Навчальний матеріал уроку позакласного читання спрямований на розвиток критичного мислення учнів та має такі особливості :
-у навчання включаються завдання, вирішення яких вимагає мислення високого рівня (аналізу, синтезу, оцінки);
-навчальний процес організований як дослідження певної теми, яке виконується шляхом інтерактивної взаємодії учнів. Щоб бути ефективними сьогодні, вчителі повинні використовувати як повсякденний інструментарій : кооперативне навчання зі всіма методами та прийомами роботи в малих групах, проекти, дебати та інші види дискусії, експериментальні вправи, моделювання, соціальні дослідження;
-результатом навчання визначається не засвоєння фактів або чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації адекватних прийомів мислення;
-викладання в цьому процесі є стратегією постійного оцінювання цих результатів з використанням зворотного зразку «учень-учитель» на основі дослідницької активності учнів у класі;
-критичне мислення вимагає від учня достатніх навичок оперування доказами та формулювання суджень, умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність застосовувати різні джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки.
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КРАМАТОРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КРАМАТОРСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 16
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ
4 КЛАС
Байка Езопа
«Хлібороб та орел»
Вчитель початкових класів
Макаренко Олена Володимирівна
Урок дітературного читання на тему : «Байка Езопа «Хлібороб та орел»»
Мета : познайомити з текстом байки Езопа «Хлібороб та орел» й іменами відомих українських поетів – байкарів ; розвивати способи і види читання байки ; вчити аналізувати байки, оцінювати вчинки дійових персонажів, виявляти мотиви їхньої поведінки; поглиблювати знання про людські чесноти, вміння визначати прояви добра і зла ;
сприяти розвитку критичного мислення, розвитку уміння аргументовано висловлювати свої судження, власний погляд на події та вчинки ; розвивати вміння узагальнювати, робити висновки, приймати рішення ;
виховувати доброзичливість та людяність ; викликати у дітей бажання творити добро; формувати в учнів моральні святині та істини.
Обладнання : тексти для кожного учня ; кубик ; схема побудови сенкану ;
мікрофон ; план тексту ; портрети байкарів ; прислів’я «Скарбничка мудрості» ; чисті аркуші ; кросворд ; листочки або зірочки ; «шкала цінностей»
Хід уроку :
І. Мотивація
1. Психологічний настрій «Побажання»
- У мене чарівний клубок. Кожен з вас буде розмотувати його за ниточку і висловлювати свої побажання один одному.
2. Девіз уроку : - Щоб настрій у вас залишився до кінця уроку гарним, а побажання здійснювалися, прочитаємо девіз нашого уроку. Для цього правильно розташуйте рядочки вірша Любові Забашти:
Людина починається з добра».
3. Мікрофон
- Бути розумним – це найголовніше для людини ? Доведіть свою думку .
3. Розгадування кросворду «Доброта»
- На попередніх уроках ми говорили про людські чесноти. Давайте їх з вами пригадаємо.
По горизонталі:
4. Мозковий штурм
- Ви стоїте на роздоріжжі. Виберіть свій шлях :
Складання дерева добрих вчинків
( листочки, зірочки... )
- Яку добру справу ви можете зробити в школі, дома, на вулиці ?
( Допомагати старшим, шанувати працю інших людей, берегти і охороняти природу, бути вихованим, бути стриманим, добре вчитися, багато читати, у біді допомагати друзям, захищати слабших, доглядати за тваринами, всі завдання, доручення виконувати вчасно, дотримуватися свого слова, ….)
ІІ. Евокація
ІІІ. Актуалізація знань учнів
Завітав сьогодні в клас
На урок знову до вас
Кубик, діти, не простий,
Кубик, діти, чарівний.
Він доріжку прокладає,
Знання наші перевіряє.
1-ий учень. Байка.
Невеликий, віршований, найпопулярніший твір.
Зображує людей в образі тварин, рослин, речей, птахів.
Допомагає розкрити правду і зробити висновок.
2-ий учень. Байка.
Невеликий, віршований, прозовий, повчальний твір.
Розуміє інше, шукаємо прихований зміст.
Навчає мудрості.
3. Групова «Мозкова атака»
( Езоп – відомий у всьому світі перший байкар. Він жив у Стародавній Греції. Це була досить розумна і щедра людина. Він писав байки, в яких навчав людей розрізняти добро і зло, замислюватися над вчинками героїв та своїми власними. Байки Езопа — це «Лисиця й виноград», «Вовк і ягня», «Гуси і журавлі», «Вовк і козеня» та інші. )
Езоп
1-ий учень. Одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою йому зустрівся суддя й суворо запитав:
— Куди ти йдеш?
— Не знаю, — відповів Езоп.
Така відповідь здалася судді підозрілою і він звелів відвести раба Езопа до в'язниці.
— Але ж я сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці? Суддя засміявся та відпустив його.
2-й учень. За одним переказом, Езопа звільнили з рабства. Проте існує й інша легенда, за якою одного разу до речей байкаря підклали золотий кубок, звинуватили у крадіжці, засудили до страти та скинули зі скелі.
Байки Езопа несли в собі мудрість і дотепність, були зрозумілі його сучасникам і стали художнім надбанням людства. Їх сюжети використовували для створення своїх байок славетні байкарі різних народів.
Учитель. Майже всі народи світу мають свої байки, і, що цікаво, - серед них є багато схожих на сюжети, запозичені в Езопа, хоч і складено їх у різних краях, за різних часів і різними мовами. На Україні теж було чимало письменників, що складали свої байки за зразками давніх Езопових байок.
У XVIII сторіччі - Григорій Сковорода.
У ХІХ сторіччі - Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Леонід Глібов.
У ХХ сторіччі - Остап Вишня, Степан Олійник, Микита Годованець.
У кожного з цих байкарів є схожі між собою байки, і кожна по-своєму цікава.
ІV. Опрацювання змісту байки Езопа «Хлібороб та орел»
Висновок . Добро починається з мене і тебе, з кожного з нас, і цією дорогою людина повинна йти повсякчас.
( Сіятиме пшеницю – надію свого життя ; могутній орел піймався у сильце ;
покинута хата, стіна може завалитися, відвести лихо; довгенько тривала ця гра ; ти гідно відплатив за добро)
частина |
Хлібороб визволяє орла. |
частина |
Як орел грався з хліборобом. |
частина |
Красно тобі дякую! |
частина |
Як відвести лихо від визволителя… |
частина |
Лихо, яке спіткало могутнього орла. |
Сильце – пристрій ( затягувана петля) для ловлення птахів і дрібних тварин.
Навпочіпки – присівши, із зігнутими в колінах ногами.
Шпари – довгаста щілина, вузький отвір у чому – небудь, тріщина.
Розпачливий – почуття безнадії, упадок духу внаслідок горя, нещастя.
Засапаний – знесилений, виснажений.
Збагнути – зрозуміти що – небудь, розібратися у чомусь, здогадатися про щось.
Борсатися - робити різкі безладні рухи руками, ногами, усім тілом.
Каменем упасти – швидко, миттєво.
Красно дякувати – дякувати від щирого серця.
V. Засвоєння зміста тексту
1 частина ( читання мовчки )
Якось уранці навантажив хлібороб на віслюка плуг і мішок пшениці, вивів волів та й подався в долину – засівати своє поле.
День був погожий, сонячний. Зеленіли левади, на пагорбах яскріли весняні квіти. Ступав хлібороб за худобою, і радість повнила його груди, бо уявляв він, як сіятиме пшеницю – надію свого життя.
Раптом почув лопотання крил і розпачливий пташиний крик. «Свійські птахи так не кричать, це якийсь дикий, - подумав хлібороб. - Що ж йому сталося ? Де він є?»
– Яким ви уявляєте собі Хлібороба ?
2 частина ( читання вголос дітьми за ролями )
Та й заходився шукати. Невдовзі побачив великого птаха, що бився долі.
Справді, могутній орел піймався в сильце й зараз кричав та нестямно борсався. Але вирватись не міг – сильце тримало міцно.
Орел зрозумів його слова й затих. Присів хлібороб навпочіпки і за якусь хвильку виплутав орла із сильця.
Радісно змахнув орел крилами, шугнув угору й скоро зник у блакитній висоті. А хлібороб попростував далі і незабаром добувся до свого поля.
3 частина ( читання вголос дітьми ланцюжком )
От запріг він волів у плуга і почав орати. Довго орав, аж до обіду. А тоді
пустив воли пастися, взяв торбину з харчем, пішов до стіни, що височіла
край поля, і сів під нею обідати.
Стіна та лишилася від невеличкої хатини, яку збудував колись ще хліборобів прадід. Тоді родина їхня жила тут, у долині, але згодом перебралася на гору в село; покинута хатина потріскалася й завалилася, бо була глиняна. Вціліла тільки стіна , і саме під нею любив спочивати в обід хлібороб.
А стіна була вже стара, та ще перед кількома днями пройшли дощі; вона розкисла і могла щомиті впасти. Хлібороб того не знав.
А орел тішився волею, шугав під сонцем, повнячи простір радісним гуком. Він добре бачив, як невтомно ходив туди й сюди хлібороб за плугом, і сказав собі :
Саме о тій порі хлібороб скінчив роботу й сів обідати. Орел опустився нижче й раптом жахнувся.
« Та ця стіна може завалитися! – подумав він. – Он які глибокі в ній шпари, та ще й повні води. От – от упаде на голову бідоласі, треба його врятувати!
Але в який спосіб ?»
І орел став гадати, як відвести лихо від свого визволителя.
– Яка небезпека загрожувала хліборобові ?
4 частина ( читання вчителем )
Нараз він каменем упав просто на хлібороба, вхопив його шапку й повільно полетів понад самою землею.
Хлібороб, розгнівавшись, скочив на рівні ноги й кинувся за птахом. Він пізнав його й гукнув :
Та орел мовби і не чув - летів собі далі.
Орел щось крикнув і повис над голою хлібороба. Той звів догори руки, аби вхопити шапку, але орел знов шугонув угору, начебто граючись.
Зовсім розгнівався хлібороб. Схопив камінь і пожбурив у шапку, щоб вибити її в орла. Та ні шапки не вибив, ні птаха не налякав.
Летів орел над ним низенько, немов хотів сказати :
Довгенько тривала ця гра, а скінчилася враз. Орел зненацька впустив шапку, радісно закричав і злинув угору. Підбіг до шапки хлібороб, спітнілий та засапаний, підняв і, обтрушуючи, гукнув орлові :
- Чи виправдалися ваші сподівання ?
5 частина ( читання дітьми)
Надяг він шапку та й пішов до свого поля, бо ганяючись за орлом, забіг далеченько. А дійшовши, спинився, мов скам’янів. Стіна обвалилася, і найбільша купа груддя лежала саме там, де він сів обідати.
Довго стояв хлібороб мовчки. Аж нарешті вигукнув :
ІV. Рефлексія
1. Незакінчене речення.
( Аристотель)
Висновок . Людина живе у суспільстві і найбільше щастя і радість – це добре спілкування з іншими людьми. Останні прислів’я є золотим правилом моралі : стався до людей так, як би хотів, щоб вони ставилися до тебе.
Я вірю в силу доброти.
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обере дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу.
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі кращим.
В.Крищенко
малі. Пропоную викласти на папері твір-міркування на тему
«Пташка красна пір’ям, а людина – добрими справами»
План