Тема:Т.Г.Шевченко-славетний син українського народу.
Мета:ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г.Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення –виробляти в учнів зв'язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини,яку залишив поет.
Тема:Т.Г.Шевченко-славетний син українського народу.
Мета:ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г.Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення –виробляти в учнів зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини,яку залишив поет.
Оформлення: Святково прибрана світлиця. Портрет Тараса Шевченка, рушники серветки. Фотовиставка про життя і творчість Кобзаря. Виставка його творів ілюстрації. Хлопчики і дівчата у вишитих сорочках і блузках.
1. Організаційний момент.
Ось дзвінок нам дав сигнал –
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо –
Урок читання починаймо.
Пригадаймо наш девіз:
“Красиво читаємо,
Чітко розмовляємо,
Мову нашу розвиваємо
2. Актуалізація опорних знань.
Щовесни, коли стануть сніги,
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшануєм пам’ять Шевченка.
Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти як свій
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.
Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду
Кожен вірш свій і поему
Він причував народу.
В похилій хаті, край села,
Над ставом, чисти і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
(вірш»Садок вишневий коло хати»)
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами – сльозами.
“Мені тринадцятий минало”
Колись, давним-давно,
на такій само землі й не за
безкраїми морями, не за
дрімучими лісами, не за
високими кам’яними
горами, був веселий,
багатий, мальовничий
край. І жили там рабами
в тяжкій чужій роботі
люди. І називали той край
– Україна.
Україна – це країна великої краси. Краса її – тихі
води і ясні зорі, зелені сади й білі
хатки, лани золотої пшениці й
багатоводні річки, співучі й
роботящі люди. І ось в такому
краю, в Україні, в селі Моринці
Київської губернії в хаті кріпака
Григорія Шевченка народилася
дитинка. Для пана – нова
кріпацька душа , а для України
– великий поет, великий
Кобзар, батько українського
народу, цілої нації.
Сторінками життя
Тараса Шевченка
1. Цікава інформація
Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею
В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах, відробляючи панщину. Часу для роботи на своєму полі не було. Крім панщини, кріпаки були змушені сплачувати різні податки, на які не було в них грошей. За борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин ( коней, собак), відривали дітей від батьків, жінок від чоловіків, програвали в карти.
9 березня 1814 р. в селі Моринці
Звенигородського повіту Київської губернії
(нині Черкаська область) у кріпацькій родині Шевченків народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.