ТЕМА УРОКУ: «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПЕРШИХ РЮРИКОВИЧІВ».

ТЕМА УРОКУ: «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ПЕРШИХ РЮРИКОВИЧІВ».

(ІСТОРІЯ УКРАЇНИ, 7 КЛАС)

 

Мета:

1) Прослідкувати процес утворення східнослов’янської держави з центром у Києві та визначити походження назви «Русь»;

2) характеризувати правління перших князів, аналізувати їхню діяльність, визначати внесок кожного в становлення Київської держави;

3) розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти та події, давати їм оцінку, працювати з джерелами інформації, давати стислу характеристику історичним діячам та розкривати їхнє значення в історичному процесі;

4) сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.

Учні мають навчитися:

1) Встановлювати хронологічну послідовність подій за князювання перших Рюриковичів;

2) показувати на карті територію Київської Русі за часів Олега та Ігоря, напрямки військових походів, простежувати територіальні зміни, порівнюючи з межами держави за князів Аскольда і Діра;

3) Характеризувати внутрішню й зовнішню політику Олега і Ігоря;

4) Пояснювати причини та визначати наслідки військових походів та дипломатичних місій до Візантії.

Основні поняття: «Русь», «Руська земля», русичі, Київська Русь, полюддя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Перевірка готовності класу до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Давньослов’янський аукціон».

Гра полягає в тому, що учні мають, працюючи з картою, виконати завдання: назвіть якнайбільше союзів східнослов’янських племен і покажіть на карті «Київська Русь» території їхнього розселення.

До участі в «аукціоні» можна запросити кількох учнів, але починати слід із найслабших, щоб сильніші змогли доповнити або виправити їхні відповіді.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота зі схемою

Шляхом бесіди з учнями з’ясовується питання про передумови утворення держави у східних слов’ян, після чого учні складають схему.

ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ У СХІДНИХ СЛОВ’ЯН

1. Розселення племен на величезній території (від Балтійського моря до Чорного, від Карпат до Волги)

2. Створення союзів східнослов’янських племен

3. Виділення і посилення з-поміж інших союзів племен, союзу полян

4. Поява нерівності серед слов’ян. Формування феодальних відносин

5. Утворення нових територіальних об’днань – князівств, що очолювалися князем і центром яких були «городи» - міста

6. Утворення найбільшого об’єднання – Руська земля

Слово вчителя.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо походження назви Русь та визначимо наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів Київської русі.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

2. Походження назви Русь

Розповідь учителя

- Пригадайте з матеріалу попереднього уроку, що вам відомо про перших київських князів?

 

Історична довідка (презентує учень класу)

Аскольд і Дір – київські князі (друга половина ІХ ст.), які, за деякими писемними відомостями були нащадками Кия, за літописною версією – дружинники Рюрика. Близько 860р. очолили руську військову дружину під час першого походу на Константинополь. За літописом, Аскольд і Дір близько 882 р. були вбиті в Києві за наказом князя Олега.

Запитання.

1) Яку роль відіграли Аскольд і Дір у становленні Київської держави?

 

2. Правління Олега (розгляд питання супроводжується демонстрацією карти «Київська Русь»)

 

Розгляд питання про князювання Олега розпочинається з опрацювання історичної довідки, після чого йде робота з джерелами інформації. Наприкінці роботи один з учнів розповідає легенду про смерть Олега від укусу змії.

Історична довідка (презентує учень класу)

Олег ….- 912 р. (за Лаврентіївським літописом), 922р. (за Новгородським першим літописом) – давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім сином Ігорем і князювання в Новгороді. Мав велику дружину. Захопив Смоленськ і Любеч (882 р.), убив київських князів Аскольда і Діра (882 р.), пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів. Після вдалого походу на Константинополь у 911 р. уклав із Візантією вигідний для Русі договір.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного джерела, після чого вони виконують завдання до нього.

Тріумф князя Олега в Константинополі

….. Він (Олег) 907 року ходив з усім військом із полками всіх підвласних племен на Константинополь, греки, щоб не допустити його до міста, ланцюгами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, у котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали на колесах під сам город. Греки так налякалися, що стали проситися в Олега, аби взяв як схоче дань, аби тільки міста не чіпав, і Олег сказав їм дати по 12 гривень, себто по 6 фунтів срібла на чоловіка, на дружину і на князів, що по городах лишилися: у Києві, Чернігові, Переяславі й по інших городах. Велів пошити вітрила на свої човни з тих славних на цілий світ грецьких паволок, а на знак перемоги над греками повісив зі своїми боярами свої щити на брамі царгородській.

Завдання.

1) Схарактеризуйте значення правління Олега для зміцнення Київської Русі.

2) Багато істориків уважають князя Олега засновником Київської Русі. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

3. Князь Ігор (Розгляд питання супроводжується демонстрацією карти).

Розгляд питання про правління князя Ігоря відбувається шляхом опрацювання джерел інформації.

Розгляд питання про правління князя Ігоря відбувається шляхом опрацювання джерел інформації.

Історична довідка (презентує учень класу)

Ігор (….- 945) – великий князь київський (912-945). Приєднав до своєї держави  східнослов’янські племена (деревлян, уличів та ін.), що відокремилися від неї на початку його князювання. Уклав мир із печенігами. У 941 р. здійснив невдалий похід на Константинополь. 944 р. уклав договір із Візантією. Був убитий під час повстання деревлян.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком із «Повісті минулих літ», після чого вони дають відповіді на запитання до нього.

Похід Ігоря на деревлян і вбивства його (перша половина Х ст.)

У рік 6453 (945). Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядились оружжям і одежею, а ми – голі. Піди-но, княже, із нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він (собі ще) до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город (Київ). Та коли він повертався  назад, він роздумав і сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна.

Коли ж почули деревляни, що він знову йде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.

І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: «Чого ти йдеш знову ? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревлянм, вийшовши на супроти з города Іскоростеня , убили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеня – города в Деревлянах і до сьогодні.

Запитання.

1) Яким було значення правління князя Ігоря для зміцнення Київської Русі?

2) Як ви гадаєте, чому його князювання скінчилося так трагічно?

Для порівняння політики Олега та Ігоря пропонуємо заповнити таблицю

Напрямки політики	Олег	Ігор
Союзи племен, які довелося приборкувати
Підкорені та приєднані землі союзів племен
На які країни та народи довелося зважати в зовнішній політиці

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень.

Укажіть значення правління Князів Олега та Ігоря в становленні та подальшому розвитку Київської Русі, закінчивши речення:

Олег (882-912):

1) Приєднав…

2) Ходив у походи на….

3) Підписав…..

4) Загинув…

Ігор (912 -945):

1) Воював із….

2) Здійснив….

3) Підписав…..

4) Загинув…

Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правильні твердження учні позначають «+», а помилкові «-«. Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1) Найбільше державне об’єднання східних слов’ян мала назву Руська земля.

2) Олег був сином новгородського князя Рюрика.

3) Аскольд та Дір захопили Київ у 882 р.

4) 907 р. Олег ходив у похід на Візантію і на знак перемоги прибив свій щит на ворота Царгорода.

5) Князь Олег загинув у боротьбі х хозарами.

6) Збирання данини на Русі мало назву полюддя.

7) Ігор здійснював походи на Візантію в 940 і 945 рр.

8) Князь Ігор загинув від рук дреговичів.

 

Насамкінець пропонуємо учням ланцюжком продовжити будувати висловлення «Сьогодні я на уроці навчився-навчилася….»

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника і виконати завдання. Підготувати легенди про княгиню Ольгу і князя Святослава.

2) Розпочати складання таблиці «Видатні князі Київської Русі».