Текст "Музейна педагогіка у школі"

Про матеріал
З досвіду створення шкільного музею та роботи у ньому з учнями. В матерял включено розробку уроку "Екскурсія музеїм декоративно-прикладного мистецтва" для учнів 5 класу.
Перегляд файлу

Музей як освітній заклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: викладач

образотворчого мистецтва

Червоноградського НВК № 13

Мартинович О.Я.

 

2018 рік.

 

 

Зміст

 

 

сторінка

1.

 

Вступ

 

Значення музейної педагогіки

для вивчення образотворчого (візуального) мистецтва у загальноосвітній школі.

 

 

 

3

2.

 

Основна частина

 

2.1. Значення шкільного музею в житті школи.

2.2.Урок-екскурсія у музей декоративно-прикладного мистецтва

ЧНВК №13

 м. Соснівка,

Львівської області.

2.3.Проведення уроків образотворчого (візуального) мистецтва на базі шкільного музею декоративно-прикладного мистецтва.

 

 

 

5

 

6

3.

 

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення музейної педагогіки

для вивчення образотворчого (візуального) мистецтва

у загальноосвітній школі.

 

  Неможливо переоцінити емоційний вплив творів мистецтва на людину. А зокрема на дитину , на її підсвідомість , на формування

її ,як особистості. Адже твори мистецтва зберігають у собі енергію творця, його любов. Вони несуть до нас як естетичну насолоду так і пізнавальну інформацію. Зараз назріває і обговорюється питання музейної педагогіки, щоб викликати у дітей бажання відвідувати музеї. Важко змусити вже дорослу людину піти в музей, але нам треба якось виходити з цього замкненого кола. Тобто необхідно виховувати змалку бажання бачити та сприймати прекрасне, спілкуватися з творами мистецтва.

  Образотворче мистецтво у школі покликане спонукати у учнів створювати художні образи, через них відкривати свій духовний світ, пізнавати навколишній світ через особисте емоційне світосприйняття . І  тут не переоцінити значення творів мистецтва , як зразків вираження свого бачення світу  творцями різних епох, різних поглядів.

  Виховувати в учнів уміння сприймати твори мистецтва. аналізувати їх, читати емоційне наповнення –ось першочергове завдання вчителя образотворчого мистецтва. Крім того твори мистецтва несуть у собі величезну інформативну базу. Про неї також не слід забувати. Адже це розвиває світобачення дитини, поглиблює її знання з історії, мистецтвознавства, культурології ,народознавства та інших галузей знань людства..

   При сприйнятті дитиною художнього твору необхідно дати можливість виразити свої власні почуття, проявити внутрішні емоції та відкрити індивідуальне бачення твору. Та сприйняття твору починається з знайомства з ним .І тут на перший план виходить вчитель з його умінням зацікавити глядача. викликати у нього бажання розкрити суть баченого. бажання спілкуватись, бажання емоційно розкритись, виразити свої власні переживання через аналіз твору мистецтва.

  Не завжди твір є легким для сприйняття дитини. Не кожна доросла людина здатна ,чи має бажання сприймати та захоплюватись кожним твором мистецтва. Завжди присутній індивідуальний підхід  у сприйнятті мистецтва. І слід про це пам’ятати. Тому, при завданні охарактеризувати твір образотворчого мистецтва , завжди надаємо учням право вибору. При цьому вчитель має безліч шляхів

Зацікавити дитину ,привернути її увагу до певного твору.

Чи то колорит не звичний, чи сюжет захоплюючий ,чи непомітна на перший погляд деталь композиції викликає інтерес глядача, чи історія створення твору цікава і т. д. Тут педагог повинен сам проявити свій талант та уміння спонукати дітей до творчого мислення. І напевне на даному етапі важливо ,щоб сам вчитель вмів захопитися певним твором полюбити його та передати свої емоції глядачам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення шкільного

 музею в житті школи.

 

  Дотик до справжньої , живої історії , що застигла у предметах створених руками людини завжди хвилює глядача, пробуджує його уяву, політ фантазії, спонукає до творчого мислення.

 Музей декоративно прикладного мистецтва у школі є дидактичною базою не лише для образотворчого

мистецтва ,а й для інших предметів загальноосвітньої школи. Тут можна поглиблювати знання з історії, розвивати мовлення дітей-навчаючи їх проводити екскурсію. А з яким захопленням учні –початківці слухають розповідь про наше минуле ,маючи можливість побачити ту ж прядку, веретено, фрагмент ткацького верстата та домоткане орнаментоване полотно ,що створене на них руками народного майстра.

 Важливим є залучення дітей до пошукової роботи. Відвідавши музей учні усвідомлюють цінність речей. що нас оточують. починають розуміти , як багато може розповісти про історію та про світогляд , душу

майстра – художника створений ним предмет.

 Колекція вишиваних сорочок, рушників, тканих виробів різних регіонів України є чудовим наочним посібником для дівчаток на уроках домоводства.

 Але звичайно ж найбільше користі приносить музей для уроків образотворчого мистецтва . А якщо взяти до уваги що він знаходиться у невеличкому містечку .чи селищі де крім нього музеїв більше немає ,то переоцінити його вартість не можливо. Сюди приходять дітки з дошкільних закладів, з інших шкіл, мешканці та гості міста .Учні студії «Дерево життя» проводять для них екскурсії, щоразу поринаючи у світ прекрасного.

 Розроблено ряд тем уроків ,що проводяться у приміщенні музею: «Екскурсія» , «Види декоративно-прикладного мистецтва», «Замальовки з натури», «Про що розповідає глечик?»,«Створення творчої композиції на основі начерків у музеї», «Реконструкція керамічного виробу за збереженим фрагментом».

 

Урок-екскурсія у музей

 декоративно-прикладного мистецтва

ЧНВК №13

м. Соснівка,

Львівської області.

Тема: «Екскурсія у музей декоративно-прикладного мистецтва».

5 кл.

Дидактична мета:

  • Дати поняття про призначення музею
  • Ознайомити з правилами поведінки у музеї
  • Ознайомлення з видами декоративно-прикладного мистецтва їх технологіями виготовлення
  • Акцентувати увагу на значенні декоративно-прикладного мистецтва у житті людини

Психолого-виховна мета:

  • Розвиток бажання пізнавати історію та побут свого народу
  •  Розвиток сприйняття прекрасного
  • Розвиток творчого мислення учня
  •  Розвиток пам’яті учнів     

Тип уроку:

*Урок здобуття та закріплення знань

Зоровий ряд:

*Експонати музею декоративно-прикладного мистецтва

Літературний ряд:

*

Музичний супровід:

*

Технологія уроку:

1.Акруалізація опорних знань(емоційне входження в тему).

 Біля зачинених дверей музею відбувається діалог між вчителем та учнями:

Вчитель:

«У світі існує безліч музеїв. Історичні. краєзнавчі, природничі, архітектури та побуту. Всіх не перелічити.

За цими дверима знаходиться чарівна країна декоративно-прикладного мистецтва. Сьогодні перед вами відчиняться  двері і ви побачите казковий світ ,що створений руками народних майстрів. А хто мені скаже. які види декоративно-прикладного мистецтва ви знаєте, з якими речами ми зустрінемося?»

Діти:

 «Вишиті рушники, сорочки, глечики, кухлі ,макітри, кошики».

Вчитель:

«Молодці .

А чи знаєте, що існують певні правила та закони .які діють у державі «Музей»?».

Діти:

«Знаємо, що у музеї потрібно поводитись тихо, не торкати руками експонати, уважно слухати екскурсовода»

Вчитель:

«Отже заходимо».

2.Розкриття теми уроку(навчальна діяльність).

Вчитель:

«Діти для чого створюють музеї?»

Діти:

«Щоб люди відвідуючи їх пізнавали нове. отримували естетичну насолоду.»

Вчитель:

 «Вірно. Але крім цього музеї ведуть дослідницьку роботу. В них працюють науковці, археологи, реставратори. Ці люди вивчають твори мистецтва їх історію. реставрують їх. ведуть пошукову роботу, пишуть наукові праці.»

 

На вибір вчителя екскурсію ведуть діти студії ,старших класів або сам педагог. Екскурсія ознайомча .Акцент робимо на різноманітності видів декоративно - прикладного мистецтва , на доцільності їх орнаментації.

 

Екскурсовод:

«У нашому музеї зібрані твори декоративно - прикладного мистецтва. Як давні так і сучасні. З давніх часів людина створюючи предмети побуту орнаментувала їх. Завжди орнаменти першочергово несли оберігове значення, а потім декоративне . Впродовж тисячоліть орнаменти вдосконалювалися. ускладнювалися .Зверніть увагу що майже всі експонати у залі прикрашені візерунками.

Розглянемо найдавніші експонати. Це фрагменти ------.На них нанесено скромний  декор.

А от на фрагменті грецької амфори орнаменту не збереглось. Ви можете його тільки уявити , цей шматочок примандрував до нас з дна Чорного моря, він розмальований підводним жителями - коралами. Амфора ,створена гончарем у Греції , мандрувала на кораблі , переносячи у собі зерно чи вино, а може духмяну олію. Та шторм потопив її корабель . Пролежавши на дні моря тисячоліття вона прийшла до нас, щоб розповісти про свою епоху.

В наступній вітрині предмети козацької доби.

Яке це століття?»

Учні:

« 17 ст.»

Екскурсовод:

«Вірно ,ви вивчали цю епоху на уроках історії України. А сьогодні зустрічаєте речі .які можливо тримав у руках сам Богдан Хмельницький. Ось поливане зеленавою поливою горнятко.

Зауважте , який охайний декор нанесений на фрагментах теракотового посуду червоною вохрою (це природний барвник0 з допомогою пір’ячка пташки .

У наступних вітринах представлена кераміка сучасних народних майстрів різних регіонів України: Косів, Чернігівщина, Полтавщина. Львівщина,

Київ та Київська область. Є кераміка і наших місцевих майстрів .Скажіть, діти ,чи відрізняються ці вироби між собою?»

Учні:

«Так вони різні по кольору, за формою, декором.»

Екскурсовод:

«Ви вірно зауважили ,кожен регіон України має свої традиції у декорі ,формі. І не тільки в керамічних виробах. Вишивають свої орнаменти, різьблять інші візерунки на дерев’яних виробах, пишуть свої, неповторні писанки. Та навіть вироби кожного майстра мають свій неповторний характер.

 

 

 

 

3.Контроль знань набутих на уроці.

На вибір учня:

Начерк з натури інтер’єру музею або замальовка музейного експонату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:


1. Базовий компонент дошкільної освіти. // Дошкільне виховання. – 1999. – №1. – С.6-19.


2. Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К.: Райдуга, 1994.


3. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К.: Богдана, 2003.

 
4. Закон України „Про дошкільну освіту”. – К., 2001.


5. Концепція дошкільного виховання в Україні (проект) // Інформац. зб. М-ва освіти України – К.: Освіта, 1993.


6. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – К: Освіта, 1999.


7. Національна державна комплексна програма естетичного виховання: Проект. / АПН України Інститут українознавства Київського ун-ту ім. Т.Г.Шевченка, та ін. / Уклад. І.А.Зязюн, О.М.Семашко. – К., 1994. – 63 с.


8. Огурцова С.В. Дитина в світі скульптури. – Донецьк: Лебідь, 2002. – 68 с.


9. Озерова Д. Музейная педагогика: истоки, настоящее и перспективы // Дошкольное образование. – 2002..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
2 вересня 2019
Переглядів
564
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку