Тема: Т. Шевченко "Садок вишневий коло хати". Змалювання природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків

Про матеріал

Матеріал допоможе учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати", отримати почуття естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Перегляд файлу

Тема:  Вірш Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати" .

Змалювання природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків

 

Мета:  допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії

Т. Г. Шевченка, дати поняття про епітет; розвивати навички виразного читання, відтворення настроїв пейзажних поезій; виховувати любов до природи, повагу до батьків, почуття естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

 

Очікувані результати: учні вміють виразно читати поезію Т. Шевченка, аналізувати її, висловлювати власні почуття та враження; розуміють красу рідної природи, художнього слова.

 

Теорія літератури: ліричний твір, персоніфікація, епітет.

 

Обладнання:   підручник, "Кобзар" Шевченка, портрет митця, учнівські ілюстрації до поезії, репродукція картини місцевого художника, роздруківка репродукції картини Т. Г. Шевченка "Селянська родина", виставка книг Шевченка і про Шевченка, фонограми мелодій української  пісень " Ніч яка місячна", «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя».

        Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Епіграф уроку:

Поезія – це завжди неповторність…

Ліна Костенко

 

Хід уроку

I. Організаційний момент .

Вчитель знайомить учнів із гостями, які присутні на уроці.

Учень (привітання гостям).

Гостям шановним завжди раді,

Побудьте з нами на уроці.

Учитись хочемо ми справді.

Питайте нас на кожнім кроці.

І коли лінь нам заважає,

Допоможіть ЇЇ прогнати,

Придумайте нам щось цікаве —

Тож годі на уроці спати!

Вчитель. Для того, щоб ваші язички сьогодні на уроці гарно працювали, проведемо мовленнєву розминку.

ВОРОНА ПРОВОРОНИЛА ВОРОНЕНЯ (швидко тричі).

II. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку .

Вчитель. Уявіть собі, що людина сидить у в’язниці. Це не якийсь розбійник, злодій. Його вина тільки в тому, що він щиро прагне щасливої долі для свого поневоленого народу, піднімає на захист людей своє полум’яне слово. У камері високо під стелею — заґратоване віконечко з похмурим петербурзьким небом. А перед очима — рідна Україна, квітуючий вишневий садочок біля старенької білої хати, селяни, що йдуть потомлені зі свого поля. Бринять дівочі чисті й дзвінкі співи. І народжується вірш — перлина, у якому ні слова суму, розпачу, образи, а лише світлий спогад, мрія, ідеал життя.

Про знаний усіма щирими українцями вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» ми й будемо говорити сьогодні.

 На прикладі поезії Т. Г. Шевченка  ми відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

А девізом нашого уроку будуть слова:

Музика — могутнє джерело думки.

(Епіграф та девіз уроку записані на ватмані.)

III. Актуалізація опорних знань .

Мозковий штурм.

— Чим є для української літератури творчість Шевченка?

(Надзвичайним явищем.)

— Де і коли народився поет? (9 березня 1814 р. в с. Моринці на Черкащині.)

— Скільки братів та сестер мав Тарас Григорович?

(Два брати: Микита і Йосип. Три сестри: Катря, Ярина, Марія.)

— У кого спочатку навчався наш поет? (У шкільного дяка-п'яниці.)

Потім? (У маляра, але Тараса приставили козачком до пана.)

— Скільки було років Шевченкові, коли його викупили з кріпацтва? (24 роки.)

— Як називалась перша збірка митця? ("Кобзар".)

— Назвати останню книжку з прижиттєвих видань поета. ("Буквар південноруський".)

— Коли помер Шевченко і де його поховали?

(10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі, у травні перезахоронено на Чернечій горі біля Канева.)

IV. Перевірка домашнього завдання

а) Читання напам'ять поезії " За сонцем хмаронька пливе".

б) Огляд учнівських ілюстрацій.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Вчитель. Перед вами ілюстрація — картина мистецтва до поезії Тараса Шевченка "Садок вишневий коло хати"(дод.1.). Щоб простежити її схожість з поезією, ми виразно прочитаємо вірш.

(Вчитель під фонограму "Ніч яка місячна" читає вірш.)

Справді, чарівна поезія, котра відображає не лише красу української природи, а й гармонію родинних стосунків.

— Чи схожий малюнок з поезією?

— Що недомалював художник?

(Учні відповідають.)

Щоб краще пройнятися цією поезією, прочитайте її, будь ласка, вголос. Читаючи вірш у супроводі мелодії, ви відчуєте взаємозв'язок між поезією і девізом нашого уроку, адже музика — могутнє джерело думки.

(Учні читають вірш під фонограму.)

Прослуховування аудіозапису «Садок вишневий коло хати» у виконанні Валентини Іваненко.

Бесіда.

— Яку пору року описано у творі? Чому?

— Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях?

— Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?

— Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)

— Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"?

Вчитель. А тепер , діти, ми з вами відпочинемо, порухаємось, щоб набратись позитивної енергії.

Руханка

Щось не хочеться сидіти,

                                             Треба трохи відпочити.

                                             Руки вгору, руки вниз,

                                             На сусіда подивись.

                                             Руки вгору, руки в боки.

                                             Вище руки підніміть,

                                             А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

                                            За роботу, все гаразд.

 

Вчитель. Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать його поезії і картини, зокрема "Селянська родина"(дод.2). На полотні бачимо куточок подвір'я та стареньку хату під солом'яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім'я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір'ї. Картина "Селянська родина" знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка.

Бесіда за картиною.

— Який настрій цього полотна?

— Що є спільного в картині і поезії?

— Чим відрізняється поезія від картини?

Словникова робота.

Поняття про епітет. Запис терміну у словнички. Робота зі статтею підручника про епітет.

Вчитель. Знайдіть епітети в поезії Т. Шевченка "Садок вишневий коло хати", запишіть їх у зошити.

Запитання до учнів.

— Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це.

("А мати хоче научати, та соловейко не дає". Мама підкоряється всевладній красі солов'їного співу, тихого вечора. їй не хочеться суворими словами розвіяти чари весняної ночі.)

Гра "Мажор-мінор".

(Учні читають рядки радості, піднесення і суму, втоми.)

Мажорний настрій створюють такі рядки:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Поклала мати коло хати,

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Вчитель. Тож нехай і у вашому житті буде більше мажору, не залишиться місця для драм, а в душі засвітиться вогник гармонійної краси.

VІ. Закріплення вивченого

Жартівлива вікторина ко    (кожна правильна відповідь -1 бал)

  1. Хто ворог моря? (Туман)
  2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька)
  3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю)
  4. Хто, не маючи ні зубів, ні язика, говорить? (Серце)
  5. Хто любить червоний одяг? (Хмаронька)
  6. Кого завжди чекають із нетерпінням? (Матері)
  7. Що слугує аеродромом для хрущів? (Вишні)
  8. Кого утома не бере? (Дівчат)
  9. Хто сперечається з матір’ю? (Соловейко)
  10. Назвіть вечірній дует? (Дівчата і соловейко)
  11. Назвіть вечірній ліхтар? (Зіронька)
  12. Хто й увечері не розлучається зі своїм помічником? (Плугатарі з плугами)

VI. Підсумок уроку.

 Вчитель. Підбити підсумок уроку нам допоможе метод "Асоціативна квітка".

(На паперових пелюстках діти пишуть, яке враження справила на них поезія

Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати". Пелюстки прикріплюються на дошці, замість серединки такої квітки записана назва вірша. Вчитель коротко повідомляє про дитячі асоціації.)

Звертаю вашу увагу на виставку книг. Тут є твори Т Г. Шевченка та цікаві книжки про поета. Читайте, цікавтесь, научайтесь.

VIІ. Домашнє завдання: вивчити вірш напам'ять, уміти виразно його розповідати, аналізувати, висловлювати власні почуття та враження.

Результат пошуку зображень за запитом "пимоненко селянська родина"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
3 березня 2018
Переглядів
7057
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку