Тема: Українознавство як цілісна системна наука, інтегративна навчальна дисципліна.

Українознавство 10 клас

               Урок 1

Тема: Українознавство як цілісна системна наука, інтегративна навчальна дисципліна.

Концентри українознавства як сфокусовані точки пізнання України та світового українства.

Мета:

 Ознайомити учнів з курсом українознавства як цілісної системної науки, інтегративної навчальної дисципліни;

® розвивати творчу уяву та мислення, навики пошуково- дослідницької роботи;

® виховувати почуття любові до рідного краю, України, рідної мови та народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Метод: інтерактивний.

Форми проведення: бесіда, робота в групах.

Обладнання: ілюстративний матеріал; музичне

оформлення (на вибір учителя).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

(Звучить пісня про Україну за вибором учителя)

Вчитель.

Вставай, Україно, вставай,

Виходь на дорогу свободи,

Де грає широкий Дунай,

Де ждуть європейські народи.

Дмитро Павличко

        Українознавство - наука сучасності, дисципліна, яка дає знання про Україну та світове українство, частиною якого є і український народ.

 Україна - незвичайний дивосвіт планети, що щедро проріс на Європейській території.

Природа, народ, мова, культура - складові, що створили державу. Складна доля спіткала Україну. Та вона вистояла, бо у найважчі хвилини було кому захистити її.

Український народ - гордий і сміливий, співучий і талановитий, що створив незрівнянно прекрасну культуру і багатовікову історію.

Україна, Український народ, його світогляд, звичаї і традиції, визначні постаті, твори мистецтва - безцінний скарб куточку землі, яка зветься Україною і є предметом вивчення на уроках українознавства як цілісної і системної науки, що включає історію, філософію, культуру, людинознавство, світове українство.

Петро Петрович Кононенко - відомий українознавець, академік Академії наук Вищої школи, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України, виділяє шість етапів розвитку українознавства.

Найдавнішими історичними свідченнями першого етапу постають: «Велесова книга» (про події V - VIII ст. н. е.) та Літопис Аскольда» (про події 860-867 років). Вони розкривають процес формування родів та племен, їхнього світосприймання. Як зазначає науковець  П.Кононенко, особливістю цього періоду є те, що виникли  питання «Звідки пішла руська земля ?

      Другий період пов’язаний з розквітом Київської держави. На цьому етапі починає розвиватися усна народна творчість, перекладна церковна література («Києво-Печерський  патерик»), відомі пам’ятки правової культури

« Руська правда»), «Слово о полку Ігоревім». У цей період  фіксується назва «Україна» ( «Іпатіївський літопис» )

Третій період (XIV XVII ст.) пов’язаний з утвердженням тенденції ,в розвитку української, еліти* орієнтації на Європу, розвитком наукових, освітніх, релігійних центрів, соціально- економічної системи.

Четвертий період - XIX ст., знаменитий тим, що починає формуватися наукова теорія та система українознавства зусиллями М. Максимовича, П. Куліша, М. Костомарова, О. Потебні, М. Драгоманова, М. Грушевського та інших видатних українців, які присвятили своє життя і діяльність національній ідеї.

П’ятий період - XX ст., завершує процес оптимізації формування українознавства як інтегрованої цілісної системи. Важливу роль відіграють наукові центри та товариства як в Україні, так і, за її межами. Особливо варто відмітити Наукове товариство ім. Т.Г, Шевченка, яке очолював з 1897 р. М. Грушевський спочатку у Львові, а згодом у Києві.

Особливість цього періоду ще й у тому, що активному розвитку українознавства сильно протидіяв політичний режим Радянського Союзу - як Україні, так і світовому українству.

Шостий період еволюційного розвитку українознавства пов’язаний з незалежністю та розвитком України як суверенної соборної держави і охоплює період з кінця 80-х років XX ст.

Сьогодні. українознавство виконує роль інтегруючої навчально-виховної дисципліни освіти України.

ЗАВДАННЯ сьогоднішнього уроку - проаналізувати основні аспекти українознавства як цілісної системної науки.

(Звучить пісня про Україну, мову)

II. Повідомлення теми та мети уроку.

1, Організація дослідницької роботи.

            - Ознайомлення із завданнями, запропонованими дослідницьким групам.

            - Обговорення структури навчального проекту.

Технологічні елементи:

♦Об’єкт дослідження: запропоновані теми (питання).

♦Проблема: визначити проблему завдання.

♦Способи розв’язання проблеми: опрацювання відповідної літератури.

Презентація результатів; виступи учнів з власними міркуваннями, доповідями.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння теми.

Робота в групах.

(Формування груп)

                 група: Україна - етнос.

«Україна - етнос» - один із важливих концентрів українознавства, який не тільки передбачає високий виховний потенціал у формуванні патріотизму, а й відкриває перед нами красу українського , побуту, чарівність фольклору, звичаїв, традицій, які разом створюють етнос.

Отже, етнос - це група людей, яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та особливостями психічного складу.

Етнос як суспільно-природне утворення необхідно відрізняти від історичних спільнот, таких як народність, нація.

Нація - це духовна спорідненість природно-соціально визначеного етносу.

Формування українського етносу відбувалося у чітких культурно-географічних межах однієї території.

• Етнічне питання на сучасному етапі. Чи актуальне воно?

( виступи учнів)

група: Україна – природа ,екологія.

З погляду сучасної науки природа є необхідною передумовою життя та розвитку суспільства.

Всі Ми досить чітко уявляємо, якою є природа. Проте до цих пір людство ще недостатньо розібралося в питанні: «Ким ми, люди, є для природи?» На це питання спробує дати відповідь дослідницька група.

- група: Україна - мова.

Ну що б, здавалося, слова ...

Слова та голос - більш нічого,

А серце б’ється - ожива,

Як їх почує!..

         Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. А які дивні наші перші слова? Проходить час і наші знання з словесності розширюються, а з ними і світ розкриває свої принадні обрії... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова, яке складає мову. Мову як засіб спілкування, вираження думки і почуття, як суспільне явище.

     На превеликий жаль, нам доводиться сьогодні обговорювати проблему рідної мови. Держава, яка має свою націю, культуру, віковічну історію, сьогодні повинна боротися за виконання законів про мови. П.П. Кононенко відзначає: «...З огляду на все, має прийти відчуття обов’язку: повернути правдиво-істинну історію, ... здійснити нове відродження української душі, що починається з колиски, з рідної землі і рідної мови...».

•  Чи є шляхи подолання проблеми рідної мови? (Виступи учнів).

  Група  Україна - культура.

Історія засвідчує, що культура - явище всеосяжне й  охоплює сфери як свідомості, так і буття людини, суспільства, її  духовної і матеріальної життєдіяльності.

Незалежність української держави стала актом глибокої поваги і шани українців до своєї національної культури, волевиявленням до її відродження та розвитку і водночас прагненням увійти в загально-цивілізаційний процес розвитку людства.

- Які галузі культури на сьогоднішній день найактивніше

розвиваються? (Виступи учнів)

• група: Україна — ментальність, доля.

У книзі П.П. Кононенка читаємо: «Ментальний (лат.) те, що в думках, внутрішній, духовний. Отже, вести мову про менталітет українців - це аналізувати їхні помисли й ідеали, світогляд, індивідуально-національні риси характеру, духовність...» Українська ментальність формувалася в державі, що виборювала своє існування на засадах рівності і справедливості, демократії і свободи, тому характеризується лицарською звитяжністю, героїзмом і високим патріотизмом. А втілювалося все те в типі української людини, як Вишенський, непримиренної до лицемірства, зради, як гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Дорошенко, Мазепа, Орлик; далекоглядної, як Сковорода, Маруся Чурай.

Виразниками справжньої української ментальності були і ті, що за честь і гідність не схиляли голови ні на турецьких галерах, ні в російських тюрмах, ні в соловецьких ямах, а коли воро'гй проголошували смерть Україні - під ворожими мечами співали:

Ще не вмерла Україна, і слава і воля,

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці.

Запануємо ми, братгя,

У своїй сторонці.

Станем, браття, в бій кривавий Від Сяну до Дону...

                                              (сл. П.Чубинського, муз. М. Вербицького)

- Ментальність українського народу. Чи вплинула на її розвиток історична доля?

 (Виступи учнів)

• група: Україна - нація, держава.
• Чи існує на сьогоднішній день національне питання, оскільки в українській історії воно було завжди актуальним?
• (Виступи учнів)
• IV. Підсумок уроку.
• Що нам дав сьогоднішній урок?
• Чому українознавство ми називаємо системною наукою? Яких видатних українознавців ви знаєте?
• Хто є автором сучасної концепції українознавства як науки? Які галузі знань включає українознавство?
• Що ви взяли із сьогоднішнього уроку?
• Вчитель. Отже, основна мета українознавства - дати нам знання про людину, Україну та українство як цілісність, сприяти самоусвідомленню кожної особистості та нації.