23 квітня о 17:00Вебінар: Дистанційне навчання з «На Урок»: інструменти для ефективної та цікавої роботи

Тема. Українські історичні пісні.

Про матеріал
Конспект уроку з української літератури у восьмому класі з поглибленим вивченням предмету
Перегляд файлу

Тема. Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виконання ігрових вправ;

соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

інформаційну – навчати учнів використовувати наукові історичні статті, таблиці, схеми, репродукції картин, аудіозаписи як джерела інформації;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів, їх естетичних позицій, світоглядних уявлень і переконань; виховувати почуття поваги, пошани до національних героїв, прищеплювати учням такі якості, як сміливість, рішучість, сила волі, наполегливість;

 літературознавчої – формувати в учнів знання про особливості створення та тематичне розмаїття українських історичних пісень, проаналізувати ідейно-художній зміст творів, пов’язуючи їх із історичними подіями, які в них оспівані, визначити провідні мотиви цих пісень;

загальнокультурної – виховувати почуття пошани до минулого народу, його історії, до національних героїв,  митців народної пісні;

компаративної  – розвивати навички компаративного аналізу художнього тексту, зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.

Обладнання: тексти творів, історичний матеріал про національно-визвольну боротьбу козаків із турецько-татарськими нападниками, репродукції картин Г. Крушевського «Тривога», О. Кулакова «Козак Мамай», О. Літвінова «Іван Сірко під Лярошелем»,  репродукції ікони «Покрови», дидактичний матеріал, пісні (на вибір учителя): Піккардійська Терція – «Гей, плине кача по Тисині», Павло Табаков – «Небесну Сотню, Господи, прийми», Ігор Нетлюх –  «Мамо, не плач, я повернусь весною», Олександр Безіков – «Не плачте, мамо, я іще живий».                                                         
           Тип уроку: урок засвоєння нових знань.                                                                   .
                                                                    Пісня – це геніальна поетична біографія українського народу.
                                                                                                                                              О. Довженко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

           1. Літературний диктант «Знавець художньої літератури»

1. Вид мистецтва, що зображує дійсність, створює художні образи за допомогою слова (художня література).

2. Пізнавальна, естетична, виховна – це … (функції художньої літератури).

3. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником (образ).

4. Конкретний художній образ, який має прихований зміст (образ-символ).

5. Кінцевий результат і продукт творчої праці письменника, написаний за  законами красного письменства – це … (художній твір).

6. Визначення при слові, що впливає на його виразність, підкреслює характерну рису, якість певного предмета або явища (епітет).

7. Художній засіб, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього. (порівняння).

8. Художній засіб, який полягає в перенесенні ознак одного предмета чи явища на інші (метафора).

9. Який різновид образу відображає портрет героя художнього твору?  (зовнішній образ).

10. Який різновид образу відображає характер персонажа художнього твору?  (внутрішній образ).

11. Продовжіть прислів’я: «Книжка – дзеркало … » (життя).

12.  Продовжіть прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга – …  (розум).

           2. Опрацювання матеріалу повторення

Звучить пісня «Ой на горі та женці жнуть» і поволі затихає. Бесіда:

  •             Чи сподобався вам музичний твір? Хто його виконував у давнину?
  •             Що ви знаєте про пісню? (Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу).
  •                  Пригадайте  ознаки пісні (Основні показники пісні як жанру лірики: строфічна будова, повторюваність строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрен), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, використання художніх засобів).
  •                  Які бувають різновиди пісень?

                                                                     Різновиди пісень

Календарно-обрядові

Родинно-обрядові

Соціально-побутові

Родинно-побутові

Епічні

Літературного походження

Колядки

Щедрівки

Веснянки

Купальські

Русальні

Жниварські

весільні

голосіння

козацькі

чумацькі

кріпацькі

рекрутські

солдатські

бурлацькі

наймитські

заробітчанські

стрілецькі

про кохання

 

про родинне життя

 

жартівливі

думи

історичні пісні

пісні-хроніки

балади

романси

коломийки

частівки

С. Климовський. «Їхав козак за Дунай.

М. Петренко. «Дивлюсь я на небо…»

І. Котляревський.

«Сонце низенько»

  • Який різновид пісні ви щойно почули?
  • Коли виконували саме цю пісню?
  • Яке свято всі українці святкують у жовтні?

ІІІ. Мотивація навчання

 Слово вчителя

         Перед вами зображення ікони Покрови різних часів. Чи знаєте, чому її вважають покровителькою козаків?

В Україні це велике свято. На честь Покрови будували церкви, коли йшли в похід, молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала козакам у боях з ворогами. Козаки брали з собою ікону Матері Божої, (а Покрова – це прообраз Божої Матері), коли вирушали човнами в море, щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі.

Як виникло свято?

Коли в Греції на Константинополь  напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа й підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова. Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України.

Співучий  і  талановитий український народ у піснях розповідав про своє життя, традиції, обряди. Минав час, події відходили у минуле, йшли у небуття їх учасники, а пісні зберігали в пам’яті народній героїчні часи козаччини.

Пісня була тим чистим джерелом, яке зцілювало, підносило дух, несло надію. Загляньмо й ми в глибочінь цього джерела із живою водою, що зветься історичною піснею. Там побачимо благородні образи козаків-героїв, відчуємо поетичну душу народу.

III. Повідомлення  теми й мети уроку                                                             .
ІV. Опрацювання навчального матеріалу                                                                         .
       Слово вчителя. Про що б ви хотіли дізнатися на уроці? На уроці працюватимуть групи учнів: «Історики», «Літературознавці», «Мистецтвознавці».                                .
       1. Виникнення історичної пісні                                                    .
       Слово вчителя                          .
       Із давніх-давен українці прагнули поетично осмислити свою історію – минуле й сучасне, заглянути в майбутнє. Це осмислення якраз і відтворили історичні пісні, зберігши для нащадків події й дух далеких епох, дивуючи художньою довершеністю й красою.
       Коли виникли та які події зображені в історичних піснях?

Група «Істориків»

Більшість учених виникнення історичних пісень відносять до XV – XVI століття, пов’язуючи цей важливий вид народної творчості з боротьбою українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Пісні ці в переважній більшості змальовують загальну картину боротьби, у них виступають збірні герої.

  У XVII столітті було створено чимало історичних пісень, які оспівують народно-визвольну війну і возз’єднання України з Росією. Головними героями пісень цього періоду були історичні особи: Б. Хмельницький, Н. Богун, Морозенко та інші, що втілили в собі народні прагнення та ідеали. Усі вони оспівані, як виразники волі народу, його сили й мудрості.

  Справжні події історії правдиво відображені в піснях про стихійні селянські повстання та їх героїв – про галицьких опричників (Олекса Довбуш), про гайдамацькі повстання другої половини XVIII століття. (Максим Залізняк, Іван Гонта). Образи гайдамаків – народних месників – закарбувалися в народній пам’яті, надихали на подальшу боротьбу з кріпосницьким ладом.

   В історичних піснях пізнішого часу зображена боротьба трудящих проти самодержавства.

Пісні про громадянську та Другу світові війни, про видатних людей тих часів, про важливі події в житті народу також стали вже історичними.

2. Правила виразного читання

  •             Пригадайте правила виразного читання поезій. Звірте свої знання з табицею

    «Вимоги до виразного читання».

Таблиця

Логічний наголос

Виділення голосом певного слова чи словосполучення, яке несе смислове чи ідейне навантаження

Пауза

Зупинка, перерва в мовленні, зумовлена розділовими знаками або ідейним змістом чи задумом творця

Паузи – довгі (///), середні (//), короткі (/)

Темп

Швидкість, із якою ми читаємо твір.

Темп може бути швидкий, середній, повільний.

Інтонація

Тон мовлення, чергування підвищень і знижень голосу.

Інтонація – радісна, насторожена, тривожна, спокійна, злякана, оклична, розповідна, питальна.

  1. Опрацювання  історичної пісні «Зажурилась Україна»
  •             Виразне читання пісні підготовленими учнем (група «Декламатори»)
  •             Усне малювання
  •             Бесіда
  •             Яке враження на вас справила пісня?
  •             Яка картина постає у вашій уяві?
  •             Словникова робота   

 Ґринджоли (діалектне) – сани, санчата.

 Закаулок (діалектне) – провулок, за рогом, в засаді.

 Оружина – зброя.

  •             Повідомлення про історичні події, що вплинули на створення пісні
  •             Які часи зображені у пісні? Що про це свідчить?
  •             Група «Істориків»

           Записано пісню в середині ХІХ століття в Новомосковському повіті Катеринославської губернії. Твір про лихо татаро-турецьких нападів.

             У 1482 році Менглі-Гірей здобув Київ, знищив його око­лиці, пограбував київські церкви. І після цього татари кілька разів спустошували землі України: Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. До них приєднувалися й турки: грабували, забирали людей у неволю. Народ, не маючи з боку влади оборони, ті­кав у поліські ліси й болота, на Лівобережжя, в пониззя Дніп­ра. Настало цілковите спустошення. Здичавілу і спустошену Наддніпрянщину прозвали «Диким Полем». Згодом його зно­ву почали заселяти люди –  втікачі від панської сваволі. Вони будували там житло, обирали отаманів і запасалися зброєю. Татари стали називати їх козаками. Польські магнати були ду­же налякані тим, що можуть зовсім залишитися без кріпаків. Тому втікачі на Дике Поле жорстоко каралися. У поборовому універсалі Стефана Баторія від 4 січня 1580 року читаємо: «За спільною угодою усіх станів сейму постановляємо, щоб неосі­лих свавільних людей простого стану, які порушують мирні угоди... старости, князі, пани і шляхта виловлювали у своїх староствах і карали смертю...». Однак народ продовжував ті­кати на Дике Поле. Сила козацька зростала.

       У пісні дається узагальнена метафорична картина України в часи постійних нападів на неї турецько-татарських орд.

  • Опрацювання змісту пісні. Бесіда
  • Який настрій переважає в цьому творі?
  • Де може закінчуватися перша частина поезії і починатися друга?
  • Знайдіть у тексті і процитуйте рядки, у яких звучить заклик до визвольної

боротьби?

  • Про що свідчить вживання у тексті особових займенників «я»,  «ти», а також

вживання звертання «пане-брате»?

  • Як козаки збиралися до бою з ворогом? Якою зброєю вирішили

скористатися?  Чи були вони впевнені у своїй перемозі?

  • Обговорення репродукції картини Григорія Крушевського «Тривога» (група

«Мистецтвознавці»)

  • Погляньте на репродукцію картини Григорія Крушевського «Тривога».

Що зображено на картині? (На картині зображено козаків, які знаходяться у степу. Художник відтворив момент сигналу сповіщення козаками про напад ординців. Сигнал тривоги подавали постові зі сторожових веж, збудованих у степу на такій відстані, щоб неозброєним оком можна було побачити вогонь або дим. Для цього козаки запалювали смолу або заготовлені бочки).           

Бесіда

  • Що зображено на передньому плані картини? Що роблять козаки?
  • Яку пору року і час доби відтворив художник? За якими ознаками ви про це

здогадалися?

  • Які кольори використав художник?
  • Чи вдало, на вашу думку названо картину?
  • Що поєднує представлену репродукцію картини і пісню «Зажурилась

Україна»?

  • Яка тема та ідея твору?
  • Колективне формулювання теми, ідеї та жанру пісні (група

«Літературознавці»)

(Тема: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд. Ідея: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту  рідних земель. Жанр твору: історична пісня).

  • Робота над художніми особливостями пісні. Бесіда
  • Які художні особливості пісні? (Метафори: «Зажурилась Україна», «слава не пропала». Риторичні оклики: «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!» «Оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука!»).
  • Із ким асоціюється Україна у пісні?
  • Для чого народ склав цю пісню?
  1. Опрацювання історичної пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
  • Обговорення репродукції картини С. Рєкова «Іван Сірко»
  • Погляньте на репродукцію картин С. Рєкова «Іван Сірко»
  • Яке враження на вас справила це художнє полотно?
  • Опишіть обличчя Сірка? Які висновки можемо зробити?
  • Кольорова гама картини? Який настрій викликає ця картина?
  • Робота над образом Сірка (група «Істориків»)

Іван Сірко був сміливою людиною, він усе своє життя воював з турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. У 55 битвах він отримав перемогу, що кримські татари вже потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, земля стала вкри­ватися селами, степи стали змінюватися урожайними полями.

  Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а ко­ли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть з рідної землі аж у Крим. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм тако­го переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя.

Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у Визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648 – 1654 рр.

Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці загинув улюблений його син Петро. Сам же кошовий попав у царську немилість і був засланий за непокору до Сибіру, та коли турки знову перейшли Дунай та хмарою посунули на Україну, цар змушений був звільнити І. Сірка.

Перед тим, як звільнити козака з полону, цар запросив його до своїх палат і змусив дати присягу на вірність царській величності. Він знав, що лицар Сірко ніколи не порушить свого слова.

Недарма називали бусурмани Сірка Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Для ворогів він справді був страшнішим за нечис­ту силу. Для рідної ж землі Іван Сірко був вірним оборонцем та захисником.

Іван Сірко помер 1680 року на Чортомлинській Січі. Його могила є там донині в селі Купелівці, а на могилі камінь з написом.

  • Слово вчителя

Перед вами репродукція картини О. Літвінова «Іван Сірко під Лярошелем». Який період життя козака І. Сірка відображено художником?

  • Група «Мистецтвознавців»

          Іван Сірко в 1669 році організував похід козаків на узбережжя Чорного моря й зруйнував турецьке місто  Очаків, добре укріплену ворожу фортецю. Про цей похід народ склав пісню «Гей, та  то ж не грім в степу гуркотає». На картині зображено сцену битви між козаками  та  турками.

  • Бесіда

Яка кольорова гама полотна? Чому художник обрав саме такі кольори?

Чим вразила вас картина? 

  • Виразне читання (прослуховування аудіозапису)  пісні   «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»
  • Опрацювання змісту твору. Бесіда

Які часи оспівані у творі?

Яким постає кошовий отаман Запорозького війська І. Сірко у пісні?

Як у творі описано козацьке військо?

До кого «в гості» виїхав Сірко зі своїми козаченьками?

Як народ називає козаків?

Що оспівує народ у цій пісні?

Які, на вашу думку, риси характеру, має І. Сірко?

  • Метод «Гронування»

               І. Сірко                            Мужній

                                                         Справедливий

                                                         Чемний

                                                         Рішучий

                                                         Винахідливий          

  • Колективне опрацювання теми та ідеї твору (група «Літераторів»)

  (Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.  Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська).

Які художні засоби використані у пісні?

Яку смислову роль відіграє порівняння із сонечком, а потім із місяцем?

  • Гра «Хто швидше?»

 Заповніть таблицю.

Художній засіб

                  Цитата з твору

Риторичний оклик

«Та збирайтеся до хати у гості!»

Епітет

                 «битий шлях»

Повтори

                 «…та ми ж думали…»

Метафори

 

 

                 «туман поле покриває»

                 «військо…виграває»

                 «місяць … зі ходжає»

Паралелізм

 

                  « … сизий орел по степу літає, 

Аж то Сірко на конику виїжджає»

  • Дослідницька робота          

На основі опрацьованих пісень спробуйте дати визначення історичної пісні.

Твір написаний віршованою чи прозовою мовою?

Про що розповідається в історичних піснях?

(Змальовано історичні події, історичних осіб і їхні вчинки).

       Отже, історичним пісням притаманне органічне поєднання елементів епосу й лірики, у них дуже поширені художні образи-символи, уособлення, порівняння, метафори, повтори.

Історичні пісні – це ліро-епічні фольклорні твори, у яких зображено картини історичної дійсності та діяльність історичних осіб.

  • А чи можна назвати історичними авторські пісні про героїв Небесної сотні? Чому?
  • Назвіть відомі вам пісні. («Гей, плине кача по Тисин», «Небесну Сотню, Господи,

прийми», «Мамо, не плач, я повернусь весною», «Не плачте, мамо, я іще живий») (прослуховування учнями однієї з пісень та  короткий коментар учителя про її написання).

Наприклад: «Гей, плине кача по Тисині…» – лемківська тужлива народна пісня.

Пісня у записі гурту «Піккардійська терція» звучала під час прощання із загиблими героями Майдану. Це була улюблена пісня білоруса Михайла Жизневського, який загинув на Майдані 22 січня 2014 року.

  • Які почуття вас переповнюють, коли ви слухаєте такі пісні?
  • Чи можна поставити героїв Небесної сотні в один ряд із славними історичними

постатями Хмельницького, Морозенка, Сірка та іншими? Обґрунтуйте свою думку.

 5. Виразне читання пісень учнями

V. Підсумок уроку

            1.   Рефлексія

  • На уроці я вивчав…
  • Я не знав, а тепер знаю…
  • Я не вмів, а тепер вмію…
  • Я зрозумів, що…
  • Найбільші труднощі я відчув…
  • Найбільш цікавим для мене було…
  • Найбільш мене вразило…
  • Мені не сподобалося…
  • Мені б хотілося, щоб…

 

docx
Додано
10 лютого
Переглядів
52
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку