Тема уроку: "ІСТОРІЯ як наука. Українські вчені-історики. Історія і час".
____________________ 5 клас. Історія України
Дата проведення уроку
Урок № 1-2
ІСОРІЯ як наука. Українські вчені-історики. Історія і час
Мета: навчити учнів правильно застосовувати поняття «історія», «історики»; працювати з підручником, його методичним апаратом, вільно орієнтуватися у структурних елементах підручника; виховувати почуття гордості за історичне минуле українського народу, відчуття належності до процесу історичного розвитку України, бажання вивчати предмет історії.
Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, ілюстрація.
Основні поняття: історія, історія України, всесвітня історія.
Персоналії: М. Грушевський.
Очікувані результати: учні зможуть правильно застосовувати поняття «історія», пояснювати, хто такі історики; отримають навички роботи з підручником «Вступ до історії».
Історія — це вчитель, збагачений тисячолітнім досвідом людства.
Автор невідомий
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Розповідь вчителя. Сьогодні, діти, ви розпочинаєте вивчення нового для вас предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий, але слово, я сподіваюся, ви чули у своєму житті не раз. Давайте спробуємо назвати свої асоціації, коли чуємо слово «історія». Скажіть, на яких уроках у початковій школі вам траплялося слово «історія»?
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Розповідь вчителя. Ви вперше прийшли на урок історії. Дехто з вас вже встиг прочитати оповідання, подивитися фільми на історичну тему. Але все це були лише окремі свідчення історії. А тепер ви починаєте вивчення історичної науки. Ця робота триватиме до закінчення вами школи.
Кожен урок буде ставити вам нові запитання, крок за кроком ми будемо розкривати цінність історії. Але найголовніше в цій науці те, що вона дозволяє побачити справи людини, зрозуміти, що ця людина собою являє.
Погасли кострища стоянок.
У землю пішли племена.
Забрали в холодні кургани
сокири, мечі й письмена.
Стьмяніли браслети і гребені,
розпались намиста разки,
що їх одягали древні
смагляві юні жінки.
І келихи срібні, і чаші,
що йшли по кругу колись,
покрилися порохом часу
і холодом тліну взялись…
Та, може, мені здалося —
а час не все переміг.
На чашах тепло збереглося
тих вуст, що торкалися їх.
І в пута тяжкі клинописні
закована з давніхдавен
в степу оживає пісня
давно занімілих племен.
Ліна Костенко
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь вчителя У 5му класі ми розпочинаємо вивчати новий предмет — історію України. Допоможе нам у цьому підручник.
Бесіда
1. Як називається ваш підручник?
2. Хто його автори?
3. Розгляньте малюнки на обкладинці підручника та на початку розділів. Як ви гадаєте, про що розповідає історія?
Розповідь вчителя. Основний зміст нового навчального предмета — ознайомлення учнів з історією нашої Батьківщини.
Історія — наука про минуле людства.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Історія — одна з найцікавіших, але й одна з найскладніших наук. Історію називають вчителькою життя.
Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розуміють цей вислів.
Робота з літературним джерелом
Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.
Історія
Що таке історія?
Ви, щоб не забули,
Знайте, що історія —
Наука про минуле.
А «історія» походить
Із грецької мови,
«Оповіді про події»
Означає це слово.
Запитання
1. Що таке історія?
2. З якої мови походить слово «історія»?
3. Що означає «історія» в перекладі з грецької?
Розповідь вчителя Слово «історія» може вживатися в різних значеннях. Варто погодитися з народною мудрістю: «Минувшину можна зрозуміти, тільки полюбивши її».
Завдання
З’ясуйте, у якому значенні вжито слово «історія» в нижченаведених реченнях.
1. Історія про капітана Гранта багата на пригоди.
2. Тернистий шлях історії нашого народу.
3. «Знаєш, друже, — вихопилось в балакучого хлопчика, — ну й історія зі мною сталась».
4. Історія досліджує, яким було життя людей у минулому.
Розповідь вчителя. Першим істориком, «батьком історії» вважають грецького історика Геродота.
Робота з таблицею
Ознайомтеся з текстом таблиці. Зробіть висновки щодо значення історії.
|
1. Не повторювати помилок минулого. 2. Виховати громадянина і патріота. 3. Розвивати духовний світ і національне самовизначення учня |
Розповідь вчителя. Наука, що вивчає життя і діяльність людей у минулому, називається історією. Зверніть увагу на перше слово. Наука — це те, що дає нам знання, досвід, повчає. Математика вивчає числа і те, як з ними працювати. Біологія вчить, все, що пов’язано з рослинним і тваринним світом. Науки бувають різними. Що ж виокремлює історію зпоміж інших наук?
Робота зі схемою
За допомогою учнів учитель складає схему.
|
Завжди пов’язана з людьми |
|
Вивчає діяльність людей |
|
Вивчає минуле |
Учитель. Що дає людині історія? Вона відповідає на такі запитання:
Де?
Коли?
Як жили?
Що робили люди?
Як діяли?
Записати в зошити.
Що, де і коли відбулося — головні питання, з яких кожен історик починає вивчати минуле. Але відповідей на ці питання історикові недостатньо. Він бажає знати, чому сталася подія, до яких наслідків вона призвела тощо. Питання можуть бути найрізноманітніші, відповіді ж на них інколи доводиться шукати роками і десятиліттями. А на деякі питання людство не може відповісти вже тисячі років.
Робота з текстом
1. Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.
2. Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).
Шанобливе ставлення до минулого — прикметна ознака нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів’я: «Не за нас стало, не за нас і перестане»; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Так називаються записи подій, що мали значення для народу. Рік у ті часи називався «літо», звідси й походить назва цих записів. У них зосереджувалися знання про історію народу. Закарбувавши для нащадків події минулого, творці літописів прагнули зрозуміти, з’ясувати, чим вони були зумовлені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.
Український народ в усі віки поважно ставився до свого минулого. Це — наша особлива риса, якою варто пишатися.
Літопис — записи найважливіших подій за роками.
Робота з літературним джерелом
Прочитайте вірш і дайте відповідь на запитання.
Літопис
З «літа в літо» — з року в рік
В монастирських стінах
В чорній ризі чоловік
Описував події.
Все писав, що відбулось:
Про війну, про князя.
І писати довелось
Довго — не одразу.
Свідчення про всі події,
Що писалися колись,
З «літа в літо», наші вчені
Називають «літопис».
Запитання
1. Що таке літопис?
2. Чому для учених важливо вивчати літописи?
3. Хто такий, на ваш погляд, «чоловік у чорній ризі»?
Учитель. Прочитавши підручник, ви дізнаєтесь про багатьох українських ученихісториків. Зокрема Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького. Батьком української історії вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких десятитомна «Історія України–Руси».
Роботу проводитимемо з текстом підручника або роздавальним матеріалом, де вміщено біографічні довідки істориків.
Вправа «Маркування тексту»
Прочитайте в парах текст, на полях поставте літеру «Б», якщо в тексті йдеться про біографічні відомості історика, або літеру «Д», якщо наголошено на його діяльності.
Він народився в учительській сім’ї, де йому прищепили жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — це любов до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України, він цікавився всім українським.
Навчався М. Грушевський у Київському університеті, де вже на третьому курсі проявив свої надзвичайні здібності. За своє дослідження він отримав золоту медаль. Знав шість мов, читав твори зарубіжних учених. Після закінчення університету М. Грушевський, молодий професор історії, стає викладачем Львівського університету. Він пише наукові праці, сприяє виданню сотень українських книг, створює науковий студентський гурток, очолює Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
2. Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) — визначний український ученийприродознавець, історик, народознавець, письменник. Народився в селі Богуславець Черкаської області. Закінчив гімназію, Московський університет. Автор багатьох наукових праць у різних галузях. Михайло Олександрович навіть видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською та російською мовами.
3. Дмитро Іванович Яворницький (1855–1940) — видатний український історик, археолог, народознавець, письменник. Народився в селі Борисівка Харківської області. Навчався в повітовому училищі, потім — у духовній семінарії. Завершив навчання в Харківському університеті. Став викладачем історії в гімназії. Глибоко досліджував історію запорозьких козаків. Написав «Історію запорозьких козаків». Його наукова діяльність тривала майже 50 років.
4. Володимир Боніфатійович Антонович (1830–1908) — видатний український історик, археолог, народознавець. Народився в селі Комсомольське Вінницької області. Закінчив Київський університет. Був автором багатьох праць з історії України, народознавства, вів активну громадськополітичну діяльність.
5. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) — видатний український і російський історик, поетромантик, мислитель, громадський діяч. Закінчив Харківський університет. Викладав у Київському університеті. Був членом КирилоМефодіївського братства, за що був засуджений. Після звільнення зпід нагляду поліції викладав у Петербурзі.
Робота з візуальними джерелами
Розгляньте портрети істориків. Назвіть визначні досягнення цих людей.
Розповідь вчителя. Досліджуючи минувшину, завжди намагаєшся відповісти на запитання: «Коли сталася та чи інша подія?» Дізнатися про це дозволяє наука хронологія.
Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати.
Хронологія — наука про час.
Дата — це точний час певної події.
Лічба років від певної події — літочислення або ера.
Учні записують визначення понять у зошити.
Завдання
Назвіть по одній даті зі свого життя.
Розповідь вчителя. Початок нашої ери обчислюють від дати народження Ісуса Христа. 2013 рік від Різдва Христового, 2013 рік нашої ери. В історії великі проміжки часу лічать століттями (100 років) і тисячоліттями (1000 років).
Робота з лінією часу
Показуємо 0 від початку нашої ери. Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки століття.
Робота з хронологією
1. Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)
2. Розташуйте у порядку зростання такі відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.
3. Визначте століття, на яке припадають такі дати: 100 р. до н. е.; 359 р.; 782 р.; 814 р.
Розповідь вчителя. На уроках історії в 5му класі ми навчимося з вами розв’язувати хронологічні задачі. Щоб правильно виконувати такі завдання, дотримуйте певної послідовності.
Пам’ятка «Як розв’язувати хронологічні задачі»
1. Накресліть «лінію часу» — пряму лінію, поділіть її рисочками на рівні відрізки, що означають певну кількість років.
2. На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску — початок відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу.
3. Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо.
4. Якщо для розв’язання хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром.
5. На лінії часу запишіть умову завдання.
6. Поряд з лінією виконайте обчислення й запишіть стислу відповідь до завдання.
Види хронологічних задач
1. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення
Скільки років тому сталася подія, якщо відома її дата?
Обчисліть, скільки років минуло від запровадження християнства як державної релігії 988 року до сьогодення.
2. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої.
Скільки минуло років від однієї події до іншої? (На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?)
Обчисліть, скільки років минуло від закінчення Великої Вітчизняної війни (1945) до вашого народження?
3. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення.
Коли відбулась подія, якщо відомо, що відтоді минуло… років?
2012 року відзначали 200річчя битви під Бородино. Якого року сталася ця битва?
4. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від іншої події.
Коли відбулася подія, якщо відомо, що вона сталась після зазначеної події через певну кількість років?
Успенський собор КиєвоПечерської лаври було збудовано на 27й рік від заснування монастиря 1051 року. Обчисліть, коли його було зведено.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Розгадайте ребус і дайте визначення поняття. (Історія)
Бесіда
1. На які питання надає відповідь історія?
2. Кого з істориків ви знаєте?
3. Що таке літопис?
4. Чим відрізняється наука історія від навчального предмета історії?
5. Хто був автором 10томної «Історії України–Русі»?
6. Хто з істориків написав «Історію запорізьких козаків»?
Робота з літературним джерелом
Поясніть рядки з поезії В. Вихруща.
Не очорни й не затопчи святого:
добро і честь лежить в основі всього.
А хто історію народу зневажає,
нагадує хіба кота сліпого.
Робота з хронологією
1. Співвіднесіть рік і століття:
1) 5 рік — … століття;
2) 1799 рік — … століття;
3) 1314 рік — … століття;
4) 44 рік — … століття;
5) 700 рік — … століття;
6) 789 рік — … століття;
7) 1501 рік — … століття;
8) 1900 рік — … століття.
2. Співвіднесіть рік та століття, з’єднавши їх стрілками.
|
V ст. до н. е. |
240 р. |
|
ІІІ ст. |
78 р. до н. е. |
|
ХІХ ст. |
645 р. |
|
ХХІ ст. |
1582 р. |
|
ХVІ ст. |
1861 р. |
|
І ст. до н. е. |
435 р. до н. е. |
Історія — наука, історія капітана Гранта, літопис, математика, М. Грушевський, зірка, народ, літописець, «оповідь про події», квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати § 1-2, стор. 6-19.
2. Вивчити визначення понять.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку