й відгадати, хто його покличе (кличуть тільки вихователь і діти, яких добре знає малюк). З віком гру ускладнюють.

У такий самий спосіб проводять ігри «Хто покликав?», «У лісочку на горбочку», «Чия пісенька?».

Дидактична гра «Послухаймо, що чути»

Мета. Учити дітей слухати аудіозапис звуків вітру, моря, співу пташок. Розвивати ейдетичні відчуття; слухове сприйняття; мислення, увагу, мовлення. Виховувати позитивні почуття від спільної діяльності з дорослим.

Матеріал: аудіозаписи звуків вітру, моря, співу пташок.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям послухати пісню, а чию — треба здогадатися. Після прослуховування вихователь запитує дітей, що це було, чи сподобалося їм.

У такий самий спосіб проводять гру «Пісенька водички».

Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати голоси знайомих тварин і птахів. Розвивати слухове сприйняття.

Матеріал: іграшкові тварини й птахи.

Хід гри

Вихователь розглядає з дитиною іграшкових тварин і птахів, закріплює їхні назви та голоси. Потім ховає іграшки за ширму, а діти за голосом визначають, хто як кричить (півник, курочка, качечка, котик, собачка, мишка).

Дидактична гра «Що грає?»

Мета. Розвивати вміння дитини диференціювати звуки знайомих музичних інструментів. Розвивати слухове сприйняття. Закріпити назви музичних інструментів (піаніно, барабан, бубон, маракас тощо).

Матеріал: іграшки (піаніно, барабан, бубон, маракас).

Хід гри

Вихователь розглядає з дитиною музичні інструменти, закріплює їхні назви та звучання. Потім ховає іграшки за ширму, а діти за звучанням визначають, що грає (піаніно, барабан, бубон, маракас).

У такий самий спосіб проводять гру «Який інструмент звучить?».

Дидактична гра «Шумові коробочки»

Мета. Розвивати вміння дитини диференціювати звучання знайомих музичних інструментів. Розвивати слухове сприйняття.

Матеріал: 4—6 шумових коробочок, наповнених різноманітним матеріалом (горох, камінчики, мука, ґудзики, залізні кришечки тощо).

Хід гри

Діти в ігровій ситуації отримують завдання: послухати, як шумлять «чарівні коробочки», знайти найгучнішу, найтихішу; найвеселішу, найсумнішу. Дорослий просить дитину взяти ту коробочку, шум якої їй подобається найбільше, та пояснити свій вибір.

 

Ігри, спрямовані на розвиток смакового сприймання

Дидактична гра «Упізнай на смак»

Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати знайомі смаки.

Матеріал: чай, вода, молоко, узвар тощо.

Хід гри

Вихователь пропонує дитині заплющити очі й відгадати на смак, що вона куштує (чай, воду, молоко, узвар тощо)

Дидактична гра «Смачні фрукти»

Мета. Вправляти дітей у диференціації фруктів на смак. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів (апельсин, яблуко, груша, абрикос тощо).

Матеріал: різні фрукти.

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти. Дітям зав’язують очі, дають шматочки фруктів. Дитина куштує й впізнає фрукт за смаком.

 

Дидактична гра «Смачніовочі»

Мета. Вправляти дітей у диференціації овочів на смак. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор, огірок, картопля, морква, капуста тощо).

Матеріал: різні овочі.

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям вгадати знайомі овочі. Дітям зав’язують очі, дають шматочки овочів. Дитина куштує й угадує овоч за смаком.

Дидактична гра «Кисле чи солодке?»

Мета. Продовжувати вчити дітей диференціювати смаки (кислий чи солодкий). Закріпити назви фруктів і овочів. Розвивати уяву, мислення, смакові рецептори.

Матеріал: фрукти й овочі (яблуко, банан, полуниця, лимон тощо).

Хід гри

Цю гру проводять за принципом попередньої.

У такий самий спосіб проводять інші ігри, спрямовані на розвиток смакового аналізатора.

 

Ігри, спрямовані на розвиток тактильних відчуттів

Дидактична гра «Чарівна торбинка»

Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати предмети на дотик, орієнтуючись на зовнішні ознаки.

Матеріал: торбинка, іграшки.

Хід гри

Спочатку вихователь пропонує малятам розглянути іграшки, звертаючи увагу на їхні характерні ознаки: у зайчика довгі вушка, у рибки є хвіст, у машини — колеса тощо; кількість іграшок поступово збільшують. Ускладнення: відразу з’ясовують, що саме сховано в торбинці.

У такий самий спосіб проводять ігри «Чарівний кошик», «Чарівна скриня».

 

Ігри, спрямовані на розвиток нюхового рецептора

Дидактична гра «Вгадай фрукт»

Мета. Вправляти дітей у диференціації фруктів за запахом. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів (апельсин, яблуко, груша, абрикос тощо).

Матеріал: фрукти.

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти за запахом. Дитині зав’язують очі, підносять до носа шматочки фруктів. Дитина вгадує фрукт за запахом.

Дидактична гра «Духмяні овочі»

Мета. Вправляти дітей у диференціації овочів за запахом. Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор, огірок, картопля, цибуля, кавун тощо).

Матеріал: овочі.

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі овочі. Дитині зав’язують очі, підносять до носика шматочки овочів. Дитина вгадує овоч за запахом.

Дидактична гра «На що схоже?»

Мета. Продовжувати розвивати ейдетичні відчуття (нюх). Вправляти у диференціації знайомих запахів. Розвивати увагу, мислення, мовлення.

Матеріал: набір ароматного дитячого мила (полуничне, яблучне, лимонне, трояндове тощо).

Хід гри

Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі запахи. Дитині зав’язують очі, підносять мило. Дитина вгадує, на що схожий запах.

 

Ігри, спрямовані на розвиток просторової орієнтації

Дидактична гра «Зустріч сонечка»

Мета. Формувати розуміння понять «високо — низько» , учити використовувати відповідні слова в мовленні. Закріпити назви тварин та їхні голоси. Учити повторювати за вихователем речення.

Матеріал: парканчик із травою; фігурки тварин та зображення сонечка, наклеєні на фланель; фланелеграф, на якому розміщені парканчик із травичкою.

Хід гри

Вихователь каже: «Жили собі собачка Жучка та півник — золотий гребінчик, масляна голівка, шовкова борідка (виставляє фігурки тварин на фланелеграфі). Щоранку вони виходили надвір і зустрічали сонечко. Сонечко з’являлося спочатку низько-низько, а потім піднімалося високо-високо». Накладає на фланелеграф сонечко й супроводжує свої слова діями: «Одного разу вийшли собачка Жучка та півник надвір, а сонечка немає. Зажурилися вони й голосно заплакали. Почуло сонечко й визирнуло: спочатку низько, а потім високо. Зрадів півник, стрибнув високо на паркан і заспівав: “Кукуріку!”. А Жучка не могла високо підстрибнути. Вона сиділа низько на травичці й гавкала: “Гав-гав!”». Під час розповіді вихователь заохочує дітей повторювати слова «високо», «низько» та речення з тексту.

Дидактична гра «Де каченята?»

Мета. Формувати розуміння понять «далеко — близько» . Учити повторювати за вихователем речення.

Матеріал. На картці (розмір — альбомний аркуш) зображений сюжет: річка й хатинка на березі. З правого боку малюнка підклеєно третю частину аркуша, де сюжет продовжується. Ця частина загинається, і її зворотний бік також входить у сюжет малюнка. На річці у двох місцях наклеєна фланель. Фігурки каченят та качки (у двох положеннях) також наклеєні на фланель.

Хід гри

Вихователь виставляє картинку й пропонує дітям подивитися, що на ній намальовано. Потім розповідає: «У маленькій хатинці на березі річки жило каченятко Кряк (виставляє фігурку) разом зі своєю мамою качкою (виставляє другу фігурку). Щоранку каченятко виходило з хатинки й ішло купатися. Воно боялося далеко запливати, а тому плавало поблизу хатинки. Ось так (показує). А одного разу каченятко запливло далеко-далеко (ховає каченя за відігнутий аркуш). Немає каченятка, не видно його. Стала мама качка гукати свого синочка Кряка: “Кряк-кряк!” А він не чує, бо далеко заплив. Давайте допоможемо мамі качці, погукаємо каченятко разом: “Кряк-кряк!” (Діти гукають.) Почуло каченятко й повернулося до мами. Тепер воно не запливатиме далеко, а плаватиме лише поблизу хатинки».

Вихователь супроводжує розповідь показом, заохочує дітей повторювати слова «далеко», «близько» та речення з тексту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультація для батьків на тему:

«Допоможи мені зробити це самому»

«Допоможи мені зробити це самому» — таке гасло методики Марії Монтессорі. Саме її ідеї дали поштовх для розвиту «сенсорного виховання дітей. Кожна дитина — це унікальна, неповторна особистість. І в кожній дитині від природи закладена внутрішняпотреба пізнавати навколишній світ. Дорослому потрібнолише своєчасно забезпечити необхідні умови для цього, а саме:

•                  Створити розвивальне середовище, дібравши об’єкти для вивчення;
•                  не заважати дитині самостійно оволодівати знаннями, допомагаючи лише в разі потреби, або якщо вона сама попросить допомоги.

Іноді малюка можна порівняти з ліліпутом у країні велетнів: більша частина цікавих для нього речей йому недоступна. Крім того, він іще не пристосувався до незнайомого світу: в нього погана координація рухів, він не впевнений у собі й не завжди знає, що робити з предметами, які його оточують. Завдання дорослих — допомогти дитині адаптуватися, підготувати для цього умови.

«Світ сповнений запахів та кольорів»: від народження дитини до 5 років — період активного чуттєвого, сенсорного розвитку.

У цей період дитина особливо здібна до сприйняття кольору, форми, розмірів предметів, навколишніх звуків. Спочатку інформацію про світ вона отримує через тактильні відчуття, запахи. Потім переважаючими джерелами інформації стають зір та слух. Дитина запам’ятовує зовнішній вигляд предметів, упізнає знайомі їй зображення. Усі рекомендовані для цього віку розвивальні іграшки створені з урахуванням зазначених особливостей.

Розвитку основних органів чуття малюка можна й треба сприяти. Дорослі повинні надати дитині якомога більше об’єктів для вивчення. Щоб активно розвивалися зір, слух, органи чуття, потрібно придбати різноманітні посібники й предмети. Предмети повинні мати різноманітну форму й бути зроблені з різних матеріалів.

Навчіть дитину розрізняти температуру, торкаючись льоду, металевих предметів, нагрітих на сонечку каменів, занурюючи руки в теплу воду. Розвивайте «баричне» відчуття — уміння відчувати різницю у вазі, зважуючи в руці чи на іграшкових вагах важкі та легкі предмети. Навчайте малюка порівнювати предмети (палички, іграшки, стрічки тощо) за висотою та довжиною. Знайомте його з різноманіттям відтінків кольорів, звуків, запахів. Учіть дитину знаходити предмети тогокольору, який ви їй називаєте. Гра на музичних інструментах допоможе їй навчитися розрізняти їхнє звучання. Нюхаючи «чарівні» флакончики, у яких лежать спеції, кава, чи бавовняні тампони з усілякими ароматами, дитина познайомиться з різноманіттям запахів.

Придбайте дитині або зробіть самі конструктори, кольорові башточки, циліндри, пірамідки, тактильну ковдру.

Фантазуйте, вигадуйте для малюка іграшки, які розвивають його, а не дають готові рішення, надавайте дитині повну свободу для задоволення її цікавості!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка для батьків

Що необхідно, аби створити у себе вдома розвиваюче середовище ?

•                 Дати дитині вільний доступ до всіх іграшок і розділами для дитячої творчості. Для цього необхідно тримати їх на доступній для дитини висоті.
•                 Дозволити дитині приймати участь в житті сім'ї, тобто: допомагати прати - полоскати, складати білизну в тазик, розвішувати і т.д. допомагати на кухні - мити посуд, витирати стіл, грати з посудом і з крупами (але під доглядом дорослого) допомагати прибирати - витирати пил, замітати, пилососити допомагати стежити за рослинами, тваринами.
•                 Іграшки, ігри, творчі і навчальні матеріали згрупувати і розкласти в певних місцях.

Основні правила:

Дитина сама вибирає, чим грати і в що грати. Якщо ви бачите, що малюк не знає, чим зайнятися, нудьгує, тоді запропонуєте йому пограти разом.

- Не поспішайте допомагати і підказувати дитині, якщо у нього щось не виходить. Дайте можливість самостійно впоратися із завданням.

- Хваліть дитину, коли віна впоралась із завданням, словесно підтримуйте і зацікавлювати, коли у неї щось вийшло.

- Якщо на одну іграшку претендує двоє дітей, навчаючи їх домовлятися

Можна використовувати вдома кілька правил, які використовуються в садках Монтесорі

1.              Хочеш працювати разом - домовся про це.
2.              Можна спостерігати за роботою інших, але при цьому не заважати їм.
3.              Після роботи складаємо все по своїх місцях.
4.              Коли важко, попроси про допомогу і обов'язково подякуй за неї.

Ці правила, виховують внутрішню дисципліну, обгрунтовуючи на визнанні прав іншої людини, на повазі до нього і до його роботи.
 

(Добірка ігор за методикою М. Монтессорі)

Монтесорі-ігри:

Пропонуємо кілька ігор за методикою М. Монтесорі. Ці ігри прості й ефективні. Вони спрямовані на роботу дитячих пальчиків. А розвиток дрібної моторики безпосередньо пов'язано з мовним та інтелектуальним розвитком дитини.
Ігри з прищіпками

•                 Прищепи кілька прищіпок на одяг малюка і запропонуйте зняти їх.
•                 Виріжте з картону їжачка і запропонуйте дитині «надіти» на їжачка голки.
•                 Натягніть мотузочку, повісьте іграшковий одяг, носові хусточки, нехай дитина прикріпить їх прищіпками.
•                 Пограйте в риболовлю. Зробіть вудку - до палички прив'яжіть шнурок із магнітом. Наберіть в таз воду, запустіть в нього прищіпки і запропонуйте дитині їх «ловити».

Ігри з водою

Всі ігри необхідно проробляти по черзі обома руками.

•                 Запропонуйте дитині переливати воду з стаканчика в стаканчик або з чайничка в стаканчик.
•                 Можна ускладнити таку гру, зробивши на одному стаканчику позначку до якого рівня необхідно наливати воду. А в іншій стаканчик навмисно наберіть більше води.
•                 Воду із одного стаканчика в інший можна переносити за допомогою губки або ложечки.
•                  

Ігри з крупами

•                 Змішайте в мисочці гречану і манну крупи. Поруч поставте ще одну мисочку з ситом. Нехай малюк насипає ложкою суміш круп в сито і перемішує. Коли вся манка висиплется в миску, гречку з ситечка дитина повинна пересипати в банку.
•                 Нехай дитина пересипає крупи з одного стаканчика в іншій.
•                 Змішайте разом невелика кількість гороху і квасолі. Нехай маля пальчиками перекладає фасоленкі і горошинки в різні баночки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам

Ваше домашнє середовище

•                  Купуйте одяг, який дитина може одягти або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з більшими ґудзиками, светр із широким коміром).
•                  Поставте в кімнаті дитини дитячі меблі: низький стіл, дзеркало, ящики (які дитина могла б з легкістю відкривати). Меблі повинні бути міцні, легкі й відповідати росту дитини (вішалка, на яку дитина могла б самостійно вішати свої речі і т.п.).
•                  Зробіть кімнату дитини яскравою, привабливою й простою, використовуйте поверхні, що легко миються. Ретельно відбирайте предмети для кімнати дитини. Нові предмети пропонуйте поступово, не більш двох одночасно. Прибирайте з поля зору дитини предмети, які, на вашу думку, можуть бути зіпсовані нею.
•                  Виділяйте дитині місце в інших місцях будинку для її особистих речей: рушників, зубної щітки і т.п. Можете позначити кожне місце кольоровою стрічечкою так, щоб дитина могла легко впізнати його.
•                  Дайте дитині в особисте користування: маленьку губку, ганчірку для пилу, віник, щоб вона сама могла прибирати свою кімнату.

 

Спільна діяльність

•                   Водіть свою дитину в цікаві місця, такі як: бібліотека, пошта, зоопарк, музеї, дитячий театр, пляж, парк, ігрові майданчики. Обговорюйте побачене.
•                   Нехай Ваша дитина бере участь у домашніх справах: покупка продуктів, готування їжі, прибирання квартири, садівництво, шиття, давайте їй завдання й необхідні матеріали. 
•                   Діліться з дитиною своїми інтересами й захопленнями: знаннями про спорт, птахів, марки, рослин, тварин, в'язання, малювання, гру на музичних інструментах.
•                   Давайте дитині журнали для вирізання картинок і розфарбування й обговорюйте з нею малюнки. Читайте й розповідайте їй різні історії, покажіть дитині, як користуватися магнітофоном, комп’ютером.
•                   Беріть із собою дитину в гості до родичів й друзів. Робіть візити короткими, якщо дитина втомиться, дайте їй що-небудь, чим би вона могла зайнятися. Заохочуйте бабусю й дідуся в бажанні займатися дитиною.
•                   Покажіть дитині, як доглядати за рослинами й тваринами у вашому будинку.

 

 

Самостійна діяльність дитини

•                   Дайте дитині пластиковий тазик з водою, кілька пластикових пляшок, лійку, губку, сито й фартух. Дайте їй можливість вільно використовувати ці речі й пізнавати властивості води. Покажіть дитині, як слід прибирати місце, де вона займалась.
•                   Давайте дитині можливість для ігор з піском: в пісочниці, або на пляжі. Беріть із собою відерце, формочки, сито, лійку, лопатку, лійку для зволоження піску. Удома дайте дитині щітку й совок, і попросіть її очистити предмети від піску.
•                   Тісто для гри й формочки, ґудзики, кришки, качалка для тіста можуть зацікавити вашу дитину. Із цими предметами вона може займатися досить довго. Тісто можна легко приготувати, перемішавши: 1 склянку борошна, 1 ложку солі, кілька крапель харчового барвнику й стільки води, щоб тісто було густим. Тісто необхідно зберігати в холодильнику.
•                   До інших матеріалів, які можуть зацікавити вашу дитину, відносяться: фарби, великі дерев'яні кубики, книги, камінці. Запам'ятаєте, що в кожного предмета повинно бути своє місце й показуйте дитині, як користуватися різними предметами.

 

Відносини й фактори впливу

•                   Створюйте умови для нових вражень: похід у перукарню, до лікаря або в школу. Поясніть коротко й спокійно мету візиту й повідомите дитину про нього заздалегідь.
•                   Відповідайте чесно й просто на всі питання Вашої дитини. Ніколи не обманюйте її.

Якщо у Вас виникають деякі труднощі у вихованні Вашої дитини, звертайтеся за консультацією до вихователя або лікаря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заповіді Марії Монтессорі щодо виховання дитини знадобляться будь-яким батькам:

1. Ніколи не торкайтеся дитини, доки вона в тій чи іншій формі не висловить згоду на це.

2. Ніколи не говоріть нічого поганого про дитину (ні в її присутності, ні за її відсутності).

3. Сконцентруйте увагу на позитивному та наголошуйте на всьому доброму. Таким чином, поступово все менше місця залишатиметься поганому.

4. Активно готуйте середовище, дбайте про нього. Допоможіть дитині встановити конструктивний зв’язок із ним. Покажіть правильне розташування засобів розвитку та продемонструйте, як користуватися ними.

5. Будьте завжди готові відгукнутися, коли дитина потребує вашої уваги. Завжди вислухайте її і знайдіть відповідь на будь-яке запитання.

6. Ставтеся до дитини з повагою, коли вона відпочиває від роботи, спостерігає за працею інших або розмірковує, що зробила або робитиме. Ніколи не примушуйте її в будь-якій формі зайнятися в цей час чимось іншим.
7. Ставтеся до дитини з повагою, якщо вона робить помилку і може потім її виправити, але твердо й негайно припиніть її деструктивну поведінку щодо середовища, щодо себе або інших.

8. Завжди поводьтеся з дитиною коректно, використовуючи найкраще в манерах і поведінці. Завжди демонструйте їй найкраще, що є у вас самих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вимоги до особистості Mонтессорі-педагога

Методика Марії Монтессорі передбачає переосмислення традиційних принципів педагогічної діяльності. Марія Монтессорі виходить із рівноцінності особистостей педагога і дитини у процесі виховання та навчання. Відповідно до її філософії, педагог повинен навчати дітей не стільки словами, скільки власним прикладом. Будь-яка дія педагога має бути спрямована на розвиток дитини. За словами Марії Монтессорі, завдання педагога — дисциплінувати дітей для діяльності, для праці, для добра, а не задля пасивності та слухняності. Небажання педагога змінюватися є основною перешкодою у розвитку дітей та досягненні ними свободи.

Дорослим теж притаманна здатність самонавчатися. І якщо діти вчаться шляхом взаємодії з матеріалом, то дорослі вчаться шляхом взаємодії з дітьми, шляхом спостереження за ними.

Щоб стати Монтессорі-педагогом, недостатньо вивчити принципи цієї системи та прийоми роботи з Монтессорі-матеріалами. Адже це — лише зовнішня оболонка. Потрібно значно більше — внутрішнє переродження, щира віра у справедливість тих принципів, якими Монтессорі-педагог має керуватися у роботі з дітьми.

Зокрема, Монтессорі-педагог не може:

- втручатися у роботу дітей без дозволу;

- давати оцінки дітям та їх діяльності;

- виправляти помилки.

Натомість необхідно навчити дітей адекватно оцінювати свою діяльність. Варто відзначити, що в Монтессорі-матеріалах передбачено контроль помилок, що дає змогу дітям самостійно виявляти та виправляти їх.

Монтессорі-педагог повинен:
- досконало знати метод Монтессорі, вікову психологію та фізіологію дітей;
- бути ентузіастом своєї справи;
- генерувати нові ідеї, які стимулювали б дітей до діяльності;
- вірити у дітей та їх можливості;
- мати високі особистісні якості; 
- застосовувати індивідуальний підхід до дітей;
- завжди бути у доброму гуморі;
- добре володіти методом спостереження.

Саме метод спостереження, яке супроводжує процес пізнання у дітей, лежить в основі педагогіки Марії Монтессорі. Він допомагає встановити той близький контакт між педагогом та кожною дитиною, який дає змогу краще пізнати та зрозуміти одне одного. А для того щоб добре розуміти дітей, педагог має краще пізнати самого себе, вивчити свої приховані недоліки, які можуть викликати труднощі у стосунках з вихованцями. Надзвичайно важливо для педагога вміти дивитися на себе очима інших, визнавати можливість різних поглядів на світ.

 

Список використаних джерел

1. Монтессори М. Значение среды в воспитании - Частные школи, № 4, 1995

2. Борисова З., Семерникова Р. Спадщину Марії Монтессорі – сучасним дошкільним закладам // Дошкільне виховання – 1996, №№ 5,6,8,9.

3. Володин С.П., Блонський П. О Марії Монтессорі // Дошкільне виховання – 1994, № 10.

4. Глазунова Л. Золоті зерна «буржуазної» педагогіки зійшли і на нашому грунті: Школа Монтессорі // Освіта – 1993 – 8 квітня.

5. Глазунова Л. «Чистий тип» з національними ознаками: Школа Монтессорі / Освіта – 1993 – 16 квітня.

6. Городня О. Без покарань і заохочень вчаться діти в єдиному, поки ще, в Україні навчальному закладі – школі Монтессорі // Сім’я – 1997, № 2

7. Дичківська І. Через свободу і самостійність: розвиток індивідуальності дитини в теорії і практиці М. Монтессорі // Дошкільне виховання – 1993,№ 5.

8. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник – К, Академвидав, 2004 – 352 с.

9. Житкова Е. Первые шаги в педагогике М Монтессори // Дошкільне виховання – 1995, № 9.

10. История педагогики: Учебное пособие / под редакцией М.Ф. Шабаевой – М, Просвещение, 1981 – 367 с.

11. Корнетов Г. Метод Монтессори // Частные школы – 1995, № 4.

12. Михальчук Т. Сім’я в системі Монтессорі // Освіта – 1994, № 46-49 (6 липня).

13. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: навчальний посібник – К, Академвидав, 2005 – 520 с.

14. Стрюк К. Система Марії Монтессорі – нове чи старе? // Дошкільне виховання – 1996, № 3.

15 Освітні технології: навчально-методичний посібник / за редакцією О.М. Пєхоти – К, А.С.К., 2003 – 255 с.

16. Фіцула М.М. Педагогіка і навчання, посібник – К, Академвидав, 2005 – 560с.