Жанр – ряд творів мистецтва, що характеризується сюжетними ознаками Історичний жанр - один із жанрів образотворчого мистецтва, присвячується зображенню значущих історичних подій, явищ і військових діячів; здебільшого звертається до історичного минулого, але може показати і нещодавні події, якщо історичне значення їх визнано сучасниками.
Класичний герб тісно пов’язаний з обладунками лицаря і більшість його елементів мають назви, запозичені з лицарського побуту. До них належать: щит, шолом, нашоломник або клейнод, намет, девіз. Іншими елементами, не так пов'язаними з лицарським побутом, є корона, щитотримачі та постамент.
Поле щита як правило поділяється на частини. Чотири основні поділи (розтин, перетин, скіс праворуч і скіс ліворуч) можуть поєднуватися найрізноманітнішими способами. На щиті зображають також негеральдичні гербові фігури, умовно розділені на три групи: природні, штучні та фантастичні. Нерідко гербова фіґура містить натяк на прізвище власника або назву його маєтку — так звані називні (номінальні) герби.
Важливою частиною герба є шолом, хоча і з'явився він лише в 14 столітті. Шолом поміщається над щитом. В геральдичних системах Західної Європи існували різні типи шоломів, що залежали від титулу чи звання власника герба. Навіть положення шолома — пряме, повернуте вправо чи вліво — мало відповідати усталеним правилам. Геральдичні шоломи.
Звичай прикрашати шолом короною з'явився у лицарів в XV столітті. Шоломи з коронами носили під час турнірів, особливо в Німеччині, де увінчаний короною шолом вважався ознакою дворянства. Корона. Використання корони для прикраси щита і як гербова фігура прийшло, ймовірно, від монет — при французькому королеві Филипі VI почали чеканити монети, на зворотному боці яких зображалася корона. Тоді тільки королі поміщали корони в свої герби, але з розвитком феодалізму навіть найдрібніші феодали почали носити корони і прикрашати ними герби.
Нашоломники або клейноди. Шоломи прикрашалися нашоломниками або клейнодами. Вони мали лякати коней противника і допомагали уникати трагічних помилок під час бою — дозволяли розпізнавати лицаря, обличчя якого було закрите забралом. Спочатку для клейнодів використовували пір'я страусів чи павичів, роги звірів тощо. Та з часом, у зв'язку з незручністю таких нашоломників у бою, їх стали вживати тільки на турнірах, а ще пізніше — лише у гербах.
Девіз — короткий вислів, як правило, написаний на стрічці внизу щита. Очевидно, основою для девізу спочатку міг служити рицарський бойовий клич. Але девізом може бути короткий вислів, що нагадує про якусь важливу історичну подію. або виражаюче кредо власника герба. Девізна стрічка як правило розташована внизу герба, під постаментом або на її фоніДевіз