Тема уроку: Будова тварин:клітини, тканини.

Про матеріал

Освітня: сформувати в учнів знання про особливості будови клітин та тканин тварин.

Розвиваюча: розвинути критичність, систематичність, послідовність мислення; встановлювати причино - наслідкові зв`язки; сформувати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з додатковою науково-популярною літературою, готувати стислі повідомлення, розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника.

Перегляд файлу

Урок № 3

Тема уроку: Будова тварин:клітини, тканини.

Мета уроку:

Освітня: сформувати в учнів знання про особливості будови клітин та тканин тварин.

Розвиваюча: розвинути критичність, систематичність, послідовність мислення; встановлювати причино - наслідкові зв`язки; сформувати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, працювати з додатковою науково-популярною літературою, готувати стислі повідомлення, розвивати вміння самостійно працювати з текстом та малюнками підручника.

 Виховна: виховувати розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил кожної людини; формувати науковий світогляд, виховувати дбайливе ставлення до представників тварин, які занесені до Червоної Книги України, здійснювати екологічне, естетичне, патріотичне виховання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, живих об’єктів, моделей, вологих препаратів), практичні (робота колекціями, виконання вправ).

Основні поняття: клітина, ядро, цитоплазма, мембрана, глікокалікс, мітохондрії, лізосоми,рибосоми, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, клітинний центр, включення, органели руху, тканина, епітеліальна, м’язова, сполучна, нервова тканини.

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, географія, народознавство,українська література, природознавство,  хімія, фізика.

Обладнання: мікроскоп, мікропрепарати тваринних тканин, зображення тваринної клітини та тканин.

Література:

  • для вчителя:

1. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи»[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programy.html.

2. Методика навчання біології та природознавства: Практикум [Текст] / [Мороз І.В. та ін.;за ред. І.В. Мороза]. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.– 143 с.

3. Котик Т.С. Біологія. 7 клас. Методичні матеріали до уроку. Книжка для вчителя / Т.С.Котик, П.Г. Балан. – К.: Генеза, 2014. – 208 с. – Режим доступу: http://pidruchniki.in.ua/knizhkadlya-vchitelya-biologiya-6-klas-kotik-balan.

4.  Задорожний К.М. Усі уроки біології. 8 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

5. Тагліна О.В .Біологія 7 клас. Плани – конспекти уроків.-Х.: Ранок,2008.

  • для учня

1.Князева О.В. Біологія 7 клас Роб. зошит / Князева О.В. – Київ :  СПДФО Князева О.В., 2009. / 112с.

2.Кулініч О.М. Біологія самостійні та контрольні роботи 7- й клас./ О. М. Кулініч. – Київ : Генеза , 2015. -96с. іл..

3.Кулініч О.М. Біологія зошит для практичних робіт і лабораторних досліджень 7-й клас / О.М. Кулініч. – Київ : Генеза, 2016 – 40 с. іл.

 

Структура уроку:

№ етапу

Етап уроку

Час (хв.)

1

Організаційний момент

1

2

Перевірка домашнього завдання

11

3

Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

1

4

Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного

20

5

Узагальнення і систематизація вивченого

10

6

Підбиття підсумків уроку,аргументація оцінок

1

7

Повідомлення домашнього завдання

1

 

Хід уроку:

Епіграф до уроку

Керувати природою можна лише підпорядковуючись їй.

 Ф. Бекон

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка присутності та готовності  учнів до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання

Самостійна робота

1. Тварини — живі організми.

2. Тварини живляться автотрофно.

3. Більшість тварин активно рухаються.

4. У більшості тварин обмежений ріст.

5. Більшість тварин є одноклітинними.

6. Більшість тварин ростуть протягом усього життя.

7. У тваринних клітинах немає клітинної стінки.

8. У тваринних клітинах немає пластид.

9. У тваринних клітинах є вакуолі з клітинним соком.

10. Більшість тварин мають системи органів.

11. Тварини не здатні до подразливості.

12. Тварини й рослини мають спільне походження.

Відповідь: 1. «+»; 2. «–»; 3. «+»; 4. «+»; 5. «–»; 6. «–»; 7. «+»; 8. «+»; 9. «–»; 10. «+»; 11. «–»; 12. «+».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань

Уважне вивчення будь-якої тварини показує, що всі вони (так само як і рослини) складаються з мікроскопічних комірок організованого життя, які називають клітинами. Зазвичай розміри цих клітин не перевищують декількох мікронів (1  мкм  =  10–6  м), а мембрани, які їх оточують, настільки тонкі, що побачити їх можна лише в найсильніший світловий мікроскоп. Більшість тваринних організмів складається з тисяч, а то й мільйонів клітин, які об’єднані в десятки й сотні чітко визначених типів.

Сьогодні на уроці ми дізнаємось про закономірності, яким підпорядковується будова тварин. Маючи такі знання, нам буде легко зрозуміти, як відбуваються процеси життєдіяльності тварин, які особливості вони мають.

IV. Сприйняття і усвідомлення  учнями нового матеріалу, осмислення зв’язків та залежностей між елементами виучуваного

  1. Клітина — одиниця будови та життєдіяльності тварини

Не існує тварини, організм якої не мав би клітинної будови. Тому можна зробити висновок, що клітина є одиницею будови. Для клітини характерні всі функції живого: живлення, дихання, розмноження, подразливість, рух. Отже, клітина є також одиницею життєдіяльності.

Нові клітини утворюються в результаті поділу вихідних материнських. Ріст і розвиток багатоклітинного організму — це результат збільшення кількості клітин. Тому клітина є одиницею росту та розвитку. Клітина є біологічною системою і водночас — частиною іншої системи — організму.

  1. Будова тваринної клітини

Клітини тварин можна побачити лише за допомогою мікроскопа. Форма клітин може бути різною. Клітини, що вкривають внутрішню частину нашої щоки, плоскі й округлі, клітини м’язів видовжені, нервові клітини зірчастої форми з відростками.

- Від чого залежить форма та будова клітин?

Від функцій, які вони виконують. У різних видів тварин клітини тканин мають дуже багато подібних рис, що підтверджує спільне походження всіх тварин.

Зовні клітина вкрита тонкою еластичною мембраною, яка захищає вміст клітини, здійснює транспорт речовин усередину та назовні. Усередині клітини міститься в’язкий зернистий вміст — цитоплазма, у яку занурені всі органели і де відбуваються хімічні реакції. Ядро — це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.

Крім того, у тваринній клітині є мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, рибосоми, клітинний центр. У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді краплин і зерняток. Деякі клітини можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком.

Мітохондрії (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У них відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на простіші. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.

Апарат Гольджі (названий ім’ям італійського вченого, який описав цю органелу) — комплекс із канальців, порожнин, пухирців, утворених мембранами, який розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної сітки й упаковуються у вигляді пухирців, оточених мембраною. У такому вигляді вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На мембранах комплексу Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.

Лізосоми (від грец. «лізис» — розщеплення, «сома» — тіло) — являють собою пухирці, оточені мембраною та заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, які здатні розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись разом, утворюють травні вакуолі. У травних вакуолях містяться спеціальні речовини ферменти, що допомагають перетравлювати білки, жири, вуглеводи тощо.

Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) — дуже маленькі органе-ли, які в клітині часто розташовані групами по декілька штук. У рибосомах синтезуються білки.

Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. Клітинного центру немає в рослинних клітинах. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.

У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком.

У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль з клітинним соком. Тваринні клітини не мають клітинної оболонки, їх укриває еластичний глікокалікс.

3.Тканини

У тварин і людини виділяють чотири види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову. Вони відрізняються за будовою та функціями.

Епітеліальна тканина виконує функції захисту, виділення та всмоктування. Її клітини вкривають організм ззовні, вистилають зсередини різні порожнини, утворюють залози.

М’язова тканина складається з клітин видовженої форми, які здатні скорочуватися. Завдяки цьому м’язова тканина відіграє важливу роль у переміщенні всього тіла й окремих органів у просторі, підтримуванні форми тіла, захисті внутрішніх органів. М’язова тканина утворює м’язи та входить до складу стінок судин і багатьох внутрішніх органів.

Сполучна тканина має багато різновидів. Особливістю її є те, що вона містить дуже багато міжклітинної речовини. Зі сполучної тканини складаються кістки, хрящі, сухожилля, зв’язки, кров тощо.

Вона виконує багато функцій: дихальну, запасаючу, опорну. Важко навіть перелічити усі функції цієї тканини.

Нервова тканина складається з клітин зірчастої форми. «Промені» цих клітин переходять у відростки. Вони здатні сприймати подразнення та передавати збудження до м’язів, шкіри, інших органів і тканин. Завдяки нервовій тканині в організмі здійснюється регуляція всіх функцій.

Запам'ятайте найважливіше

Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту та розвитку організму.

Клітина — складна біологічна система. Її будова залежить від функцій, які вона виконує. За будовою і функціями клітин розрізняють чотири основні види тканин: епітеліальну, м’язову, сполучну та нервову.

V. Узагальнення і систематизація вивченого

Навести приклади органів, у яких трапляються різні типи тканин.

1. Епітеліальні. (Покриви шкіри, оболонки ротової і носової порожнин, шлунку.)

2. М’язові. (Скелетна мускулатура, стінки кровоносних судин і шлунково-кишкового тракту, серце.)

3. Сполучні. (Кров, скелет, легені, печінка.)

4. Нервові. (Головний та спинний мозок, нерви.)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення.

« Сьогодні на уроці я повторив…»

« Сьогодні на уроці я зрозумів…»

« Сьогодні на уроці я дізнався…»

« Сьогодні на уроці я навчився…»

VII. Повідомлення домашнього завдання

Вивчити §  підготувати усно відповіді на питання в кінці § , знати визначення термінів

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сєрік Ольга Вадимівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
5 квітня 2018
Переглядів
11796
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку