Тема: Урок позакласного читання В.О.Сухомлинський “Хліб – то праця людська”. (4 клас)

Про матеріал

Тема: Урок позакласного читання В.О.Сухомлинський Хліб – то праця людська. (4 клас)

Мета:

*Розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу;

*виробляти навички виразного та свідомого читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті,розуміти і відтворювати прочитане;

*збагачувати активний і пасивний словник учнів;

*виправляти недоліки слухового сприймання;

*розвивати творчу уяву, самостійність, вдосконалювати вміння правильно будувати висловлювання;

*виховувати чемне ставлення до хліба, праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, виставка книг, малюнки, картки з текстом для розвитку уваги; портрет В. Сухомлинського.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Привітання, побажання плідної роботи.

II. Актуалізація опорних знань

1.Робота з виставкою книг

— Які книжки ви читали?

— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

2. Відгадування загадки.

Довгі вуса маю,

Але їх не підстригаю,

Бо на сонці дозріваю,

Коли прийде час

Всім збирати урожай –

Буде з мене коровай. (Колос)

II. Робота над темою уроку

1. Робота з анаграмою

БІХЛ

- Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як хліб прийшов на наш стіл, як треба поводитися з хлібом.

2.Гра «Асоціативний кущ»

Діти, які асоціації у вас виникають, що ви уявляєте, коли чуєте слово «хліб», яким він буває? ( борошно, білий, чорний, пахучий, тісто, хлібина, свіжий, смачний)

— Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.

3. Розповідь учителя.

В далекі часи землю обробляли мотикою. Це було дуже важко, довго, врожаю ледь вистачало родині на прогодування.

Потім з'явилась соха, а пізніше плуг.

- Хто пояснить значення цих слів? Вірно, це такі пристрої для орання землі, які тягнуть за собою коні або воли. А за ними йде хазяїн та направляє соху, налягає на неї з усіх сил. Теж непросто, а все ж таки легше.

Потім прийшла черга техніки, і орати землю стали трактори. Зараз це звично, а колись було справжнім дивом!

Хліб – це загальне поняття: є хліб білий – з пшениці, є чорний – дуже корисний – з такої зернової культури, як жито. Вівсяне печиво роблять, як ви зрозуміли, з вівса.

А в країнах сходу, таких як, наприклад, Японія або Китай, “хлібом” (тобто, основною їжею) є рис.

Зернові культури – це не тільки хліб, але й каша. А ще – макарони! Їх виробляють з пшеничного борошна.

3. Демонстрація хлібобулочних виробів, які у цей день залишилися у їдальні після сніданку.

Подивіться, на нашому уроці присутні дуже сумні гості. Це покинуті вами шматочки хліба. Ви не доїли їх та викинули.

- Що треба було зробити з ними? (Зібрати та доїсти пізніше, покришити у пташині годівниці).

Уявіть собі, що сьогодні, завтра, післязавтра вам не дали ані хліба, ані каші. Ні, шоколад теж скінчився. Це здається дивним?

Вам відомо, що голод до цього часу залишається проблемою людства? У багатьох місцях – наприклад, у країнах Африки у важкі періоди посухи мами не знають, чим нагодувати своїх діточок.

Закрийте очі, подумайте та закінчіть фразу: “Я зрозумів, що…”

(Відповідають учні, яким учитель передає м'яч.)

4. Робота над оповіданням В. Сухомлинського Хліб – то праця людська.

Читання оповідання вчителем.

Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати. Підходить дідусь і питає:

– Що це ти робиш, онучку?

Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести.

Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.

– Візьми той хліб, – звелів дідусь.

Підняв онук шматок хліба.

– Є в тебе чиста хусточка?

Витяг онук з кишені чисту хусточку.

– Загорни хліб у хусточку.

Онук загорнув.

– Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним – великий гріх.

– Дякую вам за науку, дідусю, – тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.

Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:

– Найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, – бо то праця людська.

Словникова робота

Не насмілиться – соромиться

Спілі – достиглі

Аналіз твору

- Про що це оповідання?

– Що зробив онук із шматком хліба?

– Що наказав зробити дідусь?

– За що подякував онук?

– Що розповів він своїм дітям?

– Чого навчав він своїх дітей?

- Що заповідав дідусь? Доведіть словами з тексту.

5. Вправа для розвитку уваги.

У тексті за одну хвилину закреслити всі букви Б,Х.

Фізична хвилинка.

Я печу, печу, печу (місимо тісто)

Діткам всім по калачу, (виліпляємо калача)

Зверху маком потрушу, (сиплемо мак)

В піч гарячу посаджу (садимо в піч)

Випікайтесь, калачі, (заглядаємо в піч)

У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати! (простягаємо калачі для пригощання)

6. Робота з прислів'ям.

- Прочитайте прислів'я за неповними буквами.

( З дбайливої руки не впаде і крихта хліба)

- Як ви розумієте це прислів'я?

7.Давайте складемо правила пводження із хлібом.

1.Не можна хлібом гратися.

2.Не бери зайвого хліба.

3.Хліб потрібно доїдати.

4.Не залишати крихти на столі.

5.Черствий хліб віддай тваринам або птахам.

8.Як правильно поводитися у хлібному магазині?

– використовувати рукавички

– не обмацувати хліб

– хліб класти у пакет.

III. Підсумок уроку

— Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку?

Читання вірша М. Рильського “Про хліб”

- Не кидайсь хлібом, він святий! –

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

VII. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Твори зарубіжних письменників».


Перегляд файлу

Тема: Урок позакласного читання   В.О.Сухомлинський  Хліб – то праця людська.  (4 клас)

Мета:

*Розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу;

*виробляти навички виразного та свідомого читання, уміння швидко   орієнтуватися в тексті,розуміти і відтворювати прочитане;

*збагачувати активний і пасивний словник учнів;

*виправляти недоліки слухового сприймання;

*розвивати творчу уяву, самостійність, вдосконалювати вміння правильно будувати висловлювання;

*виховувати чемне ставлення до хліба, праці хлібороба, бережне ставлення до хліба.

Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, виставка книг, малюнки, картки з текстом для розвитку уваги; портрет В. Сухомлинського.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Привітання, побажання плідної роботи.

II. Актуалізація опорних знань

1.Робота з виставкою книг

— Які книжки ви читали?

— Які книги з виставки привернули вашу увагу?

2. Відгадування загадки.

Довгі вуса маю,

Але їх не підстригаю,

Бо на сонці дозріваю,

Коли прийде час

Всім збирати урожай –

Буде з мене коровай.   (Колос)

II. Робота над темою уроку

  1. Робота з анаграмою

      БІХЛ

     -  Сьогодні на уроці ми дізнаємось, як хліб прийшов на наш стіл, як треба поводитися з хлібом.

2.Гра «Асоціативний кущ»

– Діти, які асоціації у вас виникають, що ви уявляєте, коли чуєте слово «хліб», яким він буває?

Хліб усьому голова

   — Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть, ці слова ви чули багато разів, і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по-буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.

3. Розповідь учителя.

    В далекі часи землю обробляли мотикою. Це було дуже важко, довго, врожаю ледь вистачало родині на прогодування.

    Потім зявилась соха, а пізніше плуг.

- Хто пояснить значення цих слів?  Вірно, це такі пристрої для орання землі, які тягнуть за собою коні або воли. А за ними йде хазяїн та направляє соху, налягає на неї з усіх сил. Теж непросто, а все ж таки легше.

      Потім прийшла черга техніки, і орати землю стали трактори. Зараз це звично, а колись було справжнім дивом!

     Хліб – це загальне поняття: є хліб білий – з пшениці, є чорний – дуже корисний – з такої зернової культури, як жито. Вівсяне печиво роблять, як ви зрозуміли, з вівса.

     А в країнах сходу, таких як, наприклад, Японія або Китай, хлібом (тобто, основною їжею) є рис.

    Зернові культури – це не тільки хліб, але й каша. А ще – макарони! Їх виробляють з пшеничного борошна.

3. Демонстрація хлібобулочних виробів, які у цей день залишилися у їдальні після сніданку.

     Подивіться, на нашому уроці присутні дуже сумні гості. Це покинуті вами шматочки хліба. Ви не доїли їх та викинули.

- Що треба було зробити з ними? (Зібрати та доїсти пізніше, покришити у пташині годівниці).

   Уявіть собі, що сьогодні, завтра, післязавтра вам не дали ані хліба, ані каші. Ні, шоколад теж скінчився. Це здається дивним?

    Вам відомо, що голод до цього часу залишається проблемою людства? У багатьох місцях – наприклад, у країнах Африки у важкі періоди посухи мами не знають, чим нагодувати своїх діточок.

    Закрийте очі, подумайте та закінчіть фразу: Я зрозумів, що…

             (Відповідають учні, яким учитель передає мяч.)

4. Робота над оповіданням В. Сухомлинського Хліб – то праця людська.

Читання оповідання вчителем.

          Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати. Підходить дідусь і питає:

 Що це ти робиш, онучку?

Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести.

Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.

– Візьми той хліб, – звелів дідусь.

Підняв онук шматок хліба.

 Є в тебе чиста хусточка?

Витяг онук з кишені чисту хусточку.

 Загорни хліб у хусточку.

Онук загорнув.

 Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб – це святиня і знущатися над ним – великий гріх.

 Дякую вам за науку, дідусю, – тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.

Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:

 Найдорожча цінність – хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб, – бо то праця людська.

Словникова робота

Не насмілиться – соромиться

Спілі – достиглі

Аналіз твору

- Про що це оповідання?

– Що зробив онук із шматком хліба?

– Що наказав зробити дідусь?

– За що подякував онук?

– Що розповів він своїм дітям?

– Чого навчав він своїх дітей?

- Що заповідав дідусь? Доведіть словами з тексту.

5. Вправа для розвитку уваги.

   У тексті за одну хвилину  закреслити всі букви Б,Х.

Фізична хвилинка.

Я печу, печу, печу (місимо тісто)

Діткам всім по калачу, (виліпляємо калача)

Зверху маком потрушу, (сиплемо мак)

В піч гарячу посаджу (садимо в піч)

Випікайтесь, калачі, (заглядаємо в піч)

У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату

Калачами частувати! (простягаємо калачі для пригощання)

6. Робота з  прислівям.

- Прочитайте прислів’я за неповними буквами.

( З дбайливої руки не впаде і крихта хліба)

- Як ви розумієте це прислівя?

7.Давайте складемо правила пводження із хлібом.

1.Не можна хлібом гратися.

2.Не бери зайвого хліба.

3.Хліб потрібно доїдати.

4.Не залишати крихти на столі.

5.Черствий хліб віддай тваринам або птахам.

8.Як правильно поводитися у хлібному магазині?

– використовувати рукавички

– не обмацувати хліб

– хліб класти у пакет.

III. Підсумок уроку

— Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку?

Читання вірша М. Рильського Про хліб

- Не кидайсь хлібом, він святий! –

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, то ж бо гріх! –

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

VII. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання ми проведемо за темою «Твори зарубіжних письменників».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

docx
Додано
15 квітня 2018
Переглядів
2942
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку