Тема уроку: "Календарний та історичний час", 5 клас

5 клас Вступ до історії                                                                                

  Тема уроку : Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.                                                                               

Мета уроку: сформувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість; прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання :

Хід уроку:

І . Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу      

1. Що таке хронологія

2. Шкала часу

3.Календарний та історичний час

ІV.Закріплення нових знань і вмінь учнів.

V.Підсумки уроку. Д/з

Структура уроку:

І . Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Бесіда за питаннями:

1.Що вивчає історія? Які джерела інформації допомагають вчити історію?

2.Які види історичних джерел вам відомі? ( речові, усні та писемні)                    3. Наведіть приклади речових джерел? ( давні монети, знаряддя , хатнє начиння, посуд, одяг, прикраси)

Мотивація навчальної діяльності

Відгадайте загадки

Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)

Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

  Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо  як повязані історія і час.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

1. Що таке хронологія

Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або  записували події в хронологічній послідовності -  послідовність подій за роком.  Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенні

Отже, хронологія —  наука що вивчає способи обчислення часу.  (Записати визначення поняття в зошити).

Задовго до винайдення сучасного годинника у Стародавньому Китаї для відліку часу використовували свічки. Спочатку люди зауважили: вогонь, що рівномірно горить, спалює за однаковий проміжок часу приблизно таку саму кількість воску чи олії. Тому на мотузці, яку попередньо змочували в олії, на однаковій відстані один від одного зав’язували вузлики. Потім таку мотузку підпалювали, і щоразу, коли полум’я доходило до наступного вузлика, минав визначений проміжок часу.

Пізніше схожий спосіб виміру часу почали застосовувати до свічок з позначками. Щоразу, коли свічка догорала до певної позначки, люди розуміли, скільки часу минуло.

Сьогодні також можна придбати свічки з позначками.

2. Шкала часу

  Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок

Робота зі шкалою  часу

до н. е                                    наша ера

200    1000    100   200                                                                 2017

  Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.

  Великі  проміжки  часу  лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2017 рік від Різдва Христового, 2017 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери

 Літочислення – відлік історичного часу від певної події.  (зошит)У різних народів були різні системи літочислення.

Ось основні з них: 
1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік)
2. Єврейське  літочислення також починається  зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери
3. Давньогрецьке  велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-ної олімпіади"
4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери
5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко
6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий час настане 2018рік. Початок цього літочислення  - народження Ісуса Христа.

3.Календарний та історичний час

Календар-це система обрахунку часу(зошит)

   Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати.

Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок.
  Місячний календар- заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів.

 Зараз ми користуємось  григоріа́нським календарем.  Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

    Таким чином, календарний час- це точний час, або дата тієї чи іншої події.

І навпаки , дата- це точний календарний час певної події. (зошит)

Історичнй час- це конкретний історичний період у світовій історії. Наприклад:

стародавній час, новітній час, середньовіччя.

Для вивчення історії важлива і тривалість події, тобто з’ясування періоду часу, протягом якого вона відбувалася. Наприклад, як довго володарював той чи інший правитель, будувався замок тощо. І тому історикам важливо знайти відповіді на запитання «Коли?» та «Як довго?».

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

Запитання та завдання

Що таке хронологія?

Зобразіть  стрічку  часу.  Позначте  умовний  початок  нашої  ери

Чому виникла необхідність створити календар?

V.  Домашнє завдання:

1. Опрацювати §  2.